П’ять гривень на розгляд справи. Найдешевше у світі господарське правосуддя дорого обходиться громадянам - Право - dt.ua

П’ять гривень на розгляд справи. Найдешевше у світі господарське правосуддя дорого обходиться громадянам

24 квітня, 2009, 16:29 Роздрукувати Випуск №15, 24 квітня-29 квітня

Законом України «Про Державний бюджет України» на діяльність вітчизняної судової системи виділено рівно у п’ять разів менше від необхідної суми...

Законом України «Про Державний бюджет України» на діяльність вітчизняної судової системи виділено рівно у п’ять разів менше від необхідної суми. Внаслідок цього в середньому на розгляд однієї справи в суді сьогодні можна витратити 4 грн. 67 коп. Хоча вартість самого лише поштового відправлення судових повісток для сторін коштує дорожче. За розрахунками Державної судової адміністрації, потреба в коштах судової системи у 2009 році на фінансування поточних видатків становить 5931,9 млн. грн. та 3131,4 млн. грн. — на капітальні видатки. Про це йдеться на офіційному сайті прес-служби Вищого господарського суду України.

Чи може бути за таких умов, бодай теоретично, справедливим, неупередженим та своєчасним наше правосуддя? Що думають із цього приводу фахівці? Голова Державної судової адміністрації України Іван Балаклицький: «Ситуація в судовій системі є катастрофічною. У процесі розроблення проекту закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Міністерство фінансів України спільно з Державною судовою адміністрацією підтримало цифру фінансування судової системи на поточний рік у розмірі 3 млрд.
500 млн. гривень. Однак у документі, який був ухвалений парламентом, асигнування з Державного бюджету на фінансування судів визначили в розмірі 1 млрд. 960 млн. гривень. При цьому 97,6% — це кошти на заробітну плату, довічне утримання суддів та комунальні витрати, однак останні не повністю покриваються, і лише 2,5% становлять гроші на забезпечення судочинства. При такому фінансуванні суди зупинять свою діяльність. У ДСА уже надходять листи про те, що коштів на здійснення правосуддя немає. Відверто кажучи, уже трапляються ситуації, коли судді просять «хоч яку-небудь» суму, аби забезпечити конвертами розгляд конкретної справи.

Шостого лютого на засіданні Ради суддів України ДСА поінформувала про ситуацію, що склалася. У свою чергу Рада суддів ухвалила рішення, в якому чітко сформулювала свою незгоду з відповідними статтями цьогорічного бюджету. ДСА надіслала також відповідного листа на ім’я прем’єр-міністра України і провела зустріч із першим віце-прем’єром України Олександром Турчиновим. У результаті уряд зобов’язав Міністерство фінансів забезпечити належне фінансування судової системи».

Свого безпосереднього керівника компетентно і детально доповнює заступник голови ДСА Олександр Лощихін (заслужений економіст, фінансовий «куратор» судів): «Згідно з положеннями Закону України «Про судоустрій України», Бюджетного кодексу та інших нормативних актів Державна судова адміністрація розробила бюджетний запит на 2009 рік. Зазначений запит включає 12 бюджетних програм. Жодну з них не було профінансовано в достатньому обсязі.

Крім того, не може залишатися нерозв’язаною проблема фінансового забезпечення перерахунку оплати праці суддям місцевих та апеляційних судів, що виникла у зв’язку з ухваленням судових рішень в адміністративній справі за позовом В.Німченка щодо введення в дію постанови Кабінету міністрів від 03.09.2005 №865 не з 1 січня 2006 року, а з 1 червня 2005 року. Для здійснення зазначеного перерахунку ДСА України мала додатково передбачити в проекті бюджету на цю потребу 636,7 млн. гривень. Перерахунку підлягають і щомісячне грошове (довічне) утримання суддів, і вихідна допомога, загальна сума яких становить 136,5 млн. гривень.

Крім того, перерахунку також підлягає заробітна плата суддів у зв’язку із набранням чинності постановою Печерського районного суду м. Києва за позовом О.Одинака про визнання протиправним та про скасування пункту 4-1 постанови Кабінету міністрів від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці суддів». Для цього перерахунку в проекті бюджету додатково необхідно було передбачити 668,3 млн. гривень. Кошти для здійснення зазначених виплат також було включено в розрахунок потреби на 2009 рік.

У разі невиплати цих сум фактично всіх працюючих суддів та суддів у відставці можна віднести до числа потенційних позивачів у судових справах та зверненнях до Європейського суду з прав людини з результатами, уже визначеними в рішенні Європейського суду з прав людини у справі за позовом Зубка та інших проти України.

Тобто загальна потреба у фінансових ресурсах, яку необхідно було обов’язково передбачити у держбюджеті на 2009 рік, становить 10504,8 млн. гривень. У запропонованому бюджетному запиті особливу увагу приділено також бюджетній програмі «Забезпечення суддів належними приміщеннями».

Фактично ж із державного бюджету профінансовано за минулі роки лише 5,5% загальної суми. Як свідчить статистика, недофінансування в кільканадцять разів перевищувало суму фінансування. І сьогодні воно (фінансування) є практично «нульовим». На превеликий жаль, — підкреслив О.Лощихін, — нам не вдалося захистити сповна бюджетний запит ні на 2009 рік, ні в минулі роки…»

Прес-служба ВГСУ нагадує, що іще рік тому у своїй заяві із цього приводу, яка мала назву «Кому потрібен посередник між судами і державою?», акцентувала увагу судового загалу на такому: «Вищий господарський суд України на підставі вивчення стану організаційного, матеріального та фінансового забезпечення господарських судів органами Державної судової адміністрації вважає її діяльність неефективною, а подальше її функціонування — недоцільним».

Цей жорсткий і безкомпромісний висновок про діяльність спеціальної державної структури — ДСА України, створеної п’ять років тому для організаційного та фінансового забезпечення функціонування вітчизняних судів, надійшов до уряду від Вищого господарського суду України ще на початку року.

Як заявляють представники суддівського корпусу, створенням судової адміністрації у роки правління Леоніда Кучми був порушений насамперед основний конституційний принцип — забезпечення державою незалежності судової системи від інших гілок влади, як це передбачено статтею 6 Конституції України про розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Але до абсурдного, обурливого нонсенсу всі чомусь звикли.

«Понад п’ять років ДСА України як центральний виконавчий орган зі спеціальним статусом виконує, по суті, роль посередника між державою та судовою системою, — коментує ситуацію голова Вищого господарського суду України Сергій Демченко. — Це абсолютно неправомірно. Покладення функцій організаційного та фінансового забезпечення роботи судів на орган виконавчої влади ставить суди у безпосередню залежність від виконавчих органів і є грубим порушенням Конституції. Це є також очевидним порушенням демократичних принципів, додержанням яких опікуються міжнародні організації, передусім Рада Європи».

Конкретні факти, викладені в зазначеному листі ВГСУ до уряду, свідчать: за роки діяльності Державної судової адміністрації залишилися невирішеними пріоритетні питання фінансового та матеріального забезпечення судів. Різко зменшилося фінансування судів, зокрема господарських, у тому числі на потреби капітального будівництва і ремонту.

Значно погіршився стан із виплатою заробітної плати, забезпеченням соціальних гарантій суддям та іншим працівникам судів. За офіційними даними самої ДСА, на утримання вітчизняних судів у 2009 році намічено виділити лише 22 відсотки коштів від потреби! Такої безпрецедентно тривожної ситуації судова система України ще не знала.

Залишилися невирішеними й інші пріоритетні для судів питання: забезпечення судів приміщеннями, оздоровлення суддів. З року в рік звужується зміст та обсяг гарантій незалежності суддів.

Як показує практика, діяльність органів Державної судової адміністрації не тільки не сприяє підвищенню рівня правосуддя, а й, через перебирання на себе функцій суддівського самоврядування та керівництва судами, істотно погіршує умови роботи судів.

Крім цього, підкреслювалося в заяві, надзвичайно витратне утримання Державної судової адміністрації України обійшлося громадянам за цей час у 200 млн. грн. бюджетних коштів. Які, звичайно ж, із більшою користю можна було б використати на судову систему — хоча б на ті ж таки приміщення судів…

Наприкінці лютого цього року на пленумі ВГСУ ухвалено спеціальну постанову про конституційне подання до Конституційного суду України щодо офіційного роз’яснення окремих положень Конституції — у зв’язку з існуючою практикою організаційно-фінансового забезпечення Державною судовою адміністрацією України діяльності судів загальної юрисдикції, у тому числі місцевих та апеляційних господарських, що здійснюється згідно із Законом України «Про судоустрій України» та положенням про Державну судову адміністрацію України (як центральний орган виконавчої влади).

Ця проблема виникла з моменту створення ДСА, оскільки згаданий закон передбачає щодо цього змішану систему, «поділивши» здійснення зазначеної функції між судовою і виконавчою гілками влади. Такий порядок суперечить Конституції, а крім того, у питаннях організаційного забезпечення діяльності судів ставить апарати та суддів місцевих і апеляційних судів у повну залежність від ДСА України. Спроби виконавчої влади зміцнити свій вплив на судову владу продовжуються і в нинішніх умовах — знову ж таки шляхом подальшого розширення повноважень ДСА, що є абсолютно протиправним.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво