Проти страти

У середу в Європі уперше відзначили День проти смертної кари, незважаючи на заперечення з боку Польщі, яка заблокувала спроби його проведення під егідою Євросоюзу.

Як передає Бі-бі-сі, Варшава хотіла, щоб цей день став протестом не тільки проти страти, а й проти абортів та евтаназії. У результаті день проводиться під егідою Ради Європи, оскільки для цього одноголосне схвалення з боку всіх членів не обов’язкове — потрібна тільки більшість.

«Від імені Ради Європи урочисто проголошую започаткування Європейського дня проти страти, який відзначатиметься щорічно 10 жовтня», — заявив у вівторок голова Комітету міністрів Ради Європи, міністр закордонних справ Сербії Вук Йеремич. «Таким чином, ми підтверджуємо, що Європа є зоною, вільною від смертної кари», — сказав він.

Відмова від страти — одна з головних умов членства в Раді Європи. У Росії, одній із 47 членів організації, з кінця 1990-х років діє мораторій на смертну кару. Останній смертний вирок у країнах Ради Європи було виконано десять років тому — в Україні. У США ситуація інакша — торік було виконано 53 смертних вироки.

З 1 вересня 2001 року набрав чинності новий Кримінальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою 5 квітня того ж року. У кодексі страту замінено довічним ув’язненням. 3 травня 2002 року Україна ухвалила Закон «Про ратифікацію Протоколу №13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стосується скасування страти за будь-яких обставин», який передбачає повне скасування страти за будь-яких обставин — у мирний і воєнний час. Згідно з протоколом, держави — учасниці Ради Європи, які підписали документ, підтверджують свої зобов’язання щодо скасування смертної кари.

Україна після вступу восени 1995 року до Ради Європи взяла на себе зобов’язання відмовитися від смертної кари, і в країні з березня 1997 р. діяв мораторій на страту. У лютому 2000 року Україна прийняла Закон «Про ратифікацію Протоколу №6 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що стосується скасування смертної кари, 1983 року».