ПРИБРАТИ ПРОКУРОРА - Право - dt.ua

ПРИБРАТИ ПРОКУРОРА

24 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №41, 24 жовтня-31 жовтня

Незадовго до приїзду в Одесу з відомою місією Ольги Колінько глава президентської адміністрації В.Медведчук у ході не те щоб таємного, але неафішованого візиту особисто зондував даний регіон...

Незадовго до приїзду в Одесу з відомою місією Ольги Колінько глава президентської адміністрації В.Медведчук у ході не те щоб таємного, але неафішованого візиту особисто зондував даний регіон. Потім гримнула «генеральна перевірка», за підсумками якої одеський губернатор Сергій Гриневецький, у дружбі з В.Медведчуком не помічений, уже майже попрощався зі своїм кріслом. Якби не один міжміський дзвінок із близького зарубіжжя, так тому і бути б. Однак звільнити це крісло в недостатньо контрольованому регіоні В.Медведчуку поки не вдалося. С.Гриневецький благополучно відбув разом із Президентом у Латинську Америку. Втім, попри невдачу в кадровому освоєнні південного регіону, із призначенням генпрокурора такого промаху не буде, це вже точно.

Попри те, що причина викриттів генерального прокурора лежить на поверхні, цікаво простежити вибірність дій караючого меча, покликаного цього разу зрубати на пні С.Піскуна, котрий не виправдав найвищу довіру Президента і глави його адміністрації, хоча і звучали б їхні претензії, будь вони висловлені без натяків, по-різному. Президент не збирається прощати Піскуну його біг по колу між Генпрокуратурою та парламентом з поданням на притягнення до кримінальної відповідальності Ю.Тимошенко. У В.Медведчука роздратування накопичувалося з інших приводів, зокрема пов’язаних із різницею в поглядах на «Нашу Україну».

Якщо судити з оприлюднених фактів, результати відрядження глави Координаційного комітету Ольги Колінько до Одеси виявилися не дуже вражаючими. Ніхто, звісно, й не очікував, що в ході викриття називатимуть особливо екзотичні статті Кримінального кодексу. Проте відсутність реакції на звернення громадян по захист своїх законних прав та інтересів, продемонстрована, за словами Колінько, Генпрокуратурою, у нас не просто не рідкість, а традиція. І нікому цей «стогін безкінечний» не рве серце, поки у влади не виникнуть претензії до того ж самого об’єкта. Тоді голос волаючого в пустелі зазвучить як трубний глас. Що й маємо в даному разі, так само як і під час попередніх «прочісувань місцевості», які здійснював Координаційний комітет, котрий, коли вірити його офіційній назві, бореться з організованою злочинністю та корупцією при Президенті.

О.Колінько заявила також, що на території санаторія імені Чкалова, що в Одесі, протизаконно споруджується дім «для керівництва Генпрокуратури». Явище ганебне, ніхто не заперечує. Але по ознайомленні з викриттями С.Піскуна у людей невтаємничених може скластися хибне враження, нібито вся курортно-рекреаційна зона Одеси, як і годиться, суцільно забудована лікарнями, здравницями та санаторіями, призначеними, зокрема, і для лікування хворих на туберкульоз дітей, і серед усього цього благополуччя мозолить очі лише один-єдиний дім. Але «ДТ» неодноразово писало про те, що більшості здравниць уже давно немає, а на їхньому місці виростають будинки впливових діячів загальнодержавного й регіонального значення. І всім без усяких там надтаємних оперативних даних добре відомо, хто де будується. Усім, окрім О.Колінько, котрій, схоже, дали лише одну конкретну адресу і веліли сусідів не турбувати.

Інша річ, якби питання поставили так: хто це у нас очолював Генпрокуратуру, коли коїлися такі-то й такі-то неподобства в тій самій Одесі? Та й то, задля справедливості визнаємо, що коїлися приблизно ті ж неподобства і до Піскуна.

Взагалі, якщо говорити про С.Піскуна саме в контексті Одеського регіону, ніяк не можна залишити без уваги ім’я місцевого прокурора Михайла Косюти. Їхні взаємини складалися непросто, іноді — майже драматично. Відразу після призначення на посаду генпрокурора С.Піскун у числі перших намітив звільнити М.Косюту з посади. Потім щось між ними таке сталося, внаслідок чого С.Піскун прозрів і зрозумів, як жорстоко помилявся в цій людині. І вже нині, під час серпневої комплексної ревізії Генпрокуратурою одеських колег, перевіряльники, невтомно прагнучи досконалості, по кілька разів переписували свої довідки. У результаті констатувалося, що в Генпрокуратурі роботою одеської прокуратури цілком задоволені. Навіть усупереч президентській волі, С.Піскун досі не в силах розпрощатися з Косютою. Чи не тому, що саме з ним генпрокурор пов’язує надії на світле майбутнє після своєї відставки? Може, відповідь на це запитання менш звивистим шляхом привела б перевіряючих з Координаційного комітету до бажаного результату –добути убивчі й неспростовні докази? А то в підсумку кумедна ситуація трапилася з цими викриттями. Родич генпрокурора, престижної кревності не пам’ятаючи, збирається звернутися до суду із позовом до О.Колінько за те, що зганьбила його добре ім’я, заявивши про нечесні методи ведення бізнесу. Схоже, тонко знущаючись, безвинно постраждалий запитує — що ж мені її на роботу не брати, коли вона дочка генпрокурора? Взагалі за інших обставин залишилося б ще тільки відповідному будиночку в Одесі надати вигляду санаторного корпусу. Але в даному разі нічого недопоможе: вирішено звільнити крісло — доведеться виконувати.

Отже, на порядку денному — вирішення питання про генпрокурора. Чи може стати ним Ольга Колінько? Відповідь на це запитання не настільки однозначна, як це здається сьогодні багатьом. Вона в прокуратурі не перший рік, а шлейф одіозних замовлених справ досі за нею не тягся. Втім, є люди, котрі вважають: людина із залізною хваткою, сферу інтересів якої складає переважно власна кар’єра, може виявитися настільки ж небезпечною для оточуючих, як і представники всепоглинаючої більшості, для котрих влада — це вид бізнесу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво