«Немає підстав констатувати наявність народної ініціативи щодо проведення референдуму», — Микола Мельник, заступник голови Центральної виборчої комісії України - Право - dt.ua

«Немає підстав констатувати наявність народної ініціативи щодо проведення референдуму», — Микола Мельник, заступник голови Центральної виборчої комісії України

16 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №23, 16 червня-23 червня

З раннього дитинства будучи послідовним прихильником позаблокового статусу, в разі проведення референдуму щодо вступу до НАТО, я голосувала б проти...

З раннього дитинства будучи послідовним прихильником позаблокового статусу, в разі проведення референдуму щодо вступу до НАТО, я голосувала б проти. Власне, як і більшість моїх співгромадян (якщо вірити соціологічним опитуванням. Хоча, як відомо, переважна більшість не надто поінформована, що воно таке це НАТО). Утім, я даю собі звіт у тому, що існує чимало питань, які є компетенцією держави, яку уособлюють люди, значну частину з яких ми самі собі обрали. Водночас демократичний лад передбачає можливість народу бути почутим власною державою шляхом референдуму з низки найважливіших питань, за винятком тих, що стосуються податків, бюджету й амністії. І якщо вже ЦВК визнала, хоча і в не дуже зрозумілий спосіб, що членство в НАТО та ЄЕП можуть бути предметом референдуму, то так тому б і бути, відповідно до закону. Але з цим виникають проблеми.

Не можна не зазначити, наскільки диким видається той факт, що, насправді маючи реальну підтримку народу у своїй нелюбові до НАТО (хай навіть вона базується на забобонах радянських часів), і — безсумнівно — необхідні кошти, «організатори» «всенародної ініціативи» неспромоглися провести збирання підписів бодай в якихось рамках пристойності. З якимись окремими порушеннями, зрозуміло, але ж не в звичній манері. Втім нахабство і масштаб нинішніх фальсифікацій невідворотно нагадують про стиль і методи проведення виборів, що спричинили народне обурення під час помаранчевої революції. Навіть якби не знати організаторів народного волевиявлення, «рука майстра» вгадується безпомилково: за референдум висловлюються небіжчики, люди, що не проживають у даній місцевості, підписи, в порушення закону, збирають усі, кому не лінь, у будь-який зручний час, а ті, чиї прізвища значаться у підписних листах, твердять, що за референдум не висловлювалися.

Що ж до держави, то вона традиційно залишається в цій ситуації безпорадною. Керівники місцевих органів не тільки не тримали руку на пульсі, невідступно пильнуючи дотримання законності під час збирання підписів, як того вимагає закон. Дехто з них був узагалі не в курсі, що таке збирання підписів відбувається.

Так само традиційно дивує позиція головної вітчизняної «бухгалтерії» — Центральної виборчої комісії України. Ще після першої вибіркової перевірки результатів збирання підписів на підтримку референдуму, коли було викрито кричущі факти порушення закону, про що докладно писало «ДТ», більшість членів ЦВК уникає розгляду цього питання на засіданні — мовляв, не внесене до порядку денного, а порядок є порядок. Яка законослухняність! Зауважимо в дужках, що порядок той порушувався не один і не два рази з набагато менш значущих для держави питань. Отже, результати вибіркової перевірки, що продемонстрували масові факти фальсифікацій підписів, інтересу в «бухгалтерів» із ЦВК не викликали. Схоже, позиція більшості, що проігнорувала ці факти, зводилася до такого: «Що ж, коли я таких порушень не виявив, означає — погано перевіряв?». Наступні події продемонстрували, що таки означає. Бо ще станом на квітень порушено близько 20 кримінальних справ за фактами фальсифікацій і багато аналогічних матеріалів нині перебуває в роботі в правоохоронців.

Ці матеріали свідчать, що порушення під час збирання підписів були системні, масові, зухвалі. Але члени ЦВК, частина з яких лишилася ще з часів керівництва нею незабутнім Сергієм Ківаловим, що не тільки примудрився вийти сухим із води, але і впевнено набирає обертів, переконливо засвідчила: притягти до відповідальності рахівників такого рівня держава, на службі в якої вони перебувають, не в змозі.

А наведена нижче заява СДПУ(о) демонструє зазвичай невластивий представникам цієї партії ідеалізм. Держава наша, попри переконання авторів заяви, просто не в змозі послідовно відстоювати свою позицію — ані законним, ані незаконним шляхом. У високих чиновників безліч своїх справ, і до цього просто не доходять руки. А в даному разі вже давно були підстави, фактичний матеріал для того, щоб продемонструвати: демократична держава передбачає почути голос народу і прислухатися до нього, але фальсифікувати результат народного волевиявлення — чи стосовно виборів, чи стосовно референдуму — зась.

Найближчим часом очікується рішення ЦВК з цього питання. Сьогодні пропонуємо читачам вельми показову історію підготовки до референдуму, якою побачив її Микола МЕЛЬНИК, заступник голови Центральної виборчої комісії, один із тих, хто виявив численні грубі порушення під час збирання підписів на підтримку референдуму:

— Конституція України передбачає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум, та інші форми безпосередньої демократії. За великим рахунком референдум є ознакою демократії. Втім, набагато більше уваги ми традиційно приділяємо виборам, хоча не можна забувати: предметом референдуму можуть бути не менш важливі питання, ніж ті, що вирішуються під час виборів. В результаті референдуму може визначатися як внутрішня, так і зовнішня політика країни, може змінюватися форма державного устрою, а також вирішуватися інші надзвичайно важливі питання, які можуть суттєво змінити курс подальшого розвитку українського суспільства.

Конституція передбачає певні підстави для проведення референдуму, зокрема, що всеукраїнський референдум проводиться за народною ініціативою. Для цього потрібно, щоб була вимога про проведення такого референдуму не менш ніж трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, такі підписи мають бути зібрані не менш ніж у двох третинах областей, щонайменше — по 100 тисяч у кожній. Конституція України також містить вичерпний перелік питань, які не можуть бути винесені на всеукраїнський референдум.

— Чи не виникало у ЦВК питань стосовно того, чи можуть узагалі питання щодо НАТО і ЄЕП у пропонованому ініціаторами формулюванні бути винесені на референдум?

— Проблема щодо предмета всеукраїнського референдуму існує. Відповідно до застарілого, але чинного, Закону України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» 1991 року, можна стверджувати, що є проблеми з визначенням того, чи можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, винесення яких пропонується на цей всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Із системного аналізу чинного законодавства та рішень Конституційного суду можні дійти висновку, що не кожне питання суспільного буття може бути предметом всеукраїнського референдуму. На етапі вирішення питання про реєстрацію першої ініціативної групи з цього референдуму серед членів ЦВК існували різні позиції. У тому числі, на користь того, що такі питання не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму. Зокрема, з тих підстав, що таким референдумом можуть бути прийняті закони або інші рішення. Натомість пропоновані до цього референдуму питання не є такими рішеннями, вони також не підпадають під ознаки інших положень закону, що визначає предмет всеукраїнського референдуму. До того ж питання про ЄЕП вже вирішене парламентом у встановленому порядку — 20 квітня 2004 року Верховна Рада ратифікувала Угоду про формування єдиного економічного простору.

Водночас йшлося не про те, що ЦВК або окремі її члени «за» чи «проти» проведення референдуму з цих питань, а про суто юридичні підстави для його проведення і дотримання процедури збирання підписів. Утім, більшість моїх колег вважала, що такі питання можуть бути винесені на всеукраїнський референдум, тому було прийнято рішення про реєстрацію ініціативних груп з проведення цього референдуму. Таким чином, цей спірний етап стосовно предмета референдуму було пройдено.

— Скільки підписів на підтримку референдуму було зібрано?

— Відповідно до актів про передачу на зберігання місцевим радам підписних листів, які надійшли до ЦВК, ініціативними групами було зібрано 4 666 194 підписи. Тобто формально, якщо виходити виключно з наданих документів, вимоги щодо проведення всеукраїнського референдуму виконано. Коли не вникати в суть, то можна було б одразу складати підсумковий протокол і направляти його президентові для прийняття рішення щодо призначення всеукраїнського референдуму з цих питань. Але, відповідно до закону, ЦВК має право проводити перевірку вірогідності надісланих документів перед тим, як підбити загальні підсумки. І на початку березня, за дорученням голови, члени ЦВК уперше виїхали до регіонів для проведення такої перевірки. Під час перевірки у ряді регіонів (зокрема, Хмельницькій та Миколаївській областях) було виявлено грубі порушення законодавства про референдум під час збирання підписів. Скажімо, у Хмельницькій області (одному з центральних регіонів, що, як на мене, показово) було встановлено, що абсолютною більшістю голів місцевих рад не було виконано вимогу закону про перевірку дотримання ініціативнимим групами законності під час збирання підписів. А це дуже важливий момент, адже в разі встановлення порушень закону членами ініціативної групи, голова місцевої влади має вносити подання до ЦВК, на підставі якого може бути прийняте рішення про припинення діяльності ініціативної групи, що припустилася порушень. Цього зроблено не було. Більш того, у багатьох випадках органи місцевого самоврядування взагалі не знали, що в регіоні проводилося збирання підписів.

Збирання підписів проводилося поза строками, встановленими законом. Часто воно здійснювалося членами ініціативних груп не тільки до одержання відповідного свідоцтва про реєстрацію групи, але і задовго до дня реєстрації групи. Такі підписи не повинні враховуватися під час встановлення загальних підсумків.

Уже на початку березня було встановлено, що в перевірених районах цієї області, де відбувалося збирання підписів, зафіксовані масові випадки збирання підписів у невстановлений законом строк.

Встановлено порушення в оформленні підписних листів, що не давали можливості ідентифікувати ініціативну групу, яка збирала ці підписи. У багатьох випадках не були проставлені порядкові номери підписних листів, як того вимагає закон. Виявлено численні випадки виправлень у підписних листах, не засвідчені членами цих груп. Найбільше таких виправлень стосується дати підписання громадянами підписного листа. В багатьох випадках не було зазначено дати народження, місця проживання громадянина, що здійснює підпис, як того вимагає закон.

Багато підписних листів було заповнено подібними почерками. Згодом при перевірці правоохоронними органами, з’ясувалося, що записи виконано однією рукою. Хоча громадяни мали робити це власноруч. Були встановлені численні випадки невідповідності зазначеної кількості підписів громадян та кількості, яка насправді містилася в підписному листі.

Достовірність внесених до підписних листів відомостей також перевірялась шляхом вибіркового опитування вказаних у них громадян. Жоден з опитаних не підтвердив того, що він ставив свій підпис. До речі, подібні факти тоді було встановлено членом ЦВК Валерієм Шелудьком під час перевірки в Миколаївській області.

Тобто уже тоді, на початку березня, було виявлено, що в усіх перевірених регіонах, де проводилося збирання підписів, було допущено масові порушення закону.

— Я так розумію, саме у зв’язку з цим опитуванням громадян членів ЦВК звинувачують у перевищенні повноважень?

— Закон говорить про вибіркову перевірку і повну перевірку достовірності документів. В тому, щоб запитати громадянина, ставив він свій підпис чи ні, немає жодного порушення. До того ж, щоб уникнути інсинуацій на цей рахунок, це робилося за участю представників органів місцевого самоврядування. Був випадок, коли громадянин, з яким ми спілкувалися, звернувся до одного з народних депутатів із нотаріально засвідченою заявою про те, що на нього чинився тиск і він боявся, що, коли підтвердить свій підпис, з ним розправляться. Мовляв, саме з цих міркувань він сказав і написав у своєму поясненні, що не ставив свого підпису, хоча насправді висловився за референдум. Найцікавіше в цій ситуації те, що зрештою цей громадянин сам себе задокументував, оскільки під зверненням до депутата, засвідченим у нотаріуса, стоїть підпис цієї людини, який явно не збігається з підписом, проставленим навпроти його прізвища у підписному листі. Тобто, хтось у даній ситуації перехитрив сам себе.

Так от у процесі ще тієї першої перевірки було виявлено, що громадяни, зазначені в підписних листах, не ставили там своїх підписів. Тобто йшлося про підробку офіційних документів, на підставі яких приймається рішення про проведення референдуму з усіма наслідками — фінансовими, правовими і політичними.

Отже, були виявлені ознаки злочинів з підробленням і використанням підроблених документів. Крім того, як на мене, в діях щодо підробки підписних листів вбачаються й ознаки іншого злочину — передбаченого статтею 182 Кримінального кодексу, відповідно до якої кримінально караними є незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. До такої інформації належать, зокрема, дата, місце народження та інші персональні дані про особу.

Таким чином, ще під час першої перевірки було встановлено, що збирання підписів відбувалося з грубими масовими порушеннями закону. Виявлені порушення закону вказували на те, що вони були вчинені не епізодично, не випадково. У цих порушеннях закону вбачався системний характер і відповідна цілеспрямованість. Такі результати дали підстави твердити, що зафіксована в протоколах кількість громадян не відповідає реальній кількості голосів, поданих за референдум.

Ми з моїм колегою Валерієм Шелудьком пропонували негайно розглянути це питання на засіданні ЦВК. Ми запропонували, вивчивши питання про доцільність повної або, щонайменше, додаткової перевірки, направити матеріали до Генпрокуратури та МВС, а також інформувати президента і суспільство про результати перевірки. Але тоді цього зроблено не було. Ми направили матеріали до правоохоронних структур для належного реагування. За інформацією Генпрокуратури та МВС на підставі цих матеріалів і проведених ними перевірок станом на квітень було порушено 16 кримінальних справ за фактами підроблення документів у чотирьох регіонах України — Хмельницькій, Миколаївській, Луганській та Рівненській областях.

Після закінчення виборчого процесу головою ЦВК було прийнято рішення про додаткове проведення вибіркової перевірки достовірності документів з референдуму, які надійшли до ЦВК.

— Які регіони перевірялися цього разу?

— У кінці травня на початку червня члени комісії та працівники її секретаріату перевіряли регіони, де було зібрано понад сто тисяч підписів громадян. Слід зазначити, що за час, що минув після першої перевірки, з різних регіонів до ЦВК надійшло досить багато повідомлень від голів та депутатів місцевих рад, окремих громадян про те, що при збиранні підписів на підтримку референдуму були численні порушення закону місцевими радами і народними депутатами було встановлено, зокрема, що у багатьох випадках підписи фактично не збиралися, що має місце підроблення документів, неправильне оформлення підписних листів. Крім того, є повідомлення ряду громадян, які не ставили свої підписи в листах, хоча і зафіксовані в них.

Виявлялося, що як такі, що підписалися під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму, у підписних листах значилися померлі, особи, які перебували у місцях позбавлення волі, малолітні, громадяни, які не проживали у даному населеному пункті, тощо. Навіть з цих повідомлень випливало, що грубі порушення при збиранні підписів за референдум мали місце не в одному чи кількох регіонах та окремих випадках (хоча і це не припустимо з правової точки зору), а мали значну територіальну поширеність та велику чисельність. Судячи з повідомлень, які надійшли до ЦВК, такі порушення були встановлені у Вінницькій, Київській, Миколаївській, Хмельницькій, Херсонській, Чернігівській областях, місті Києві.

Здійснення повторної перевірки у Хмельницькій області не тільки підтвердило попередні висновки щодо наявності фальсифікації підписів та інших порушень закону про референдум, а й виявило нові види таких порушень. Так, у Хмельницькій області було виявлено ознаки неспівпадіння підписів членів ініціативних груп, проставлених на підписних листах з тими, які вони ставили у своїх зобов‘язаннях, коли подавали документи на реєстрацію до ЦВК. Тобто, уже йдеться не лише про ознаки підроблення підписів громадян, а й підписів самих членів ініціативних груп. Були встановлені досить дивні факти, коли в місцевій раді взагалі відсутні будь-які документальні підтвердження того, що там знаходилися підписні листи. Невідомо, чи були ті листи в раді взагалі. Крім того, згідно з актами, що надійшли до ЦВК, до місцевої ради одного з районів було передано підписних листів з-понад 4500 підписів. Натомість, за офіційною інформацією заступника голови цієї ради, такі підписні листи на зберігання до ради не передавалися. Також мало місце засвідчення підписів членів ініціативних груп особами, які на те не уповноважувались головою ради, як того вимагає закон.

За результатами перевірки, здійсненої вже представниками правоохоронних органів області, встановлено ряд порушень чинного законодавства при зборі підписів. Найхарактерніші з них: підроблення підписів громадян, внесення до підписних листів даних про громадян, які не зареєстровані і не проживають на вказаній території, внесення до підписних листів даних про померлих громадян; невідповідність записів паспортним даним, а також збір підписів сторонніми особами, а не членами ініціативних груп, що заборонено законом.

За даними прокуратури Хмельницької області, проведеними її працівниками перевірками встановлено, що з порушенням Закону України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» складено 2435 підписних листів із зазначеного референдуму стосовно 33181 підпису громадян. Це при тому, що проводилася лише вибіркова перевірка, яка продовжується. Прокуратурою встановлено факти внесення до до 249 підписних листів завідомо неправдивих відомостей щодо підписів та прізвищ 1512 громадян. Всього ж до цих підписних листів внесено прізвища 4882 громадян. Упродовж 10—31 травня додатково було виявлено внесення завідомо неправдивих відомостей до 31 підписного листа щодо 116 підписів громадян.

У рамках розслідування 16 кримінальних справ для проведення відповідних слідчих дій правоохоронними органами області вилучено підписні листи, у яких міститься понад 120 тисяч підписів громадян. В той час як загалом, відповідно до актів, які надійшли до ЦВК, у Хмельницькій області на підтримку референдуму зібрано 158 679 підписів громадян. Зважаючи на викладене, а також на те, що правоохоронними органами проводиться подальша перевірка достовірності даних, внесених до підписних листів, у процесі якої виявляються нові факти порушень, у тому числі кримінального характеру, неможливо дійти висновку щодо вірогідності надісланих приблизно двадцятьма місцевими радами до ЦВК документів з всеукраїнського референдуму.

— Можна говорити, який приблизно відсоток підписів сфальсифіковано?

— Наголошую, що і першого і другого разу йшлося про вибіркову перевірку, повної перевірки документів не було. Сьогодні немає можливості точно встановити, яка саме кількість підписів поставлена у відповідності до закону.

— Якою є ситуація в інших областях?

Повною інформацією щодо інших регіонів я не володію, бо ще не було наради і спільного засідання за результатами перевірки. Але з розмов з колегами мені відомо, що численні факти порушень встановлені в інших регіонах. Наскільки мені відомо, виявлено навіть факт знищення представниками однієї з політичних партій підписних листів після того, як вони були передані до відповідної ради на зберігання.

— І якими ж будуть наслідки виявлення фактів? З того, що ви розповідаєте, вбачаються не підстави для проведення референдуму, а лише — для кримінального переслідування, бо йдеться про масові нахабні фальсифікації.

— Двічі здійснивши перевірку вірогідності надісланих до ЦВК документів з рефередуму у Хмельницької області, я можу твердити, що порушення мають системний і організований характер, вони не випадкові і не епізодичні. Вважаю, що це вимагає глибокого дослідження виявлених фактів правоохоронними органами. Результати такого дослідження могли б бути дуже показовими та серйозними. Референдум за народною ініціативою має проводитися за народною ініціативою. Цю ініціативу не може підмінити бажання кількох людей чи навіть цілої партії. Така підміна є нічим іншим як фальсифікацією з усіма наслідками, у тому числі правовими, що з неї випливають.

— Розслідування цих фактів — справа правоохоронних органів. Які наслідки виконаних членами ЦВК перевірок для прийняття принципового рішення про референдум?

— Закон, який розрахований на законослухняну поведінку його виконавців, передбачає один алгоритм дій: він встановлює, що ЦВК складає протокол про загальні підсумки збирання підписів по Україні. При цьому треба так розуміти Конституцію і закон, має бути зафіксована точна кількість фактично зібраних підписів. В підсумковому протоколі ЦВК має констатувати, чи зібрано кількість голосів, необхідну для проведення всеукраїнського референдуму і передати його президенту для прийняття рішення про референдум. Так от, як на мене, сьогодні виникає велика проблема щодо складання цього протоколу. Вважаю, що за вказаної вище ситуації підбити точні загальні підсумки збирання підписів за проведення референдуму і встановити, яка кількість громадян України реально висловилась за референдум, неможливо. З огляду на це, на мою думку, сьогодні немає достатніх правових підстав стверджувати, що існує передбачена Конституцією народна ініціатива щодо проведення такого референдуму.

Із заяви СДПУ (о): «Громадяни України активно підтримали ініціативу проведення референдуму — до 1 березня на підтримку референдуму було зібрано більш як 4,6 млн. Це зобов’язувало Центральну виборчу комісію до 1 квітня винести своє рішення, але такого рішення нема ще й досі, що не можна розглядати інакше, як прояв тиску влади на ЦВК.

Дії влади очевидним чином спрямовані на зрив проведення референдуму.

Проведення референдуму — це ознака незворотності демократичного розвитку України. Референдум дозволяє гідно завершити суспільно-політичну кризу і поставити крапку у полеміці навколо ставлення України до НАТО.

Протягом останніх місяців проти тих, хто брав участь у збиранні підписів для ініціювання проведення референдуму, мобілізована вся міць адміністративної системи. В багатьох регіонах до процесу переслідування активістів ініціативних груп референдуму та громадян, що поставили свої підписи на підтримку його проведення, підключилися правоохоронні органи, прокуратура та місцеві адміністрації.

Мета цієї кампанії — або примусити людей відкликати підписи, або проголосити їх «сфальсифікованими» з тим, щоб зменшити понад встановлений законом рівень або кількість підписів, або кількість регіонів, де вони були зібрані. За таких обставин загроза скасування референдуму стає дедалі більш реальною.

Це викликає особливу стурбованість Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), оскільки наша партія в 2005 році виступила ініціатором проведення референдуму, наші активісти організували збирання підписів громадян на його підтримку і саме на наші партійні організації здійснюється нині найбільший адміністративний тиск».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво