Найтяжча робота - Право - dt.ua

Найтяжча робота

25 листопада, 2011, 16:09 Роздрукувати Випуск №43, 25 листопада-2 грудня

На Прикарпатті суд амністував сестру-хазяйку, яка масштабно обкрадала дітей-інвалідів.

© Вкрадені сестрою-хазяйкою речі ледве вмістилися у два вантажних мікроавтобуси

Є такий анекдот: «Найтяжча робота — у кухарки дитсадка. Ви б знали, як це — красти в дітей!» Анекдот цілком узятий із життя, свідчення чого — історія у Снятинському районі Івано-Франківсь­кої області. По завершенні розслідування та судового розгляду кримінальної справи з масштабного обкрадання дітей-інвалідів спонсорам, благодійникам та меценатам варто замислитися над тим, у чиї руки насправді потрапляє їхня гуманітарна допомога.

Дитячий будинок у с. Залуччя Снятинського району було створено 1954 р. в колишньому панському маєтку. Тут мешкає близько 130 дітей із різних куточків України з тяжкими вадами фізичного та розумового розвитку. Приблизно половина їх — лежачі й потребують цілодобового догляду. Будинок перебуває повністю на державному утриманні, однак і спонсорська допомога сюди завжди йшла щедрим потоком. Що й зрозуміло — кому допомагати, як не хворим дітям? Допомогу приймає комісія інтернату, що діє на постійній основі, вона обліковує кожен предмет, а також списує використані речі та матеріали зі складанням відповідного акта. Дитбудинок (який належить до Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації й фінансується з обласного бюджету) періодично перевіряли різні обласні структури, однак жодних порушень не виявляли. А проте чутки, що дітей-інвалідів обкрадають, причому масштабно, серед місцевих селян циркулювали давно. Коли вони дійшли до правоохоронців, персонал дитбудинку взяли в оперативну розробку. Особли­ву увагу працівники Снятинського райвідділу міліції приділили сестрі-господині інтернату, до чиїх посадових обов’язків входить зберігати та видавати необхідні для дітей матеріальні цінності — постільну білизну, одяг, засоби особистої гігієни, іграшки тощо. Міліціонери попросили посприяти в розкритті злочину одного з місцевих підприємців, який надавав дитбудинкові спонсорську допомогу, й позначили комплекти постільної білизни, рушники та мийні засоби спеціальними надписами. А згодом, отримавши санкцію суду, нагрянули до кількох працівників дитбудинку з обшуками.

Найбільший улов міліціонерів чекав у згаданої вже сестри-господині — жінки, яка пропрацювала на цій посаді 28 років. Після огляду її помешкання оперативники схопилися за голову, — у кімнатах, на горищі та господарських прибудовах величезними купами лежала вкрадена гуманітарна допомога. Як повідомили DT.UA у Снятинському райвідділі міліції, перелік найменувань вилучених речей перевищив 40 позицій: десятки комплектів постільної білизни, рушники, упаковки з шампунями різноманітних марок, засоби для чищення, великі пакунки прального порошку, запечатані упаковки із зубною пастою, кілька десятків зубних щіток, близько тисячі підгузків тощо. Усе — повністю нове, проте деякі речі внаслідок тривалого зберігання вже встигли покритися пліснявою чи стати жертвою гризунів. Серед вилученого були як «дрібнички» на кшталт носовичків чи серветок, так і дорогі вироби — ковдри ціною понад тисячу гривень кожна. Крім нових речей, міліціонери знайшли й купу вживаних — одяг та взуття загальною вагою понад 150 кілограмів. Усе це ледве вмістилося у два вантажних автобуси, загальна вартість вкраденого становила близько сорока тисяч гривень. На запитання, навіщо їй стільки речей, у господині хати просто не знайшлося відповіді.

Обшук, якого жінка явно не очікувала, викликав у неї справжній шок із подальшим зізнанням та написанням явки з повинною. Схема розкрадання була проста. Щомісяця сестра-господиня складала накладну з приблизною кількістю матеріальних цінностей, необхідних для дітей та господарства. Документ підписував сам директор. Конкретну кількість речей (рушників, тапок, хустинок, зубних щіток і т. п.) їй називали санітарки-няньки. І от­римували все необхідне. Однак наприкінці місяця у відомості про видані матеріальні цінності сестра-господиня завжди записувала більше, ніж видавала насправді. Санітарки підписували відомість без перевірки, тому весь «надлишок» жінка «реквізувала» на свою користь. Підслідна стверджувала, що возила все додому велосипедом упродовж двох останніх років, тож можна уявити, скільки ходок їй довелося зробити, аби привезти два вантажні мікроавтобуси вкраденого. Не дивно, що в селі про діяльність сестри-господині всі знали. Питання в іншому — чи реально було вкрасти таку купу речей без спільників серед персоналу і без відома керівництва дитбудинку? Обшуки в інших працівників закладу теж були результативними. В економістки (котра, до речі, входить до складу комісії для списання та передачі матеріальних цінностей, які надходять до дитбудинку) знайшли позначені оперативниками шість комплектів постільної білизни та ополіскувач для прання, а в головної бухгалтерки — рушники, схожі на ті, які надходили в дитбудинок раніше. Однак жінки зуміли уникнути покарання. Економістка пояснила, що «позначені речі» виміняла в сестри-господині на свої власні, проте інші за розмірами. А бухгалтерка — буцім рушники їй прислав син з Італії. Звинувачень їм навіть не висували.

Зате проти сестри-господині порушили кримінальну справу за двома статтями Кримінального кодексу — привласнення та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191) та службове підроблення (ч. 1 ст. 366). Її одразу звільнили з посади.

Слідство рухалося без особливих проблем, оскільки з самого початку жінка все визнала. Правда, участь інших осіб у розкраданні вона категорично заперечила, стверджуючи, що діяла сама. Щирість цього твердження викликає великі сумніви, однак доказів про причетність до розкрадання інших посадових осіб інтернату слідство не виявило.

Серйозніша з інкримінованих сест­рі-господині статей Кримінального кодексу (привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем) передбачає до п’яти років позбавлення волі, однак підсудній вдалося взагалі уникнути покарання. Снятинський районний суд, який кілька тижнів тому розглядав кримінальну справу, звільнив її від покарання на підставі закону про амністію. Підставою для амністії стали батьки похилого віку, що перебувають на утриманні жінки.

Ось, власне, і вся історія про обкрадання дітей-інвалідів. Коли не брати до уваги, що після скандального вилучення крадених речей у дитбудинку замінили директора. Попередній звільнився за власним бажанням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво