«НАГОРОДИТИ НЕ МОЖНА ЗВіЛЬНИТИ» ЩЕ РАЗ ПРО КАДРОВі ВИКРУТАСИ ОДЕСЬКОЇ МіЛіЦіЇ

Поділитися
Несподіваний кадровий курйоз стався на червневому засіданні колегії УМВС України в Одеській області за участю заступника міністра Михайла Корнієнка...

Несподіваний кадровий курйоз стався на червневому засіданні колегії УМВС України в Одеській області за участю заступника міністра Михайла Корнієнка. Спочатку викликавши подив високої інспектуючої особи й короткочасне збентеження президії. А потім нагадавши багатьом підзабуте і вкрай небезпечне в разі неправильного тлумачення повеління: «Стратити не можна помилувати», що зафіксувало хрестоматійне нехтування найяснішою особою розділовими знаками в російському правописі. Правда, під час згаданого міліцейського заходу все мало вигляд трохи прозаїчніший. Але, втім, не менш суворий. Заслухавши звіт про роботу Іллічівського міськУБОЗу, зроблений його тимчасовим керівником майором Сергієм Бовбаланом, заступник міністра (не інакше, як через надзвичайну втому чи прикру помилку) визнав наведений офіцером фактаж, а також супровідну «цифір» переконливою і такою, яка свідчить про те, що у великому портовому місті досить чітко організовано боротьбу з таким важковикорінюваним явищем, як бандитизм, а також профілактику подібних правопорушень. Більше того, М.Корнієнко навіть висловив привселюдну думку (також, треба думати, через необачність, про що відразу дало зрозуміти одеське міліцейське керівництво), що слід, мовляв, за досягнуті дуже непогані результати представити офіцера до заслуженого заохочення чи нагороди.

Можна припустити, що «завищене» враження в генерала, який не з чужих слів знає ціну розшукової праці, викликала серія успішних розробок і наступної нейтралізації розгалуженого бандитсько-рекетирського угруповання, здійснене убозівським відділом у складі семи чоловік, а також розкриття протягом року півтора десятка зухвалих злочинів (тобто приблизно чверті всіх затримань і викриттів, які є на сумарному рахунку всіх підрозділів облУБОЗу).

... Отож вимогливий генеральський погляд, звернений на головного одеського убозівця полковника Романовського, раптом наштовхнувся на рішучий опір. У тому сенсі, що пропозиція заступника міністра загалом закономірна. Так само цілком резонною є висловлена думка про те, що боротьбу з бандитизмом у портовому Іллічівську справді налагоджено вельми непогано. А ось із показниками в роботі щодо виявлення та розкриття злочинів у сфері економіки в майора Бовбалана та його підлеглих поки що слабенько, є недоробки... Отже, ввічливо зауважив начальник облУБОЗу, «навряд чи поки що варто відзначати майора Бовбалана...» І як отут, скажіть на милість, мав зістикувати заступник міністра «нестиковку»? Ну, ясна річ, вам на місці видніше, погодився Михайло Васильович, побажавши іллічівським убозівцям успіхів у роботі й на цьому напрямку...

Власне, якби не мав епізод дивовижного службового продовження, навряд чи хто навіть згадав би про таке «привселюдне різночитання» у підходах до оцінки роботи кадрів із боку керівництва міліцейського відомства й місцевого начальства. Проте за підсумками згаданої облколегії видано наказ №231 начальника облуправління МВС України Івана Григоренка. І, що цікаво, труднощі з розумінням імперативу «нагородити не можна звільнити», які було виникли на якусь мить, наказом витлумачено дивовижним чином — однозначно на користь його другої частини. А саме: «В.о. начальника відділу УБОЗ м. Іллічівська майора міліції Бовбалана Сергія Івановича звільнити з посади й до 1 липня 2000 р. вирішити питання про кадрове зміцнення керівництва зазначеного підрозділу УБОЗ».

Хто ж проти «кадрового зміцнення»? Чи з застереженням заступника міністра М.Корнієнка не згоден; у тому сенсі, що начальству на місці видніше? Але й те суща правда, що півтора року тому авторитетного офіцера й депутата міськради Сергія Бовбалана послали з Одеси в Іллічівськ — саме з таким мотивуванням. Адже до того він вельми успішно служив на посаді заступника начальника відділу обласного УБОЗу. Обстоював разом із заступником начальника УМВС в області генералом Олександром Малишевим інтереси виборців і колег по УМВС як член Одеської міськради, а 1998-го балотувався й до парламенту України. Втім, виборці віддали, втім, перевагу досвідченішому кандидатові-юристу — першому генпрокурору України Віктору Шишкіну. А призначений тимчасово виконуючим обов’язки начальника Іллічівського міськВБОЗу С.Бовбалан продовжив важку службу, невпинно стверджуючи розкритими справами: «Злодій і бандит повинні сидіти у в’язниці». Але — на жаль? — невдовзі з’ясувалося, що виявляти, викривати та віддавати заарештованих під слідство й суд — мало. Про багато які речі майор Бовбалан мав власну думку, яка не завжди збігалася з начальницькою. А результат? Ось він — хоча відділ і непогано попрацював (куди заховаєш показники: 250 співробітників облУБОЗу викрили за рік сім банд, а з них іллічівський відділ — 3, заарештовано 20 бандитів і рекетирів)? Але ж і потрібні кон’юнктурні недоліки (мало не на одному рівні по важливості з розкриттям убивств «пропонується» зараховувати убозівцям викриті злочини в економічній сфері!) інколи у звіті так випнуть, що важко визначити за підсумками перевірки: інспектували підрозділ УБОЗу чи УБЕЗу (який спеціалізується на боротьбі з економічною злочинністю)?! А на «розмитому» грунті критеріїв і потрібних висновків дійти нескладно. Що, власне, і продемонстрував наказ за результатами колегії: єдиним звільненим з посади виявився керівник Іллічівського ВБОЗу...

І нікого не цікавлять, скажімо, такі вперті факти, як звільнення іллічівськими убозівцями 35 комерційних структур від злочинних поборів «в общак» нейтралізованої банди у складі 15 чоловік. Або думки іллічівського міського голови Валерія Хмельника, депутатської комісії міськради з питань законності та правопорядку, які визнають вельми ефективну роботу міськВБОЗу. Утім, злі язики висловлюють припущення, що неправильно повівся майор Бовбалан на недавніх зборах приблизно трьохсот іллічівських підприємців, скликаних міським головою, необережно закликавши «більше ні бандитам, ні міліції не платити «данину». Ватажки й активні члени банд — за гратами...

Утім, якби лише С.Бовбалана раптово спіткала доля опального офіцера. Другий рік наполягає керівництво УМВС в області, що не потрібні й непридатні для продовження служби слідчий Балтського РВВС капітан Сергій Бардіян, заступник начальника облуправління міліції генерал Олександр Малишев і багато інших «принципових» офіцерів. Про першого з них, визнаного одним із найкращих охоронців закону в області й заохоченого міністром саме напередодні звільнення зі служби іменним годинником, «ЗН» докладно розповідало рік тому. Викладала газета докладну «схему» звільнення з посади й іншого «принциповця» — керівника Одеського міськВБНОНу майора Сидорчука. Та якщо читач думає, що відповідальних посадових осіб в облуправлінні МВС України в області чи правоохоронному відомстві схвилювала сваволя щодо офіцерів, то це не так. Бо не повернули Сидорчука на посаду керівника міськВБНОНу. Досі триває з перервами розгляд позову в Жовтневому райсуді Одеси: обласне УМВС проти одного з найкращих одеських охоронців законності. Причому, схоже, не тільки капітан Бардіян відчуває впливовість відомства і складність розгляду справи. Приїжджає, скажімо, балтський офіцер у призначений день судового розгляду в Одесу, а суддя Haтaлія Ільченко роз’яснює йому: так, мовляв, і так — не прибула сторона відповідача, зареєструйтеся і приїжджайте іншим разом. Приміром, 17 травня, коли завідуючий юридичним бюро УМВС не буде у відрядженні. Прибуває позивач Бардіян у призначений термін, а йому знову чемно: зареєструйтеся, будь ласка, і приїжджайте наступного разу — 8 червня, бо сторона УМВС знов у відрядженні. «Але скільки ж це знущання може тривати? — ледь стримуючи себе, запитував суддю звільнений слідчий, котрий непогано знає законодавство. — Проведіть, будь ласка, перевірку достовірності обставин і причин неявки юриста УМВС». І що дивовижно, нарешті вплинула на керівництво Одеського УМВС законна вимога. Почався, лиха прикупивши, розгляд. Навіть починати підраховувати компенсацію за вимушені місяці прогулів запропонував суддя керівництву УМВС. Хоча позивач вимагає не лише компенсації та поновлення на службі, а й спростування медвисновків окружної військово-лікарської комісії УМВС в області, що принижують його, а також компенсації моральної шкоди в розмірі п’ятирічного заробітку — 19 560 грн.

А звільнений майже два роки тому з посади заступника начальника облуправління МВС генерал Олександр Малишев нарешті завершив ходіння по судах «за справедливістю» — від Одеського до Херсонського обласних і Верховного суду України включно. Ні, абсолютно не мав рації у серпні 1998-го вищезгаданий начальник Одеського облуправління міліції генерал-майор Іван Григоренко, безпідставно проганяючи надзвичайно досвідченого товариша по службі й депутата міськради зі служби й геть з очей! Задовольнили-таки служителі Феміди позов 45-річного генерала, котрий протестував проти цинічного нехтування законністю відомчими кадровиками. Доведеться не тільки відновити його на посаді, а й сплатити чималу компенсацію — за вимушений прогул. «Як ви тепер розцінюєте дії керівництва відомства?» — запитав автор цих рядків генерала Малишева. «Думаю, вина за все, що сталося, лягає на тих, хто діяв поза спиною міністра Юрія Кравченка. Іншими словами — на керівництво Одеського облуправління УМВС України».

Цікаво, а кого назвуть ініціатором і винуватцем кадрових викрутасів, які ламають долі інших гідних офіцерів одеської міліції? І не менш важливо — із яким запізненням це станеться?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі