На захист приватності - Право - dt.ua

На захист приватності

29 квітня, 2009, 15:13 Роздрукувати Випуск №16, 29 квітня-15 травня

Наразі діяльність підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (ОРД), часто порушує європейські стандарти прав людини...

Наразі діяльність підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (ОРД), часто порушує європейські стандарти прав людини. Про це заявив виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський, виступаючи на Другій міжнародній конференції «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб», повідомляє сайт УГСПЛ.

За його словами, відповідно до європейських стандартів прав людини, зокрема Європейської Конвенції про захист прав людини та відповідних рішень Європейського суду з прав людини, а також інших конвенцій Ради Європи, оперативно-розшукові заходи (ОРЗ) можуть здійснюватися лише за дотримання певних чітких вимог, оскільки вони обмежують права людини та основні свободи. Зокрема має бути чітко визначено цілі обмеження, а також мають існувати необхідні гарантії дотримання прав людини.

Натомість, на думку В.Яворського, українська реальність ґрунтується на законі про оперативно-розшукову діяльність (ОРД) та загалом кримінально-процесуальному законодавстві, що не узгоджуються зі стандартами прав людини. Зокрема закон про ОРД було прийнято на початку 90-х, а Кримінально-процесуальний кодекс — взагалі у радянські часи, і ці документи не змінювалися концептуально, що пояснює зазначену неузгодженість.

Як підкреслив В.Яворський, в Україні права людини часто порушуються під час зняття інформації з каналів зв’язку. За його словами, таке зняття здійснюється без належного, чіткого й передбачуваного законодавчого регулювання. «Закону про ОРД в цьому питанні бракує чіткості та гарантій захисту прав людини, про що недвозначно записано в рішенні Європейського суду з прав людини «Волохи проти України». А процедуру отримання санкції суду взагалі не визначено законом. Визначати таку процедуру — явно не повноваження Кабміну чи Верховного суду», — зазначив правозахисник.

В.Яворський нагадав, що саме тому у справі за позовом В’ячеслава Якубенка до Кабінету міністрів України про визнання незаконною постанови Кабміну №1169 від 26 вересня 2007 року, якою було затверджено «Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації», 16 січня 2009 року Окружний адміністративний суд міста Києва видав окрему ухвалу. В ній суд зобов’язав Кабмін розробити й подати законопроект щодо порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання здобутої інформації. «На виконання ухвали було дано один місяць,
проте вже минуло понад чотири місяці, а Кабмін усе ще не виконує цього рішення суду», — сказав правозахисник.

За його словами, отримання такої інформації, як дані про дзвінки абонента, хронометраж дзвінків, пересування абонента, лог-файли користувачів Інтернету, що також входять до таємниці приватного життя й кореспонденції, часто відбувається без санкції суду, оскільки законодавство взагалі чітко не визначає цієї процедури.

СБУ, за даними Верховного суду, у 2008 році подала до судів 8 тисяч 323 подання про зняття інформації з каналів зв’язку, що становить третину від загального обсягу санкцій. При цьому в середньому щорічно СБУ закінчує розслідування не більше 900 кримінальних справ, з яких не більше 700 потрапляють до суду. «Отже, понад 7,5 тисячі санкцій отримано не з метою розслідування кримінальних справ. Постає запитання: з якою метою, якщо не для розслідування кримінальних справ, вживалися такі заходи?» — зазначив В.Яворський.

На думку правозахисника, такі проблеми є і щодо негласного проникнення до житла: процедуру отримання санкції не визначено законом, і немає належних гарантій захисту прав людини.

«Очевидно, для усунення цих проблем необхідно впроваджувати реформу кримінальної юстиції відповідно до затвердженої у квітні 2008 року указом президента концепції. Ця концепція закладає підґрунтя реформи діяльності всіх правоохоронних органів. А вже після цієї функціональної реформи варто здійснювати реформу інституційну окремих правоохоронних органів», — резюмував В.Яворський.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво