«Майбах» для олігарха

Поділитися
Про численні спроби злочинного чи напівлегального здешевлення імпортованих в Україну автомобілів ЗМІ розповідають так часто, що здивувати чимось новим тут майже неможливо...

Про численні спроби злочинного чи напівлегального здешевлення імпортованих в Україну автомобілів ЗМІ розповідають так часто, що здивувати чимось новим тут майже неможливо. І все ж діяльність приватного підприємця Василя Кавки із Закарпаття не може не вражати. Менш як за три роки бізнесмен із невеликого села Горінчево Хустського району примудрився імпортувати в Україну понад 10 тисяч автомобілів найпрестижніших марок, не сплативши при цьому й копійки ПДВ. Але найцікавіше, що зробив він це, виходить, цілком легально…

«Хаммери» та «порше» для закарпатської глибинки

Передумови для виникнення «горінчевської схеми» створила сама держава, керуючись цілком благородною метою — стимулювати підприємницьку діяльність. Влітку 1998 р. Кабінет міністрів у рамках експерименту дозволив підприємцям кількох регіонів України (в тому числі Хустського району Закарпатської області) працювати за схемою так званого спеціального торгового патенту. Головні переваги експерименту були зафіксовані у змінах та доповненнях до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 13 грудня 2001 р., згідно з якими власник спецпатенту звільнявся від сплати цілого ряду податків (зокрема податку на додану вартість при імпорті, податку на доходи фізичних осіб, на землю, збору на обов’язкове пенсійне страхування, соціальне страхування, ринкового збору і т.д.), які замінялися єдиною ставкою спецпатенту, встановленою місцевими радами. 24 грудня 2001 р., через 11 днів після введення в дію зазначених змін, спеціальний торговий патент отримує й 39-річний мешканець Горінчева, викладач Хустського медучилища Василь Кавка. До того новоявлений бізнесмен підприємництвом не займався, вів спокійне, розмірене життя і з-поміж односельців вирізнявся хіба тим, що свого часу служив в Афганістані.

Податкові пільги, які надавав спецпатент, хоч і стимулювали підприємництво, проте для самої держави були не те що невигідні, а дуже збиткові. Доходило до абсурдних ситуацій — оптові склади з багатомільйонними оборотами сплачували в місцевий бюджет щомісяця якихось 500 гривень ставки спецпатенту. У січні 2002 р. експеримент визнали невдалим, і ряд пільг, у тому числі звільнення від ПДВ на імпорт, рішенням Верховної Ради скасували (саме поняття спецпатенту визнали недійсним пізніше — в липні 2003 р.). Однак у даному конкретному випадку парламентське рішення не подіяло, а обійти його горінчевському підприємцю допоміг… суд. У лютому 2002 р. Виноградівський районний суд за позовом В.Кавки продовжує термін дії його спецпатенту з усіма податковими пільгами до 30 листопада 2002 р., а 25 квітня Апеляційний суд Закарпатської області, куди із заявою звернулася Закарпатська митниця, залишає це рішення без змін.

Перші автомобілі, завезені В.Кавкою в Україну без сплати ПДВ, з’явилися в Горінчеві у червні 2002 р. І вже самим своїм виглядом викликали чималий подив селян. Горінчевці, звісно, стикалися з «мерседесами», «БМВ» чи «тойотами» й раніше, проте, як правило, в їх «уживаному» варіанті. Останні моделі загальновідомих автомобільних брендів, у тому числі позашляховики «хаммер» чи спортивні «порше», стали для невеликого села справжньою екзотикою.

Кілька днів іномарки стояли на орендованій В.Кавкою в сільському виробничо-навчальному комбінаті автостоянці, після чого своїм ходом вирушали в автосалони Києва, Донецька, Дніпропетровська, Харкова… За короткий час підприємливий бізнесмен створив на території області кілька автостоянок, куди дорогою на схід України на кілька днів заїжджали розмитнені іномарки, однак розкрутитися до чогось більшого не встиг, оскільки в листопаді 2002 р. термін дії його спецпатенту закінчився. Цього разу для вирішення проблеми В.Кавка звертається до Хустського райсуду і просить продовжити дію спецпатенту ще на два роки — до листопада 2004 р. Підставою для позовної заяви став той факт, що в грудні 2001 р. підприємець заплатив ставку спецпатенту одразу за три роки наперед, а також заява в Хустську податкову інспекцію, в якій В.Кавка начебто просив видати спецпатент не на рік, а на три. Під час засідання позивач пред’явив копію своєї заяви, і суду її цілком вистачило для позитивного рішення. 25 листопада 2002 р. Хустська податкова інспекція на вимогу суду виправляє дату закінчення терміну дії спецпатенту В.Кавки з 2002 на 2004 рік і завіряє це печаткою та підписом свого начальника.

Проблеми з розмитненням автомобілів у горінчевського підприємця виникали й надалі, однак щоразу він вирішував їх із допомогою судів. Цікаво, що справу В.Кавки розглядали не лише закарпатські, а й Шевченківський та Апеляційний суди Києва. Виграти самотужки всі процеси колишній викладач медучилища, зрозуміло, не міг. За оперативною інформацією, за ним стояли дуже впливові фігури з центрального апарату виконавчої влади та силових структур, а саму схему пільгового розмитнення «винайшов» родич В.Кавки, колишній співробітник СБУ, що нині займається приватною адвокатською практикою. Імпортовані через Горінчево іномарки дорогою в автосалони ніколи не мали проблем із ДАІ. А як тільки хтось із місцевих правоохоронців проявляв до «автомобільного» підприємця інтерес, із обласної чи Генеральної прокуратури лунав телефонний дзвінок із вимогою дати В.Кавці спокій.

Маючи потужний та надійний дах, горінчевський бізнесмен почав набирати оберти з нечуваною силою, а найінтенсивна його діяльність припала на 2003—2004 роки. За цей час В.Кавка щомісяця розмитнював близько 400 іномарок: «мерседесів», «БМВ», «порше», «хаммерів», «тойот», «міцубісі», «вольво»… Крім автомобілів, підприємець завіз в Україну на пільгових умовах кілька яхт, а також цистерни з бензином, мастильні матеріали та багато іншого товару.

Престижні іномарки з допомогою В.Кавки розмитнювали для власних потреб місцеві правоохоронні чини, про підприємця з нікому не відомого Горінчева знали на всіх великих автобазарах України. Однак більшість іномарок, що потрапили в Україну через В.Кавку, призначалися не простим перекупникам, а автосалонам. Це зовсім не означало, що всі вони автоматично ставали дешевшими на суму ПДВ. Ціна автомобілів якщо й відрізнялася від розмитнених на загальних підставах, то лише незначною мірою. Зате різницю власники автосалонів клали собі в кишеню. Для прикладу, «Тойота-Королла 1,6» вартістю 15 тис. дол. при перетині українського кордону завдяки спецпатенту звільнялася від сплати ПДВ на три тис. дол., «Тойота-Лексус RX-300» вартістю близько 60 тис. дол. — на 12,5 тис. дол., «Даймлер-Крайслер G-500» вартістю 134 тис. дол. — на 30 тис. дол. Проте найбільше різниця в ціні відчувалася на «Мерседесах» моделі «Майбах». Один такий лімузин вартістю понад 450 тис. дол. звільнявся від сплати ПДВ на 93,5 тис. дол. До речі, половина з 12 «Майбахів», що їздять вітчизняними дорогами, потрапила в Україну саме через В.Кавку. А затим була переоформлена на інших власників, чиї імена сьогодні можна почути під час публічних запрошень у МВС для дачі тих чи інших пояснень.

Усього за 2002 — 2004 роки В.Кавка завіз в Україну ні багато ні мало — 10 тисяч 487 автомобілів. Сукупна вартість імпортованих завдяки спецпатенту товарів (включно з яхтами, паливно-мастильними матеріалами і т.д.) становить близько трьох мільярдів гривень! Утім, на більшу увагу заслуговує інша сума — понад 500 мільйонів гривень. Саме стільки Держбюджет України недоотримав податку на додану вартість «завдяки» горінчевському підприємцю. Для порівняння: дохідна частина бюджету Закарпатської області становить усього 378 мільйонів гривень.

Усе легально, усе законно?

Здавалося б, особа, що оперує такими астрономічними сумами, має бути дуже забезпеченою, навіть якщо й виконувала роль простого інструмента в руках набагато впливовіших людей. Однак поїздка журналіста в Горінчево засвідчила, що це далеко не так. Самого В.Кавки вдома не виявилося, він із сім’єю поїхав на відпочинок. Утім, за словами місцевих правоохоронців, узяти якісь коментарі у власника унікального спецпатенту все одно не вдалося б, на всі запитання він відповідає завченою фразою: «Згідно зі ст.63 Конституції України, ніяких показань давати не буду». Зате побачене й почуте в самому селі відверто розчарувало. Живе В.Кавка, всупереч очікуванням, зовсім не в розкішному палаці, а в звичайній одноповерховій хаті, яка дісталася йому від батьків. Щоправда, торік бізнесмен пофарбував і поміняв покрівлю на хаті й гаражі, а також обгородив подвір’я невисокою цегляною огорожею. Проте навіть після цього його господарство виглядає далеко не найбагатшим у Горінчеві. Судячи з побаченого, якщо В.Кавка й отримував щось із розмитнення, то хіба по кілька доларів за автомобіль. Односельці відгукуються про свого знаменитого підприємця в цілому позитивно. І це не дивно, адже дехто з них завдяки його спецпатенту сам придбав автомобілі за пільговою ціною (у переліку розмитнених В.Кавкою іномарок є кілька «ВАЗів», уживаних «тойот» та вантажівок, вартість яких різко контрастує із супердорогими лімузинами). Утім, у словах селян відчувається й певне розчарування. Горінчево — чи не єдине з довколишніх сіл, куди досі не підведено газ, і люди чекали, що великий підприємець виділить хоча б частину з необхідних для газифікації трьох мільйонів гривень. Але так і не дочекалися.

У сільраді з’ясувалося, що протягом своєї майже трирічної діяльності В.Кавка платив у місцевий бюджет щомісяця всього 550 гривень. Побачивши, як стрімко почав набирати обороти автомобільний бізнес, сільські депутати спробували підняти ставку спецпатенту хоча б до двох тисяч гривень, адже в селі дорога кожна копійка. Однак із районної податкової інспекції на відповідний запит сільської ради надійшла відповідь: «Збільшувати ставку не можна».

Після всього викладеного в неупередженого читача може скластися думка, що зі зміною влади принципову правову оцінку діяльності В.Кавки мали б дати правоохоронні органи. Однак і тут на нього чекає розчарування. Виявилося, що вся діяльність власника спецпатенту від початку до кінця легалізована судами. Люди, які стояли за «горінчевською схемою», працювали на совість, щоб у разі чого не довелося повертати імпортовані автомобілі через той-таки суд. До речі, деякі чини з обласної та Генеральної прокуратури, які свого часу прикривали В.Кавку, і нині залишаються на своїх посадах.

За останні кілька місяців місцеві та столичні правоохоронці ретельно вивчили обсяги торговельної діяльності В.Кавки, фірми, через які автомобілі потрапляли в Україну, автосалони, які їх реалізовували, і жодних істотних порушень не виявили. Єдиною зачіпкою був сумнозвісний патент із виправленою датою терміну дії. Правоохоронці небезпідставно вважають, що, всупереч своїм свідченням у суді, В.Кавка не міг писати заяву на трирічний спецпатент, оскільки всім підприємцям його видавали максимум на один рік. Збереглася навіть копія «однорічної» заяви В.Кавки, проте її оригінал так і не знайшли.

Оскільки з документами-неоригіналами не можна провести ні почеркознавчої експертизи, ні будь-якої іншої слідчої дії, кримінальної справи за фактом підробки документів (на яких і будувалося пільгове розмитнення імпортованих товарів) порушувати не стали — для цього просто немає підстав. Єдине, на що спромоглися правоохоронці, — не дозволили В.Кавці провадити свій бізнес далі. Адже в листопаді минулого року підприємець… знову звернувся до суду з проханням продовжити дію спецпатенту. Останнє судове засідання з цього приводу відбулося в Києві в березні нинішнього року. Лише після того, як керівництво МВС повідомило Верховному суду, у що обходиться державі горінчевський спецпатент, суд нарешті відмовив у його продовженні остаточно й безповоротно. Що ж, як мовиться, краще пізно, ніж ніколи. Хоча багато правоохоронців упевнені, що після В.Кавки аналогічну або схожу схему буде використано в якомусь іншому регіоні України. Занадто велика спокуса знайти якусь податкову лазівку в такій прибутковій сфері, як бізнес на імпортованих автомобілях.

P.S. Автор матеріалу, звісно, не міг не поцікавитися, яким автомобілем їздить сам В.Кавка. Проте ні його односельці, ні працівники сільради конкретної відповіді на це запитання так і не дали. «Їздить на якійсь іномарці, але на якій саме, не знаємо, оскільки не розбираємося в них», — казали селяни. Така відповідь лише викликала інтригу — що це за іномарка, про яку не знають у Горінчеві, — невже якась рідкісна модель типу «феррарі» чи «бугатті»? Не внесли ясності й дані з правоохоронної інформаційної системи. На запит, який автомобіль зареєстровано на мешканця Горінчева В.Кавку, комп’ютер після незвично тривалої роботи видав список із… 10 тисяч 487 іномарок. Щоб, зрештою, розставити крапки над «і», довелося зробити кілька телефонних дзвінків до хустських правоохоронців. Їхня відповідь викликала ще одне, третє розчарування. З’ясувалося, що В.Кавка їздить чи не найдешевшому з величезного списку розмитнених ним автомобілів — звичайній «Шкоді-Октавії». Ось тобі й мільярдер…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі