«ЛІВІ» ІНОМАРКИ ОПТОМ І ВРОЗДРІБ ГАНЯЛИ ЧЕРЕЗ ЗАКАРПАТТЯ МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИННІ УГРУПОВАННЯ - Право - dt.ua

«ЛІВІ» ІНОМАРКИ ОПТОМ І ВРОЗДРІБ ГАНЯЛИ ЧЕРЕЗ ЗАКАРПАТТЯ МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИННІ УГРУПОВАННЯ

26 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №16, 26 квітня-11 травня

Гарні машини, як і красивих жінок, люблять та прагнуть володіти ними всі. Особливо публіка з грішми...

Гарні машини, як і красивих жінок, люблять та прагнуть володіти ними всі. Особливо публіка з грішми. І якщо за кількістю престижних іномарок останніх моделей в Україні незаперечно лідирує стольний град Київ, то периферійне Закарпаття — своєрідний лідер в іншому: з причин свого межування з чотирма європейськими державами, воно першим в Україні бачить ці лискучі джипи та мерси. Простіше кажучи, через Закарпаття іномарки здебільшого і потрапляють в Україну. Причому дуже багато їх — незаконним шляхом, про що свідчить цілий ряд кримінальних справ.

Джипи, мерси, ауді

У дворі Закарпатського управління Служби безпеки України нині можна нарахувати зо два десятки затриманих іномарок, які проходять по кримінальних справах. Тут і потужні джипи «Тойота Лендкрузер-100», «Лексус» та «Мерседес», і «Ауді А6» , «БМВ» та «Мерседеси» останніх «нафаршированих» моделей. Одне слово, повний джентльменський набір «нового українця». Був тут донедавна навіть сріблястий джип «БМВ Х5» вартістю 106 тисяч дойчмарок (це без розмитнення), гасати у якому вважається «по понятіях» навіть у Києві.

Через руки закарпатських оперативників та слідчих останніми роками пройшов цілий ряд кримінальних справ, пов’язаних із незаконно ввезеними в Україну престижними іномарками. Кілька років тому міліція розслідувала справу щодо партії затриманих на кордоні новеньких джипів «Гранд-Черокі», які прямували до Росії. З’ясувалося, що ці джипи — з морського порома, на якому експортували з Америки в Європу більше сотні престижних іномарок і який загадково зник дорогою з усіма машинами.

А зовсім нещодавно низку «автоафер» виявили закарпатські есбісти. Між собою «опери» та слідчі назвали їх умовно «рівненська», «молдовська» та «російська» теми.

Частина перша: рівненська «тема»

1998 року світ побачила досить цікава постанова Кабміну України, яка однією з підстав для реєстрації ввезених з-за кордону автотранспортних засобів передбачала і рішення суду. «Пунктик» цей, здавалося б, цілком несуттєвий, у закон «забив» хтось явно не дурний. Адже в Україну почали ганяти новісінькі іномарки, власники яких примудрялися економити на розмитненні по десять і більше тисяч доларів. Причому робили це у досить оригінальний спосіб.

Наприкінці 1999 року через митний пост «Ужгород» зі Словаччини в Україну почали масово в’їжджати новісінькі джипи, мерси та інші «дутяки» по 40—50 тисяч доларів кожен. Машини були з українськими номерами, а водії пред’являли всі необхідні документи. Проте дуже швидко ті, «кому треба», зметикували, що щось тут нечисто. Машини чомусь були здебільшого з рівненськими номерами, зареєстровані в одному й тому ж самому підрозділі Державтоінспекції Рівненської області буквально за кілька днів до того. Водії далеко не респектабельного вигляду пред’являли доручення — мовляв, повертаємося зі Словаччини, де мали справи. І таких машин їхало через «Ужгород» по 2-3 щотижня!

Як і всі великі афери, ця накрилася на дрібниці. Зранку 9 грудня 1999 року співробітники митниці уважніше придивились до новісінького чорного джипа «Тойота Лендкрузер 4,7 WG». Коштують такі красені 52 тисячі доларів плюс ще майже 15000 у.о. за розмитнення. На авто були все ті ж номери Рівненської області!

У машині їхало двоє чоловік. Водій, 34-річний житель Луцька Віктор, пред’явив посвідчення водія, техпаспорт на машину та доручення. Пояснив, що власник попросив його забрати джип після ремонту у Словаччині. І тут митники помітили на спідометрі іномарки... лише 14 км. Себто стільки кілометрів мала пройти швидкісна іномарка за ці 5 днів із Рівного до Словаччини, не беручи до уваги інших маршрутів! Водій так і не зміг пояснити пікантної ситуації, тому до нього з’явилися «запитання» і в оперативників СБУ. І тут заговорив пасажир джипа. Молодий чоловік назвався капітаном УБОЗ із Волині. Мовляв, ручаюся, що тут усе гаразд. Вітя попросив мене проїхатися з ним. Машина, розумієте, крута, а тут у вас на Закарпатті, кажуть, рекет нахабніє... Я саме на лікарняному, ось і вирішив допомогти товаришу... Однак «ксива» грізного міліцейського управління на есбістів не подіяла, і волинського капітана передали у відділ внутрішньої безпеки УМВС у Закарпатській області.

Невдовзі з’ясувалося, що джип був проданий у Словаччині (місто Кошице) покупцям із Донецька. Донецька фірма справно переказала словакам гроші, а забрав іномарку з митного складу у селі Вишнє Нємецке неподалік українсько-словацького кордону той самий Віктор із Луцька. Дорогою водій просто зняв словацькі номери і прикрутив українські, ті самі рівненські...

Добряче попоїздивши Україною та Словаччиною спільно з колегами із прокуратури, закарпатські есбісти таки встановили істину, вивівши ділків на чисту воду. Сценарію афери позаздрив би і сам Остап Бендер! Судіть самі.

У Здолбунівський районний суд Рівненської області надходить позовна заява від громадянина. Молодий хлопець просить суд витребувати борг у кілька тисяч гривень з іншого громадянина. Той не заперечує, що винен гроші, і пропонує розрахуватися з кредитором... іномаркою. Як ви правильно здогадалися — тим самим затриманим на Закарпатті джипом «Тойота»! Називає номери кузова та агрегатів (їх йому підказали ті, хто купив джип у Кошице). У судді чомусь не виникає бажання самому оглянути машину чи хоч документи на неї... Він просто задовольняє позов, направивши «бомагу» в ДАІ: такому-то зареєструвати такий-то джип. Опісля цей шанований служитель Феміди, щиро дивлячись есбістам в очі, заявить, що це справа міліції — перевіряти наявність самого авто...

Але детектив триває. Громадянин, який виграв суд, їде чомусь не в Здолбунівську, а в Острозьку (там же, на Рівненщині) ДАІ. У тамтешньому підрозділі РЕВ йому спокійно реєструють джип, керуючись рішенням суду. Так і з’явились на світ цілком легальні українські номери! Пізніше начальник даішного підрозділу в чині полковника присягатиметься, що джипа цього дивились і ретельно перевіряли щодо всіляких там «угонів». Ні, особисто він не бачив, але інспектор такий-то доповів про перевірку... Зрозуміло, що самого джипа на той час в Україні ще не було.

Уже наступного дня «власник» пише в Острозьку ДАІ заяву з проханням зняти «Тойоту» з рееєстрації, мотивуючи тим, що хоче продати. Далі з’являється нова дійова особа гри і просить зареєструвати іномарку на нього. Пояснює, що придбав джипа в автосалоні. І вже цей чоловічок виписує доручення перегонщикові Віктору з Луцька, який, власне, і повинен пригнати джипа в Україну. Наявність великої кількості «пішаків», за задумом «короля», повинна ускладнити розслідування афери. Все просто до геніальності, підвели лише 14 кілометрів на спідометрі...

До речі, коли оперативники СБУ кинулися розшукувати того самого молодика з Острога, то з’ясували, що на його ім’я в ДАІ числиться... кілька десятків новеньких іномарок. Але мешкав цей «мільйонер» із сім’єю... у квартирі барачного типу. До речі, самого чоловіка так і не знайшли, і дай Боже, аби він ще виявився жильцем на цьому світі!

За інформацією начальника спецпідрозділу «К» УСБУ в Закарпатській області полковника Фелікса Гурського, лише в Рівненську область через митні пости Закарпаття спритні ділки встигли перегнати таким чином понад тисячу новеньких іномарок. Держава зазнала мільйонних збитків від нерозмитнення потужного автотранспорту.

Коли СБУ наробила галасу в усій Україні, аферу довелося прикрити. Президент України підписав Закон про обов’язкове розмитнення у будь-яких випадках ввезеного в Україну автотранспорту. Рівненський облсуд скасував усі «хитрі» мирові угоди, ухвалені Здолбунівським районним судом. Капітана УБОЗ із Волині, який «засвітився» на кордоні в Ужгороді, звільнили з роботи. Поміняли керівництво Острозької районної та Рівненської обласної ДАІ. Перегонщика Віктора з Луцька вироком Ужгородського міського суду було засуджено з відстрочкою виконання вироку. А сам джип «Тойота Лендкрузер» вартістю 52 тисячі доларів — конфісковано в дохід держави.

Частина друга: молдовська «тема»

23 листопада 2000 року на тому ж таки митному посту «Ужгород» було затримано 45-річного Анатолія, жителя міста Білгород-Дністровський Одеської області. Їхав він у сріблястому «нульовому» джипі «БМВ Х5», який коштує 106 тисяч дойчмарок. Водій пред’явив доручення від власника іномарки, громадянина Молдови Б. Пояснив, що господар найняв його перегнати джип зі Словаччини в Молдову. Але з’ясувалося, що той-таки пан Анатолій перетинав українсько-словацький кордон уже 13 (і не вір після того в забобони!) разів. Причому не в «запорожцях», а щоразу в інших нових іномарках. Водія та авто затримали, порушили кримінальну справу.

Невдовзі з’ясувалося, що всі перегнані паном Анатолієм іномарки, за даними Білгород-Дністровської митниці, знято з обліку у зв’язку з виїздом власників до Молдови. Себто машини нібито справді належать громадянам Молдови. Однак інформація ДАІ МВС засвідчила, що ці самі іномарки їздять в Україні, і власники їх — зовсім не молдовани...

Частину машин тіньові ділки легалізували тим-таки «судовим» шляхом через Рівне. Та після викриття афери винайшли новий механізм. Дорогі іномарки буцімто ввозили в Україну громадяни Молдови, котрі переїжджали до нас на ПМП. Знаходять чоловіка, який справді переїжджає в Україну, і за певну винагороду «вішають» на нього іномарку. При цьому, за законом, за розмитнення машини сплачувалось «аж» 15 доларів, і її ставили на легальну реєстрацію.

Окрім вищезгаданого пана Анатолія, новісінькі іномарки переганяли в той час через митний пост «Ужгород» ще 7 його земляків з Одещини. Своєрідний рекорд поставив такий собі громадянин М, який, за інформацією СБУ, встиг перегнати аж 22 круті іномарки! Загалом же, за даними Карпатської регіональної митниці, впродовж 2000 року «на молдован» через митний пост «Ужгород» пройшло 59 іномарок, серед яких лідирували потужні джипи «Тойота Лендкрузер» та «Міцубісі Паджеро». Купувались іномарки на згадуваному вже словацькому ліцензійному складі у Вишньому Нємецкому. Зрозуміло, що на розмитненні власники машин «економили» кругленькі суми.

Була ще й така хитра лазівочка у законі. Громадяни України — моряки далекого плавання — мали право придбати авто за гроші, зароблені упродовж піврічного плавання у відкритому морі. При розмитненні іномарки вони мали 50-відсоткові пільги. Залишалось лише підшукати десяток-другий морячків і «повісити» на них круті авто, які потім розійдуться за дешевими цінами через автосалони...

Частина третя: російська «тема»

І вже зовсім свіжа історія. 30 жовтня 2001 року на митному посту «Вилок» у Берегівському районі затримали новеньку «Ауді А6»-пікап чорного кольору з російськими номерами. Перед тим її кілька годин прискіпливо оглядали угорські митники, але врешті-решт відпустили.

Водій, 35-річний громадянин Росії Борис, пред’явив українцям посвідчення про реєстрацію цієї іномарки 2000-го року випуску у Санкт-Петербурзі. Проте в документах і в номерах, які були на «Ауді», не збігалася одна цифра: 347 замість 374 (зловмисники просто помилились, підробляючи документи...) Невдовзі з’ясувалося, що «Ауді А6» з такими ж номерами їздить тим часом в Австрії! Експертиза підтвердила, що зловмисники перебили на затриманій у «Вилоку» машині номери кузова, причому зробили це дуже майстерно. Але з державтоінспекції Пітера приходить факс (як з’ясувалося, фальшивий) про те, що це «Ауді» справді в них зареєстроване. Так стало зрозуміло, що в афері задіяна ціла низка зловмисників у кількох країнах Європи. Адже насправді це «Ауді» було викрадене 26 вересня у Польщі!

А ще раніше, 2 серпня, на тому ж таки «Вилоку» попався інший росіянин — 51-річний москвич Анатолій, що їхав з Угорщини в Росію у новенькому «Мерседесі» сірого кольору. Митник запідозрив підробку техпаспорта, який було виготовлено із занадто тонкого паперу. При просвітленні фальшивка виявилася.

Цей «Мерседес» взяв у липні напрокат у Німеччині громадянин цієї країни, казах із колишнього СРСР. Поїхав у Чехію, де на нього буцімто напали бандити й забрали машину. Однак сам потерпілий не повідомив відразу в поліцію, бо його, бачте, три дні тримали зв’язаним на якійсь квартирі...

Зрозуміло, що і «німецький казах», і затриманий на Закарпатті російський перегонщик — члени міжнародної банди, яка спеціалізується на викраденні престижних іномарок для подальшого збуту їх у Росії.

Коли закарпатські митники спільно з СБУ почали розплутувати аферу, водій «Мерседеса» несподівано зник, залишивши іномарку. І вже 10 вересня спробував перегнати з Румунії через митний пост «Порубне» Чернівецької області сірий джип «Тойота Лендкрузер», теж 2000 р. випуску. Митникам пред’явив фальшивий документ про реєстрацію джипа в Білорусі. Насправді ж «Тойоту» цю було вкрадено просто з автосалону в Мюнхені. Прийшов чоловічок, пред’явив паспорт і сказав, що хоче купити цього джипа. Йому дозволили «спробувати, як їде», а він чкурнув світ за очі. Паспорт же виявився краденим...

Автокрадії добре налагодили свій бізнес. Одні крали престижні іномарки під замовлення і дешево продавали перекупникам. Скажімо, крадений «Мерседес» ціною 30 тисяч доларів ішов за десять. Інші постачали фальшиві російські документи на машини. Крадені машини гнали з Німеччини в Чехію або Польщу. Далі з Росії приїжджав перегонщик, якому платили 500 доларів. Він чіпляв на машину підроблені російські номери, наклейки «RUS» та інший антураж.

Через польський кордон зловмисники їхати боялись, бо поляки особливо ретельно «шмонають» російські машини. За це їм добре платять німці, на території яких ці машини в основному й крадуть. Легше проїхати угорський або румунський кордони. В Україні вони вибирали не потужні митні пости типу «Тиси» у Чопі, де посилений митний контроль, а маленькі — «Лужанку» та «Вилок» на Закарпатті, «Порубне» на Чернівеччині.

На українському кордоні росіяни пояснювали, що повертаються додому з Європи. Для переконливості пред’являли «зелені карти», які свідчили, що авто справді виїжджало з Росії. Насправді ж у Бресті аферисти купували чисті бланки, куди вписували дані крадених авто.

У Росії іномарки йшли тисяч на п’ять доларів дешевше за їхню ринкову вартість. Аби легалізувати таку машину, москвичі та пітерці (як зізнався на слідстві один із затриманих у Закарпатті росіян) зв’язувалися зі страховою компанією в Німеччині. Німцям пропонували тисяч п’ять відкупного, щоб вони зняли машину з реєстрації. Здебільшого ті погоджувалися, бо добре знають, що повернути з Росії вкрадене авто (це за умови, якщо його знайдуть) дуже важко. «В таких іномарках у нас їздить пів-Москви, у тому числі й чимало правоохоронців», — був відвертим той-таки перегонщик.

За інформацією заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області Богдана Тиводара, лише через ці два виявлені канали зловмисники перегнали до Росії упродовж 2000—2001 років близько 30 іномарок. Тепер ними займаються російські правоохоронці.

А росіян Анатолія та Бориса вироками закарпатських судів засуджено умовно. Вони позбулися всіх трьох машин. Джип «Тойота», «Мерседес» та «Ауді А6», загальною вартістю півмільйона гривень, конфісковано на користь України.

P.S. Нині у дворі закарпатського УСБУ стоять ще дві вкрадені в Німеччині іномарки — джип «Тойота Лендкрузер 100» та «Фольксваген Пассат». Інші російські перегонщики намагались перевезти їх через митні пости «Чоп» та «Ужгород». Отже, наша бідна скарбниця має шанси поповнитись новим конфіскатом...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво