КОЛИ ПАТРІОТИЗМ «ВИЛАЗИТЬ БОКОМ» - Право - dt.ua

КОЛИ ПАТРІОТИЗМ «ВИЛАЗИТЬ БОКОМ»

17 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 17 жовтня-24 жовтня

Цю історію можна було б назвати незвичною, якби таке вже не траплялося раніше. Адже свого часу голо...

Цю історію можна було б назвати незвичною, якби таке вже не траплялося раніше. Адже свого часу голова Національного банку Білорусі Тамара Віннікова теж тривалий час відсиділа у спецтюрмі КДБ, потім під домашнім арештом, звідки зникла, щоб об’явитися в Лондоні, де живе й зараз. Але здається, що цього разу хепі-енду не буде, оскільки «герой» історії — майор КДБ...

Аналітичні здібності Павла Колбанова привернули увагу керівництва Комітету держбезпеки ще тоді, коли він навчався у вищому навчальному закладі цієї специфічної організації. Тому по закінченні навчання йому запропонували добру роботу в Москві. Але юнак волів повернутися на батьківщину у Вітебськ, заявивши, що він патріот і хоче допомогти становленню незалежної Білорусі. Колбанов почав працювати в аналітичному відділі управління КДБ по Вітебській області, і там його вважали «людиною центру», оскільки Павло часто бував у Мінську і, кажуть, прямо контактував із керівництвом комітету. Тому йому спочатку вибачали різкі висловлювання про факти корупції у своїй «конторі», що були неприємні місцевому керівництву. Коли ж майор підготував аналітичну записку про це, вибухнув скандал, і його перевели з обласного управління в міськвідділ КДБ, примусивши займатися різними «дрібницями». Але, виконуючи всі доручення, Колбанов не переставав розбиратися в хитросплетеннях корупціонерів КДБ Вітебщини, причому, здавалося б, став обережнішим (перша аналітична записка, очевидно, потрапила не в ті руки) і планував, узявши відпустку, пробитися у Мінську в Раду безпеки.

Хоча Павло вже мав сумний досвід попередньої спроби, він, можливо, поділився своїми планами з кимось із колег. Тому в день від’їзду борця з корупцією викликали у відділ, де його «вже чекали», і він справді вирушив до Мінська, але в супроводі більш вірних начальству колег. Спочатку, щоб не зчиняти галасу, Колбанова допровадили в госпіталь КДБ. І хоча розмістили у VIP-палаті, але приставили до дверей двох міцних хлопців із електрошокерами. Швидше за все, спочатку планувалося залагодити справу миром чи хоча б вивідати, де він ховає «компромат», оскільки дружині майора повідомили його місцеперебування і навіть дозволили привезти одяг. Але він встиг шепнути їй, що йому «колють вітамінчики», і, розуміючи, що на цьому колеги не зупиняться, зник із госпіталю, спустившись із четвертого поверху по зв’язаних простирадлах. Очевидно, у вищому навчальному закладі його навчили не лише аналізувати.

На пошуки втікача кинули сили тільки КДБ. МВС та інших силових структур, звісно ж, не підключали. Працівники КДБ шукали по всій країні, звертаючи особливу увагу на пересування родичів та друзів зниклого колеги, взяли під контроль і шляхи відходу за кордон, особливо прибалтійський, український та російський напрямки. Але результати виявилися не просто нульовими, а негативними, оскільки в КДБ поповзли нехороші чутки. Деякі колеги почали з’ясовувати підгрунтя незрозумілих пошуків, а «зацікавлені особи» — поширювати дані, буцімто у Павла Колбанова не все гаразд із головою. Як аргумент наводився факт виявлення в палаті госпіталю, зідки зник Колбанов, молитовника… Було також «злито» інформацію про те, що насправді втікач — зрадник, який викрав секретні документи. І коли весь цей галас сягнув апогею… Колбанов особисто з’явився в центральний апарат КДБ і був офіційно поміщений у слідчий ізолятор. Очевидно, він розумів, що це для нього єдиний шанс залишитися живим.

Було зроблено все, щоб про долю принципового правдолюбця знало якнайменше людей, хоча одночасно в квартирі і на дачі Павла Колбанова, а також у квартирах родичів пройшли ретельні обшуки. Причому чекісти забрали всі документи, до яких міг бути причетним їхній колега. У КДБ досі всю інформацію про цю справу приховують. Начальник Вітебського міськвідділу КДБ (який і затримував свого працівника) терміново пішов у відпустку, а співробітники, з якими він працював понад десять років, відмовилися будь-що говорити про нього.

Сім’ї Колбанова також нічого офіційно не заявили про його долю, хоча з моменту поміщення Павла в СІЗО КДБ минули всі передбачені законом терміни, протягом яких людину можна тримати під вартою без пред’явлення обвинувачення. Але родичі впевнені, що він досі перебуває в СІЗО КДБ (мабуть, сповістив хтось зі столичних колег Павла).

Залишається також невідомою і доля тих «паперів», на які полюють його роботодавці. Можливо, саме тому вони зволікають, сподіваючись або домовитися з упертюхом, або зламати його. Але, знову-таки, за ті шість днів, протягом яких він переховувався, Колбанов зумів надійно все заховати. Втім, удруге втекти йому навряд чи вдасться...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво