КАЗЕННІ МІЛЬЙОНИ В ОДЕСЬКИХ КЮВЕТАХ - Право - dt.ua

КАЗЕННІ МІЛЬЙОНИ В ОДЕСЬКИХ КЮВЕТАХ

18 квітня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 18 квітня-25 квітня

Важко визначити, що це було — самовпевненість чи наднахабство? Інколи фабула будівельно-приватизаційної афери, затіяної в Одесі, прямо шокує...

Важко визначити, що це було — самовпевненість чи наднахабство? Інколи фабула будівельно-приватизаційної афери, затіяної в Одесі, прямо шокує. А своїм азартом виконання скидається хіба що на спробу потайки «піти на рекорд» Гіннесса: збудувати в «морській столиці» 2001 року найдорожчий паркан. Щось схоже, пригадується, тільки грандіозніше за задумом, запропонували трохи раніше своєму уряду ізраїльські генерали: а чи не відгородитися нам від палестинців високою бетонною стіною вартістю мільйон доларів за кожен кілометр огорожі? В Одесі все вирішилося простіше: якщо треба 3 мільйони гривень на будівництво промислової бази Спеціалізованого державтопідприємства №15 Адміністрації автомобільних доріг області — знайдемо! І, що називається, без зволікання виділили під поданий проект 2,95 млн. грн. держкапвкладень. Втім, і будівельники попрацювали того року на славу — заплановані об’єкти здавали точно в термін, а то й з випередженням! Начальство, яке підписувало наряди, лише руки потирало — як швидко будівництво рухається! Та й на будматеріали мільйон-два списати можна...

А об’єкти і справді «виростали» без сучка-задирки. Хоча, зізнаємося по секрету, була на те інша причина. І полягала вона в тому, що об’єкти промбази… побудовані були підприємствами «Граніт» і «Дорожник-97» набагато раніше. І до початку «ударного будівництва» були їхньою власністю, про що свідчать видані офіційною владою відповідні документи. А «будувало» генпідрядне САП-15 на чолі з Андрієм Демком, по суті, один-однісінький, зате дорогий-предорогий бетонно-блоковий паркан, яким невдовзі були відгороджені діючі об’єкти промбази від майнового комплексу сусіднього ТОВ «Граніт». Куди списувалися будматеріали, як оплачувалася праця дорожніх будівельників, хто були ці будівельники і виконроби? Таких запитань начальству САП-15 не ставили. Та й навіщо: жодних складнощів у плані капвкладень у пана Демка не виникало. Освоєно було вчасно і без залишку всі 2 952 904 належні гривні…

А рухалося все так гладко, слід гадати, тому, що вже був у керівництва САП-15 і замовника будівництва — Адміністрації автомобільних доріг в Одеській області — належний досвід. І нібито дах неабиякий. Ну хіба простіше, приміром, було раніше А.Демку оформляти приватизацію низки промислових об’єктів державтопідприємства? А впоралися, як мовиться, без галасу й пилу. Тож «споруджувані» за держбюджетні кошти об’єкти потрапили в надійні руки нових власників — хоч і без згоди на те Мінтрансу та Фонду держмайна. А кому дістався той самий, реально споруджений паркан (вартістю 48 809 грн.), що розділяє територію суміжних володінь нових власників, — хіба це так важливо? Значно красномовніший інший факт: контракт №7/27 на завершення будівництва промбази САП-15 між Адміністрацією автомобільних доріг в Одеській області та генпідрядним САП-15 підписано 22 березня 2001 р., а грошики на будівництво пішли вже в лютому 2001-го(!). Не тільки без затримок, а з випередженням графіка. І що характерно: здійснювалося фінансування зі спеціального фонду Одеської облдержадміністрації...

Втім, і це ще не всі переваги нових підходів до господарювання деяких керівників Одеського облавтодору. Після недавньої відставки з посади начальника Адміністрації автодоріг області Анатолія Чукана його наступник на цій посаді Михайло Григоров з подивом виявив, що «свіжоспоруджена» промбаза в приміському Нерубайську і два асфальтобетонних заводи державного САП-15 поруч зі знаменитим промринком «Авангард» більше не значаться казенним, так би мовити, майном, а стали приватною власністю засновника ТОВ «Тріал». Причому засновником цього ТОВ із 17 січня 2000 р., відповідно до довідки облуправління статистики, виявився не хто інший як пан Демко. Як таке можна провернути? Кажуть, треба дуже постаратися, як це вміють робити в Одесі, напередодні планованої оборудки повністю відбити до неї інтерес із боку контролюючих органів. А у випадку з дивною приватизацією промбази САП-15 сталося так, що й в одеському храмі Феміди виявлено було виняткове розуміння інтересів позивача-приватизатора… Тому не варто запитувати, звідки взялися борги САП-15 на суму 1 296 915 грн. перед маловідомою фірмою «Вікторія», що нібито постачала будматеріали на вищеописане «ударне будівництво», — хтось же має бути призначений цим бездоганним постачальником! От призначений директор приватного «Тріалу» В.Бушньова і відстоювала в суді інтереси фірми А.Демка, виступаючи як відповідач.

Дізнаючись про перипетії судових позовів від нинішнього керівника Одеського облавтодору, поступово перестаєш дивуватися, що, так вдало отримавши майже 1,3-мільйонні борги держпідприємства САП-15, маловідома фірма «Вікторія» раптом вирішила їх переуступити ТОВ «Тріал». А керівництво «Тріалу» негайно звернулося в Господарський суд Одеської області, де арбітр М.Никифорчук, у свою чергу, без зайвих зволікань визнав докази позивачки В.Бушньової аргументованими, а колишнє держмайно САП-15 — священною приватною власністю. Результат — унаслідок боргів на суму 1,3 млн. грн., що так вчасно виникли, Демку і Бушньовій дісталося величезне держмайно, у будівництво якого було вкладено 2,9 млн. бюджетних гривень, два асфальтобетонних заводи плюс база відпочинку на 100 місць «у самого синего моря».

Втім, і діловим партнерам керівництва САП-15 «швидкісна» приватизація будинків та споруд промбази виявилася вигідною. Судіть самі: хіба могли раніше розраховувати оптові торговці з промринку «Авангард» загатити своїми контейнерами з товаром значну частину території держпідприємства? А нині «контейнерні ряди» видаються невід’ємною частиною «овідіопольської» території «Тріалу». За що, зрозуміло, приватним власникам надходить чимала орендна плата. Однак, слід зазначити, значно більш вдало скористалися наслідками будівельно-приватизаційних ходів у держпідприємстві «Одеський облавтодор», до яких причетні екс-начальник А.Чукан, заступник із фінансової частини В.Шаповалов, керівник і головний інженер САП-15 А.Демко та В.Шурко, топ-менеджери ТОВ «Лада-Експорт». Саме її власністю нещодавно стали не до кінця завершений будівельниками облавтодору величезний плавальний басейн, сауна й інші дорогі «причандали» оздоровчого комплексу, спорудженого по сусідству з Іллічівською райадміністрацією Одеси — по вулиці Володарського, 1. Тільки протягом останніх років у будівництво цього комплексу вкладено, за даними Рахункової палати і всупереч законодавству про цільове використання коштів, близько 2 млн. грн., а сплатила «Лада-Експорт» за цю споруду врівень із п’ятиповерховим адмінбудинком менше одного мільйона...

Може, настільки багаті одеські шляховики, що дозволяють собі так чудово смітити об’єктами держмайна, перетворюючи інженерів-будівельників на засновників-власників заводів, складів, баз відпочинку, дорожніх вагових, сипати мільйонами праворуч і ліворуч? У розмові з автором цих рядків начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Михайло Григоров гнівно вигукує: «Про яке багатство йдеться? Наведу хоча б такий факт: для прибирання від снігових заметів 9 тисяч кілометрів доріг ми маємо всього 13 спеціалізованих машин. Мене вже те тішить, що зима минулася без серйозних ускладнень на автотрасах. Ось і питається: потрібні нам чи ні кошти на закупівлю сучасної дорожньої техніки? А їх украй мало, треба заробляти на всіх ділянках, де дозволяє закон. Власне, буквально днями у журналістів була можливість відчути, як старанно відстежує будівництво автобану «Київ—Одеса» і керівництво Мінтрансу…»

Жорсткість вимог глави Мінтрансу до учасників двох останніх нарад із будівництва автобану, проведених на Одещині, справді вражають. Як і термін здачі в експлуатацію. «До кінця листопада — і ні на день пізніше! — магістраль Київ—Одеса стане першокласним автобаном», — стверджував Г.Кірпа на зустрічі з одеськими журналістами. А хто, власне, проти? Але поки що реальна проблема автомобілістів — як зберегти ходову частину машин, добираючись до супермагістралі. Адже, за найсвіжішим зізнанням одеського керівництва, 80% міських доріг потребують термінового ремонту, оскільки сніг тут зійшов, так би мовити, разом із асфальтом... Чи варто дивуватися, що на іншому одеському телеканалі звучали відмінні від міністерських думки щодо дорожнього збору, утримання шляхів і роботи будівельників зокрема. Пропустивши, напевно, виступ міністра, деякі водії у відповідь на запитання репортера лише знизували плечима: «Покажіть, де ви бачите дорогу?», «Хіба це шосе — ями та вибоїни?!» А наприкінці березня прямо на сесії міськради вибухнув «бунт мерседесників», як розцінили газетярі несподівану спробу майже половини місцевих депутатів-автомобілістів позбавити посади одного з одеських віце-мерів, відповідального за дороги, який насправді розколов власників лімузинів на непередбачені витрати за передчасні заміни вузлів ходової частини...

«Хтось же мусить відповісти за те, що відбувається? — голосно цікавився депутат-бізнесмен думкою мера Руслана Боделана і перелічував кривди. — Адже лунають обвинувачення виборців, що депутати продажні, що розбиті дороги, немає води і тепла...» Голосів скривджених для зміни влади, щоправда, не вистачило. Але нагінка викликала екстрену заяву мера: на ремонт доріг виділяємо 30 мільйонів, планується обсяг робіт, що дорівнює виконаному за вісім попередніх років! Телеведучий також нагадав — ще 2 мільйони гривень на дорожні роботи терміново виділила облдержадміністрація. І тут доречно додати, що кореспондент «ДТ» також отримав дуже цікаві документи з життя керівництва одеських шляховиків. Вони відкривають одну з багатьох щілин, у які потрапляють і часто зникають багатомільйонні кошти від дорожнього збору з водіїв, а також куди йдуть бюджетні асигнування, що виділяються на утримання, ремонт і будівництво доріг та транспортної інфраструктури. Ось, приміром, висновки з акту ревізії Спецавтопідприємства №15 Одеського облавтодору — дочірнього підприємства ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», проведеної в лютому ц.р. комісією спеціалістів Державної служби автодоріг України: «З урахуванням неправомірного збору коштів за проїзд великовантажних транспортних засобів автомобільними дорогами і нецільового їх використання передати матеріали перевірки в правоохоронні органи…» Шокує навіть не те, що група посадовців Спецавтопідприємства №15, повіривши у свою безкарність, багато місяців і років безконтрольно стягує готівкою з водіїв великовантажних автомобілів величезні суми зборів за проїзд магістралями Одеса—Київ, Одеса—Кишинів, Одеса—Мелітополь, Одеса—Бєлгород-Дністровський, Одеса—Кучурган (перевіркою встановлено, що для приховування повноти збору коштів велися два журнали реєстрації автомобілів і зібраних коштів). Вражає інше: керівництво САП-15 просто ігнорує офіційні запити «про надання інформації щодо надходження коштів, отриманих за вимірювання маси транспортних засобів, вагові чи габаритні параметри яких перевищували нормативні». Але ж на будівництво вагових комплексів облавтодор свого часу витратив близько 10 млн. бюджетних грошей. Крім того, утримання цих комплексів щороку виливається держбюджетові в кругленькі суми: 2001 р. з цією метою виділено 384 167 грн., 2002 р. — 574 596 грн. А тим часом за 2001—02 роки від цих вагових комплексів надійшло на рахунок держпідприємства «Одеський облавтодор» усього 68 900 грн. Така ось арифметика!

Що, напевно, й послужило поштовхом до лютневого виїзду на Одещину спеціальної комісії Держслужби автомобільних доріг України. І що ж було виявлено? «У результаті відзначених порушень, — констатується в заключному документі, — на фінансування дорожнього господарства й органів ДАІ МВС України не надійшла значна сума коштів за проїзд великовагових транспортних засобів шляхами загального користування. За даними документальних матеріалів, лише по ваговому комплексу №2 ця сума становить 1 678 тис. грн.» І ще: «САП-15 акумулював зібрані кошти на своєму рахунку» (не спрямовуючи їх у бюджет) і «надалі їх використовував за напрямами, не передбаченим умовами договору, із порушенням чинного законодавства». Уточнимо: перевірити, що коїться на інших чотирьох вагових комплексах, членам комісії Держслужби автодоріг України, за розпорядженням начальника САП-15 А.Демка, просто не дозволили...

Постає запитання: чому органи обласної влади, які контролюють і правоохоронні структури, протягом багатьох років уперто не хочуть помічати фінансових зловживань? Чому навіть на прохання правоохоронних органів здійснити перевірку фінансово-господарської діяльності САП-15 начальник облКРУ Мінфіну України С.Стоянов відповідає в березні 2003-го офіційною відмовою? Небюджетне, мовляв, підприємство САП-15. Хоча в архівах облКРУ, зрозуміло, можна знайти акти перевірок САП-15. Та й як викреслити з документації той факт, що фінансування 2001 р. будівельних робіт із розвитку промбази САП-15 здійснювалося безпосередньо з Держказначейства?

Що виходить у сухому залишку? А те, що фінансові схеми, створені екс-начальником Одеського облавтодору А.Чуканом, схоже, успішно реалізуються донині. У чиїх інтересах? Здається, інтереси реалізаторів цих схем у регіоні навряд чи збігаються з надіями тисяч автомобілістів, які мріють про хороші дороги й сучасну інфраструктуру.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво