І ЦІ ЛЮДИ «ЗАБОРОНЯЮТЬ НАМ СІРНИКИ ПАЛИТИ...»

Поділитися
Очевидно, представники юридичної еліти України, які ввійшли до складу Вищої ради юстиції, настіль...

Очевидно, представники юридичної еліти України, які ввійшли до складу Вищої ради юстиції, настільки увірували у свою надзвичайність, що вважають за можливе керуватися у своїх діях власними законами, так би мовити, для внутрішнього користування. Виявляється, більшість у цьому шановному органі схильна пробачати собі те, за що невтомно переслідує інших. Приміром, суддів Апеляційного суду Київської області фактично обвинувачують у фальсифікації на підставі ними ж самими виявленої і виправленої невідповідності матеріалів, направлених до Генпрокуратури. А от зміна тексту рішення Вищої ради юстиції після його прийняття й у результаті фактично подання на розгляд парламенту України фальшивки — це, виявляється, цілком нормально і законно.

Упевнена, той, хто не полінується порівняти тексти рішень, що безпосередньо стосується долі судді Ю.Василенка, який порушив кримінальні справи щодо Л.Кучми, буде вражений. Безвісти зникли кудись цілі абзаци. Зокрема, той, у якому мова йшла про аргументи самого судді Василенка. Деталізація «злочинної діяльності» судді з’являється в документі вже після того, як за його прийняття проголосувала більшість.

Для прикладу наведемо передостанній абзац проекту: «Викладене дає підстави зробити висновок про те, що суддя Апеляційного суду м.Києва Василенко Ю.А. свідомо порушив присягу судді, яка відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про статус суддів» вимагає «чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підпорядковуючись лише закону, бути об’єктивним і справедливим». У цей же абзац уже після голосування додається фраза «Василенко Ю.А. вийшов за межі своєї компетенції, свідомо порушив положення Конституції України і норм чинного законодавства, допустив недобросовісність, необ’єктивність і упередженість». Взагалі ціла низка аргументів, спрямованих проти обвинувачуваного в порушенні присяги судді, з’явилася також після того, як рішення було прийнято, очевидно, виключно як літературна правка юридично підкованого редактора.

«ДТ» попросило розповісти про цю цікаву практику одного з членів Вищої ради юстиції.

Член Вищої ради юстиції, заслужений юрист України Олександр Нечипоренко:

Передусім я хочу зазначити, що рішення ВРЮ № 72 від 5 лютого 2003 р. є офіційним документом, що служить підставою для прийняття рішення Верховною Радою України щодо звільнення Ю. Василенка з посади судді Апеляційного суду м. Києва. Однак насправді цей документ не може розглядатися парламентом як така підстава, оскільки він, по-перше, не є легітимним в юридичному аспекті (бо підписаний С. Ківаловим, який незаконно перебуває на посаді голови ВРЮ), по-друге, за своїм змістом є фіктивним.

Другий момент не тільки не дозволяє розглядати в парламенті питання щодо звільнення Ю. Василенка з посади судді, а й має потягнути відповідні правові наслідки для тих осіб, які здійснили змістовне «коригування» рішення ВРЮ після його ухвалення.

Як член ВРЮ, який був на засіданні і брав участь у голосуванні з цього питання (нагадаю, «за» звільнення Ю. Василенка з посади проголосувало 13 членів ВРЮ, «проти» — лише 3), можу констатувати, що текст направленого С. Ківаловим рішення ВРЮ стосовно Ю. Василенка не відповідає за своїм змістом тексту рішення, ухваленого ВРЮ.

Із розданого членам ВРЮ на засіданні 5 лютого 2003 р. проекту рішення було виключено шляхом голосування положення про політичну діяльність судді Ю. Василенка, пов’язану з його участю у виборчій кампанії 2002 р. Тобто, у вину Ю. Василенку хотіли поставити те, що він реалізовував своє конституційне право брати участь у виборах до парламенту. Але потім ті, хто прагнув звільнення Ю. Василенка з посади, спохопилися, зрозуміли, що зайшли надто далеко.

Більше нічого з проекту рішення перед його голосуванням не виключалося. Однак за членів ВРЮ вже після ухвалення рішення хтось добре «попрацював». Причому йдеться не про якісь там редакційні правки, а про істотну зміну тексту. Заміна тексту відбулася не лише в частині аргументації звинувачення Ю. Василенка (що є також недопустимим), а щодо фактичних обставин справи. Тобто, фактично парламенту «підсунули липу» — не той документ, що був проголосований ВРЮ, а зовсім інший.

Результатами «коригування» зазначеного рішення, якщо судити з тексту поданого до парламенту документа, стало те, що одні положення були виключені з нього, інші — навпаки, були включені до нього, треті — підправлені на власний розсуд (але не на користь Ю. Василенка) тощо. Такого роду діяльність по «коригуванню» офіційно ухваленого рішення конституційного органу, яким є ВРЮ, має отримати правову оцінку через призму щонайменше кількох статей Кримінального кодексу, у тому числі ст. 366 (службове підроблення).

Щоб не бути голослівним, наведу кілька з багатьох моментів довільного «коригування» офіційного рішення ВРЮ.

Так, у поданому до парламенту за підписом С. Ківалова рішенні ВРЮ зроблено узагальнюючий висновок про те, що суддя Ю. Василенко «вийшов за межі своєї компетенції, свідомо порушив положення Конституції та норми чинного законодавства, допустив несумлінність, необ’єктивність». У такому висновку фактично відображено суть звинувачення Ю. Василенка. Однак в ухваленому ВРЮ рішенні такого висновку, такого звинувачення не було! Хто наділив себе правом формулювати звинувачення судді, у той час як це право надано лише колегіальному конституційному органу? Той, хто підписав документ, — С. Ківалов, чи хтось інший, кому формулювання ухваленого рішення видалися непереконливими?

Це ж стосується звинувачення Ю. Василенка у порушенні ним ч. 2 ст. 19 Конституції України, якого не було в ухваленому ВРЮ рішенні, але яке з’явилося у тому його варіанті, який С. Ківалов подав до парламенту.

Або ж взяти таку розбіжність: в ухваленому ВРЮ рішенні йдеться про порушення Ю. Василенком норм Прикінцевих та перехідних положень нового КК, у той час як у варіанті рішення, підписаного С. Ківаловим, вже йдеться про порушення ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 КК. Але ж це (як кажуть в Одесі і про що С. Ківалову як одеситу добре відомо) дві великих у правовому відношенні різниці.

У варіанті рішення ВРЮ, направленого до парламенту С. Ківаловим, Ю. Василенку «приписується» винесення двох постанов — про порушення кримінальної справи проти Президента Л. Кучми (від 13 листопада 2002 р.) та про відмову у прийнятті касаційного подання заступника генпрокурора (від 27 листопада 2002 р.). Але цих положень в ухваленому ВРЮ рішенні також не було!

Не було в ухваленому ВРЮ рішенні і положення, яким Ю. Василенку інкримінується незаконне ухвалення ним постанови щодо зобов’язання Президента Л. Кучми у 5-денний строк підписати певні закони. Це звинувачення хтось схильний до ігнорування колективного рішення «всунув» в офіційний документ від себе, так би мовити, додав фактажу.

Натомість цілі абзаци з проголосованого рішення були просто викинуті чиєюсь вмілою рукою. Це, зокрема, стосується посилання самого судді Ю. Василенка на відповідну норму кримінально-процесуального закону, яка надає судді право порушувати кримінальну справу, та аргументації щодо спростування такого посилання. Судячи з усього, комусь така аргументація видалась непереконливою і щоб не виглядати перед парламентарями блідо, її було просто викинуто з тексту. Зауважте: знову ж таки це було зроблено одноосібно, з перевищенням повноважень.

Подібних «коригувань» офіційного документа багато.

Але і наведеного досить, щоб зробити висновок про те, що особа, яка це зробила, перевищила свої службові повноваження, зловжила владою, вчинила підробку офіційного документа, прагнула у такий спосіб ввести в оману парламент щодо фактичних обставин справи Ю. Василенка та прийнятого ВРЮ рішення. Таким чином, фактично було узурповано владу ВРЮ. Наведене також свідчить, що особа, яка це зробила, переконана в повній своїй безкарності. Крім того, процедура розгляду справи Ю. Василенка у ВРЮ, механізм прийняття рішення та його оформлення, у т.ч. і за допомогою вище згаданого «коригування» офіційного документа, дозволяє припустити, що над суддею Ю. Василенком було вчинено політичну розправу з використанням правових засобів. Це використання в певній частині виявилося недолугим і це находу було поправлено — шляхом підроблення рішення ВРЮ.

Взагалі я повинен сказати, що ситуація з рішенням ВРЮ стосовно судді Ю. Василенка — це зовсім не єдиний випадок внесення неправдивих відомостей у офіційні документи ВРЮ. Скоріше — це черговий прояв тих закономірностей, які спостерігаються в діяльності ВРЮ за період головування в ній С. Ківалова. Раніше надбанням громадськості вже стали щонайменше два випадки фальсифікації рішень ВРЮ.

Про один із них уже йшлося на сторінках газети («ДТ» від 11 грудня 2002 р.) — маю на увазі фіктивне за своїм змістом рішення ВРЮ, з якого «випало» проголосоване ВРЮ положення про встановлення чіткого терміну виконання С. Ківаловим обов’язків голови на громадських засадах — до вересня 2002 р. Цей принципово важливий момент не було відображено у документах, які складалися за результатами цього голосування, у т.ч. рішенні ВРЮ № 250 від 26 квітня 2002 р., що може свідчити про службове підроблення офіційних документів. Цікавим є те, що прокуратура умудрилась провести перевірку цього факту таким чином, що навіть не опитала ні мене як особу, яка повідомила про факт підлогу, так і моїх колег, які б могли його підтвердити.

Другий факт фальсифікації стосується рішення ВРЮ від 13 червня 2002 р. № 338, яке було підписано С. Ківаловим, про відкриття провадження про порушення присяги суддею районного суду м. Харкова В. Федосенком та суддею Апеляційного суду Харківської області М. Бородіним. Такого рішення ВРЮ у цей день не ухвалювала і це добре було відомо С. Ківалову та іншим посадовим особам ВРЮ. За депутатським запитом народного депутата України С. Хмари прокуратура проводила перевірку. Але, як і очікувалося, все успішно поховали, списавши на забудькуватість декого, велике навантаження тощо. Хоча наявні документи однозначно свідчать: факт складання фіктивного документа мав місце і був підписаний С. Ківаловим. Саме він послужив документальним прикриттям початку розправи над згаданими вище суддями, яких потім незаконно (з порушенням встановленого законом порядку) було звільнено з адміністративних посад заступників голів судів.

З урахуванням цього я зовсім не тішу себе надією, що за фактом підроблення рішення ВРЮ стосовно судді Ю. Василенка буде проведена об’єктивна, всебічна та повна перевірка, а винні у фальсифікації офіційного документа понесуть заслужене покарання. Більше того, я глибоко переконаний, що цього не станеться. Не станеться тому, що у правовій системі нашої держави панує кругова порука, за якої швидше буде «розтоптано» невинну людину, ніж притягнуто до відповідальності винного, але «свого». Саме кругова порука, меркантильний інтерес і страх є тими основними чинниками, які упродовж двох років дозволяють функціонування ВРЮ за межею закону через незаконне перебування С. Ківалова на посаді голови ВРЮ. Саме вони є тим ґрунтом, на якому не лише відбувається розправа з неугодними суддями, а й фактично нищиться судова система.

Але при цьому я маю надію, що зазначені чинники опанували не всі, хто приймає рішення і від кого залежить доля держави. Я маю надію, що правове свавілля, яке досягло небаченого розмаху і поступово перетворюється на правило, буде зупинено. В іншому разі у нашої країни немає перспективи.

Р.S. Члени ВРЮ, які були причетні до прийняття рішення про звільнення Ю. Василенка з посади судді (ініціювали це питання, проводили перевірку, за результатами якої Ю. Василенка було визнано винним у порушенні закону, голосували «за» його звільнення тощо) були відзначені президентськими нагородами — орденами і почесними званнями.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі