Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков: У багатьох місцевих судах може не залишитися жодного діючого судді - Право - dt.ua

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков: "У багатьох місцевих судах може не залишитися жодного діючого судді"

8 квітня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 8 квітня-15 квітня

Сергій Козьяков — із прошарку профі, які дорожать репутацією. Представник мало затребуваного владою виду. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поділився з читачами DT.UA дебютними підсумками первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. А заодно — і своїми тривогами з приводу майбутнього судової влади в Україні.

 

Кадри, як відомо, вирішують усе. Команда вітчизняних державних мужів нині, на жаль, комплектується переважно або представниками класу професійних малограмотних крикунів, або членами касти кваліфікованих спеців, розбещених корупцією і невиліковно хворих на "схематоз". 

Сергій Козьяков — із прошарку профі, які дорожать репутацією. Представник мало затребуваного владою виду. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поділився з читачами DT.UA дебютними підсумками первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. А заодно — і своїми тривогами з приводу майбутнього судової влади в Україні. 

— Сергію Юрійовичу, скільки в Україні діючих суддів?

—Близько 8 тис. 

— Скільки людей пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання?

— Чекали на оцінювання 100 осіб. Ідеться про суддів судів першої інстанції. У всіх цих суддів завершився п'ятирічний термін діяльності, після чого вони просять у нас рекомендації на безстрокове призначення.

Три людини занедужали, стосовно трьох президент видав укази про їх звільнення за порушення присяги. Був один суддя, який о 9-й ранку прийшов на оцінювання, а об 11-й мені принесли копію указу президента щодо цього судді, і ми його виключили зі списку.

— Скільки з решти 93 суддів успішно пройшли оцінювання? 

—69 осіб. Стосовно 12 суддів було зроблено перерву, оскільки, згідно із законом, вони мають право вивчати матеріали, подані нам НАБУ, представити документи на власність і пояснити усно джерела її походження. Ще 12 суддів із цієї групи не пройшли оцінювання, відсторонені від здійснення правосуддя і направлені на перепідготовку в Національну школу суддів. Таким чином, 27% суддів у першій групі поки що не пройшли оцінювання. 

— Тобто можна стверджувати, що 69 — чесні судді? 

—Чесна людина — це не юридичний термін. Для радикалів, які пропонують усіх звільнити, 69 — це справді багато, хоча, на мій погляд, не пройшло більше людей, ніж я очікував. Мені як професіоналові хотілося, щоб атестацію пройшло більше суддів. 

Наведу приклад. У період п'ятирічної роботи судді в його рідного брата з'явилася ділянка площею 6 соток у дачному кооперативі, скажімо, у 2014 р. Ми ставимо запитання й отримуємо документи. Виявляється, ця земельна ділянка з'явилася не у 2014-му, а в 1987-му. Ще їхній батько придбав цю ділянку від підприємства, на якому працював, і побудував невелику дачку. Просто у 2014-му брат судді оформив документ нового зразка на право власності. Цей акт зафіксований у реєстрі 2014-м роком. Ми отримали логічні пояснення, підтверджені суддею документально.

Але був також випадок, коли суддя не зміг пояснити, звідки в нього чимала частка акцій консервного заводу з багатомільйонним статутним фондом, а також інших своїх витрат, водні мотоцикли, автомобілі тощо.

— Ви вважаєте, що суспільство упереджене щодо судової влади? 

— Суспільство погано думає і про суддів, і про депутатів, і про уряд, і про президента. І, щоб змінити сприйняття суспільства, треба щось робити. Особливість судової влади полягає в тому, що вона не підлягає регулярному переобранню, як, наприклад, Верховна Рада або президент. Але суддів не можна змінювати раз на рік, має бути спадковість знань, досвіду й професіоналізму. 

З іншого боку, судова система давно не робила кроків зі своєї внутрішньої оптимізації. Однак можу сказати, що за останній рік судова система робить, можливо, й малопомітні, але дуже істотні кроки. Я особисто спостерігаю вже досить немало молодих суддів, які мають сучасне та близьке до європейських цінностей розуміння ролі й завдань суддів в українській судовій системі. Ці люди дуже енергійні, серйозно цікавляться тим, що відбувається в Європі, і готові працювати по-новому. Понад те, я можу сказати, що такі люди є й серед суддів, які пропрацювали вже десятки років, просто суспільство на них звертає набагато менше уваги, ніж на тих, кого заведено вважати одіозними. 

Я знаю скромних суддів, у яких у невеликій квартирі "підлога лінолеумна", їм по 60 і більше років, і на них немає жодної скарги за багато років роботи.

З легкої руки політиків та ЗМІ панує уявлення, що гірше, ніж у судовій системі, в нашій країні немає ніде. Насправді є місця, де принаймні не краще, а є місця, де точно гірше. Але якщо, наприклад, законодавча й виконавча гілки влади давно навчилися відвертати увагу громадськості від проблем, у тому числі перекидаючи їх на когось іншого, то судді тільки тепер почали вчитися давати здачі. Крім того, в законодавчій і виконавчій гілках влади є видима адміністративна вертикаль, а в судовій — немає. Ось скажіть, хто головний у судовій системі?

— Ніхто. Зате є корпоративна солідарність і кругова порука, завдяки яким жодного суддю не вдається до пуття ні відсторонити, ні до відповідальності притягнути…

— Побутує поширена думка, що система ні з ким не співпрацює, що вона опирається… Пригадуєте, було створено тимчасову слідчу комісію згідно із Законом "Про відновлення довіри до судової влади", яка мала, у тому числі, розглянути рішення суддів, які стосувалися Майдану, Автомайдану, мирних зібрань. Отож, пленум Верховного суду першим призначив своїх представників до цієї комісії. Щоб дізнатися, чому потому комісія практично не змогла виконати всього, чого від неї очікували, потрібно з'ясувати, а чи були туди вчасно призначені представники парламенту та урядового уповноваженого у питаннях боротьби з корупцією. До речі, цим самим законом ("Про відновлення довіри до судової влади". — О.Д.) на 9 місяців було зупинено роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, 13 місяців не працював конституційний орган — Вища рада юстиції. З допомогою закону було звільнено весь попередній склад комісії та Вищої ради юстиції.

— Від цього хтось істотно постраждав?

—Так, причому ситуація загрозлива. У Комісії за цей час нагромадилося 10 тис. нерозглянутих дисциплінарних скарг на суддів, і це йдеться тільки про суддів судів першої та другої інстанцій. Ми отримуємо від 800 до
1000 скарг на місяць, хоча не розглянуті ще попередні. У Вищій раді юстиції лежить ще близько 3 тис. скарг на суддів вищих судів і Верховного суду. Для порівняння: у Польщі, наприклад, на суддів надходить близько 200 скарг. На рік. Сотні кадрових рішень в українських судах так і не було прийнято.

— Ви кажете, що все не так погано в судовій системі, як вважає суспільство, але при цьому ви завалені скаргами.

—Річ у тому, що ми повинні розглядати тільки дисциплінарні скарги, наприклад пов'язані з поведінкою суддів, зокрема з порушенням судового процесу або кодексу суддівської етики. А понад 90% скарг, які до нас надходять, — це апеляційні або касаційні скарги, тільки названі інакше. Фактично, програючи в першій інстанції справу, люди відправляють скаргу і в апеляційну інстанцію, і нам, тільки називають це дисциплінарною скаргою. Про що це свідчить? З одного боку, про те, що, можливо, більшість людей не знають, куди й коли слід звертатися. З другого — це є явною ознакою недовіри до судової системи

— Саме тому необхідно кардинально змінювати і систему, і людей, які працюють у ній. Як ви ставитеся до ініціативи звільнити всіх суддів відразу? 

—У країні на рік слухається приблизно 4,5 млн справ. Уявімо, що всіх суддів звільнили. Всі слухання справ припиняться. Ми можемо почекати в тому випадку, якщо дві сусідки судяться через неправильно поставлений паркан. А якщо йдеться про усиновлення дитини? Чи про долю людини, котра незаконно перебуває в СІЗО, чи котра має право вийти з ув'язнення тільки за рішенням суду? В одній із балканських країн звільнили всіх суддів і набрали 600 нових. Потім 600 попередніх суддів відновилися через Конституційний суд, і тепер там 1200 суддів. Тобто в нашому випадку сталося б так само, але в нас суддів — 8 тис. 

Тому, на противагу радикальному рішенню, і було запропоновано провести добре відому в Європі процедуру — оцінювання.

— Гаразд, можна звільнити не всіх, а хоча б найбільш одіозних. Це однозначно підвищило б рівень довіри громадян до системи. Ось, наприклад, зараз у вас проходить оцінювання суддя Царевич? Ви вважаєте, що суспільство недостатньо оцінило правосуддя в її виконанні?

—Це ж саме запитання можуть поставити 40 млн громадян, які, на жаль, не знають європейських вимог до оцінювання суддів. А одна з вимог полягає в тому, щоб оцінка якості правосуддя відбувалася з повагою до незалежності судової влади.

— Людина своїм рішенням незаконно позбавила прав учасників Автомайдану за участь у пробігу до Межигір'я.

—Слід використовувати достовірну інформацію. Журналісти назвали суддю одіозним, громадськість може поділяти це судження, але ми мусимо керуватися документальними підтвердженнями, яких у процесі процедури оцінювання не отримували. Між іншим, під час співбесіди суддя Царевич проінформувала Комісію, що під час розгляду справ узимку 2014 р. ні від кого з учасників процесу вона не чула про їхню участь в акціях політичного протесту. Ми будемо раді розглянути будь-який документ, у тому числі й відео матеріал, про будь-якого суддю, а не тільки про "одіозних", і використати ці документи в процесі оцінювання.

— Чому оцінювання Царевич припинене? 

— Ми оголосили перерву для додаткового вивчення матеріалів суддівського досьє. Очікуємо також результатів кримінального провадження стосовно судді Царевич.

Оцінювання відбувається у два етапи. Перший — анонімний іспит із двох частин, де судді мають відповісти на два запитання щодо сталих правових позицій Верховного суду України та викласти правову позицію, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини. Після написання робіт (того самого дня, після невеликої перерви) ми даємо суддям умовне практичне завдання відповідно до їхньої спеціалізації. Нам важлива логіка його вирішення, наскільки суддя може, дотримуючи процесуальних норм, рухатися до якогось рішення. Судді на підготовку дається 30 хвилин і можливість користуватися будь-якими матеріалами. Далі через тиждень суддя проходить співбесіду за результатами вивчення Комісією його досьє. Суддівські досьє ніколи раніше не велися, тепер вони існують на основі нормативного акта, узгодженого Комісією з Радою суддів. 

Це досьє містить біографію, документи про вищу освіту, документи, які підтверджують, що людина є суддею, наприклад указ президента про призначення. Тут є податкові декларації судді і статистика щодо його рішень: скільки рішень суддя прийняв, скільки з них було скасовано або змінено вищими інстанціями, у чому суть скасування або змін. Є й дисциплінарні скарги на суддю, а також рішення профільних органів стосовно цих скарг. Крім того, тут є аналітичні матеріали, які нам надає Національне антикорупційне бюро. 

— Що це за матеріали?

— НАБУ, за законом, має доступ до державних реєстрів, наприклад до реєстру нерухомого майна, реєстру власників автомобілів, реєстру виданих доручень тощо. Ми передаємо їм імена суддів, які проходять оцінювання, і НАБУ (якщо в них є інформація про можливі корупційні ризики або дані про можливі порушення кодексу суддівської етики) передає нам матеріали стосовно цих суддів.

— Наведіть приклад, будь ласка.

— Жінка-суддя не працювала кілька років, перебуваючи у відпустці з догляду за дитиною. Її чоловік у 2013 р. придбав Land Cruiser Prado того ж року випуску. Такий новий автомобіль у базовій комплектації коштує 42 тис. дол. Ми запитуємо суддю, чим займається чоловік, і виясняємо, що чоловік не працює, а суддя не може надати інформацію, чи працював її чоловік взагалі хоч колись. Суддя не змогла нам розповісти про легальні джерела походження досить дорогого автомобіля, в чому ми бачимо можливе порушення Кодексу суддівської етики.

— Яке рішення стосовно неї винесла комісія?

— Ми оцінювали не тільки цей чинник, а й інші. І, за сукупністю, відсторонили її від роботи й послали в Національну школу суддів на перепідготовку, оскільки так прописано в законі. Після перепідготовки на неї чекає повторне оцінювання, і, якщо вона його не пройде, це може стати підставою для звільнення. Така вимога закону.

— Чому не відсторонений суддя Печерського суду м. Києва Вовк?

— По-перше, ми його відсторонили, але там була інша процедура — за мотивованим клопотанням Генпрокурора в рамках кримінального процесу. Це робиться в тому разі, якщо є ризики впливу судді на свідків у його справі або небезпека знищення документів, котрі могли б стати доказами. Вперше суддя відсторонюється від роботи на два місяці, потім Генпрокурор може звернутися до нас із клопотанням про продовження терміну відсторонення. Отож, ми відстороняли суддю Вовка шість разів. Після кожного відсторонення він звертався у Вищий адміністративний суд, і суд шість разів скасовував наше рішення. Востаннє (на сьогодні) ми відсторонили суддю Вовка, якщо я не помиляюся, у понеділок (4 квітня. — О.Д.), і, думаю, він знову звернеться до суду. 

— І хіба такі дії Адміністративного суду не свідчать про кругову поруку? 

— Я не можу спиратися на припущення, я зобов'язаний керуватися тільки юридичними фактами.

— Суддя Кицюк проходив оцінювання?

— Ні, ще не проходив.

— Що вам каже суддя у відповідь на запитання, звідки в нього 20 автомобілів?

— Ми знаємо про такого суддю і чекаємо його. Він до нас ще не приходив, але щось мені підказує, що він уже міг подати заяву про відставку.

Наступними пройдуть процедуру оцінювання судді апеляційних судів Києва та Київської області. Можу сказати, що вже зараз мені надійшло понад
20 листів від суддів, які просять виключити їх зі списку на оцінювання, оскільки вони звільняються за власним бажанням.

— І чому?

— Причини різні, але один суддя написав, що "не хоче працювати в умовах приниження судової системи".

— Може, багато їх просто бояться, не хочуть "світити" свої будинки й автопарки? 

— Можливо. Крім того, Конституційний суд зараз розглядає звернення ВСУ про повернення гарантій відставним суддям, і, думаю, якщо він прийме позитивне рішення, то у відставку подаватимуть значно більше суддів. Готовий погодитися з тими, хто стверджує, що таких суддів може бути 2—3 тис. Це призведе до того, що в багатьох місцевих судах може не залишитися жодного діючого судді, як це зараз відбувається в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області і ще недавно було в Брусилівському районному суді Житомирської області. А уявіть таку ситуацію, наприклад, у 30—40 судах по всій країні? 

Наші запитання та перевірки НАБУ примушують суддів значно уважніше ставитися до своїх декларацій і фінансового стану найближчих родичів.

— Що ви маєте на увазі? Вони стали ретельніше ховати гроші і приховувати власність?

— Не тільки. Були судді, які не соромилися приїжджати сюди в автомобілях вартістю від
100 тис. дол. Припустімо, це міг бути дорогий Mersedes із номерними знаками Верховної Ради. Або приходили в неймовірно дорогих костюмах, з годинником за 20—30 тис. дол. Тепер усе це кудись зникло.

Що мене здивувало: навколо судової системи стільки галасу, а реальний ажіотаж за півтора місяця оцінювання суддів був усього лише двічі — у перший день і коли проходила оцінювання суддя Оксана Царевич. Річ навіть не у відсутності уваги з боку мас-медіа. Чому представники громадських організацій, які багато й часом цілком справедливо привертають увагу до окремих суддів, не цікавляться оцінюванням і не присутні тут? Хоча ми створили для цього всі умови. За весь цей час профільні громадські організації лише кілька разів надіслали нам матеріали, які стали частиною суддівського досьє. Я вважаю це провалом роботи громадських організацій. У цьому плані Рада суддів і Державна судова адміністрація надали нам незрівнянно більше корисної інформації.

До речі, оцінюючи суддів, ми проводимо перевірку й на стресостійкість. Ви ж пам'ятайте, що в суддів можуть кидати пляшки з водою. Або 100 осіб набиваються в маленький зал і висять над суддею, а він має при цьому здійснювати правосуддя. У тому числі й такий критерій ми враховуємо.

Головна проблема, на мій погляд, у тому, що ми побачили: судді дуже погано знають практику Європейського суду з прав людини, а найголовніше — майже її не використовують. Це означає, що суддя не думає про принцип верховенства права, яким пронизані всі рішення ЄСПЛ, який є базовим, з точки зору нашої Конституції, і який суддя зобов'язався виконувати, прийнявши присягу. Ми запитували кількох суддів, як вони розуміють принцип верховенства права, а вони навіть не спробували це сформулювати. Оце справді велика проблема. В результаті оцінювання перших
100 суддів ми бачимо, що необхідні радикальні й термінові зміни у вищій юридичній освіті з урахуванням європейських правових цінностей та реалій. Думаю, і Національна школа суддів здатна вплинути в цій частині на якість судового корпусу.

— Яка подальша доля тих, хто проходить оцінювання? Ви подаєте їхні прізвища на затвердження у Верховну Раду?

— Так, ми рекомендуємо їх на безстроковий статус. Першу групу ми вже рекомендували, наступна буде 17—18 квітня.

— Не схоже, що парламент розглядатиме це питання найближчим часом…

— Це правда, і це дуже сумно. На розгляді у Верховній Раді на цей час перебувають матеріали щодо 759 суддів, з них 665 претендують на обрання на посаду безстроково. Вони не проходили оцінювання, оскільки подання щодо них надійшли до прийняття нового закону. Серед цих 665 є 10 суддів з Криму, які бажають працювати на контрольованій Україною території. Ті, хто залишився в Криму, вже давно є суддями Російської Федерації. Чому ми примушуємо цих десятьох чекати? 30 осіб із тих-таки 665 — судді окупованих районів Донецької і Луганської областей, вони також хочуть працювати на контрольованих Україною територіях. Чому вони мусять чекати? І це при тому що на сьогодні є 1100 вакансій у судах України. 

Тепер у той самий список додаються 69 осіб, які пройшли оцінювання. Але нам невідомо, коли парламент прийме рішення стосовно цих суддів. Я як голова комісії хотів би, щоб депутати розглянули цей список найближчим часом. Це їхні повноваження, їхній обов'язок. 

— Якими можуть бути наслідки того, що ці судді досі не призначені?

— По-перше, вони не можуть здійснювати правосуддя в конкретних судах, тому на їхніх колег лягає додаткове навантаження, а від цього потерпає якість роботи. По-друге, додаткове навантаження лягає і на держбюджет, оскільки цим суддям щомісяця виплачується грошова винагорода. 

— Який сума цієї грошової винагороди?

Залежить від суду, в якому працює людина. Для суддів суду першої інстанції — це близько 15 тис. грн на місяць, для суддів Верховного суду — приблизно 40 тис.

— Тобто 759 людей отримують, мінімум, по 15 тис. грн на місяць за те, що не працюють? І давно вони чекають вирішення своєї долі?

— Дехто вже два роки…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво