Генпрокуратура ініціює ОРЗ стосовно всіх працівників судів - Право - dt.ua

Генпрокуратура ініціює ОРЗ стосовно всіх працівників судів

19 червня, 2009, 15:29 Роздрукувати Випуск №22, 19 червня-26 червня

Як відомо, Генеральна прокуратура розслідує гучну кримінальну справу за обвинуваченням Тиберія Д...

Як відомо, Генеральна прокуратура розслідує гучну кримінальну справу за обвинуваченням Тиберія Дурдинця — заступника голови Служби безпеки України, начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. І, певне, нетривіальність цієї справи, спричинена її нерядовим фігурантом, надихнула прокурорів на непересічні ж методи її розслідування. І не просто незаконні — хіба це дивина? Одним махом, одним-єдиним папірцем слідчий в особливо важливих справах ГПУ доручив МВС проведення оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) стосовно будь-кого з працівників суду.

Ось про що йдеться в дорученні Міністерству внутрішніх справ, підписаному слідчим в особливо важливих справах Генпрокуратури Д.Павлієм (орфографію і пунктуацію оригіналу збережено. — Ред.): «Дурдинцем Т.Ю. умисно не виконано ухвалене Окружним адміністративним судом
м. Києва рішення від 06.02.09 р., яким останнього зобов’язано утриматись від виконання своїх посадових обов’язків.

Відмова Дурдинця Т.Ю. тимчасово утриматися від власних повноважень пов’язана з його намірами протиправно використовувати можливості спецпідрозділу для одержання компрометуючих даних на окремих керівників державних органів та політичних діячів, у т.ч. шляхом проведення щодо них оперативно-розшукової діяльності, технічних заходів тощо.

Проведення окремих оперативних заходів, зокрема, технічних передбачає одержання відповідного дозволу керівника апеляційного суду за місцем знаходження органу, що провадитиме оперативно-розшукову діяльність.

Зважаючи на це, і те, що умисне тривале невиконання рішення суду свідчить про підтримку Дурдинця Т.Ю. з боку впливових службових осіб судової гілки влади, слідством, як одна з версій, перевіряється причетність голови Апеляційного суду
м. Києва Чернушенка А.В. до протиправної діяльності Дурдинцця Т.Ю., вчиненої за посередництва керівника служби Голови Верховного Суду України Мельника М.І.». У зв’язку з викладеним слідчий просить міністра внутрішніх справ Ю.Луценка: «Провести оперативно-розшукові заходи, в тому числі технічні, для перевірки причетності Чернушенка А.В., Мельника М.І., інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів» (виділено нами. — Ред.)

Такий головний мотив небажання Дурдинця розстатися з кріслом слідчий, який з, так би мовити, технічних причин допитати обвинуваченого просто не міг, виклав, виходячи виключно з власних міркувань. А що як Дурдинець учепився за свою посаду не через надмірну любов до підслуховування, а, приміром, через те, що, на відміну від високопосадовців Генпрокуратури, ще не встиг облаштувати собі простору дачу в столиці, порушуючи низку законів і нормативних актів? Теж переконливий мотив, хіба ні? Зауважимо в дужках, що високопосадовці, передусім з Генпрокуратури, смертельно образилися за прослуховування своїх персон, і саме цей факт став фатальним для Т.Дурдинця, а не його, приміром, віртуозна гра на «контрабасі», яка дивувала і розчулювала до сліз навіть бувалих у бувальцях одеситів... І тепер, у праведному гніві за свої підслухані секрети і втручання в приватне життя прокурори вирішили пройтися по суддях і співробітниках судів. Одним-єдиним папірцем надавши можливість проводити ОРЗ стосовно будь-кого із цієї системи.

Не можна не звернути увагу на те, що доручення стосовно проведення оперативно-розшукових заходів, які обмежують конституційні права вказаних осіб і можуть проводитися лише за передбачених у законі підстав, не містить жодних фактів, які б свідчили про протиправну діяльність вказаних осіб судової влади. Більше того, йдеться про осіб, які в принципі не могли бути причетні до виконання судового рішення стосовно Дурдинця, зокрема, через те, що вони не є судовими виконавцями.

Нещодавно в.о. генерального прокурора України С.Винокурову направлено депутатське звернення «Щодо правової оцінки протиправних дій посадових осіб Генеральної прокуратури України, пов’язаних з незаконною дачею доручення на проведення оперативно-розшукових заходів». Ідеться про факти порушення кримінальних справ за надуманими підставами та за відсутності передбачених законом підстав; про безпідставне застосування заходів кримінально-процесуального примусу; давання органам дізнання незаконних доручень та вказівок на проведення оперативно-розшукових заходів, що є грубим порушенням правових принципів діяльності органів прокуратури, міліції та конституційних прав громадян. У зверненні зазначено: «З наявної інформації можна зробити висновок, що такі неправомірні дії вчиняються з метою використання можливостей кримінально та кримінально-процесуального закону для політичного переслідування певних осіб, розправи над ними, вирішення працівниками прокуратури своїх особистих питань, у тому числі для ухилення від відповідальності за допущені порушення закону. Вони набули масштабного характеру і нерідко здійснюються за завданням або сприянням окремих керівників Генеральної прокуратури України.

Одним з прикладів грубого ігнорування Конституції та законів України, зловживання службовим становищем є діяльність слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Павлія Д.В.

Аналіз цього доручення свідчить про те, що воно дане за відсутності будь-яких законних підстав і є яскравим прикладом свавільного застосування кримінального, кримінально-процесуального законів та закону про оперативно-розшукову діяльність, незаконного обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина. Очевидним є те, що при дачі цього доручення слідчий Павлій Д.В. використав лише передбачену законом форму реалізації повноважень слідчого (його право давати органам дізнання доручення та вказівки), не зважаючи на відсутність правових підстав для такого доручення.

Виходячи з того, що згідно з частиною третьою статті 114 КПК України доручення слідчого органам дізнання про проведення розшукних та слідчих дій є обов’язковими, Міністерство внутрішніх справ України зобов’язувалося у разі його отримання здійснити комплекс оперативно-розшукових заходів, у тому числі, як вказується у дорученні Павлія Д.В., зняття інформації з каналів зв’язку, встановлення засобів спостереження за місцем роботи та місцем проживання вказаних осіб тощо. Разом з тим, для проведення таких заходів, до чого зобов’язує МВС України слідчий Павлій Д.В., не має передбачених законом підстав.

У дорученні не відображено не лише достатньої, а взагалі будь-якої інформації про злочину діяльність Чернушенка А.В., Мельника М.І. та інших працівників суду.

Виходячи з цього, це доручення порушує такі принципи оперативно-розшукової діяльності, як законність та дотримання прав і свобод людини (стаття 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Воно зобов’язує оперативні підрозділи міліції до здійснення незаконної оперативно-розшукової діяльності.

Викладене свідчить про правову безпідставність доручення слідчого Павлія Д.В., а також про те, що воно може бути виявом штучного «прив’язування» з надуманих приводів до існуючої кримінальної справи неугодних слідчому чи його керівництву осіб з тим, щоб у незаконний спосіб здійснювати вплив на таких осіб, вчинити з ними розправу, досягти інших протиправних цілей.

Крім того, слідчий Павлій Д.В. дав доручення провести оперативно-розшукові заходи для перевірки причетності інших працівників суду до протиправної діяльності Дурдинця Т.Ю. або до інших злочинів. Тобто, фактично, МВС України дано доручення провести такі заходи щодо усіх суддів України та інших працівників суду. Це є нічим іншим, як тотальним кримінальним переслідуванням осіб за ознакою їх місця роботи.

У цих порушеннях вбачаються ознаки ряду злочинів, у тому числі: зло­вживання владою або службовим становищем (стаття 364 КК України), схиляння шляхом дачі незаконного доручення, яке є обов’язковим до виконання, до порушення недоторканності житла (стаття 162 КК України), порушення недоторканності приватного життя (стаття 182 КК України), незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (стаття 359 КК України)».

Автор звернення народний депутат С.Храпов просить в.о. генпрокурора С.Винокурова вжити передбачених законом заходів щодо припинення порушень конституційних прав та свобод громадян, обумовлених тим, що слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Д.Павлій дав незаконне доручення Міністерству внутрішніх справ України провести оперативно-розшукові заходи, у тому числі технічні. Відсторонити Д.Павлія від розслідування зазначеної кримінальної справи у зв’язку з даванням ним цього доручення, що свідчить про упередженість та необ’єктивність. Провести перевірки викладених у цьому звернені фактів і дати правову оцінку діям слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Д.Павлія та інших посадових осіб Генеральної прокуратури України, причетних до незаконного застосування ним кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Цитата

Куратором слідства в Генпрокуратурі є заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін. Саме він нещодавно заявив в інтерв’ю «Комсомольской правде в Украине», що певен: Служба безпеки України в режимі онлайн займається незаконним прослуховуванням неугодних владі політиків. Він також додав, що СБУ слухає політиків за сфальсифікованими справами і документами, а деяких — взагалі без санкцій. Р.Кузьмін попередив політиків: «майте на увазі, вас прослуховують, а у ваших спальнях часом стоять відеокамери. І як потім використовуватимуть ці фільми, ви не можете собі уявити».

Довідка «ДТ»

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, що потребує перевірки з допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про, зокрема: злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочини. Згідно з частиною 14 статті 9 цього Закону оперативно-розшукові заходи, пов‘язані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть проводитися з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення і розкриття. Разом з тим, злочин, передбачений ч. 2 ст. 382 КК України (у вчиненні якого обвинувачують Дурдинця Т.Ю., а у причетності до якого – Чернушенка А.В., Мельника М.І. та усіх інших працівників суду) віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. Це означає, що у даному випадку оперативно-розшукові заходи, проведення яких ініціював слідчий Павлій Д., за законом взагалі проводити не можна.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво