Етапи слідства

Поділитися
«Роль експертних досліджень у формуванні доказової бази та встановленні обставин убивства журналіста Георгія Гонгадзе»...
Святослав Піскун

«Роль експертних досліджень у формуванні доказової бази та встановленні обставин убивства журналіста Георгія Гонгадзе». Такою була тема виступу генерального прокурора України Святослава Піскуна на щорічній конференції Міжнародної асоціації прокурорів у Данії. Вражає навіть не почуття гумору Святослава Михайловича, котрий наважився на такий хід, - поділитися, так би мовити, передовим досвідом. А те, що, як випливає з повідомлення прес-служби ГПУ, доповідь здобула «схвальні відгуки учасників конференції». Що там розповідав генпрокурор, достеменно невідомо. Проте головуючий на високому форумі відзначив із приводу справи Гонгадзе: «…на конкретному прикладі розслідування кримінальної справи органи прокуратури України продемонстрували високий професійний рівень роботи зі свідками й експертами»...

Можна, звісно, припустити, що причина в перекладі, куди вкралися неточності, принципово спотворивши суть розповіді генпрокурора. Але з іншого боку, не став би він підніматися на високу трибуну для того, аби повідати світові, що нова влада проявила себе в справі розслідування вбивства Гонгадзе приблизно так само, як і колишня. І суті справи присвоєння Гонгадзе звання «Герой України» не змінює. Бо немає відповіді на запитання, чому його вбили та хто віддав команду це зробити.

Певне, тепер світове прокурорське співтовариство перебуває в упевненості: український закон справді передбачає таку можливість -вести розслідування «поетапно». І, можливо, навіть не підозрює, що це - виключно ноу-хау нашої Генпрокуратури. На практиці воно проявляється в тому, що одні (виконавці злочину) вже повним ходом перебувають на певному «етапі» - знайомляться з матеріалами досудового слідства, тоді як інші, зокрема підбурювачі (у просторіччі - замовники), зовсім не охоплені будь-яким його етапом, бо їх іще навіть не починали серйозно шукати.

А що ж до закордонних дилетантів у слідчій справі, то вони прокурорського захвату з приводу розслідування не поділяють. Керівництво Міжнародної федерації журналістів не задоволене результатами розслідування справи про вбивство Гонгадзе і має намір зажадати пояснень від уряду України. Про це заявив кореспондентові радіо «Свобода» генсек федерації Ейдан Вайт. Журналісти нагадали й про зникнення генерала Пукача: «Для нас цілком зрозуміло, що його попередили про небезпеку й дали можливість утекти». Як зазначив Е.Вайт, «нам цілком зрозуміло, що частина відповідальних за цю справу офіційних представників держави не робить нічого для розслідування справи Г.Гонгадзе, а політичний тиск не дозволяє правоохоронцям, які займаються зникненням Г.Гонгадзе, робити свою справу». Міжнародна федерація журналістів збирається також надати українському урядові список людей, котрі, за їхніми даними, намагалися в різний спосіб блокувати розслідування справи про зникнення Г.Гонгадзе». Відповідаючи на запитання про те, хто з керівників українського політичного істеблішменту, на думку Міжнародної федерації журналістів, може бути причетний до викрадення й убивства Гонгадзе, представник федерації, побажавши залишитися невідомим, назвав прізвища нинішнього голови Верховної Ради Володимира Литвина й колишнього президента Леоніда Кучму. За припущенням закордонних колег, серед осіб, що могли б запобігти загибелі Гонгадзе, міг бути екс-секретар РНБОУ Євген Марчук.

Ось таке неоднозначне враження справляє на закордонних спостерігачів «розкрите вбивство».

Ну а що ж там нового з плівками Мельниченка, без яких, як неодноразово стверджувалося, неможливо поставити крапку в справі Гонгадзе? Тут усе, як зазвичай, дуже складно й теж неоднозначно. Та й як може бути інакше, коли про судове засідання, на якому начебто мають бути отримані відповіді на запитання стосовно сумнозвісних записів, інформують громадськість М.Мельниченко та С.Піскун. Тут уже не знаєш, кому менше вірити, отож питання, як і раніше, залишається відкритим. Зате на Батьківщину надійшла чергова звістка від глибоко законспірованого майора. Її адресовано безпосередньо президентові В.Ющенку та сповнено вимог і погроз.

Віддавши данину генеральній прокуратурі з її «систематичними заздалегідь брехливими та провокаційними заявами», М.Мельниченко висуває п’ять вимог до президента В.Ющенка. Передусім подбати про народного депутата О.Єльяшкевича - «вирішити питання про повернення О.Єльяшкевича в Україну й можливість його безпечної та повноцінної діяльності на благо України». Ось так - не більше й не менше. Крім того, «невідкладно вжити всіх необхідних заходів для беззастережного виконання Україною рішень ПАРЄ щодо розслідування замаху на життя О.Єльяшкевича». Далі - «видати указ президента України, необхідний для врегулювання правових питань і поновлення законних прав політичних біженців, у тому числі О.Єльяшкевича, М.Гонгадзе, С.Шолоха та членів їхніх родин». Щоправда, незабаром буде рік, як скинуто «злочинний режим», і не зовсім зрозуміло, що так заважає політичним біженцям від колишньої влади повернутися на Батьківщину, коли таке бажання справді є. Якщо ж усі вони очікують реального завершення розслідування справи про вбивство Гонгадзе, то, схоже, повертатися на Батьківщину їм не доведеться взагалі. Наступний пункт у зверненні пана Мельниченка - про розслідування справи Гонгадзе й знову - про Єльяшкевича. Далі - «відмовитися від політичного блокування з В.Литвином та іншими учасниками банди Кучми». На переконання майора, В.Литвин - «підбурювач до фізичної розправи над Г.Гонгадзе й активний учасник інших злочинів Кучми». «Віктор Ющенко до цього часу не очистив своє найближче оточення від брудних осіб, котрі займаються корупційною діяльністю, рекетом і фальсифікацією резонансних кримінальних справ і задіяні в реалізації злочинних планів міжнародної групи Бориса Березовського», - запевняє М.Мельниченко.

Останній імператив - «публічно підтримати ухвалення ПАРЄ спеціальної резолюції, яка вимагала б від України реально розслідувати резонансні злочини Кучми, зокрема визначити тих, хто замовив і організував убивство Г.Гонгадзе, замах на життя народного депутата О.Єльяшкевича й напад на помічника депутата С.Головатого А.Подольського».

«Якщо ці п’ять моїх вимог до Віктора Ющенка не буде виконано, то моя реакція буде адекватною, жорсткою та швидкою». Що таке адекватність у розумінні пана Мельниченка, останнім часом складно навіть передбачити. Залишається сподіватися, що не йдеться про загрозу життю президента. Або про його шантаж, приміром, із допомогою оприлюднення небажаних цитат самого Ющенка з великої фонотеки? А можливо, майор просто збирається з’їсти ці злощасні записи, щоб не дісталися вони нікому? Це було б не менш адекватно, ніж ціла низка інших дій борця за справедливість, котрий начебто так прагне встановити істину в справі Гонгадзе.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі