ДВА МІСЯЦІ ЗА МЕЖЕЮ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ, АБО УКРАЇНСЬКИЙ ХЕЛЛОУЇН - Право - dt.ua

ДВА МІСЯЦІ ЗА МЕЖЕЮ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ, АБО УКРАЇНСЬКИЙ ХЕЛЛОУЇН

15 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 15 листопада-22 листопада

Це найзвичайнісінька історія людини, яка перебувала в СІЗО, і тому вона може здатися невеселою. Та подібна історія може трапитися з будь-ким із нас у державі Україна, на початку XXI століття, і тому вона страшна...

Це найзвичайнісінька історія людини, яка перебувала в СІЗО, і тому вона може здатися невеселою. Та подібна історія може трапитися з будь-ким із нас у державі Україна, на початку XXI століття, і тому вона страшна. Вона схожа на заморське свято хеллоуїн, в яке не віриш, не сприймаєш усім серцем, але з жахливою суттю якого доводиться рахуватися попри все...

Розпочалася ця історія гучно й зненацька з повідомлення, що 27 серпня колишнього голову правління транснаціональної нафтової корпорації «Укртатнафта» Володимира Митрофановича Матицина затримала Кременчуцька міська прокуратура, відправивши в ізолятор тимчасового утримання.

Новина викликала подив тим, що затримали керівника, який управляв Кременчуцьким НПЗ не один десяток років, а його заслуги перед Україною були відзначені державними нагородами. Усі пам’ятають, що за часів становлення економічної незалежності України з 1992 по 2000 рік фактично єдиним працюючим нафтопереробним заводом в Україні залишався Кременчуцький НПЗ, яким управляв Володимир Матицин. Тому фактично всі діри в паливно-економічному комплексі країни в пожежному порядку закривалися державними телеграмами й постановами уряду. Так було на Кременчуцькому, Лисичанському, Херсонському НПЗ, де вольовим рішенням уряду «реквізували» нафтопродукти на потреби сільгоспвиробників, теплових електростанцій, Міноборони, Держрезерву тощо. Як це прийнято в бідній державі, нафтопродукти забиралися, але не оплачувалися або оплачувалися частково, у зв’язку з чим заборгованість перед постачальниками нафти лягала на підприємство, яке володіло контрольним пакетом акцій. Власне, одну з таких заборгованостей і інкримінували Володимиру Матицину слідчі держпрокуратури, порушивши кримінальну справу за нібито привласнені 1998 року 150 тисяч тонн нафти на суму 46 млн. грн. Ця «справа» протрималася не більше тижня, оскільки перевірка документації на «Укртатнафті» показала, що, по-перше, ця нафта не виведена за межі підприємства, а проходить по всіх бухгалтерських звітах як дебіторська заборгованість. По-друге, нафтопродукти з цієї сировини були передані за відповідними документами підприємствам Мінпаливенерго України, і останнє саме й винне «Укртатнафті» ці злощасні 50 млн. грн. Ще одне обвинувачення — у незаконному придбанні мобільного телефону — виглядало ще абсурднішим і також розсипалося. Людина, котра керувала найбільшим підприємством, яке щорічно виробляло продукції на 800 млн. грн., не стане красти мобільний телефон ні для себе, ні для підлеглих. На такому заводі близько 300 керівників різного рівня вирішують подібні питання в робочому порядку, і проконтролювати кожного з них на предмет правильності оформлення службового мобільного телефону голові правління фізично неможливо. Це абсолютно очевидно для нормальної людини, тому слідчі це обвинувачення, як і обвинувачення в присвоєнні нафти, із Володимира Матицина практично зняли.

Тут, здавалося б, і кінець цьому гіркому непорозумінню — слідчі зайнялися б пошуком особливо небезпечних злочинців, а В.Матицин, до речі, пенсіонер, ліг би в лікарню підлікувати здоров’я, яке він віддав виробництву, та ті хвороби, які загострилися після розмов із слідчими. Проте тут саме й розпочинається той самий «хеллоуїнський маскарад», у якому складно роздивитися обличчя, які ховаються за «карнавальними масками».

По-перше, здоров’я Володимира Матицина справді було дуже підірвано необгрунтованими обвинуваченнями. Це, напевно, можуть зрозуміти ті, кому хоча б день «промивали мізки» слідчі, вибиваючи «правильні» показання чи «компромат» на оточуючих. Бувалі люди кажуть, що потрапляєш у часи ГУЛАГу і сталінських репресій. У людини честі, не здатної брехати, із загостреним почуттям справедливості, просто не витримує серце. Так і сталося 27 серпня на першому ж допиті, коли стала очевидна абсурдність обвинувачень і у Володимира Матицина на допиті не витримало серце, — в нього стався серцевий напад, він неодноразово перебував на межі втрати свідомості. Та слідчі не викликали «швидку допомогу». Лише через якийсь час, зусиллями осіб, які супроводжували в прокуратурі Володимира Матицина, викликали бригаду кардіологів. Ледь вдалося переконати слідчих дозволити лікарям оглянути допитуваного, й ті визначили, що йому потрібна термінова госпіталізація. Та замість стаціонару хворого відправляють до слідчого ізолятора міста Комсомольська. З-під варти під заставу в сумі 500 тисяч гривень його звільнив апеляційний суд Полтавської області.

До речі, Володимир Матицин є почесним громадянином м.Кременчука, і бізнесмени знають його як чесну, порядну людину.

Та на цьому історія нещасть керівника найбільшого з українських стратегічних підприємств не закінчується. Прокуратура Полтавської області в середу, 11 вересня, у лікарні міста Комсомольська, де Володимир Митрофанович перебував на лікуванні, повторно заарештувала колишнього главу правління компанії «Укртатнафта», але вже за незаконне збереження зброї. Це обвинувачення по абсурдності переважає всі попередні. У Володимира Матицина, психічно урівноваженої людини, мисливця зі стажем, вдома в колекції знаходиться близько десятка рушниць. Усі вони зберігаються в сейфах, кожна з них зареєстрована в належних органах і на їх збереження є дозвіл. Отож, в один документ на право збереження вкралася помилка — у серії рушниці не сходяться кілька цифр. Та, скаже читач, цей документ Володимир Матицин виписував не сам собі, а заповнювала його відповідальна особа. І буде правий. Проте інакше вважали слідчі прокуратури — Володимира Матицина не лише заарештували, а й відправили в СІЗО міста Дніпропетровська.

Нема рації нагадувати, що слідчі діють від імені держави. Тоді постає запитання — чи бачить держава в особі Матицина небезпечного рецидивіста? Ні. Тому що йому не довіряли б управління найбільшим підприємством нафтохімії і за нього не заступилися б понад сотні народних депутатів Верховної Ради з проханням звільнити з-під варти людину, яку вони знають особисто, у чесності якої не сумніваються. Може, він загрожує комусь фізично чи морально? Ні.

Тому що не поручилися б за Матицина 42 трудових колективи м.Кременчука й м.Києва і багато заслужених громадян України.

Сумніваються адвокати Володимира Митрофановича й в об’єктивності судді. Як розповів адвокат Володимира Матицина, пан Олег Максак «на нашу думку, на сьогодні є підстави для відводу голови Комсомольського міського суду Окунь Т.В. Річ у тім, що деякі обставини викликають сумнів в об’єктивності судді при розгляді справи Матицина. Приміром, суддя Окунь Т.В. чотири рази проводила судові розгляди стосовно В.М.Матицина і приймала явно незаконні й виключно негативні для обвинувачуваного рішення в інтересах прокуратури, чим послідовно виявила свою упередженість до Матицина».

Справді, стає незрозуміло, чому суддя і прокуратура так наполягають на утриманні В.Матицина під вартою. Може, він заважає проведенню слідства? Ні. Адже апріорі неможливо перешкоджати провести експертизу рушниці й документа на право його володіння і довести безглуздість обвинувачень у «незаконному його збереженні». Може, Володимир Матицин хоче уникнути слідства? Ні. Єдине, чого домагаються його адвокат, рідні та близькі — це переведення його із СІЗО в Київський НДІ кардіології ім.Стражеска. Тобто вони хочуть не дати загинути безневинній людині, яка перебуває за гратами, — критичний стан здоров’я Володимира Матицина підтвердило Товариство Червоного Хреста України.

Залишається відповісти на головне запитання — кому заважає Володимир Матицин і хто відповідатиме за підірване здоров’я, фізичні та моральні страждання перед рідними, перед державою, перед Богом?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво