Дискусії навколо Закону «Про прокуратуру»

18 вересня 2012 року президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури». Закон був ухвалений на тлі багаторічних обіцянок з боку України провести докорінне реформування органів прокуратури задля приведення системи та діяльності цих органів до загальновизнаних стандартів європейської спільноти.

Українська Гельсінкська спілка з прав людини зазначає, що реформа прокуратури залишається нагальним завданням української влади, і ухвалений закон можна вважати лише невеличким, занадто обережним кроком на її шляху. На думку членів Гельсінкської спілки з прав людини, закон ніяк не вирішує системної проблеми існування - всупереч Конституції України - так званого загального нагляду з боку прокуратури. «Держава, яка вважає себе правовою, цим законом у черговий раз фактично легітимізувала триваючу ситуацію порушення Консти­туції, хоча й дещо скоротивши межі та засоби загального нагляду», - підкреслюють правозахисники, наголошуючи, що існування загального нагляду з боку прокуратури шкодить іншим правовим реформам, зокрема реформі кримінального судочинства, складовою якої є новий Кримінальний процесуальний кодекс.

Збереження за прокуратурою знач­них позапроцесуальних повноважень знецінює багато прогресивних положень кодексу. Можливість під виглядом прокурорських перевірок фактично вести переслідування значною мірою перетворює кодекс на декорацію.

Члени Гельсінкської спілки з прав людини закликають президента і Верховну Раду України ще раз підтвердити незмінність намірів докорінно реформувати систему органів і діяльності прокуратури; пришвидшити роботу з реформування органів прокуратури; активізувати співпрацю з експертами Ради Європи та Венеціанської комісії і здійснювати подальші заходи з реформування прокуратури України, спираючись на їхні висновки та рекомендації. Робочу групу з питань реформування прокуратури та адвокатури правозахисники закликають про­дов­жити свою роботу над опрацюванням пропозицій щодо комплексного реформування системи органів прокуратури відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, враховуючи рекомендації та зауваження експертів Ради Європи та Вене­ціанської комісії.

З критикою нової редакції Закону «Про прокуратуру», яка обмежила повноваження цього відомства виступило керівництво Євросоюзу. Офіційному Києву нагадали про зобов’язання провести всеосяжну реформу прокуратури відповідно до європейських стандартів.

У Верховній Раді запевнили, що приводу для занепокоєння у ЄС немає - роботу над новим Законом «Про прокуратуру» та Законом «Про націо­нальне бюро розслідувань» вже завершено, і найближчим часом президент Віктор Янукович подасть ці документи на розгляд парламенту.

Високий представник ЄС із зов­нішньої політики та безпеки Кетрін Ештон і єврокомісар Штефан Фюле висловили невдоволення змінами до Закону «Про прокуратуру», що набрали чинності.

Нові норми істотно обмежили повноваження відомства. Зокрема, прокурори позбавлені права видавати обов’язкові для виконання акти прокурорського реагування - протести і приписи, а також здійснювати нагляд за дотриманням законів без призначення прокурорської перевірки. При цьому останні зміни істотно ускладнили процедуру початку такої перевірки.

«Ці зміни не обговорювалися з Венеціанською комісією та Радою Європи», - йдеться в заяві представництва ЄС в Україні. Кетрін Ештон і Штефан Фюле вважають, що згадані зміни - втрачена можливість виконати зобов’язання щодо всеохопного реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів.

Представники Євросоюзу нагадали, що українська сторона зобов’язалася протягом року з дня набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом (до 18 листопада 2013 року) повністю переглянути Закон «Про прокуратуру». «Він (закон) повинен містити необхідні кроки зі створення правової системи, яка включає в себе баланс між правоохоронними органами та судовою владою, презумпцією невинуватості та повагою до основоположних свобод. ЄС надалі готовий допомагати Україні в проведенні судової реформи», - йдеться в повідомленні.

У світлі останніх подій європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле висловив розчарування з приводу ухвалення поправок до закону про прокуратуру, стосовно яких не було проведено консультацій з Венеціанською комісією. Це втрачена можливість для реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів, вважає європейський посадовець. Він також висловив стурбованість з приводу законопроекту про кримінальну відповідальність за наклеп, що може негативно вплинути на свободу засобів масової інформації, наголошують в офісі Фюле.