«Департамент сприяння законності» у пошуку покровителів?

Одеські нишпорки стверджують, що витівки героїні фільму «Кримінальний талант», яку яскраво зіграла російська акторка Олександра Захарова, блякнуть порівняно з масштабними аферами деяких сучасних послідовниць знаменитої Соньки Золотої Ручки. І як приклад наводять безліч насичених кримінально-тюремною романтикою біографій рейдерів і шахраїв. Дехто так віртуозно викрадає з приватної та держвласності мільйонні статки, що їх можна геніями шахрайства визнати. Проте суди найчастіше не квапляться — іноді роками визначають переконливість доказів, що їх висунуто проти дрібних кооперативів і промфінгруп, зайнятих екстрем-бізнесом. Виходячи, вочевидь, з того, що шляхи бізнес-структур і приватних підприємців іноді дуже тернисті: сьогодні ти у великому плюсі, а завтра — у катастрофічному мінусі.

Дехто при цьому згадує повчальну історію однієї бізнес-вумен місцевого ринку. Тричі — 1973-го, 1977-го і 1984 років — довелося спритній одеситці вислуховувати оголошення вироків про багаторічні позбавлення волі за кримінальні діяння. І які статті КК і кримінального фактажу перераховували: шахрайство, давання хабара, підробка документів. У ВТК-84 і шлюб із чоловіком взяла. 2000 року Закон «Про амністію» уберіг від рецидивної відсидки — відправив слідчий порушену справу в архів. Не обійшлося без неприємностей і
2003-го — на грунті підробки паспортних документів. Забажала дама стати десятьма роками молодшою. Однак цього разу одразу після кримінального прецеденту паспорт виявився загубленим. Міліція навздогін визнала його «недійсним», а два роки по тому без усяких вагань видала громадянці на підставі раніше «загубленого» документа №159558 закордонний паспорт...

Втім, іноді вельми тернистий життєвий шлях, який, приміром, пройшла одеситка Ірина Кисельова, перемежовується з карколомними метаморфозами. Після своєрідної «академії» й отримання молдавського диплома про вищу освіту не захотіла дуже досвідчена жінка працювати в якійсь фірмі «Роги та копита» — вирішила власний «міський департамент сприяння законності» створити й очолити. Має зрештою хтось за діяльністю влади та місцевих правоохоронців доглядати і сприяти законності в силових структурах. Навіть таким реквізитом, як службовий телефон Одеської міськради за номером 228388, зуміла Ірина Анатолівна через виконкомівського завгоспа розжитися. А на той випадок, якщо хтось засумнівався у повноваженнях і можливостях «департаменту» реально виправляти вади в діяльності влади, пані Кисельова і працівники вручали відвідувачам «закладу» візитну картку зі згаданим «закритим» номером міськ­ради, абонплата за який до помаранчевого Майдану й дійсно сплачувалася завгоспом за бюджетний рахунок. Тож навіть особливо пильні візитери могли переконатися: «департамент» на вулиці Грецькій, 20 — не що інше, як структура Одеської міськради. А отже, впливовим працівникам «департаменту» цілком можна довірити розв’язання будь-яких проблем!

Ділові партнери пані Кисельової справді іноді виявляли хватку і спритність, «утрясаючи» в різних установах і судах такі юридичні питання, за вирішення яких дотепер не беруться маститі адвокати й цілі юркомпанії. Могли, приміром, запросто розв’язати проблему придбання в приватну власність одно- або півторагектарної ділянки землі сільськогосподарського призначення, про що в юридичних компаніях з клієнтами відмовляються навіть вести розмову, — адже діє мораторій! А от за посередництвом «департаменту», як переконувалися численні покупці, можна задовольнити будь-яку примху: бажаєш приватний будинок в Одесі — були б лише гроші, потребуєш приміську ділянку під будівництво — можеш придбати її хоч серед масивів орних земель! Включаючи Державний акт на право приватної власності на придбану за безцінь землю!

Як це робиться, докладно і доказово виклав у заяві генпрокурору Олександру Медведьку один із одеських правозахисників, який представляє в суді інтереси постраждалої від свавілля земельних аферистів пенсіонерки з приміського селища Чорноморка Ганни Левицької. «З метою недопущення скуповування за безцінь земель сільськогосподарського призначення, — йдеться в документі, — законодавець передбачив у пункті 15 Перехідних положень Земельного кодексу заборону на відчуження зазначених земель. Однак шахраї розробили спосіб передачі права власності на ці земельні ділянки особам, які не мають жодного стосунку до сільськогосподарського виробництва».

Шляхом умовляння, залякування, шантажу й обману власників паїв схиляють до згоди передати право власності на одно-двогектарні ділянки сільськогосподарського призначення. Щоб надати угоді законного вигляду, організують із допомогою окремих корумпованих працівників судів порушення цивільних справ, де позивачем виступає один із шахраїв, а відповідачем — власник землі. Позивач, як правило, пред’являє в суді позов про повернення грошей у сумі 5—6 тис. грн., які нібито передав відповідачу за договором позики. Причому подібні договори передбачають у разі неповернення грошей передачу кредитору землі відповідача. На підтвердження існування договору суду подається підроблена розписка про одержання грошей. Потім — відповідно до відпрацьованої схеми — у ході судового процесу позивач змінює заявлені вимоги і просить суд визнати за собою право власності на земельну ділянку в рахунок повернення боргу. А суддя, найчастіше за все «забуває» сповістити про призначене слухання справи відповідача, «розглядає» справу без його присутності і визнає за позивачем право власності на земельну ділянку відповідача.

За такою схемою, стверджується в документі, багато власників паїв у приміських селищах уже втратили землю, на якій облаштовуються клієнти одеського «департаменту сприяння законності». Намагається із допомогою місцевих юристів і правоохоронців повернути своє право на незаконно відчужену земельну власність, зокрема, 70-річна Ганна Левицька, яка не вміє читати і писати і зараз перебуває в Одесі під опікуванням дочки. При цьо­му позиції працівників «департаменту» у Київському райсуді Одеси, де за наперед напрацьованою схемою розглядав справу суддя Сергій Рева, дуже сильні. І всупереч тому, що колегія суддів судової палати Апеляційного суду Одеської області виявила ряд процесуальних порушень і ухвалила повернути справу на новий розгляд, представник сторони Ганни Левицької констатує: новий головуючий на судовому процесі Дмитро Семенов не прагне завершити розгляд справи відповідно до існуючих норм правовідносин от уже третій рік. Навпаки — постійно відкладає засідання, щомісяця мотивуючи це дедалі новими «об’єктивними» обставинами.

Такий самий вигляд має фабула заволодіння 1,5-гектарною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення в тому ж Овідіопольському районі одеситом Володимиром Рибалтовським, а також новоспеченими «хліборобами» Алісою Муленсон, Борисом Музалєвим, Іваном Орловським й іншими особами, яким МПП «Землеустрій» виготовило «техдокументацію для видачі Державного акта на земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва» відповідно до судових рішень. Втім, у деяких судах Одеси відпрацьовані схеми заволодіння землею й об’єктами нерухомості не спрацьовують, якщо опонентами працівників «департаменту» — екс-працівників прокуратури, управління внутрішньої безпеки МВС та інших осіб — виступають досвідчені й висококваліфіковані юристи. Наприклад, колишній слідчий з особливо важливих справ облпрокуратури Віктор Дарієнко нещодавно домігся повернення на новий розгляд справи про визнання права власності на квартиру в будинку №95 по вулиці Пантелеймонівській на підставі розписки відповідача в справі, оскільки судом першої інстанції під головуванням Юлії Свяченної «порушено норми процесуального законодавства при розгляді заяви позивача». У ході розгляду іншої справи, котра також базується на спробі відповідача заволодіти майном позивача із допомогою боргової записки, також було встановлено, що суд має справу з підробленою розпискою.

Можна вважати, що не менше пані Кисельову стривожив і обшук в одному з приміщень «департаменту», котрий у боделанівські часи фактично був недоторканним для слідчих. «Вирішувати будь-які питання за певну матеріальну винагороду» стає дедалі важче.

Втім, навіщо звертати увагу на невдачі? Головне — «допомагати людям» через «департамент сприяння». А компенсувати зняття «виконкомівського» телефону можна шляхом зміцнення зв’язків із будь-ким із політичних діячів. І таки-так, не відмовив у люб’язності нардеп від Партії регіонів Ян Табачник — нібито призначив пані Кисельову завідувачкою своєї громадської приймальні по одному з нових місць дислокації структур «департаменту». Що, між іншим, дало інформаційний привід Ірині Анатолівні ще ширше розгорнути рекламну теле- і газетну кампанію — і на користь пана Табачника, і попутно привернути увагу до адреси «департаменту» у пров. Чайковського, 12. Як виборців, так і потенційних клієнтів закладу. Виявляється, нещодавно новий офіс із вивіскою «департаменту» навіть був освячений церковним настоятелем, щоб, слід думати, справи його мешканців були богоугодними. Законність, духовність і релігійність — от що, як з’ясувалося на зустрічі з журналістами, є найважливішим у діяльності новоспеченого «помічника і представника пана Табачника по всьому Півдню України». Не приховувала пані Кисельова і того примітного факту, що недавно «отримала наказ народного депутата Табачника прибути до столиці, звідки вирушити наводити порядок і законність на «острові Крим». А ще вважала за актуальне висловити публічне здивування з приводу того, що одеське керівництво проігнорувало ювілейний концерт Йосипа Кобзона в Одесі, де мав місце сумний факт неприйняття частиною глядачів виступу співака.

Щодо суміщення діяльності скандального «департаменту» і приймальні столичного депутата, висунутого в парламент парторганізацією ПР «Запоріжсталі», то пані Кисельова припустила, що легко налагодить контакти нардепа з одеситами: «Щотижня я відвозитиму до Києва, особисто Яну Петровичу, всі скарги та заяви городян, які не вдалося вирішити на місці. І протягом десяти днів виборці отримають конкретну відповідь — що зроблено для розв’язання їхніх проблем». Щодо перспектив кримінальних справ, пов’язаних із діяльністю працівників «департаменту», запитань пані Кисельовій від запрошених делікатних журналістів не надійшло, тому й коментарю не було. Втім, на розмови з іншими представниками ЗМІ у глави «департаменту сприяння законності» просто часу немає.