Білоруський «автостоп» - Право - dt.ua

Білоруський «автостоп»

8 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 8 вересня-15 вересня

У цьому матеріалі ми спробуємо розглянути лише кілька випадків (хоча їх насправді набагато більше...

У цьому матеріалі ми спробуємо розглянути лише кілька випадків (хоча їх насправді набагато більше), коли поява на території Білорусі громадян України за кермом автомобіля загрожує їм позбавленням цього транспортного засобу. Наведені нижче випадки не пов’язані між собою, постраждали також жителі різних місць України, але результат був один — конфіскація авто.

Василь Голіней, житель селища Ланчин на Івано-Франківщині, працює лісорубом у селищі Кракольє в Ленінградській області, куди він і прямував на своєму автомобілі Mercedes-Benz —310. В’їхавши в Білорусь і оформивши належним чином режим тимчасового ввезення, він зміг доїхати лише до села Заболотьє Толочинського району, де через сильні морози в автомобіля вийшов із ладу паливний насос. Його довелося відправити на ремонт до Санкт-Петербурга. Дорогою Василь заїхав на митний пост у районі м.Невель. Працівник митниці «порадував» його тим, що не може подовжити режим тимчасового ввезення, якщо він не притягне на буксирі автомобіль у митницю. Зробити це в дикі морози було, природно, нереально і Василь понадіявся, що встигне відремонтувати насос і приїде до митників уже на працюючому автомобілі, оскільки мав право перебувати в Білорусі (з дня в’їзду) три місяці. Але хоча він спізнився буквально на один день і при цьому подав суду не лише показання свідків, а й довідку від ТОВ «ГрузАвтоСервис», яке виконувало ремонт насоса, замість «Мерседеса» йому залишилася тільки квитанція про сплату штрафу (майже 800 доларів), який довелося сплатити за рішенням суду.

Інший Mercedes-Benz-C180 втратив свого хазяїна за ще дивовижніших обставин. Киянин В’ячеслав Гусаров під час проходження митних процедур на посту «Каменный лог» пред’явив усі наявні в нього документи. У тому числі й рахунок-довідку про покупку автомобіля і дарчий договір Головного управління праці й соціального захисту населення України, відповідно до якого автомобіль призначався для передачі інвалідові Великої Вітчизняної війни 1-ї групи Івану Гусарову як подарунок до 60-ліття Великої Перемоги. А В’ячеслав Гусаров був просто перевізником цього автомобіля. Але саме така повнота документів викликала в білоруських митників тривогу. Вони зателефонували до нотаріального бюро м.Каунас, де купувався автомобіль, і їм відповіли, що договір дарування в даній конторі не реєструвався. І хоча в цьому не було необхідності, оскільки сам рахунок-довідка є достатнім документом, автомобіль затримали. Справу передали до суду, який виніс постанову про конфіскацію автомобіля та накладання на Гусарова штрафу в розмірі близько 700 доларів США.

Зовсім не престижний «ВАЗ-2103» також став жертвою місцевої Феміди, причому через сміховинні обставини. Віктор Гирла з села Тридуби Миколаївської області оформив цей автомобіль у режимі тимчасового ввезення. Потім уже в Білорусі він передав управління пану Ясинському, котрого й затримали білоруські правоохоронці, після чого справа потрапила до суду. Справді, за білоруським законодавством, громадянин, що оформив транспортний засіб, не має права передавати його іншій особі. Але! Як з’ясувалося на суді, і Гирла, і Ясинський, відповідно до доручення, виданого в Києві (обидва громадяни України), мали право на користування цим автомобілем. Крім того, засвідчувала довідка, видана Курячівською сільрадою Миколаївської області, вони мешкають спільно й ведуть спільне господарство. Іншими словами, обвинувачення не витримувало жодної критики, але це — за логікою й за законом. А тут рішення було однозначним — конфіскація та штраф 600 доларів! Що ж, до законності всіх наведених рішень ми ще повернемося, а зараз — найсвіжіше.

Ще не закінчено розгляд у справі киянина Т. (саме тому й не називаємо прізвище), котрий вирішив придбати в Каунасі білий «Пежо-Партнер». Ціна та рік випуску (2002) підходили, він сплатив гроші, оформив документи й поїхав транзитом через Білорусь. Пройшов усі митні операції на литовському кордоні та прибув на білоруський пункт пропуску. Працівник прикордонного контролю перевірив документи й запропонував розпочати митне оформлення, здійснити митні платежі, тобто начебто б усе було як належить. Щоправда, технічний паспорт не повернув, сказав, нібито сам передасть його інспектору митниці. А коли тяганина для громадянина начебто б закінчилася (замість належних 20 хвилин його протримали чотири години), Т. оголосили, що в технічному паспорті виявлено підчистку, й автомобіль випущено не в 2002-му, а у 2000-му році. Здавалося б, у чому проблема: поверніть покупця до Каунаса, і нехай він там усе з’ясовує та приводить документи в порядок. Але ж ні, справу передають до суду з мотивацією: Т. подав у митні органи явно фальшиві документи.

Проте, по-перше, навіщо йому потрібно було це робити, якщо він, за логікою, сам накликає біду на свою голову — за новішу машину в Україні потрібно платити вищий митний платіж. А по-друге, з’ясувалося в суді, він узагалі не подавав митні документи — це зробив працівник прикордонного контролю. Я після засідання поставив судді неформальне запитання: «Якщо ви пішли до магазину й купили котлети, які продавець назвав свіжими, а вони виявилися зіпсованими, то що ви робитимете — конфіскуватимете котлети чи каратимете того, хто вас обдурив»? Відповіді, природно, не почув. Ось така історія про білий автомобіль, білі нитки (якими шито судову справа), і Білу Русь, 20% бюджету якої становлять надходження від митних органів. Уся Білорусь вкрита мережею магазинів, де продаються конфісковані товари: продукти, косметика, різноманітні дрібнички та, природно, автомобілі й запчастини до них. Недарма митний інспектор Марина Мацкевич на запитання, навіщо вона затримала автомобіль киянина Т., відповіла: «Чого ви хочете, я щойно заробила для держави п’ять мільйонів рублів, і пишаюся цим»!

Звісно, допомогу бідолахам, котрі потрапили в таку ситуацію, подає Посольство України в Білорусі. На всіх процесах були присутні консул України Василь Сердега й адвокат Андрій Демидович (він співробітничає з посольством), яким, на щастя, вдалося розвалити безліч подібних до згаданих вище справ. Але, на жаль, сьогодні можна лише порадити тим українцям, що користуються автомобілем або хочуть його придбати: «Уникайте білорусько-бермудського автомобільного трикутника! Собі дорожче обійдеться».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво