"Змова диктаторів…" Переділ на тлі драми світу

Поділитися
"Змова диктаторів…"   Переділ на тлі драми світу Англійська карикатура - Сталін і Гітлер над трупом Польщі. «Покидьки Землі, я гадаю? Кривавий вбивця робочих, я думаю? ».
"Доброчесність полягає в захисті людей", - сказав колись Марк Тулій Цицерон.

На жаль, кожен трактує захист на свій розсуд - іноді доволі радикальний та утопічний. Так сталося й після завершення Великої війни (1914–1918): країни-переможниці з блоку Антанта, аби не дати більше Німеччині зрівнятися з тодішніми світовими гегемонами (Великою Британією і Францією), запровадили Версальсько-Вашингтонську систему, за дотриманням якої мала слідкувати передвісниця ООН - Ліга Націй.

У Лондоні й Парижі панічно боялися нового "прусського вивищення", тому Берлін загнали в чіткі регламентовані рамки, що для німців означало втрату національної гідності. Передача колоніальних володінь переможцям; окупація Райнської землі та Саару; виплата величезної суми репарацій та контрибуцій; армія, чиї функції були зведені до поліційних, а склад - чи не до народного ополчення Швейцарії; втрата етнічних земель (Позену, Ойпену і Мальмеді, Північного Шлезвіґу, Ельзасу і Лотарингії, Мемелю, Верхньої Сілезії) - усе це стало болючою раною нової Німеччини, що мала рахуватися з сильними світу цього. Не дивно, що невдовзі знайдуться люди серед німецького суспільства (нацисти), не тільки не згідні з таким порядком денним, а й готові повністю змінити його.

На іншому боці Європи, де вже запанували більшовики, з руїн Російської імперії піднімалась імперія радянська. Вона була в таборі тих, хто програв. Величезні терени (Польща, країни Балтії, Фінляндія, Тува, Бессарабія), на думку нової влади в Москві, були насильно відторгнуті завдяки допомозі країн Антанти як покарання за програш промонархічних сил у громадянській війні 1917–1922 рр. (білогвардійський рух).

Світова пролетарська революція зазнала невдачі, насамперед через небажання самих пролетарів Європи й Америки ставати частиною більшовицької імперії. У Москві ж трактували це так, що буржуазія підкупила повсталих робітників різними привілеями і дотаціями, чим завадила просуванню на Захід Робітничо-селянської Червоної армії. Після смерті лідера Жовтневого заколоту і після вигнання командувача Червоної армії з радянської імперії новий очільник більшовицької держави перегляне зовнішньополітичний курс, вирішивши повернутися до нової експансії та знайшовши в особі лідера німецьких нацистів ситуативного союзника для переділу світу.

"Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941" - таку назву має книжка Андрія Галушки і Єгора Брайляна, яка містить шість розділів про початковий етап Другої світової війни. Автори виходять за рамки академічної оповіді добре і маловідомих фактів, розриваючи наявні шаблони. Головний акцент, як видно з назви праці, зроблено саме на територіальному поділі Європи нацистами та більшовиками: Гітлер здійснював окупацію Заходу, а Сталін - Сходу; однак їхньою обопільною жертвою стала Польща, яку диктатори розділили навпіл.

Про що ця книжка? По-перше, це відкриття українському читачеві погляду європейців, які відчули на собі криваву ходу воєнної машини Гітлера; це сповідь, якщо хочете, британців, французів, італійців, фінів, які змушені були обрати сторону у великому світовому конфлікті, що набирав обертів і щодня забирав життя. По-друге, це детальний опис великих і малих битв союзників проти гітлерівської коаліції на різних фронтах - від затоки Ла-Плата до селища Суомуссальмі; це демонстрація сили, людського й технічного ресурсу, що їх мала кожна країна-учасниця цієї війни.

Насиченість рідкісними ілюстраціями й оригінальними мапами зазначеного в назві книжки засвідчує якісний підхід двох фахівців до своєї справи - не тільки розповісти про причини та перші події Другої світової війни, а й унаочнити їх відповідним матеріалом. Слід зауважити, що кожен з розділів демонструє дослідницьку обізнаність не тільки в обраній тематиці, а й у відповідних джерелах і документах вказаного періоду історії, які було використано для написання праці. До яскравих моментів віднесемо авторські рефлексії на ту чи іншу подію: скажімо, Андрія Галушки - на рішення Гітлера перенести наприкінці 1940 року основний театр війни з Заходу на Схід (план Barbarossa) або ж Єгора Брайляна - на авантюрний переліт Гесса до Великої Британії з пропозицією миру.

На відміну від своїх колег, які також досліджують міжвоєнну добу і період Другої світової війни, автори книжки "Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941" фокусують увагу читача на тих відрізках, де це доцільно з огляду на сучасну суспільно-політичну ситуацію в Україні та світі. Так, знайдемо тут порівняння окупації Сталіним країн Балтії зі спробою загарбання ним же Фінляндії, де головною відмінністю стало те, що урядовці взяли на себе відповідальність за долю країни. Якщо у випадку Естонії, Латвії та Литви вище керівництво держави проявило слабкість, повіривши угодам, підписаним з Москвою, то у Фінляндії, попри ймовірну втрату частини своїх територій, вирішили зі зброєю в руках обстоювати свою самостійність. Водночас наголошується на тому, що Гітлер у війні зі своїм заклятим ворогом (Великою Британією) прагнув не так завоювати цю острівну країну, як вивести її наче ферзя з шахівниці й заступити його місце, заволодівши колоніями і зробивши з Німеччини нову володарку морів.

Також не забуваймо, що переділ світу двома диктаторами - нацистом Гітлером і більшовиком Сталіним - відбувається на тлі світової трагедії. Якщо на фронтах гинуть вояки регулярних армій і навіть добровольці з ополчення, то на окупованих територіях мирне населення страждає від бомбардувань, переслідувань, репресій і терору за різними ознаками (національна/етнічна належність, віросповідання, політичні/ідеологічні погляди). Це викликає неабиякий контраст - поряд із щоденними повідомленнями з передової про загиблих, непомітними стають цивільні жертви, яких замордувала окупаційна влада за непослух чи підозру в колаборації: українці, євреї, поляки, цигани, естонці, білоруси та інші.

Висновок напрошується сам собою - працю двох українських істориків необхідно прочитати, щоб зрозуміти, чому в деяких країн світу така коротка пам'ять на жахіття війни, чому з тими, хто нині продовжує поневолювати й загарбувати чужі землі, домовляються про партнерські й торговельні зносини. Про змову двох кровожерливих диктаторів ХХ століття маємо знати, щоб пам'ятати і не забути, скільки життів покладено в ім'я свободи і миру. Книга - це духовний скарб, який спонукає до аналізу й синтезу думок, і "Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941" є саме такою, бо не залишить байдужим до історії жодного читача.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі