Вишневеччина на Задніпров'ї: між забудовою і музеєм - Історія - dt.ua

Вишневеччина на Задніпров'ї: між забудовою і музеєм

11 червня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 11 червня-18 червня

Лубенська міськрада на своїй квітневій сесії ухвалила попереднє рішення про виділення земельних ділянок для учасників бойових дій на Сході України під житлову забудову на території Замкової Гори.

Замкова Гора

Лубенська міськрада на своїй квітневій сесії ухвалила попереднє рішення про виділення земельних ділянок для учасників бойових дій на Сході України під житлову забудову на території Замкової Гори. 

Тим часом, за висновками вчених, на цій місцевості знаходиться чимало пам'яток археології різних епох, від скіфських і давньоруських часів до доби Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Згідно зі змінами до Генплану, ухваленими на сесії, всім забудовам мають передувати охоронні археологічні дослідження. Однак місцеві активісти вважають, що музеєфікації має підлягати вся Замкова Гора. При цьому як перед владою, так і перед авторами альтернативного проекту стоїть проблема коштів для реалізації своїх проектів. 

Археологічний Клондайк

Найбільша інтрига навколо Замкової Гори, місцевості, трохи віддаленої від основної території сучасних Лубен, полягає в тому, що на її території з кінця XVI ст. по 1648 р. розташовувалася резиденція князів Вишневецьких. Пошуком решток князівського палацу, зруйнованого на початку повстання Хмельницького, займався у 1920-х рр. археолог Гнат Стеллецький. Відомо, що йому вдалося знайти руїни фундаменту великої будівлі, яку вчений ідентифікував як палац князя Ієремії Вишневецького, а також фрагмент одного з підземних ходів, яких, за твердженнями старожилів, у Лубнах не бракує. Стеллецький навіть проводив екскурсії для місцевих жителів місцями розкопок. Однак про конкретні речові знахідки інформації немає, оскільки всю документацію археолог забрав із собою в Москву, а після смерті вченого ця документація зникла з його квартири.

До кінця 1990-тих років на Замковій Горі стояла військова частина — 25-та "чапаївська" дивізія. На місці, де Стеллецький проводив свої розкопки, було споруджено ангари. Як переповідають місцеві краєзнавці зі слів офіцерів, котрі там служили, деякі з ангарів зводилися на відкопаних руїнах. 

Із Замковою Горою пов'язані перекази, що нагадують про часи Вишневеччини. Деякі підтвердилися. Один із них повідомляє, що в підземних ходах на Замковій загинули жителі міста, які в 1648 р. переховувалися там від бунтівного хлопства, очолюваного Лисенком-Вовгурою. Стеллецький знайшов у тій частині підземного ходу чимало людських скелетів. 

Загалом, Замкова Гора пережила не одну зміну епох і цивілізацій. Полтавський обласний центр охорони та досліджень пам'яток археології визначив на її території декілька археологічних об'єктів. Один із них, найвідоміший, — так зване замчище Олександрів, розміщене на північному сході Замкової Гори. З ним пов'язана пам'ять про князів Вишневецьких — Олександра Вишневецького, який побудував там замок (звідси й тодішня назва Лубен — Олександрів), його брата Михайла, а потім і Михайлового сина — Ієремії Вишневецького (1612–1651). Останній віддав місце під замком, зведеним його дядьком Олександром і розорений хлопами в 1638 р., під бернардинський кляштор, а сам побудував собі на Замковій іншу резиденцію. Місцева легенда (звісно ж, гіперболізована) приписує їй наявність трьохсот зал. Другий — рештки літописного поселення Лубно, спорудженого за наказом князя Володимира Великого (бл. 958–1015) у складі оборонної лінії проти наїздів печенігів. Міститься у південно-західній частині Замкової Гори. 

Там-таки археологи зафіксували сліди козацької полкової фортеці другої половини XVII ст. (зведена, можливо, наприкінці 50-х — на початку 60-х рр. XVII ст., коли Лубни стали полковим центром), а також поселень часів енеоліту і ранньої бронзи (IV–III тис. до н. е.), скіфських (V–III ст. до н. е.) і ранньослов'янських (III–IV ст. н. е.).

Щоправда, в часи, коли на Замковій Горі розміщувалася військова частина, радянські вояки не цуралися займатися "чорною археологією". Не припиняли своїх пошуків "археологічні пірати" й пізніше. Про їхні відвідини часто-густо нагадують ями, розкидані по території Замкової Гори.

Одна гора — два плани

Тим часом питання майбутнього Замкової Гори вже стало об'єктом напруги між гуманітарною спільнотою міста і міською владою. Суть у тому, що міськрада відводить під культурно-туристичну зону лише те місце, де перебував палац Ієремії Вишневецького, і частину прилеглих територій, а представники громадськості вважають, що такою зоною має стати вся Замкова Гора. 

8 квітня сесія міськради Лубен ухвалила проект змін до Генплану забудови міста, який стосується Замкової Гори. Він передбачає створення там житлової, промислової та культурно-туристичної зон. 

Згідно з пропозицією депутата міськради учасника війни на Сході України Олександра Клюшника, у проекті також закріплене обов'язкове проведення попередніх охоронних археологічних розкопок. Він же наполіг на тому, аби житлова зона була відведена для забудови під житло виключно для захисників України від російської агресії та членів сімей тих, хто загинув на війні. 

На території, відведеній під промислову зону, вже містяться два підприємства (одне виробляє паркани й огорожі, інше — меблі). Що ж до культурно-туристичної зони, то, порівняно з попереднім Генпланом, площі під неї збільшені. Під неї потрапляє й та територія, котра, власне, й містить у собі, за даними археологів, рештки резиденції князя Ієремії. Проблема, однак, у тому, що саме там розміщені вже згадані ангари. Нині частина їх перебуває в комунальній власності міста, а частина — у приватній. І хоча проект змін до Генплану передбачає викуп зазначеної приватної території, однак як це зробити і яким коштом, досі не вирішено. Отже, проведення археологічних розкопок на найцікавішій і найбільш інтригуючій ділянці Замкової Гори залишається проблематичним. За даними краєзнавця Сергія Швецова, у приватній власності опинилися саме ті ангари, котрі зведені на руїнах палацу, відкопаних Стеллецьким. Крім того, досі немає й офіційно затвердженого плану облаштування культурно-туристичної зони, в тому числі й можливих музеєфікаційних робіт у разі виявлення там археологічних артефактів.

Натомість громадськість міста, переважно гуманітарії, об'єднані навколо культурологічної організації "Знання і творчість", підтримують інший план облаштування Замкової Гори. Розробила його архітектор Ірина Казакова. Авторка плану, на підтримку якого було зібрано понад тисячу підписів жителів міста, виходила з того, що вся Гора має становити собою великий туристично-музейний і меморіальний комплекс, зведений на підставі результатів археологічних досліджень. У такого погляду на проблему є прибічники і серед депутатів міськради. "Туристично-культурна зона має починатися від вулиці Грушевського і охоплювати все військове містечко, а не обмежуватися лише тим місцем, де стоять ангари", — вважає депутат лубенської міськради Тетяна Алексєєва. Однак план Ірини Казакової, за словами її авторки, міською владою фактично не розглядався. Крім того, пані Алексєєва вважає за недоречне вносити зміни до Генплану забудови до проведення археологічних досліджень. Вона пропонує пошукати ділянки для житла учасникам бойових дій на Сході України в інших місцях. "Ми знайшли близько 100 ділянок по місту", — стверджує депутатка. А колишня директорка Лубенського краєзнавчого музею, Тамара Дяченко (до речі, одна з ініціаторок декомунізації вулиць міста, проведеної ще в 2007 р.), додала, що, оскільки, за її словами, промисловість у Лубнах не розвивається, облаштування Замкової Гори як історико-культурного об'єкта може сприяти розвитку туризму. "За ним майбутнє Лубен. І привабливим є період Вишневеччини", — стверджує вона. 

Щоправда, теоретично ділянки для музеєфікації можуть, однак, виникнути не лише в культурно-туристичній, а й у житловій зоні. Згідно з висновками Полтавського обласного центру охорони та досліджень пам'яток археології, на житлову зону саме припадає невеличка частина замчища Олександрів із археологічними нашаруваннями часів козаччини, а крім неї — "межі охорони археологічного культурного пам'ятки археології місцевого значення — селища Лубно (літописне місто часів Київської Русі). Своєю чергою, ініціатор поправки про виділення землі під забудову виключно учасникам війни Олександр Клюшник заявив під час сесії, що сама видача земельних ділянок може початися лише після того, як, згідно із законом, буде проведено археологічні дослідження і за їх результатом зроблено висновок, що ці землі придатні або непридатні для забудови. "Якщо ми зараз не проведемо робіт з установлення археологічної, історичної та культурної цінності цих ділянок, надамо їх у користування учасникам АТО, а потім, при розробці проектної документації, виявиться, що там є якась історична, археологічна цінність, — то навіщо тоді було їх видавати? Якщо зараз проводитимуться роботи і буде доведено, що там є якісь захоронення чи історичні цінності, історична спадщина, — в такому разі треба чинити згідно із законом, передбаченим при виявленні таких археологічних знахідок. Так і будуть чинити", — запевнив пан Клюшник.

Аналогічної думки дотримується й міський голова Лубен Олександр Грицаєнко, який особисто підтримав проект змін до Генплану. Але останнє слово в цій справі, вважає він, має бути не за владою й не за громадськими активістами, а за науковцями. "Є наука, яка має підказати, що робити. Якщо там щось є і знайшли його — забрати, описати і покласти в музей. Якщо там є щось таке, що потребує збереження на тому місці, — значить, воно є історичною пам'яткою", — заявив міський голова. 

Однак іще доведеться вирішувати проблему, аби учасники АТО не продали задешево отримані ділянки. Про такий ризик знають і депутати, які голосували проти змін до Генплану, і міський голова. "У цих хлопців коштів немає, і вони будуватися точно не будуть. Вони казали: ми ці земельні ділянки продамо. Ну що ж, буде "Рубльовка" на місці Замкової Гори", — непокоїться депутат міськради Тетяна Алексєєва. "У них же й коштів немає, щоби побудуватися. І я не хотів би, щоб вони свої ділянки за безцінь повіддавали, а потім приходили знову", — зазначав Олександр Грицаєнко у своєму виступі на сесії міськради. Як можливих претендентів на ці ділянки активісти називають деяких представників місцевої бізнес-еліти. 

Ціна питання залишається невідомою

Що спільного у прибічників повної музеєфікації Замкової Гори і в міської влади, яка підтримала зміни до Генплану забудови Лубен на користь учасників війни на Сході України, — то це повна відсутність коштів на здійснення своїх планів. І питання їх пошуку нині на етапі навіть не обговорення, а обдумування. 

План Ірини Казакової розроблявся без розрахунку, де взяти гроші на його реалізацію, але зі сподіванням, що його розглянуть або врахують, — чого не сталося. 

Міська влада нині перебуває в пошуку коштів передусім на будівництво житла для учасників війни на Сході України, аби максимально його здешевити, оскільки, за визнанням міського голови, для більшості з них "можливостей отримати кредити і потім виплачувати його нема". Як варіант розглядається створення з їхньою участю житлових кооперативів, залучення кредитних коштів під державні гарантії — тобто на умовах погашення кредитної ставки через бюджет міста. 

Щодо парково-культурної зони, то, за його словами, розглядається варіант залучення коштів як вітчизняних, так і закордонних спонсорів. Однак усе це поки що на рівні попередніх міркувань. За словами лубенського громадського активіста Анатолія Куценка, було би легше залучити з цією метою закордонні гранти. "Але гранти даються за умови співфінансування, — місто теж повинно вкладати кошти", — додає він.

Єдине зрушення у сфері фінансування — це виділення Лубенською міськрадою порівняно невеликої суми — 50 тис. грн. — на проведення археологічних пошукових робіт і укладення відповідного договору з Полтавським обласним центром дослідження та охорони пам'яток археології. За попередніми даними, дослідження мають початися вже цього місяця.

Не залишається осторонь і спільнота. Як повідомив лубенський краєзнавець Сергій Швецов, на другу половину червня планується проведення історико-мистецького фестивалю "Ярема-фест". Мета фестивалю — привернути увагу громадськості України, передусім науковців, до збереження історичної спадщини Лубенщини, в тому числі й тієї, що пов'язана з періодом Речі Посполитої та з родом Вишневецьких. Можливо, фестиваль зможе започаткувати системний діалог між владою і громадськістю міста стосовно засобів та шляхів збереження пам'яток історії Лубен, якого досі, на жаль, бракує.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво