Не секрет, що друзі не ростуть у городі... - Історія - dt.ua

Не секрет, що друзі не ростуть у городі...

6 квітня, 2018, 17:56 Роздрукувати Випуск №13, 7 квітня-13 квітня

Ми не можемо замінити дитині друзів.

Більшість батьків мріє, щоб їхня дитина була оточена компанією вірних і відданих друзів, наявність яких підтверджує не тільки винятковість їхнього чада, а й є маркером успіху й щастя. 

Якщо ж дитина не знаходить собі друзів, батьки часто б'ють на сполох і звертаються до психологів, щоб ті допомогли розібратися, чому ж їхній малюк самотній. Як правило, відсутність друзів у нас у суспільстві вважають істотним недоліком, і тим, кому важко з кимось заприязнитися, приписують різні вади, зокрема й усілякі фобії та страхи. Слід визнати, що вміння дружити — справді досить цінна якість, яка приносить радість і відчуття повноти життя всім, хто в цьому бере участь. Але як навчити дітей дружити?

За останні тридцять років дуже істотно змінився простір, де діти можуть знайти друзів. У моєму дитинстві достатньо було вийти у двір із м'ячем, скакалкою чи гітарою, щоб ти зміг улитися в будь-яку дитячу або підліткову компанію і навіть стати центром її уваги. Ніхто особливо не соромився попросити в тебе в пісочниці відерце й лопатку, потримати й луснути повітряну кульку чи навіть відкусити половину цукерки або яблука. Будь-хто міг запросто назвати тебе другом, і це реально могло перерости в міцну дружбу, яка цілком може вже зараз претендувати на дружбу всього життя.

Сучасні діти в пісочниці поводяться так, ніби вони спадкові принци або сановиті персони французького двору, які не подадуть один одному руки, допоки їх не відрекомендували одне одному. Батьки навперейми перебирають на себе ініціативу знайомства, позбавляючи тим самим своїх дітей навички комунікації, а відтак і необхідності формувати ці навички. А потім під загадкове "він у мене сором'язливий" не дозволяють дитині спілкуватися з "непідходящими" дітлахами, які поводяться не так, як треба. Бо "підходящих" уже давно на вулицю не випускають... Ні, показати приклад того, як потрібно знайомитися, повинні саме батьки, але в якийсь момент важливо надати дитині право на самостійний вибір, і навіть на неправильний, на думку батьків. Адже неправильний вибір — це досить важливий досвід, уберегти від якого навряд чи вийде. Найчастіше батькам здається, що їхню дитину "використовують", і вони намагаються заборонити їй дружбу з таким "негативним" змістом, часто не помічаючи, що, заборонивши цей важливий досвід одного разу, вони підштовхують дитину до його постійного повторення. Хибною, як на мене, є думка багатьох дорослих, в якій вони намагаються переконати й дітей, що дружба — це назавжди, і якщо ти вибрав друга, то ви вже повинні дружити тільки вдвох і не змінювати своїх уподобань. 

Важливо розуміти, що дітям треба дозволяти дружити, пробуючи дружбу з різними дітьми, виробляючи розуміння меж власної особистості, власних інтересів і розуміння того, що в дружбі цінне особисто для мене. Так, хтось вибере собі друга, в якого багато іграшок, хтось — заводія і шибеника, а хтось — тишка, який  захоплюється подвигами, і принцип комплементарності в дружбі — не така вже й погана річ. Та й виникаючи в силу подібності або взаємного доповнення людей, дружба цілком може стати фактором, який сприяє посиленню наших властивостей. Так, ми дружимо з тими, хто багато в чому дотримується схожих поглядів, але ми схильні шукати подібність у поглядах з нашими друзями саме тому, що вони — наші друзі. І всі ці кліше про "справжню" дружбу — швидше, данина радянському часу з притаманною йому ідеалізацією будь-чого, бо насправді більшість у дружбі цінують саме легкість і радість спілкування, і діти тут — не виняток. 

Так, у дорослій дружбі величезне значення має здатність людини будувати стосунки на беззастережній і взаємній підтримці, але це опція, яка може прийти у свідомому віці, а вік цей передбачає здатність до самоаналізу. Тому вимагати такого усвідомлення від п'ятирічного малюка — нерозумно, адже для нього значно важливіше, щоб було просто весело і приємно, і щоб доступність друга була простою і зрозумілою, без складних маніпуляцій відстанню і часом. Саме тому дитина обере скоріш територіально доступного сусідського хлопчака, ніж хорошого хлопчика, вибраного в друзі батьками за його особливі інтелектуальні заслуги й прагнення до знань... Дитяча дружба часто ірраціональна на думку дорослих, але вона не менш цінна, навіть якщо цю цінність ви геть не здатні помітити.

Перший порив дружніх почуттів дитина спроможна відчувати ближче до трьох років. Три роки — це той вік, коли дитина вже може будувати суб'єктні стосунки, бачити в іншій дитині не просто ляльку для ігор (об'єкт), а й реальну особистість, зі своїми бажаннями і характером. У цьому віці діти вже здатні на паритетну участь у грі, з урахуванням рольової участі в ній іншої дитини. Тут і починається перше "ти будеш мамою, а я твоєю дочкою", "я буду лікарем, а ти ніби хворієш". Як правило, ця дружба виникає на дитячих майданчиках і в дитячих колективах, де дитина залишається без батьків.

Дитяча дружба дуже залежить від особистого притягання й від симпатії дитини, тому часто безпосередньо пов'язана з розумінням фізичної краси і більше схожа на любов. Так, маленькі діти саме люблять своїх друзів, і часто в основі цього лежить розуміння краси об'єкта закоханості. А схожість інтересів формується вже у процесі дружби і спілкування. Це зовсім не схоже на наше доросле розуміння дружніх стосунків, у яких ми намагаємося відштовхуватися саме від спільності інтересів і поглядів. Тому не нав'язуймо дитині свого вибору, натомість важливо знайомити її із загальними принципами, які є основними у вашій родині. Але в цілому діти ці принципи здатні вловити просто з вашого спілкування з друзями, якщо ви, звичайно, самі вмієте дружити. Ставлення батьків до своїх друзів, обговорення їх за їх відсутності й дають дитині інформацію про те, що саме важливо в дружбі і як усе-таки треба дружити. Якщо ж ви самі ведете "подвійну гру", дитина неодмінно це помітить, засвоїть ваш "досвід" і обов'язково використає на практиці. Назвавши подругу "істеричною дурепою", ви можете почути це від дитини на адресу подруги в її присутності.

Дружба дітей у шкільних колективах теж має свої особливості. Тут для дитини вже більш важливі спільні інтереси, схожість поглядів і темпераментів, ставлення до навчання. Але треба розуміти, що в школі не завжди збираються люди зі спільними інтересами, це, швидше, спільнота людей, які пов'язані проживанням на одній території і з волі випадку опинилися в одному класі. До речі, що більше дітей у класі, то більша ймовірність того, що діти знайдуть собі друга, оскільки тут більше варіантів вибору. У приватних школах, де в класах менше десяти дітей, проблеми дружби стоїть гостріше, і діти можуть скаржитися, що не змогли знайти собі друга. Значущість інтересів у виборі ігор, музики для прослуховування, відвідування гуртків, планів на навчання, тем для обговорення зростає, і діти не можуть почуватися комфортно там, де не знаходять розуміння.

У підлітків трохи знижується значимість парних дружніх стосунків і підвищується значимість групи, в якій вони знаходять розуміння й підтримку. З'являються невеликі компанії, які можуть сповідувати схожі погляди. До того ж у групі легше приховати перші любовні стосунки, які дитина ще боїться виявити, але які вже можуть скластися, а група дозволяє бути присутнім поруч, не демонструючи відкрито симпатії, у "безпечній тіні". Схильність підлітків до конформізму часто змушує їх примикати до різних груп, які явно не подобаються дорослим і справді можуть лякати. Але це важливий етап ініціації, який дитина просто зобов'язана пройти, щоб розібратися в собі і своїх дружніх зв'язках, відсіяти непотрібне і, можливо, тут їй знадобиться допомога значимих дорослих. У підлітковому віці зростає роль розуміння і співчуття в дружбі, тому підліток може "залипати" на тих, хто демонструє ці якості. Так, підліток уразливий, адже він здатен у розпачі піти на випадкові знайомства, без урахування віку й порядності нового друга.

Проте немає сенсу забороняти, швидше, важливіше розповісти підліткові про обережність у виборі друзів, про те, з ким ви дружили в дитинстві і як це позначилося на вашому житті, на ваших поглядах, на подальших стосунках. Важливо розповісти, що розбіжність у поглядах може істотно впливати на дружбу, але при цьому не можна знецінювати дружні взаємини. "Знайдеш собі нового друга", — аж ніяк не втішливе послання для підлітка, йому іноді і так складно знаходити друзів. Саме тому підлітки часто знеособлюють дружбу, перебираючись для спілкування в соціальні мережі й месенджери, більше спілкуються з друзями телефоном, бо бояться безпосередньої розмови. Головна теза будь-якого підлітка — "дружба — поняття цілодобове", і він реально готовий дружити цілодобово, жертвуючи навчанням і вашим спокоєм. У підлітковому віці треба обговорювати з дитиною й помилки у спілкуванні, але робити це краще в спокійній обстановці, на прикладах з фільмів і літератури. 

Та головне, чого не повинні робити батьки з дітьми будь-якого віку, — критикувати їхніх друзів. Так, нам, батькам, завжди хочеться допомогти дитині з вибором, але важливо дати їй можливість виявити ініціативу і розібратися в тонкощах стосунків, помиляючись і набуваючи свого власного досвіду, за умови, що ми просто будемо поруч і підтримаємо у важку хвилину.

У дитини все добре з дружніми стосунками, якщо вона:

— розповідає вам про своїх друзів, і ви знаєте в обличчя й на ім'я хоча б трьох;

— із задоволенням ходить до школи чи дитячого садка, радіє, що там будуть її друзі; 

— помічає і засмучується, якщо її друг занедужав і не прийшов до школи;

— просить вас запросити друга в гості, і її саму запрошують на дні народження дітей;

— надає перевагу спілкуванню й забавам з другом, а не грі на комп'ютері;

— уміє знайомитися, миритися, визнавати свою провину і просити пробачення.

Чим ми можемо допомогти дитині в дружбі? Ми можемо вчити її знайомитися, бути ввічливою, просити пробачення. Можемо показувати їй на своєму прикладі, як треба дружити. Можемо вчити її робити невеликі подарунки й виявляти увагу. Можемо запрошувати її друзів у гості й відправляти її до друзів з гостинцями. Можемо бути поруч, коли вона переживатиме першу зраду і втішити в момент розчарування. Але ми не можемо замінити їй друзів... 

Ах, було б лишень із ким поговорити!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво