Край багатий, але проклятий - Історія - dt.ua

Край багатий, але проклятий

7 вересня, 16:50 Роздрукувати Випуск №33, 8 вересня-14 вересня

Чужинці про Україну XVII–XIX століть.

Англійський інженер Чарльз де Віньоль у середині ХІХ століття будував ланцюговий міст через Дніпро. 

На його прохання фотограф Джон Борн прибув до Києва і сфотографував творіння свого земляка відомим на той час колодіонним способом. Фото мосту 1853 року вважається найдавнішою світлиною Києва, а можливо, й усієї України. За щасливим збігом обставин, альбом київських фотокарток Д.Борна залишився в Україні.

І тепер оригінал раритетної світлини мосту всі охочі до кінця вересня можуть побачити в Національному музеї історії України, у фондових сховищах якого зберігається альбом. Унікальна пам'ятка експонується в рамках виставки "Очима ближніх і дальніх сусідів: Україна в графіці XVII–XIX століть". Маловідомі зображення українських краєвидів (сільських і міських), історичних пам'яток і самих українців, виконані європейськими митцями, дають нам змогу побачити тогочасну Україну та її жителів їхніми очима. 

украина в графике_1
Національний музей історії України

На виставці експонуються також акварелі й стародруки з колекцій Національного музею історії України (НМІУ), Національного художнього музею та Національної бібліотеки України імені В.Вернадського. 

Більшість матеріалів показують уперше. Передусім це зображення українських міст, сіл і знакових пам'яток, увічнені в гравюрах і літографіях відомих французьких, німецьких, польських і російських митців. А також — зображення українських козаків, селян, містян, кобзарів-лірників з відомих етнографічних альбомів ХІХ століття.

За словами куратора виставки наукового співробітника НМІУ Ярослава Затилюка, ця "розповідь" про Україну дає нам уявлення про тогочасні стереотипи: це надзвичайно родючі землі з природними багатствами на межі Європи й Азії, що потерпають від набігів татар, а відтак лежать у руїнах. Ще в творах XVII століття було оформлено відповідний описовий образ "краю з ріками молока і меду, але з прокляттям". Тоді ж, завдяки французькому інженерові Гійому де Боплану, уточнено картографічні обриси України, які в античних географів досить розмиті.

украина в графике_2
Національний музей історії України

Відповідно до уявної "філософської карти" Просвітництва, Україна — це країна Півдня (на одній широті з Францією) і "східна окраїна" Європи, жителі якої (козаки) є гостинними, наділеними різними мистецькими талантами, однак з нереалізованими можливостями, бо через своїх східних сусідів і їхнього володаря (московського царя) втратили дорогоцінну свободу.

У першій половині ХІХ століття, відповідно до канонів європейського романтизму, образ України почасти змінився. Головну увагу приділяли селянам, яких тоді вважали незіпсованими носіями природного способу життя. В описах з'явилися рядки про гарні охайні села й вірність традиціям, описи вцілілих і напівзруйнованих історичних пам'яток.

украина в графике_3
Національний музей історії України

Про цікавість до України свідчить європейська графіка, зокрема етнографічні замальовки. "Описи українських козаків і селян європейцями слугували взірцем для української інтелігенції у власних починаннях щодо відкриття України та її історії. Європейські видання про історію козацького краю, етнографічні описи його жителів як окремої нації в друкованих джерелах і гравюрах кінця XVIII — перших десятиліть XIX століття істотно вплинули й на самоусвідомлення українців, які від середини ХІХ століття почали поступово позиціонувати себе окремою нацією", — каже Я.Затилюк. 

Історик акцентує увагу на важливій обставині: ближні сусіди розглядали Україну як частину власної національної території. Це унаочнюють графічні роботи поляка Наполеона Орди і росіянина Михайла Сажина. Літографії з рисунків Н.Орди показують передусім польські місця пам'яті в Україні: вцілілі та напівзруйновані костели, палаци князів і героїв Речі Посполитої. Натомість товариш Тараса Шевченка М.Сажин зображує переважно пам'ятки доби Давньої Русі, що їх росіяни вважали частиною власної історії. 

украина в графике_4
Національний музей історії України

Відкриття України відбувалося водночас із подорожами до Криму, які були особливо популярними в 1790-х роках. Найкращі тогочасні зображення кримських краєвидів і будівель виконав французький художник Александр де Палдо. Найбільшим за обсягом і найпоказовішим літографічним виданням з ландшафтами Криму став альбом Федора (Фрідріха) Гросса (1822–1897) — директора Керченського музею старожитностей, німця за походженням.

З середини ХІХ століття графічні зображення та літографії поступово витісняє новий винахід — фотографування. Воно здешевило і пришвидшило створення графічного образу, зробило його достовірнішим джерелом. Ці найдавніші світлини українських теренів також можна побачити на виставці в Національному музеї історії України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво