Закон і «доцільність» Незаконне призначення в.о. головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів може створити серйозні проблеми для фармацевтичного ринку України

Поділитися
Приводом для написання цієї статті стала публікація Лідії Суржик «А головдес посипатиме хлоркою?...

Приводом для написання цієї статті стала публікація Лідії Суржик «А головдес посипатиме хлоркою?» («ДТ» № 23, 18.06.05), де було порушено проблеми Державної санепідслужби, що виникли через відсутність на посаді головного санітарного лікаря України, яким згідно із законом має бути перший заступник міністра охорони здоров’я України. Аналогічна ситуація склалася і в Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ.

Ця структура і безпосередньо підпорядковані їй державні інспекції з контролю якості лікарських засобів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — спеціальний орган державного контролю, наділений відповідними повноваженнями.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про лікарські засоби» і положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів МОЗ, її має очолювати головний державний інспектор України — заступник міністра охорони здоров’я, який призначається на посаду і звільнюється з неї президентом України. З березня місяця поточного року ця посада є вакантною, оскільки останній керівник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Михайло Пасічник був звільнений указом президента України.

У результаті, як і у випадку із санепідслужбою, спеціальний орган державного контролю майже півроку працює без керівника, призначеного на посаду в установленому порядку. Спроба розв’язати цю проблему шляхом призначення виконувача обов’язків головного інспектора наказом Мінздоров’я, по суті, створила парадоксальну ситуацію.

На підставі наказу від 21.03.05 «Про розподіл функціональних повноважень керівництва Мінздоров’я України» заступник міністра Віктор Рибчук здійснює функціональне керівництво щодо Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України. Та в яких межах ці повноваження поширюються на Державну інспекцію Мінздоров’я, зазначений наказ умовчує.

Тобто, з одного боку, існує заступник міністра з повноваженнями «куратора» Державної інспекції МОЗ, але без статусу головного інспектора України. А з другого — існує в.о. головного інспектора України, призначений із порушенням установленої процедури, який не обіймає посаду заступника міністра.

Оскільки, підписуючи 25.05.05 наказ «Про виконувача обов’язків головного інспектора», міністр охорони здоров’я перевищив свої повноваження, він цим самим поставив під сумнів будь-які рішення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ, підписані існуючим в.о. головного державного інспектора.

Зазначене рішення Мінздоров’я грубо порушує і ст. 19 Конституції України, що встановлює принципи засад правового порядку країни, відповідно до якого органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Отже, цей наказ Мінздоров’я є не лише документальним підтвердженням того, що відповідні посадові особи нехтують чинним законодавством України, а й свідченням обмеження прав і обов’язків глави держави.

Спотворюється також передбачена законодавством система балансу влади, оскільки існуючий керівник спеціального органу державного контролю якості лікарських засобів фактично перебуває поза контролем президента України, не кажучи вже про втрату взаємодії з урядом та іншими органами виконавчої влади.

Такий стан речей створює суттєві ризики для діяльності Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, оскільки її теперішні повноваження можуть бути розцінені іншими суб’єктами правовідносин як незаконні. Насамперед це стосується рішень, прийнятих і підписаних існуючим в.о. головного інспектора, що можуть вважатися нелегітимними і з цієї причини не виконуватися як посадовими особами Державної інспекції, так і суб’єктами, котрі діють на фармацевтичному ринку України.

До того ж суб’єкт господарської діяльності, який вирішив, що його права порушено відповідним рішенням Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, підписаним існуючим в.о. керівника, може оскаржити його за формальними ознаками. Не кажучи вже про можливість пред’явлення позовів про відшкодування моральної і матеріальної шкоди. В результаті ситуації, що склалася, серйозні проблеми можуть виникнути й у звичайних відвідувачів аптек.

Законність — основа держави — казали давні римляни. Цей вислів не втратив своєї актуальності й у наші дні. Адже законність і правопорядок, дотримання всіма особами вимог правових актів є тим надійним каркасом, що страхує суспільство і державу від небезпечних дій і необдуманих рішень окремих його членів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі