З пігулки — родзинка

Поділитися
Перипетії на ринку ліків, які тривають майже півроку, здавалося б, не залишають приводів для оптимізму...

Перипетії на ринку ліків, які тривають майже півроку, здавалося б, не залишають приводів для оптимізму. Ряд аналітиків вважає, що, на відміну від ситуації 1998 року, коли головний удар узяли на себе західні компа­нії, нинішня криза боляче вдарить по вітчизняних. «Інноваційні кошти, популярні торгові марки, підвищена лояльність лікарів, а також потужна фінансова подуш­ка не дозволять західним фармкорпораціям відчути серйозні труднощі, — стверджує директор з маркетингових досліджень компанії «Фармексперт» Давид Ме­лік-Гусейнов. — Зате з вітчизняними виробниками усе набагато склад­ніше. Канали інвестицій заморожено. Немає потужної фінан­сової подушки. При цьому 90% вітчизняної продукції створюється на основі імпортної субстанції, яка закуповується за долари і євро».

Іншої позиції дотримуються в Асоціації фармацевтичних виробників (АФВ), яка об’єднує найбільші фармпідприємства країни. Там вважають, що криза (з ухваленням антикризових законів), навпаки, дасть змогу істотно зміцнити становище українських фармацевтичних заводів, модернізувати виробництво і збільшити їхню частку на ринку.

Не завадить цьому і встановлення жорстких націнок на оптову та роздрібну торгівлю ліками, що останнім часом збурило всю фармацевтичну громадськість. Тим більше що, за словами президента АФВ Петра Багрія, сьогодні ситуація нормалізується: планують частково полегшити життя дистриб’юторам, прив’язавши ціни на ліки до курсу долара на момент поставки в аптеку. З’явиться й прийнятний для всіх сторін перелік зі 186 препаратів (або 2703 за торговим найменуванням), які підлягають регулюванню.

Крім того, внаслідок «закручування гайок» вітчизняні ліки, навпаки, можуть отримати серйозні преференції.

— Дослухалися нашої думки і, можливо, відмовляться від регулювання цін на препарати вартістю до 12 грн., — каже П.Багрій. — Ці ліки в упаковках займають 30-відсотковий сегмент ринку, а в грошовому еквіваленті це лише 6%. Тому сьогодні аптекам і дис­триб’юторам невигідно займатися дешевими ліками. Дозволив­ши аптекам зробити націнку на такі препарати вище від встановлених 35%, ми дамо їм стимул торгувати недорогими ліками, причому на саму ціну це істотно не вплине, і вони все одно будуть дешевші за імпортні аналоги.

90% ліків, які випускаються в Україні, перебувають у ціновому діапазоні до 12 грн. Таким чином, ми створюємо потужний стимул для розвитку вітчизняної фармпромисловості. По суті, це зняття регулювання для всього вітчизняного сектору лікарських засобів.

— Що заважає аптекам поставити націнку не 35—40%, а всі 100% або навіть 200%, зробивши вартість препарату трохи нижчою від імпортного аналога?

— У нас 22 тисячі аптек — це величезна конкуренція. Доне­давна регулювалося близько 10% ринку, і середня ціна в аптеці ніколи не виходила за межі 26—27%. Не підвищуватимуть цін і виробники, між якими також існує серйозна конкуренція. У нас сьогодні десять вітчизняних виробників анальгіну, сім — валідолу, 12 — цитрамону тощо.

— На наші ліки ціни теж постійно зростають.

— Якщо подивитися на динаміку цін, порівнявши січень минулого року і нинішнього, то в середньому ціни на вітчизняні препарати зросли на 26%. А імпорт піднявся на 75%.

— Чи не збільшиться через це частка дешевих імпортних препаратів, які раніше при жорст­кій націнці просто було не вигідно до нас завозити?

— Гадаю, більше, ніж потрапило на наш ринок, уже не потрапить. Кожен, хто захоче почати працювати в нашій країні, насамперед муситиме враховувати потужну армію вітчизняних виробників. Крім того, ми сподіваємося, що буде прийнято нові ліцензійні умови, де вперше сказано про GMP, і будь-який виробник муситиме дотримуватися цих вимог.

Ще один позитивний момент полягає в тому, що набув чинності закон про заходи з подолання кризи, де є чітка норма про заборону закуповувати за дер­жавні кошти імпортні товари та послуги, у тому числі й лікарські засоби, якщо такі виробляються в Україні.

Західні компанії, які раніше продавали свої ліки в Україні, тепер активніше йтимуть на контакт із вітчизняним виробником — щоб надати своєму товару статус локального виробництва. А це інвестиції, технології, навчання наших людей, нові робочі місця, можливість працювати з провідними компаніями. Такий досвід роботи зі значними фармацевтичними компаніями Заходу у нас є: вони пересвідчилися, що ми можемо випускати якісну продукцію.

— Слухаючи вас, можна подумати, що єдина галузь економіки, яка дивиться в майбутнє з оптимізмом, — фармацевтична.

— Скажу більше, фармгалузь — це та родзинка, якою Україна має пишатися. Криза показала це надзвичайно яскраво. За даними Мінекономіки, наша галузь — єдина в останньому кварталі минулого року дала приріст експорту! Всюди показник експорту знижується, а в нас він рік у рік зростає. Це свідчить про те, що в нас потужна самодостатня галузь, яка не просить, щоб її захистили, а відстоює зрозумілі і справедливі правила гри на ринку.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі