Як вийти із медичного котла?

Громадські ради при міністерствах наказали довго жити.Кабінет міністрів своєю постановою поставив крапку в їх діяльності - розпустив. Скептики вважають, що ГР взагалі не потрібні, бо не виконують своєї місії, а перетворюються на кишенькові організації, які залюбки виконують доручення міністрів. А чиновників така ситуація влаштовувала - їм до вподоби приручена громадськість.

Нещодавно почався процес реінкарнації Громадських рад, в тому числі й при Міністерстві охорони здоров"я.

В нових умовах і за новими правилами. Активісти, які пройшли Майдан і беруть участь у волонтерському русі, допомагаючи бійцям АТО, хочуть діяти відкрито, не дослухаються до вказівок згори. Тоді як "кишенькові активісти" протистоять ініціативній групі, роблять усе наперекір та ще й погрожують… рейдерським захопленням ГР. Що будуть захоплювати?

Не секрет, що інформація про медичне забезпечення в зоні АТО - досить суперечлива. Чиновники пишуть правильні звіти, а медики, які несуть там вахту, нарікають на відсутність апаратури й інструментарію у місцевих лікарнях, бракує медикаментів, шовного матеріалу, препаратів для знеболювання.

Дуже багато допомагають волонтери, проте вони не можуть вирішити всіх проблем у цій надзвичайно складній ситуації. А держава? Я бував на багатьох засіданнях, коли чиновники зустрічалися з волонтерами. Ми хотіли, щоб нас почули. На жаль, ККД таких засідань дорівнює нулю, - минає час, і знову повертаємося до тих самих проблем. Щоб змінити ситуацію, повинна активно працювати ГР, - сподіваємося, її почують. Ми не мусимо забувати і про цивільне населення: десятки тисяч мирних громадян через трагічні обставини не можуть отримати якісну медичну допомогу. Нас непокоїть те, що медики, які під обстрілами виконують свій обов'язок, не мають механізмів захисту своїх прав. Як кажуть юристи з медичного права, у нас квітне правовий нігілізм - маємо багато постанов і наказів, але вони не виконуються.

-Які напрями постійно перебуватимуть у полі зору Громадської ради?

- Їх багато. Вони стосуються як фахових медичних питань, так і прав пацієнтів.

Нас турбують тендерні закупівлі медпрепаратів, терміни їх поставок, питання ціноутворення, адже кожне подорожчання віддаляє ліки від хворих, - вони не можуть їх придбати через дорожнечу. Війна загострила проблему соціально небезпечних захворювань, що теж потребує посиленої уваги як держави, так і суспільства.

Ми прагнемо працювати на засадах відкритості й демократичності, - громадські організації різних напрямів мусять діяти спільно, співпрацювати з МОЗ, щоб уберегти систему охорони здоров'я від цілковитого зруйнування".

Ніколи не було такого ажіотажу довкола ГР, як нині. На перше засідання ініціативної групи зібралося близько півсотні активістів, але далеко не всі з них переймалися темою дня.

На думку юриста, погрози щодо рейдерського захоплення звучать зухвало, такі незаконні дії застосовуються в бізнесі, а не в середовищі громадських організацій.

В експертному середовищі подейкують, що цей вислів кишенькові громадські організації запозичили у своїх спонсорів - фармкомпаній, чиї інтереси вони невтомно лобіюють.

Навіть така формальна процедура, як прийом документів до ГР, перетворилася на протистояння двох таборів: тих, хто пройшов Майдан і щиро прагне змін у суспільстві та в МОЗ, і тих, хто заробляє на обставинах, на кризі, яка спіткала країну.

"До нас зверталися організації, які не мають жодного стосунку до медицини - ні до пацієнтів, ні до лікарів, - розповідає Максим Іонов. - Вони позиціюють себе як учасники Майдану, налаштовані радикально, навіть погрожують принести шини. Подавали заявки й відверто проросійські організації, яким абсолютно байдужа медицина. Всі вони вносять деструктив у нашу роботу, займаються дрібними провокаціями, працюють на замовлення.

-Хто, на вашу думку, зацікавлений у тому, щоб посіяти розбрат між громадськими організаціями і впливати на ГР?

- До формування Громадської ради намагаються долучитися грантодавці та "грантоспоживачі", фармфірми і їхні протеже, лже-експерти і псевдопацієнтські організації, які хочуть впливати на діяльність ГР, формувати громадську думку на підтримку тих, хто це замовляє. Швидше за все, за цим стоять фармбізнес та політичні діячі, які керуються власними інтересами".

Медична спільнота прискіпливо відстежує все, що стосується діяльності МОЗ у напрямі реформування галузі. Кажуть, уже втомилися чекати, коли ж нарешті почнеться робота над тим, щоб медична допомога не на словах, а на ділі стала якісною й доступною, робота лікаря - гідною поваги, щоб заробітна плата медиків дозволяла жити, а не виживати. (Приміром, тарифна ставка лікаря екстреної допомоги, який має досвід роботи, становить 1800 гривень). Спочатку лікарі обговорювали кожну ініціативу, яку проголошував новопризначений міністр охорони здоров'я, зважували за і проти, а потім зрозуміли, що все це - лише прожекти.

Громадська рада має право проводити експертизу проектів, нормативно-правових актів, наказів міністерства, контролювати його діяльність, подавати пропозиції. В наших реаліях - це досить складно. Світовий банк виділив понад 200 млн доларів на реформування медицини, спонсори профінансували написання Стратегії, яку начебто втілюватимуть у життя. Відомі лише ті факти, які лежать на поверхні, але ніхто не хоче розкривати деталей. Громадськість повинна знати, скільки коштів і на що саме планують спрямувати, хто і як їх використовуватиме, якою буде ефективність цих кроків, які ризики чатують у тій чи іншій ситуації. Ми вже бачили, як хороші ініціативи спотворюються в процесі реалізації. Проект "Нове життя" - був і є дуже потрібним. Але виходило так, що на перинатальний центр начебто виділяли 50 млн. грн., а на відкритті об'єкта звітували про освоєння
100 млн. Лікарі, які готувалися працювати на суперсучасному обладнанні європейських фірм, мусили опановувати китайську техніку, що відрізняється не лише ціною, а й показниками ефективності та надійності.

Міністр постійно наголошує, що зміни до законодавства, зокрема до Конституції, дозволять лікарням заробляти гроші. Чи зможуть люди, зубожілі під час кризи, платити за обстеження та лікування? Як це позначиться на тривалості життя, рівні захворюваності і смертності, стані дитячого здоров'я? Державна система охорони здоров'я зобов'язана забезпечувати своїм громадянам якісну і доступну медичну допомогу. На наш погляд, те, що пропонує міністр, - це крок у протилежному напрямку".

За 100 днів своєї роботи головний лікар країни намагався сподобатися і пацієнтам, і медикам. Одним пообіцяв, що відтепер гроші ходитимуть за пацієнтами, а відтак приватні лікарні, куди вони звертатимуться, забезпечать значно вищий рівень надання медичних послуг. А медики (під час зустрічі в Інституті імені Шалімова) навіть аплодували, коли міністр пообіцяв, що всі платежі, які грубо називають хабарами, узаконять і перейменують на гонорари.

"Конвертик для лікаря, з погляду нашої ментальності, - це подяка, а з правової - хабар, - розтлумачує термінологію Варвара Кочергіна. - Лікар виконує свої обов'язки за рахунок держави. Він отримує зарплатню з бюджету, використовує у своїй діяльності приміщення, обладнання, апаратуру, які були закуплені за державні кошти. І не має права використовувати все це у своїх власних інтересах. Не влаштовують умови - хай шукає іншу роботу, йде в приватну клініку і працює там за прейскурантом.

Іноді посилаються на законодавство, згідно з яким хабар - це понад 500 гривень. (Наче це комусь заважає подрібнити суму, щоб вкластися в зазначений ліміт.) Раніше планувалося, що медичне страхування дозволить виплачувати лікарям гонорари зі страхових платежів. Цікаво, як це робитиме міністр у нинішніх умовах? Як можна простежити, хто, кому, скільки заплатив? Вестимуть бухгалтерський облік під час кожного візиту до лікаря? А той виписуватиме касовий ордер або видаватиме чек? Частину такого "доходу" лікар повинен віддати завідувачу відділення, а той - головному лікареві, а той - ще вище. Якщо все це планують узаконити, як із цих сум платити податки? У нас ще не затверджені норми оподаткування хабарів. Не смійтеся! Ми ж проголосили курс на боротьбу з корупцією, і всі повинні чесно платити податки.

Окрім того, юристи вважають, що благодійні внески, які змушені платити пацієнти, - це приховані хабарі, що їх багато років нав'язує МОЗ. Керівники медичних закладів не просто їх збирають, а й звітують про виконання плану.

Всі ці розмови про узаконені хабарі-гонорари - популізм, загравання з медичними працівниками для того, щоб їм сподобатися й уникнути критики та протестів".

Активісти занепокоєні тим, що держава не спромоглася затвердити гарантований мінімум медичної допомоги, на яку можуть розраховувати хворі. Це вкрай важливо як для пацієнтів, так і для медиків.

Дивує, з якою легкістю в МОЗ говорять про внесення змін до Конституції. Чого доб'ються чиновники, скасувавши статтю 49 Конституції України? Держава зніме із себе відповідальність за медичне благополуччя та стан здоров'я своїх громадян. Здійсниться мрія, яку виношувало не одне покоління чиновників, - медицина стане бізнесом. А хворі - клієнтами, які можуть розрахувати лише на ту увагу медиків, яку дозволить товщина власного гаманця.

Один господар знайде фахівців, збере гроші та й візьметься ремонтувати дах, доки не зруйнувався будинок. Інший підійде до справи творчо, з розмахом - запросить знавця фен-шую, дизайнера, юриста, піарників, одне слово - збере модну команду й підготує цілу стратегію. А що як воду не просто збирати у відра, а з користю? Приміром, підлогу нею мити. Нічим буде платити за дорогу комуналку - то (з нашою бідністю) можна й білизну прати чи навіть на руки зливати. А дизайнер пропонує ще цікавіше: облаштувати водоспад із дощової води, ввімкнути різнокольорову підсвітку, дати музику, - тоді ніхто й не згадає про дірявий дах і кошти на його ремонт, які спливли разом із водою. Юристи замислилися над тим, як узаконити ці потоки, - радять провести аудит, з'ясувати, хто стоїть за ними, як їх спрямувати так, щоб вийти сухим із води.

Кому яке діло до того, що будівля перекосилась, потріскалась і може впасти? У нас міністри не затримуються, кожен упевнений, що встигне вискочити. І ніхто з компетентних органів не поцікавиться в екс-чиновника: а як же твої колеги, пацієнти, котрі залишилися серед руїн? А згадай, скільки грошей із кишень платників податків ти витратив на реформування, пілотні проекти та різні експерименти. І які результати отримав?!

Зважаючи на кризову ситуацію в усіх сферах нашого життя, ми мусимо добре подумати, чи потрібні нам сьогодні чергові пілотні проекти і реформи. Оголосімо перемир'я на медичному фронті. Спрямуймо бюджетні кошти не в чорні діри, які називають стратегіями та реформами, - використаймо їх на стабілізацію стану системи охорони здоров'я. Доки її не паралізувало остаточно.

Треба докласти максимум зусиль, щоб у період фінансової кризи, військових дій на Донбасі, переселення сотень тисяч людей зберегти без втрат те, що маємо, забезпечити умови для лікування хворих - як дорослих, так і дітей, а головне - рятувати поранених бійців АТО, надавати їм максимальну підтримку у період реабілітації.

За 100 днів міністр роздав багато обіцянок. Можна, звісно, приватизувати лікарні, затвердити прейскуранти на всі види медичної допомоги, назвавши їх послугами, - проте не можна примусити населення за них платити, якщо пенсії чи зарплати вистачає лише на хліб та комунальні послуги.

Не про декор треба думати, коли руйнується будинок. І не потоки, що проходять через підприємства МОЗ, рахувати. За 100 днів керівництво міністерства мало б ознайомитися з потенціалом, який має українська система охорони здоров'я, аби використовувати його з максимальною ефективністю та користю як для мирних жителів, так і для тих, хто втратив здоров'я, захищаючи Україну. На жаль, за 100 днів нова команда МОЗ так і не продемонструвала розуміння ситуації і не визначилася з пріоритетами".