Втрачені діти, або Чому так важко стати мамою - Здоров’я - dt.ua

Втрачені діти, або Чому так важко стати мамою

26 квітня, 2013, 19:15 Роздрукувати Випуск №16, 26 квітня-17 травня

Щороку Україна втрачає майже 21 тисячу дітей, яким не судилося з'явитися на світ живими і здоровими, попри те, що вони були бажаними у своїх сім'ях.  

Хочу дитину! Настає час, коли це бажання стає найголовнішим у житті. Хай що там кажуть про пріоритети і можливості, які відкриває ХХІ століття перед жінками, материнство було і залишається їхньою особливою місією. 

Але виконати її дедалі складніше — в Україні кожен п'ятий шлюб медики називають неплідним. Причин багато — вади здоров'я як жінки, так і чоловіка, важкі умови праці, стреси, великі навантаження і хронічна втома, несприятливі екологічні умови тощо. Крім них є ще чимало таких, на які просто не звертають належної уваги. Якщо лікар не враховує всіх обставин — діагноз буде неточним, жінка роками обстежується і лікується, а в її медичній картці запис, наче вирок, — непліддя. Із цих же причин не можуть збагнути, чому бажана вагітність закінчується викиднем або народженням неживої дитини. Репродуктивне здоров'я жінок, яке, за словами експертів, погіршується з кожним роком, залишається поза увагою держави і Міністерства охорони здоров'я, чиновників якого здебільшого цікавлять тендери, переділ фармацевтичного ринку та експеримент з реформування медицини. Створення перинатальних центрів, на тлі яких піаряться столичні та провінційні держчиновники, не розв'язують цієї проблеми, бо проект спрямований на зменшення негативу від наслідків, а не на подолання причин, які призвели до трагічного загострення ситуації. Хіба можна інакше ніж трагедією назвати випадки, коли омріяна, вистраждана вагітність закінчується самовільним викиднем або народженням мертвої дитини?.. 

"Щороку Україна втрачає майже 21 тисячу дітей, яким не судилося з'явитися на світ живими і здоровими, попри те, що вони були бажаними у своїх сім'ях. Їх відносять до так званих репродуктивних втрат, — пояснює доктор біологічних наук, голова ради молодих учених Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва Національної академії медичних наук України Оксана Линчак. — Це найостанніші дані, які ще ніде не були опубліковані. 

Згідно зі статистикою, на тисячу зареєстрованих вагітностей трапляється 42 такі випадки. Слід зважити, що сюди не включали ті вагітності, які переривалися за бажанням жінок (медичні аборти). Йдеться передусім про бажаних дітей, яких майбутні мами чекали, старалися зберегти вагітність, перебуваючи під наглядом лікарів. 

Ми давно досліджуємо цю тему, і, починаючи з 2002 року, видаємо серію книжок під назвою "Генофонд і здоров'я", акцентуючи увагу на особливостях генетико-демографічних процесів, які відбуваються в Україні. 

— Що сьогодні відносять до репродуктивних втрат?

—Це самовільні викидні (переривання вагітності на різних строках), випадки мертвонародження, якими закінчувалися пологи, а також аборти за медичними (зокрема генетичними) показаннями, до яких спонукають виявлені під час обстеження вроджені патології плоду.

Науковці і лікарі розглядають репродуктивні втрати як результат біологічних, медичних і соціальних факторів, що впливають на здоров'я жінки, плоду та новонародженої дитини. Сьогодні майже 20% сімейних пар звертаються по допомогу до лікарів, бо не можуть мати дітей. У рамках багаторічних наукових досліджень проводився генетичний моніторинг, під час якого вели реєстрацію випадків вроджених вад розвитку серед новонароджених, а також самовільних викиднів та випадків непліддя. Задля чого це робилося? Передусім для профілактики даних станів та виявлення чинників ризику, характерних для кожного регіону. Наприклад, паління цигарок, яке мало поширене серед жінок на заході України, досить часто зустрічається в східних областях та у столиці. 

Одним із важливих пунктів, внесених до карт реєстрації, було запитання про вживання гормональних контрацептивів. Підкреслю — не планомірне дослідження всіх аспектів (які саме, скільки часу вживалися тощо), а просто уточнення: чи вживала їх жінка до цієї вагітності? Опитування виявило дві проблеми: по-перше, пацієнтки, які раніше вживали гормональні контрацептиви, потім не могли завагітніти, коли таке бажання в них з'являлося. По-друге, у багатьох випадках жінки не могли виносити вагітність. Це характерно для більшості областей.

— Очевидно, такі висновки не сприймуть лікарі жіночних консультацій, де активно рекомендують молодим жінкам саме гормональні контрацептиви. Результати ваших досліджень відомі лише науковцям чи про це знають і лікарі-практики?

— Цієї інформації ніхто не приховує. Про результати наукових досліджень і, зокрема, дані моніторингу доповідали на колегії Міністерства охорони здоров'я, їх неодноразово обговорювали на наукових форумах. Я виступала з доповіддю на міжнародному конгресі в Москві, де ця тема викликала неабиякий інтерес. До речі, під час моніторингу ми багато спілкувалися з акушерами, гінекологами і запитували: "Чи порадили б ви своїм донькам вживати гормональні контрацептиви?" Ніхто не сказав: "Так".

— Які ще ризики для майбутнього материнства вдалося виявити? Були несподіванки?

— Ми проводили опитування жінок, які мали самовільні викидні або народили дітей із вродженими вадами. Майже кожна десята з опитаних жінок вживала ліки до настання вагітності. Які? Будь-які. Не припинявся цей процес і після зачаття. Додаткові дослідження в Центрі планування матері і дитини показали, що кожна вагітна жінка приймає більше ніж три найменування лікарських препаратів. Не рахуючи полівітамінів. Лікарі повинні пам'ятати, що не можна призначати пацієнтам більше ніж три види ліків. З вагітними жінками треба бути особливо обережними і перед тим, як дати їм рекомендації, слід обов'язково брати до уваги, що і в яких дозах вони вже приймають". 

Для здоров'я майбутніх мам і дітей особливе значення також має харчування. Невисокі доходи українців стали причиною того, що раціон багатьох сімей тривалий час залишається одноманітним, бідним на мікроелементи та мінерали. Дуже актуальна ця проблема для дівчат, які працюють або навчаються далеко від рідної домівки, — зазвичай вони вгамовують голод у точках фаст-фуду, харчуються похапцем, часто сідають на дієту, дбаючи про фігуру. А потім ніяк не можуть зрозуміти, чому після одруження довго не вдається завагітніти або виносити і народити здорового малюка.

"Молоді жінки, які мають серйозні проблеми з народженням дітей, проходять багато обстежень, довго лікуються, однак не всі досягають мети, — продовжує тему професор Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва Віталій Корзун. — Коли їх запитуєш, чи перевіряли рівень йоду, функції щитоподібної залози, вони, як правило, дивуються: "А до чого тут це?!" Навіть лікарі, які ведуть таких жінок, не завжди зважають на те, що порушення функцій щитоподібної залози можуть призвести до первинної неплідності. До того ж ці гормони необхідні для нормального перебігу вагітності на різних її строках.

— Що призводить до таких порушень у діяльності щитоподібної залози?

— Одна з причин — йододефіцит. Він розвивається через те, що харчові продукти — як рослинного, так і тваринного походження — дуже бідні на йод. Це проблема не лише України, а й усього світу. У ґрунтах і, відповідно, у вирощених на них культурах бракує не лише йоду, а й інших мікроелементів, таких як селен, мідь, залізо тощо. У результаті це призводить до захворювань, які називають мікроелементозами. Біологічне ж значення йоду полягає в тому, що він є основним елементом при утворенні гормонів щитоподібної залози.

— Чим загрожує йододефіцит саме жіночому здоров'ю?

— Перелік загроз великий — розвиток зоба, анемії, неплідність, а також самовільні викидні, порушення нормального перебігу вагітності, передчасні пологи, зменшення активності під час пологів — приблизно 15—18% жінок через це змушені робити кесарів розтин.

Нестача гормонів щитоподібної залози у мами впливає на стан здоров'я майбутньої дитини. Малюки народжуються слабкими, у них низька здатність до адаптації, вони часто хворіють. А коли такі діти підростають, з'являється наступна проблема — вони відстають від своїх однолітків, не можуть засвоїти шкільну програму. Їм часто дорікають, звинувачують у лінощах, неуважності, а насправді все це через низький рівень інтелекту. Проблема ж почалася ще на етапі внутрішньоутробного розвитку, коли мама не змогла вберегти своє дитя від йододефіциту.

— Кілька років тому панацеєю вважалося йодування солі. Однак результати досліджень, передусім у європейських країнах, показали, що це не зовсім той вихід, який шукали. Стало відомо, що постійне вживання йодованої солі не вирішило проблеми йододефіциту, а в багатьох випадках ще й спровокувало тяжкі захворювання щитоподібної залози. Чи є сьогодні засоби профілактики йододефіциту ефективніші, ніж йодування солі? 

—До середини минулого століття вважали, що патології щитоподібної залози спричиняє монодефіцит йоду. Звідси й висновок про високу ефективність терапії монопрепаратами йоду. Однак тисячі фундаментальних досліджень з біохімії, молекулярної фармакології та гігієни харчування довели, яку важливу роль у профілактиці та терапії йододефіцитних станів у вагітних жінок відіграє нерозривний зв'язок метаболізму йоду з метаболізмом інших мікроелементів. 

Насамперед ідеться про селен. Ще років сорок тому в науковій літературі про нього писали як про токсикант, прирівнюючи до свинцю, кадмію чи миш'яку. Із часом виявилося, що нестача селену в організмі людини призводить до розвитку так званих селенозалежних захворювань. Як правило, там де в ґрунтах немає йоду, бракує і селену. Від цього найбільше потерпають Полісся, Закарпаття і Прикарпаття. Він входить до складу майже 50 різних ферментів, доведено: коли в організмі достатньо селену, то не потрібна велика кількість йоду.

Чи можна сподіватися, зважаючи на результати наукових досліджень, що йододефіцит вдасться побороти простим додавання йодату калію до харчової солі? Ні. Тривале використання йодованої солі може зменшити частоту йододефіцитних захворювань, але не ліквідує їх повністю. Крім того, такі тяжкі захворювання, як гіпертиреози, тиреоїдити, дифузний токсичний зоб часто розвиваються якраз після вживання йодованої солі, особливо у тих місцевостях, де мало йоду. Ми досліджували раціон харчування жителів чотирьох областей — у дефіциті не лише йод, а й селен, залізо, мідь, хром, цинк. Тут не зарадиш тим, що в магазинах продаватиметься виключно йодована сіль.

Оптимальний варіант забезпечення населення стабільним йодом разом із низкою інших мікроелементів — це вживання морських продуктів. Свіжі креветки, морська риба, омари, мідії, на жаль, доступні тим, хто живе близько до моря, а нам досить складно постійно збагачувати своє меню такими продуктами. Але є такий дар природи, як морські водорості, до складу яких входять 28 мікроелементів та вітамінів. Це стільки ж, скільки в плазмі крові людини. 

Водоростями я займаюся понад 40 років. Наука звернула на них увагу, коли шукали засоби для зменшення всмоктування радіонуклідів — цезію, стронцію тощо. (До цього спонукала загроза ядерної війни.) Роботи активізувалися після аварії на ЧАЕС. Ми дослідили не лише добре відому ламінарію, а й водорості чорноморського басейну — цистозіру, зостеру, фукус, аскофіліум. За хімічним складом вони не поступаються ламінарії і цілком придатні для того, щоб їх використовували для збагачення раціону харчування. Рекордсменами в цій справі вважаються японці — щорічно кожен з них уживає понад 10 кг сухих водоростей. Це дає хороші результати — йододефіциту у японців немає. (Тому й аварія на Фукусімі не завдала такої шкоди здоров'ю населення, зокрема щитоподібній залозі, як чорнобильська катастрофа.)

Це хороший приклад для нас. Сьогодні для подолання йододефіциту сміливо можна рекомендувати морські водорості. Їх не всі люблять включати до меню, але можна вживати спеціальні препарати, які містять не лише йод, а цілий комплекс мікроелементів і вітамінів. Ми не лише дослідили чорноморські водорості, а й навчилися виготовляти з них спеціальні пігулки, які назвали барбайод, потім з'явився зіравіт. Кожна з них має 90 мікрогамів йоду, 70 мкг  селену та низку інших мікроелементів. Наукові дослідження проводилися насамперед у селах Рівненської та Чернігівської областей, де зафіксовано великий дефіцит йоду. Результати аналізів дітей і вагітних жінок показали стабільне підвищення рівня йоду в організмі, у більшості з них показник став близьким до норми, хоча до цього становив менше ніж 10%. Ми проводили дослідження і в жіночих консультаціях столиці. Вагітні киянки теж потерпають від нестачі йоду — 59% обстежених пацієнток мали проблеми зі здоров'ям саме через йододефіцит. Той препарат іноземного виробництва, який їм рекомендують, внесено до протоколу лікування, але він не дає змоги розв'язати проблему — бо містить лише йод і не має мікроелементів. А без селену тут ніяк не обійтися.

Згодом, зібравши всі матеріали досліджень, ми звернулися до уряду, щоб ініціювати створення програми профілактики йододефіцитних захворювань. Тодішній віце-прем'єр нас уважно вислухав, поцікавився, скільки коштують розроблені препарати з чорноморських водоростей, чи можна їх рекомендувати дітям і майбутнім мамам. Коли дізнався про результати і про те, що пігулка ціною всього 12 копійок здатна допомогти у розв'язанні серйозних проблем зі здоров'ям, він підтримав нашу пропозицію, написав відповідну резолюцію. Відтоді минуло кілька років. Чиновники воліють не згадувати про свої обіцянки, зате у Верховній Раді лежить законопроект, який дозволить йодування всієї солі, яка йтиме у продаж. Увесь світ вкладає кошти і залучає науковий потенціал саме до розробки профілактичних заходів, а ми ховаємо проекти під сукно, а потім боремося з наслідками проблеми, яким можна було зарадити".

Виносити і народити здорового сина чи доньку — завдання не з легких. Надто багато факторів впливають на організм майбутньої дитини, про що свідчить оцінка за шкалою Апгар, яку новонароджені отримують у пологовому будинку. Максимальний бал — 10 — зустрічається вкрай рідко, за норму вважають 7 або навіть 6 балів. До того ж багато вад здоров'я виявляються не в перші дні життя, а значно пізніше. 

"В Україні з давніх-давен по-особливому ставилися до материнства і народження дітей, — каже голова комітету соціальних питань Національної ради жінок України професор Катерина Гаркава. — До цього дівчаток готували заздалегідь, пильнували за їхнім не лише фізичним, а й моральним здоров'ям. Помиляється той, хто вважає ці правила архаїчними, непридатними для ХХІ століття. Експерти ВООЗ розробили спеціальні програми, за якими радять вести підготовку жінок до вагітності. Материнство має бути усвідомленим, дівчата повинні знати, до яких проблем призводять легковажність та шкідливі звички. 

Нині багато чого виправдовують модою, списують на сексуальну революцію, яка охопила пострадянські республіки. Але принесла вона не тільки свободу у стосунках і розкріпачення, а й цілу низку проблем. І це не лише спалах венеричних хвороб, поширення ВІЛ/СНІДу, а й серйозні проблеми з народженням дітей. Національна рада жінок України неодноразово збирала за круглим столом вчених і лікарів, психологів, представників громадських організацій і волонтерів, щоб обговорити гострі проблеми, намітити шляхи для їх розв'язання. Нашу позицію активно підтримує Віра Міленко, директор Київського міського центру роботи з жінками, який став осередком цікавих зустрічей, ініціатором багатьох хороших справ. Результати масштабного анкетування, яке провела Тетяна Мдзелурі, директор "Центру сім'ї" Солом'янського району Києва, виявили багато несподіванок — сотні дівчат на перше місце поставили проблеми спілкування з мамами, які їх не чують через свою зайнятість, далі — непорозуміння із вчителями чи викладачами, а на третьому місці — невміння знаходити спільну мову в колективі, обирати справжніх друзів. Усе це розвінчує міфи про те, що нинішня молодь не така, як раніше, що серед її пріоритетів лише гроші, розваги та сексуальні втіхи.Дівчата дуже часто не розуміють, що є справжнім у житті, а що фальшивим, розбиратися у складних питаннях їм повинні допомагати не лише батьки, а й громадські організації.

Насамперед ми повинні зустрічатися з молоддю — йти в учнівські колективи, коледжі, університети, туди, де навчаються і працюють майбутні мами. Необхідно підвищувати рівень поінформованості молодого покоління в питаннях збереження репродуктивного здоров'я, адже освічена людина прагне жити в здоровому оточенні, свідомо уникає додаткових ризиків, відмовляється від шкідливих звичок, що і є першим кроком на шляху до успішного материнства".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №10, 16 березня-22 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво