Війна за свідомість: гармати відпочивають - Здоров’я - dt.ua

Війна за свідомість: гармати відпочивають

10 квітня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 10 квітня-17 квітня

2) Україна знаходиться в епіцентрі грандіозної консцієнтальної (від лат. сonscientia – свідомість) війни. Мішенню для ворога у такій війні є головний мозок людини, який фіксує і запам"ятовує негативну емоційну інформацію безповоротно. Як доторкання до дроту під електричною напругою гарантовано вражає нерви і м"язи людини, так і споглядання сюжетів з високою емоційною напругою неодмінно вражає головний мозок.

 

 

Так сталося, що Україна перебуває в самісінькому епіцентрі грандіозної консцієнтальної (від лат. conscientia — свідомість) війни. Тобто війни на ураження свідомості якнайширших мас населення, порушення логіки мислення, активізацію негативних емоцій, скерування діяльності на дії, бажані для ініціаторів цього високотехнологічного нападу. 

На жаль, переважна більшість населення дуже низько обізнана з характером та особливостями консцієнтальної війни. Практично, немає матеріалів, що пояснювали б ситуацію та давали б можливість підвищити протидію ворожій навалі "зразка ХХІ століття". Саме це й зробило Україну порівняно легкою здобиччю для іноземних нападників. Втім, не лише Україну: є всі підстави вважати, що головний об'єкт нападу в цій війні — не український, а російський народ, якому намагаються "вбити в мізки" ідеологію нацизму — засіб для досягнення правлячою верхівкою своїх імперіалістичних цілей.

Прикладом використання засобів психологічного впливу є інформаційний простір, створюваний медіа-засобами Російської Федерації. Процитуємо висловлювання росіян-науковців: "Телевізор уже давно не виробляє новин як новин. Він нескінченно продукує емоцію. Ефект люті, пристрасті, вміння підкрутити її то в один, то в інший бік, збивання понять, фреймування — телебачення робить це не тільки в Росії. Серіальність новин, необхідність підсаджувати глядача на нові емоції диванних воєн, шоу в прямому ефірі — все це почалося не вчора. Але тепер це доведено до вже пограничної, небезпечної межі".

Серед різноманітних матеріалів світових ЗМІ не бракує описів результатів індивідуальних експериментів, під час яких журналіст або інший фахівець кілька днів використовував не всі можливі джерела інформації, а якусь вузьку групу (байдуже — російських чи якихось інших). Як наслідок — це призводило до впевненості в тому, що "все тут — правда". 

Ключ до розуміння ситуації впливу і маніпулювання — слово "емоція". В Росії й поза нею воно стало не тільки провідним поняттям ангажованих журналістів, а й головним критерієм позитивної чи негативної оцінки друкованих, інтернетних, радіо- та телевізійних матеріалів. Чим вища "емоційна температура" — тим вищий заробіток і тим більше шансів отримати від власників медіа-ресурсів нагороду за по-справжньому ефективну брехню. 

Переважання "емоційної температури" над усім іншим зумовлене тим, що так влаштований механізм пам'яті нашого головного мозку. Нейтральна (цілком неемоційна) інформація або довільні інші сигнали сприймаються, обробляються й використовуються короткий час, до моменту втрати їх корисності (приклад — наша реакція на вокзальне оголошення про прибуття потягів у найближчі півгодини чи на нудний футбольний матч без спроб забити кілька голів). Лише ультраважлива інформація (найчастіше — зорова) викликає емоційну реакцію і фіксується незвичайним чином практично назавжди. Деталі цього запису в нашому головному мозку стали краще зрозумілими науковцям зовсім недавно. 

Організаторів консцієнтальних воєн цікавить та обставина, що головний мозок людини фіксує й запам'ятовує негативну емоційну інформацію безповоротно. Жодними іншими сигналами, поясненнями чи вибаченнями стерти цей запис неможливо. Ось чому випуски новин здебільшого нашпиговані негативними сюжетами. 

З генетично успадкованої здатності нашого головного мозку назавжди запам'ятовувати емоційні сигнали високої напруги випливають, як мінімум, два прикрих для всіх нас висновки: 

— навіть дискредитована правдою високоемоційна брехня назавжди зберігається в головах людей і цим мимоволі продовжує працювати на користь організаторів консцієнтальних війн. Хоча люди можуть знати правду, проте шок від брехні через підсвідомість продовжує чинити той вплив, якого бажали агресори; 

— у жодної людини на планеті немає в тілі і головному мозку засобів захисту від організованого підступним ворогом емоційного ураження переліченими та багатьма іншими засобами з арсеналу організаторів консцієнтальної війни. Як дотик до дроту під електричною напругою гарантовано уражує нерви і м'язи людини, так і необережне споглядання обміркованих і організованих продуцентами брехні сюжетів із високою емоційною напругою неминуче уразить головний мозок. 

Однак із цього прикрого факту не випливає висновок про недоцільність будь-яких дій "на випередження" з метою сформувати стійкість перед консцієнтальною агресією. Автор переконаний, що значний внесок у зміну ставлення молоді та всіх громадян України до джерел інформації — в аспекті розуміння їх шкідливості чи нешкідливості, включно з поглибленими знаннями про причини вчинків і поведінки інших людей — може забезпечити виклад основ сучасних наук про людину у старших класах середньої школи. Великий позитивний досвід у цій сфері мають окремі закордонні держави, зокрема Німеччина. Крім того, в Україні є чимало фахівців із психології та гуманітарних наук, здатних проводити тренінги й моделювання для формування у молоді вищої опірності до консцієнтальної зброї. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво