ВІД КАРЕТИ «НА ГУМОВОМУ ХОДУ» ДО СУЧАСНОГО РЕАНІМОБІЛЯ - Здоров’я - dt.ua

ВІД КАРЕТИ «НА ГУМОВОМУ ХОДУ» ДО СУЧАСНОГО РЕАНІМОБІЛЯ

5 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

Неймовірно, але факт: більш як століття тому станцій «швидкої допомоги» взагалі не було. Перший санітарний фургон з’явився у Відні в 1883 році...

Неймовірно, але факт: більш як століття тому станцій «швидкої допомоги» взагалі не було. Перший санітарний фургон з’явився у Відні в 1883 році. До створення гуманної медичної служби спонукали вельми трагічні обставини. У грудні 1881 року під час вистави у Віденському театрі комічної опери спалахнула пожежа. Паніка, давка… Загалом постраждало близько 500 чоловік. Майже добу біля згорілого приміщення театру знаходилися обпечені та поранені — лікарі не поспішали на допомогу потерпілим задарма. Професор-хірург Яромир Мунді, вражений тим, що сталося, таки переконав місцеву владу у необхідності створення служби екстреної медичної допомоги. Згодом такі безкоштовні станції швидкої медичної допомоги було відкрито в Будапешті, Варшаві, Лодзі, Києві, Одесі, Ризі. Київ став першим містом у Російській імперії, де була своя «швидка».

Кілька днів тому Київська міська станція швидкої медичної допомоги відсвяткувала столітній ювілей. Від кінних карет «Лонер і Ко» до реанімобілів, від примітивної апаратури до сучасних комунікаційних мереж, від металевих багаторазових шприців до одноразових пластмасових — так багато змінилося за цей час. Проте місія «швидкої», як і сто років тому, залишилася незмінною — рятувати життя.

За радянських часів за адресою київської «швидкої» знаходилася Всесоюзна школа передового досвіду. Повчитися приїздили і з-за кордону. На сьогодні столична станція «швидкої допомоги» найкраще обладнана з-поміж усіх інших в Україні. Однак проблем, як і завжди, вистачає, а в наш час додалося чимало нових. Одна з них — кадрова. Робота на «швидкій» напружена і важка, а зарплата маленька. Хто, провчившись шість років у медичному вузі, захоче працювати за 170 гривень на місяць? Тому молодь надовго не затримується. Інша проблема — більшість працюючих на станції «швидкої допомоги» — жінки. Але ж у багатьох випадках без чоловічої сили не обійтися.

Непоодинокі випадки нападів на бригади «швидкої». Про це свідчить товстезна папка зі звітами про спроби шантажування, погроз, хуліганських вчинків здебільшого з боку осіб, які знаходилися у нетверезому стані. Виходить, що працівники «швидкої», рятуючи інших, самі залишаються безпомічними й незахищеними. Адже приставити до кожної бригади станції охоронця просто неможливо через брак коштів.

Як кажуть самі працівники, «швидка медична допомога» — служба затратна. В середньому один виїзд машини на місце виклику коштує державі не багато не мало - 73 гривні (приватні «швидкі» значно дорожчі). За даними київської станції, 50 відсотків дзвінків про допомогу є поза її компетенцією. Це дзвінки від хронічно хворих, які мають звертатися до поліклінік та лікарень. Адже «швидка» займається рятуванням людей у разі раптових захворювань, нещасних випадків на вулиці, в інших громадських місцях тощо.

Іноді бувають просто анекдотичні ситуації. Про одну з них розповів головний лікар станції Анатолій Васильович Вершигора: «У слухавці лунає стурбований чоловічий голос: «Швидше приїздіть. Моїй дружині щось недобре: по всій хаті чорти бігають, а вона нічого не помічає». Виявилось, що телефонував п’яничка».

До речі, ще на початку свого заснування у київської «швидкої» була інструкція, в якій ішлося про те, як і коли викликати екстрену медичну допомогу. Ось витяг із неї: «…Вызовы «скорой помощи» к заболевшим всякого рода болезнями, не носящими характер случайности и совершенной неожиданности являются напрасными… Просим лиц руководствоваться исключительно нижеследующими правилами и помнить, что общество (скорой медпомощи. — Авт.) учреждено с целью оказывать первоначальную медпомощь в несчастных случаях, при внезапных заболеваниях и болезненных припадках (обмороки, колики, истерия и т.п.). Заболевания на частных квартирах не входят в круг деятельности общества. В виде исключения - в случаях, требующих однократного, но немедленного пособия, когда каждая минута запоздалой врачебной помощи является вопросом жизни или смерти пострадавшего: отравления, угар, удавления, тяжелые ранения, ожоги, случаи, вызванные обвалом потолков… последствия взрыва газа, поражения током, кровотечения, укусы бешеными животными и т.п.»

До ювілейної дати створено музей першої в Україні «швидкої». Серед його експонатів різноманітні медичні апарати, подарунки від іноземних делегацій, рублі часів царської Росії та радянських часів, фотографії, документи, публікації. В експозиції — речі попереднього головного лікаря станції Наталії Андріївни Ленгауер, під керівництвом якої київська «швидка» стала кращим медичним закладом в СРСР. Особлива гордість музею — колекція макетів транспортних засобів, що були на службі в «швидкої». Цікава деталь: за перші півроку роботи служби київські лікарі здійснили понад дві тисячі виїздів до хворих, у наступні роки їх кількість зросла до п’яти тисяч. Нині на київську «швидку» надходить 500 тисяч викликів у рік.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво