Від бюджету проїдання до бюджету урізання - Здоров’я - dt.ua

Від бюджету проїдання до бюджету урізання

28 жовтня, 2011, 12:39 Роздрукувати Випуск №39, 28 жовтня-4 листопада

Система охорони здоров’я і нас­тупного року рухатиметься за інерцією, максимально використовуючи «пальне» з гаманців пацієнтів.

© Василя Артюшенка

Хай там що кажуть затяті скептики, але ніхто не може заперечити того факту, що нинішня влада приділяє величезну увагу охороні здоров’я населення нашої країни. По-перше, вона конкретно реформує медицину. Дали старт пілотному проекту у чотирьох регіонах. Навіть прийняли відповідні закони. По-друге, здійснюється прямо-таки селекція кадрів — від початку року маємо вже третього міністра охорони здоров’я. І обізнані люди кажуть, що новорічну ялинку у просторому кабінеті прикрашатиме новий міністр — охочих обійняти цю посаду немало. По-третє, влада намітила досить амбітні програми і обіцяє їх виконати. По-четверте, знає реальний стан справ, а відтак планування йде не «від стелі», а спирається на факти, зафіксовані в офіційних документах. Згадайте, скільки благородного обурення було в голосі прем’єр-міністра, коли він на засіданнях уряду «пропісочував» (і не один раз!) міністра охорони здоров’я. А з якими тривогою та болем він повідомив навесні країні, що торік 15% українських сімей не змогли отримати належної медичної допомоги?! Є над чим замислитися, адже йдеться про 2,5 млн. сімей, наголосив очільник уряду.

Казав пан — кожух дам, то й слово його гріє

Одна з таких сімей, вислухавши квітневі тези прем’єра, повірила, що справді має право на доступну медичну допомогу, і вирішила його реалізувати. А через півроку звернулася до нашої редакції, як до останньої інстанції, сподіваючись, що хоч газета підкаже вихід із ситуації. Попри те, що Микола Ф. уже багато років хворіє на цукровий діабет і має ускладнення, йому відмовляють у госпіталізації. Навесні, коли загострилися проблеми з нирками, його все одно не прийняли в стаціонар, посилаючись на відсутність вільних місць, і запропонували прийти у вересні. Дочекався. Оформив необхідні документи, знайшов свою палату. Але не встиг облаштуватися, як викликав завідувач відділення й наказав збирати речі. «Ви мене обдурили, приховали, що хворієте на гемофілію. Препаратів для гемофіліків у нас немає. Якщо у вас «рвоне» якась судина — вам-то нічого, а нас начальство і прокуратура потім замордують!»

Сорокарічний пацієнт, шокований такою відвертістю, остовпів. Лікар виявився «гуманним»: наказав викликати невідкладну допомогу, щоб пацієнта відвезли додому, — а то не дай боже розхвилюється…

Софія, дружина Миколи Ф., понад двадцять років працює медичною сестрою в обласній дитячій лікарні. Чоловіка рятує самотужки, одна біда — ліки занадто дорогі для сімейного бюджету. За словами Софії, ніхто не мав наміру приховувати гемофілію, навпаки, сподівалися, що хоча б у стаціонарі зможуть отримати необхідні ліки — фактори згортання крові. У медичній картці все давно записано. Чому родина проковтнула таку образу? Бо виходу немає. Софія не втрачає надії, що чоловіка таки покладуть до лікарні, він гостро потребує стаціонарної допомоги — відмовляють нирки. Але її попередили: будеш скаржитися — залишишся без роботи, сидітимеш у своєму селі, жодна лікарня в обласному центрі тебе не візь­ме. А як з’являться ліки для хворих на гемофілію — тоді й приїжджайте...

Микола разом із «друзями» по нещастю сподівається, що бюд­жет на 2012 рік врятує їх.

Принаймні влітку держчиновники це обіцяли. Чи дотримали свого слова? Це легко перевірити, проаналізувавши проект закону про державний бюджет на 2012 рік, що вже пройшов перше читання.

Експерти підказали, що на лікування пацієнтів із гемофілією буде виділено понад 63 млн. гривень, що значно більше, ніж було нинішнього року. Владі є чим пишатися — видатки зростуть аж на 65%. Чи допоможе це Миколі Ф.? Хтозна. Обіцяних грошей вистачить, щоб залатати дірку лише на 30% від потреби. Решту — 70% коштів на фактори згортання крові повинні викласти зі своїх кишень пацієнти, вже не кажучи про інші витрати, які на них очікують.

Чиї потреби найповніше враховано в проекті держбюджету на 2012 рік? Мова не про тих, хто отримує «відкоти», — за них можна не хвилюватися. Закупів­ля за бюджетні кошти ліків, вакцин, витратних матеріалів у єдиного постачальника — про такі можливості колись навіть і не мріяли. Та й переможців тендерів тепер називають ще задовго до оголошення самих торгів. Погодьтеся, це дорогого варте.

Невідомо лише, як витримають дороговартісну медицину родини хворих дітей, про яких так по-батьківськи «піклується» держава. Всіляко декларуючи наміри виконувати Національний план дій щодо реалізації Кон­венції ООН про права дитини, уряд заклав у держбюджет кошти на закупівлю медикаментів для лікування дітей, які страждають від тяжких хронічних недуг. Це, зокрема, стосується хворих на первинний (вроджений) імунодефіцит, муковісцидоз і дитячий церебральний параліч, на ліки яким виділено… 10% від потреби.

Усе літо били на сполох громадські організації, які відстоюють права хворих на гемофілію. Чиновники їх почули — на ліки для дітей, хворих на гемофілію, у бюджеті передбачено 51% від потреби. Що робити решті батьків? За підрахунками, вартість первинного лікування малої дитини, хворої на гемофілію, становить 137 тис. гривень на рік. А на лікування пацієнта віком від 3 до 17 років необхідно витратити близько 200 тис. гривень.

Через недофінансування постійно лихоманить родини, які виховують дітей, хворих на фенілкетонурію. У проекті бюджету заплановано майже 6 млн. гривень на закупівлю реактивів для проведення скринінгу новонароджених на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз. Це — 58% від потреби. Закупівля продуктів лікувального харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію, у кращому разі, сягне 83% від потреби. Про тих малюків, котрі потраплять до реєстру вперше, взагалі не йдеться, — на них бюджетна щедрість не розповсюджується.

З року в рік, на жаль, збільшується кількість дітей, яким потрібен гемодіаліз. На думку експертів, у багатьох областях цю проблему приховують, пацієнти отримують допомогу далеко не в повному обсязі, однак статистика цей факт замовчує. Наступного року картина не покращиться — на закупівлю медикаментів і вит­ратних матеріалів для дитячого діалізу передбачено мільйон гривень, що, у кращому разі, становитиме 61% від потреби. Всього ж на виконання програми розвит­ку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (і дітям, і дорослим) передбачено 7 млн. грн. при потребі — 110 мільйонів.

На бюджетний пиріг — налітай

Торік усі ми терпляче чекали, доки уряд виправить помилки своїх попередників і витягне країну з кризової ями. Вже другий рік нас переконують, що економіка стала на крило і демонструє чудеса зростання. Дякувати богу, дочекалися. Кошториси попередніх років називали бюджетами проїдання. Очевидно, деякі чиновники від медицини сприйняли це як наказ: у лікарнях перестали годувати хворих. Київ одним із перших закрив харчоблоки в муніципальних лікарнях, потім узялися за пральні, — постільну білизну пацієнти мусять приносити з собою, як і ліки та витратні матеріали. Кошто­рис на 2012 рік медичні експерти у своїх колах називають «бюджетом обрізання» — бо фінансування охорони здоров’я урізали по саме нікуди. З надр профільного комітету Верховної Ради вийшла цифра 80 млрд. гривень, — це та мінімальна сума, яка, за розрахунками Мінздоро­в’я, потрібна, щоб хоч якось тримати медицину на плаву. Однак заплановано всього 56 млрд. До того ж розійдуться вони по багатьох відомствах, а не лише по системі МОЗ. На частку державного бюджету припадає 16,6 млрд. грн., а місцеві повинні виділити на це значно більше — 39,5 млрд. грн.

З ким ділить МОЗ бюджетний пиріг? На медичні програми МНС отримає 21,3 млн. грн., СБУ — 23,5 млн. грн., Держадмі­ніст­рація залізничного транспорту — 90,3 млн. грн., на медичне обслуговування Національної академії наук виділили 36,7 млн. грн. Найщедріший подарунок, звісна річ, перепав ДУСі. Медич­не обслуговування жменьки високопосадовців та народних депутатів, як завжди, дорого обходиться платникам податків: нинішнього року виділили 300 млн. грн., а наступного гарантують 465 мільйонів. Додайте до цього понад 100 млн. грн. на підтримку санаторіїв, у яких вони з родинами зміцнюють своє здоров’я. Експерти не можуть точно відповісти, скільки коштів піде на одного елітного пацієнта. Зага­лом же на душу населення, за їхніми підрахунками, має перепасти аж 154 гривні.

Аби зрозуміти, на які фінансові жертви йде чинна влада заради здоров’я народу, зазначу, що в структурі ВВП витрати на охорону здоров’я становлять 3,7%.

Ми вкотре дивуємо весь світ: адже, згідно з висновками ВООЗ, система охорони здоров’я не може функціонувати, якщо держава виділяє на неї менше 5% ВВП. З огляду на рівень інфляції, регулярне підвищення цін на комунальні послуги, енергоносії, медикаменти, витратні матеріали, обладнання тощо, реальна сума, яка дійде до охорони здоров’я, буде значно нижчою від тієї, яку нам обіцяють.

Фінансові аналітики мають підстави сумніватися у багатьох показниках, викладених у проекті бюджету. Це стосується також і розділу охорони здоров’я. Скептики не вірять, що рівень інфляції буде таким низьким, а доходи бюджету такими високими, як зазначено в документі. Хай там що кажуть чиновники, а ліки і медичне обладнання в нас дорожчають мало не щотижня. І жодним рішенням Антимоно­польного комітету чи розпорядженням столичної адміністрації цього процесу загальмувати не вдасться. Зрозуміло, що коштів, виділених на ліки, вистачить далеко не всім, кому вони вкрай необхідні.

Той факт, що на медикаменти для швидкої допомоги виділили аж 323 млн. грн., нам подають як сенсацію. Насправді ж це становить не більше 50% від потреби, до того ж значно заниженої. Передбачено 190 млн. грн. на придбання медичного обладнання — рентгенологічного, мамографічного та апаратів ультра­звукової діагностики. Але — тільки вітчизняного виробництва. Що зайвий раз свідчить про відкриту конкурентну боротьбу і прозорі умови тендерів. Цікаво тільки одне — чи встановлять мамограф або апарат УЗД вітчизняного виробництва у «Феофа­нії» для діагностики хвороб віт­чизняної еліти?..

Свого часу порятунком для нашої медицини стало запровадження державних цільових програм. Бюджети нинішнього і наступного років, схоже, зруйнують усе, чого вдалося досягти з такими труднощами. І кількість програм, і їх фінансування невпинно скорочуються. Міністр має одне пояснення — немає грошей. Раніше, під тиском міжнародних організацій, хоч якось тримали на контролі виконання заходів держпрограми лікування хворих на ВІЛ/СНІД. Останнім часом ситуація змінилася. Для закупівлі антиретровірусних препаратів для хворих на СНІД та забезпечення служби крові відповідними тест-системами передбачено всього 52% коштів від потреби. Нововиявлені хворі не матимуть шансів отримувати ці ліки. Поза увагою влади залишається той факт, що дедалі більше немовлят з’являється на світ із цим тяжким діагнозом, навіть у селах зафіксовано такі випадки. Україна, на превеликий жаль, серед лідерів у цій трагічній справі, а недофінансування значно прискорює наше падіння.

Не краща ситуація і в онкології. За статистикою, 25% інвалідів у нашій країні — онкохворі. Щорічно цю патологію виявляють у 170 тисяч дорослих і дітей. Багатьох із них можна врятувати. Якщо є кошти на ліки і процедури, а також відповідна апаратура — діагностична та лікувальна. Цьогорічний бюджет «не помічає» хворих дітей. Наступного року краще не стане — виділено всього 47% коштів від потреби. Пересадку кісткового мозку маленьким українцям роблять не лише у далекому зарубіжжі, а й у клініках Росії та Білорусі. А Україна досі так і не спромоглася створити клініки, в яких би проводили такі операції. Як і не створено центрів крові, переливання якої у більшості випадків приносить пацієнтам вірусні гепатити та СНІД. На реалізацію централізованих заходів щодо забезпечення донорства крові та її компонентів заплановано майже на 20 млн. грн. менше, ніж було нинішнього року. На розв’язання цих проблем у бюджеті завжди бракує коштів. Як і на оплату лікування наших громадян за кордоном. Наступ­ного року на це планується витратити 14 млн. грн., що, за підрахунками міністерських чиновників, становить 27% від потреби. Невідомо лише, хто й за якими методиками ці потреби визначає. Судячи з оголошень у метро, в Інтернеті, власне — в усіх мас-медіа, хворих, для яких збирають кошти на лікування за кордоном, і насамперед малюків, у нас значно більше, ніж у списках міністерства. На лікування дітей на Кубі передбачено 5 млн. грн., однак недавно стало відомо, що правила буде змінено. Украї­ну, швидше за все, попросять оплачувати вартість лікування своїх громадян, — досі це за нас робила Куба. (За що їй щиро вдячні батьки тисяч дітей, врятованих кубинськими лікарями.)

Загалом, на фінансування держпрограм та комплексних заходів у бюджеті-2012 передбачено на 74 млн. грн. більше, ніж нинішнього року. Однак це становить близько 55% від потреби.

«Погодинку» підвищать. Аж на цілий п’ятак

Кожна розмова про реформування медицини, пілотні регіони і госпітальні округи, як правило, завершувалася обіцянками влади, що медики нарешті отримуватимуть гідну зарплатню. Хоті­ли як краще. І зробили. Наступ­ного року бюджетників чекає справжнє фінансове диво. Почну з хорошої новини. Новий бюджет передбачає виплату медичним та фармацевтичним працівникам одноразової допомоги на оздоровлення у сумі посадового окладу, що буде приурочено до відпустки. Звісна річ, це менше, ніж отримують народні депутати, але дай Боже щоб хоч так було. Шаленими темпами, як запевняють автори проекту держбюджету, зростатиме мінімальна заробітна плата. Це варте уваги: з 1 січня — 1073 грн., з 1 квітня — 1094 грн., з 1 липня — 1102 грн., з 1 жовтня — 1118 грн., з 1 грудня — 1134 грн. Якщо подивитися на зростання зарплатні у погодинному розрізі, теж вражає: з 1 січня — 6,43 грн., з 1 квітня — 6,56 грн., з 1 липня — 6,61 грн., з 1 жовтня — 6,7 грн., з 1 грудня — 6,8 грн. Міністр охорони здо­ров’я наголосив, що середньорічне підвищення заробітної плати становитиме 13,5%. А це, на його думку, хороша мотивація для професійного зростання і сумлінної праці.

Відчувається, що автори проекту бюджету не люблять медиків, а сільських — і поготів. Нас­тупного року люди в білих халатах, які працюють у лікувальних закладах сіл та селищ міського типу, не отримуватимуть надбавки в розмірі 50% до посадового окладу. Називайте це як хочете: оптимізація витрат бюджетних коштів чи боротьба з гострим дефіцитом медичних кадрів, який наростає в Україні, а особливо — у сільській місцевості.

До речі, на підготовку медичних і фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами І—ІІ рівнів акредитації заплановано виділити 19,9 млн. грн.
І всьо­го на мільйон менше (18,9 млн. грн.) передбачено як субвенцію з держбюджету місцевому бюджетові Донецької області «на підготовку спортивних об’єктів, на яких проводитиметься чемпіонат світу з легкої атлетики-2013».

Хоч пілотний проект стартував у чотирьох регіонах, лише одна область, на думку влади, заслуговує на особливе фінансування. А тому субвенцію з держбюджету на суму 56 млн. грн. буде спрямовано на капітальний ремонт лікарняних споруд та закупівлю високовартісного медичного обладнання для Донець­кого обласного клінічного територіального медичного об’єднання.

Такий підхід повністю спростовує слова одного з представників опозиції, який заявив, що «цей бюджет — без регіонів», мовляв їхні інтереси повністю ігноруються. Насправді регіони згадуються у проекті бюджету, деякі з них — досить-таки часто. Наприклад, у зв’язку з чемпіонатом з легкої атлетики-2013, який платникам податків обійдеться дорожче, ніж підготовка медсестер, фельдшерів та акушерів, разом узятих. Представникам опозиції чомусь не сподобалося, як поділили субвенції місцевим бюджетам: із 692 млн. грн. Донецькій області виділено майже 160 млн., Луганській — майже 50 млн., а Чернігівській, Черкаській, Хер­сонсь­кій — по 13 мільйонів. Опо­зиція відмовилася голосувати за проект бюджету, нарікаючи на те, що майже 99% поправок було відхилено. Схоже, це не перебільшення. Документи свідчать, що всі поправки депутатів, котрі не належать до провладних сил, справді було відхилено. Навіть якщо вони стосувалися виключно граматики та стилістики, були філологічними, а не політичними.

Рік тому на саміті Генеральної Асамблеї ООН президент України презентував доповідь «Цілі розвитку тисячоліття — реальні і досяжні». Весь світ дізнався, що до 2015 року Україна має намір забезпечити зниження темпів поширення туберкульозу — на 20%, а ВІЛ-інфекції — на 13%, порівняно з 2005 роком. Про ВІЛ/СНІД ми вже згадували. А щодо туберкульозу, то наступного року на подолання епідемії планується витратити стільки ж коштів, як і нинішнього року, — майже 175 млн. гривень. Це — 92% від потреби. Однак жалюгідний стан протитуберкульозних лікарень яскраво свідчить про те, що так звані потреби передусім орієнтуються на побажання фінансистів — усе звести до мінімуму — і зовсім не рахуються з реаліями нашого життя. Примі­ром, лише в столиці щомісяця виявляють двох медиків, котрі на роботі заразилися на туберкульоз. Можливо, на папері епідемія йде на спад, але насправді хворих не поменшало.

Будь-який водій скаже, що проїхати 1000 км нашими шляхами, маючи всього 20 літрів бензину, — неможливо. Навіть якщо їхати на червоне світло, взагалі ігнорувати всі правила дорожнього руху. Чи не так рухається наша система охорони здоров’я? Щоб авто мчало швидше, водії не беруть зайвого вантажу. Наша медицина теж позбавляється баласту — скорочує держпрограми, залишаючи без допомоги інвалідів, тяжко хворих дітей, людей похилого віку. Правда, їх давно вже вважають тягарем як у систе­мі МОЗ, так і в системі соціального захисту. Рано чи пізно автомобіль без пального таки зупиниться. Медицина без державних коштів ще не розпалася остаточно лише тому, що її добровільно-примусово фінансує населення.

Бюджет на 2012 рік не передбачає ні покращення медикаментозного забезпечення, ні оновлення матеріальної бази бюджетних лікарень, ні створення університетських клінік, ні вирішення проблем кадрового дефіциту. Система охорони здоров’я і нас­тупного року рухатиметься за інерцією, максимально використовуючи «пальне» з гаманців пацієнтів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво