ВІД БІОДОБАВОК НЕ МОЖНА ЧЕКАТИ ЧУДЕС - Здоров’я - dt.ua

ВІД БІОДОБАВОК НЕ МОЖНА ЧЕКАТИ ЧУДЕС

10 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 10 листопада-17 листопада

Вони увірвалися в наше життя з початком перебудови. Розповсюджувачі Гербалайфу першими здивували народ красивими баночками з «чудодійним» вмістом і незвичним способом продажу за системою мережного маркетингу...

Вони увірвалися в наше життя з початком перебудови. Розповсюджувачі Гербалайфу першими здивували народ красивими баночками з «чудодійним» вмістом і незвичним способом продажу за системою мережного маркетингу. З’явилися на ринку й інші західні фірми, приміром, «Візіон» і «Нутриплюс». Люди купували дорогі новинки, як купують надію. Проте невдовзі стало ясно, що всупереч обіцянкам, біодобавки аж ніяк не розв’язують нагромаджені проблеми зі здоров’ям. Прийшло розчарування, а за ним і роздратування від агресивної реклами й нав’язливого «сервісу» невігласів-продавців.

Що ж це за продукт, який на своїй батьківщині, у США, називається «food supplements» або «dietary supplements»? Видана в Росії двотомна «Енциклопедія біологічно активних добавок до їжі» дає таке визначення: «...концентрати натуральних або синтетичних біологічно активних речовин, призначені для безпосереднього вживання і/або введення до складу харчових продуктів». Додам, що вони можуть містити добові дози цілого комплексу незамінних поживних речовин — вітамінів, мінералів, харчових волокон, ферментів, амінокислот, ненасичених жирних кислот. Це певний проміжний продукт між їжею та ліками — він підживлює організм, але цілком замінити харчування ним не можна, він може оздоровити організм, але не вилікувати людину. Тож у всьому світі біодобавки сертифікують гігієністи, обминаючи фармакологів, що значно полегшує їм шлях від лабораторії до ринку, але й породжує певну невизначеність статусу.

Це технологія підвищення якості життя

— Від біологічно активних добавок і не потрібно чекати дива, — говорить кандидат медичних наук, керівник недавно створеного в Харкові центру нутриціології Микола Посохов. — Це досить ефективний засіб ліквідації дефіциту різноманітних корисних речовин в організмі, дійовий супровід курсу лікування. Можна назвати це сучасною технологією підвищення якості життя. Але не панацеєю!

Загалом-то просто сказати «біодобавка» — це те саме, що сказати «ліки», не уточнивши назви. У світі працюють близько чотирьох тисяч фірм-виробників, які постачають ринок десятками тисяч препаратів із найрізноманітнішим набором речовин. А з’явився цей продукт як результат досягнень науки й технології. По-перше, фахівці розробили норми збалансованого харчування, тобто потреби організму в тих чи інших речовинах залежно від віку, статі, роду занять і стану здоров’я, а по-друге, навчилися виділяти з природної сировини необхідні речовини, зберігаючи їхню біологічну активність, або синтезувати їхні аналоги.

Характерна риса таких препаратів — це скрупульозний добір сировини, яка має бути екологічно чистою та біологічно активною. З усіх відомих у світі лікарських рослин для їх виробництва відібрано лише близько чотирьохсот найефективніших. Слід зазначити, що в країнах Заходу виробництво добавок є вельми прибутковим бізнесом. Останнім часом ця сфера стала стрімко розвиватись і в Азії, приміром, в Індії та Китаї. Світове виробництво харчових добавок за обсягом продажів уже зрівнялося з випуском фармакологічних препаратів.

— Уперше я почав цілеспрямовано застосовувати ці препарати у своїй практиці нейрохірурга, — розповідає Микола Посохов. — Вони допомагають нормалізувати обмін речовин у пацієнтів до й після операції, запустити активний процес самозцілення. Але хорошого ефекту, на моє переконання, можна добитися тільки тоді, коли призначення робить лікар. Саме тому вперше в Україні при нашому центрі відкрито спеціа-лізовані курси підвищення кваліфікації медиків. Відповідний договір про співробітництво укладено з Московським університетом Дружби народів, де створено кафедру нутриціології. Є в нас і аптека, де пацієнт може придбати не тільки імпортні, а й вітчизняні добавки.

Стосовно ефективності цих препаратів, то дослідження генетиків Харківського національного університету показали, що біодобавки спроможні активізувати роботу організму вже на рівні клітини, але тільки тоді, коли їх підібрано адекватно до стану людини.

Смачні винаходи

— На мою думку, здорова людина може чудово обходитися й без біологічно активних добавок, — говорить професор Харківської державної академії технології та організації харчування, доктор наук, академік Міжнародної академії холоду Раїса Павлюк. — Вони потрібні тільки в разі екологічної неблагополучності місця проживання людини, неповноцінності її харчування чи хвороби. Проблема в тому, що до цієї категорії нині належить переважна частина населення України! І справа не тільки в наслідках Чорнобиля. Споживання фруктів, овочів, молока, м’яса й риби в Україні нижче рекомендованої норми більш як удвічі. Дефі-цит есенційних, тобто життєво важливих речовин, має тотальний характер. Як наслідок — падає імунітет і дорослих, і дітей, погіршується їхнє здоров’я, скорочується тривалість життя.

Думці Раїси Юріївни можна довіряти. Як фахівець-харчовик вона почала займатися біологічно активними добавками ще на початку вісімдесятих років, коли в СРСР навіть терміну такого не було. Тоді у Фізико-технічному інституті низьких температур АН за її участю розробили метод кріогенного сушіння та кріогенного подрібнення овочів, фруктів і ягід, що використовується нині в різних країнах світу. Якщо плоди заморожувати у вакуумі, вода з них випаровується, а вітаміни, амінокислоти й ферменти залишаються, зберігаючи свою біологічну активність. Досить було висушений продукт перемолоти в порошок — і виходила типова добавка.

— Річну потребу населення України в біологічно активних добавках фахівці оцінюють приблизно в 1 мільйон 200 тисяч тонн, — веде далі Раїса Юріївна. — За рахунок зарубіжних фірм вона задовольняється лише малою мірою, оскільки їхня продукція багатьом нашим співвітчизникам просто «не по кишені». Вітчизняні препарати зможуть завоювати ринок, але тільки в тому разі, якщо при відмінній якості й хорошій рекламі вони будуть дешевші від імпортних. У принципі це можливо. У нашій країні є і чудова сировинна база, і виробничі потужності, і наукові школи.

…Екскурсія по лабораторіях академії викликала б захват будь-якого споживача. За останні роки харківські вчені створили цілу низку натуральних біодобавок, високо оцінених медиками. Пасти «Каротинка», «Каротелла», «Бетакаротин», «Горобинка», «Оранжон», виготовлені з овочів, що ростуть в Україні, фруктів, ягід і лікарських трав, містять концентрати найважливіших вітамінів і мінералів. Є також добавки-закваски, цілющі кетчупи, фітосиропи, фітодраже, концентрати фруктових і овочевих морсових напоїв. На жаль, у магазинах ці новинки поки що не продаються. А як було б зручно господиням — поклала ложечку каротинової пасти в суп і забезпечила родину добовою нормою вітаміну А!

Проте деякі смачні винаходи харківських харчовиків усе-таки знаходять шлях до покупця. Так виявилося, що ініціатором-розробником популярного в Харкові житнього хліба «Пікантний», який містить додаткові натуральні вітаміни, є саме Раїса Юріївна. Невдовзі з’явиться на прилавках і майонез- провансаль баварський харківського жиркомбінату, до складу якого введено добавки з прянощів, хрону, часнику й лікарських трав. Ідуть переговори з Оболонським і Роганським пивними велетнями про виробництво вітчизняних освіжаючих напоїв із натуральної сировини, які могли б замінити біологічно порожні «спрайти» й «пепсі».

Як читач міг уже помітити, вітчизняні біодобавкові традиції грунтуються на ідеях колективізму. Більшість створених в академії новинок призначено безпосередньо для введення в продукти. Препаратів індивідуального споживання типу імпортних небагато.

У цьому є свій резон. Пенсіонери, безробітні чи малооплачувані верстви населення, тобто саме ті, хто особливо гостро потребує збагаченого раціону, навряд чи купуватимуть біодобавки, а хліб, напої чи молочні продукти вони купують так чи інакше. Проте фахівці-харчовики не сумніваються, що індивідуальні препарати також увійдуть у культуру нашого харчування. Передбачаючи це, у харківській академії вже читають курс із нових технологій фітопродуктів. Тут введено й новий фах — технологія консервування, куди входить і виробництво біодобавок. Біологічно активні речовини — річ тонка. Їх створення вимагає глибокого наукового опрацювання, сучасних технологій і професіоналізму.

Як приклад вітчизняного препарату індивідуального користування Раїса Юріївна назвала фітор. Вона добре знає цю біодобавку, оскільки допомагала Миколі Кравченку, авторові цього продукту, проводити необхідні біохімічні дослідження на базі академії харчування. Що ж це за препарат?

Потрібні вітчизняні добавки!

На вигляд ця смолиста речовина чорного кольору нагадує мумійо, хоча його основний інгредієнт виготовляють із листя звичайного черешкового дуба, що росте в заплаві річки Сіверський Донець. Причому з листя осіннього, вже опалого й навіть схопленого першими нічними заморозками.

— Листопад — це важлива частина технологічного циклу, яку ми довірили виконувати самій природі, — говорить Микола Кравченко. — У такий спосіб ми позбуваємося деяких непотрібних речовин, приміром, ефірних масел. Але це також наша ідеологія. Пам’ятаєте мічурінське «...ми не можемо чекати милості від природи, узяти їх у неї — наше завдання»? Іншими словами, пограбувати. А ми запозичаємо в заснулого на зиму лісу тільки те, що йому непотрібно. Ясна річ, зібране листя проходить ретельний контроль на предмет екологічної чистоти, зокрема на радіонукліди.

А стосовно мумійо, то ще 1966 року Кравченко привіз його зразки з альпіністської експедиції на Памір, досліджував їх у лабораторії Фізико-технічного інституту низьких температур і переконався, що природа виготовила мумійо з рослин. Відтоді з усіх своїх подорожей він обов’язково привозив зразки різних рослин і грунту, на якому вони росли. Під час дослідів із низькофонових вимірювань, які проводив Інститут ядерних досліджень Академії наук СРСР у глибинах Баксанської ущелини на Кавказі, ученому вдалося докладно дослідити різні зразки на вміст мікроелементів. Адже кожен вид рослин вирізняється особливим, тільки йому притаманним набором і співвідношенням різних речовин.

У різних зразках екзотичного мумійо він виявив від 14 до 17 різноманітних мікроелементів. А в листі нашого звичайного дуба — їх 32, причому всі в біологічно важливій області. Микола Григорович вважає своїм головним досягненням те, що велику формулу з понад трьох десятків елементів йому вдалося розбити на окремі структури так, щоб організм міг засвоїти їх повною мірою та з найбільшою ефективністю.

Тепер фітор включено у список фармації України. За висновком фахівців, він нормалізує обмін речовин, систему кровотворення та кровообігу, активізує обмінні процеси, має бактерицидну, болезаспокійливу та жарознижувальну дію, спроможний стимулювати синтез інтерферону в організмі. Його можна вживати здоровим людям для профілактики, а також для лікування різних захворювань.

— Природа заклала в рослини все, що потрібно людині, — вважають мої співрозмовники. — Ми не проти імпортних препаратів, але потрібно й можна в першу чергу використовувати рослини нашої батьківщини, України. Вони мають унікальні властивості й багатющий мікроелементний склад, оскільки ростуть на найродючішому в світі чорноземі. Якщо вітчизняні біодобавки стануть доступні за ціною кожному українцеві, ми одержимо оздоровчий ефект на рівні всієї нації.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво