В Україні не існує реальної статистики захворювань на гепатити В та С

В Україні не існує статистики, яка б відображала дійсний рівень захворюваності громадян на небезпечні вірусні гепатити В та С. Про це «Дзеркалу тижня» повідомили академік АМН України, професор Національного медичного університету ім.О.Богомольця Жанна Возіанова та завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім.О.Богомольця професор Анатолій Печінка.

В Україні немає реальної статистики захворювань громадян на гепатит В, а отже і нема програми боротьби з цією небезпекою, зазначив професор Анатолій Печінка. За його даними, в Україні офіційно реєструються лише гострі гепатити цього типу, а решту записують до хронічних.

«В одну велику «купу» звалені токсичні й алкогольні, метаболічні, медикаментозні і вірусні, — розповів він. — Відомо, що гострий гепатит В хронізується, тобто переходить у хронічну форму, приблизно у 15-20%. Але ж за такої статистики ніхто не може сказати, скільки є насправді хронічних хворих на гепатит В і скільки чого потрібно для лікування цих людей».

Хронічна форма вірусного гепатиту В може призвести до виникнення у хворого цирозу печінки.

Професор Анатолій Печінка переконаний, що оскільки вірусні гепатити не перебувають у центрі уваги держави і суспільства, як, наприклад, туберкульоз чи ВІЛ/СНІД, про ці захворювання намагаються зайвий раз не згадувати.

«Міністерство завжди може сховатися за статистикою, яка свідчить, що проблеми з хронічними вірусними гепатитами у нас просто немає», — пояснив він.

За свідченнями експертів, не краще виглядає ситуація й зі статистикою захворювань на гепатит С, хронічна форма якого здатна призвести до цирозу та онкозахворювань печінки:

«Незважаючи на рішення реєструвати випадки захворюваності на гепатит С, навіть у статистичному звіті по Києву ви не знайдете про це жодного слова, — зазначила академік Академії медичних наук Жанна Возіанова. — Наша медична статистика не витримує жодної критики, що призводить до спотворення реальної картини, ми замовчуємо проблему, замість того, щоб битися над її розв’язанням».

Докладніше читайте у статті Ольги Скрипник «Граємо у хованки з лагідним убивцею» у свіжому номері «ДТ».