УДАР ПО СНІДУ ВИЩЕ ПОЯСА

Істотне уповільнення темпів поширення епідемії СНІДу, що простежувалося наприкінці минулого століття, а також отримання досить ефективних засобів боротьби з цим захворюванням дозволили американським медикам трохи розслабитися. Як виявилося, зарано. 2002 року невблаганна статистика знову зареєструвала підвищення темпів зростання захворюваності. Причому якщо раніше зараженими найчастіше виявлялися гомосексуалісти, повії, наркомани або ж діти ВІЛ-інфікованих, то торік половину з 40 тисяч жертв страшної інфекції становили молоді люди віком до 25 років із традиційною сексуальною орієнтацією і без особливих відхилень у поведінці. Занепокоєні новим віражем небезпечної тенденції, американські медики зібралися в цьому місяці на спеціальну конференцію, присвячену проблемам профілактики СНІДу серед підлітків. Причому, як виявилося, основною фокусною групою в цій роботі мають стати 13-річні школярі.

Нинішнє зростання темпів поширення захворювання, на думку фахівців, зумовлене ранньою сексуальною активністю покоління, що сформувалося вже після того, як СНІД перестали сприймати як вирок, як розплату за погану поведінку. Пропаганда «безпечного сексу», що нею так захоплювалися в Америці останніми роками, вже довела свою неспроможність. А заклики до повного утримання від статевого життя, поруч із критикою невдалої програми з боку молоді, як свідчать дослідження, взагалі не сприймаються.

І все ж у цьому темному царстві є свій промінь світла. Це програма Товариства допомоги дітям, керує якою лікар Майкл Каррера. За 19 років існування в цій програмі взяло участь понад п’ять тисяч підлітків із Нью-Йорка та його передмість. І в жодного з них не було діагностовано ВІЛ. Понад те, спеціальне дослідження засвідчило, що у дівчаток — учасниць програми значно менше шансів почати раннє статеве життя й завагітніти, ніж у їхніх однолітків із контрольних груп. Та й юнаки зовсім не схильні до раннього сексуального задоволення, тим більше без надійної контрацепції.

Як стверджує д-р Каррера, програми профілактики СНІДу не повинні орієнтуватися на те, що в людини міститься нижче пояса. Можливість творчого самовираження та виховання відповідальності — ось ключові чинники, що забезпечують найнадійніші механізми профілактики епідемії. При цьому підхід має бути виключно індивідуальним. Одному підлітку цілком достатньо заохочення його успіхів у співі, який без цієї програми одержував лише вкрай несхвальні оцінки з боку оточуючих. Іншим бракує простого людського спілкування. Третім — можливості займатися улюбленим видом спорту. Причому все це обов’язково повинно вимагати від підлітків зустрічних зусиль, що сприяє формуванню відповідального ставлення до свого життя. Адже, як випливає зі статті в The Archives of Pediatric and Adolescent Medicine, тільки 28% ВІЛ-інфікованих підлітків повністю виконують рекомендації лікарів і регулярно приймають прописані їм ліки. Решта вже навіть після інфікування продовжують ставитися до своєї долі вкрай безвідповідально. По-дитячому.