У Табурищі і Градизьку ліків не буде? - Здоров’я - dt.ua

У Табурищі і Градизьку ліків не буде?

17 грудня, 2010, 17:30 Роздрукувати Випуск №47, 17 грудня-24 грудня

Яку найпершу асоціацію викликає слово «ліки»? Не беруся узагальнювати, але, як на мене, для більшості людей, особливо в глибинці, це слово «дорого»...

Яку найпершу асоціацію викликає слово «ліки»? Не беруся узагальнювати, але, як на мене, для більшості людей, особливо в глибинці, це слово «дорого». Так склалося, що ліки в нас недешеві, та ще й час від часу стрімко дорожчають. Причин чимало. Як виявилось, одну з них можна прослідкувати на прикладі світловодської фірми «Ескулап», яка, за словами засновника і керівника Лева Брагінського, може припинити свою діяльність. Без роботи залишаться більше як сто кваліфікованих працівників, а без ліків — півтора десятка населених пунктів, мешканців яких обслуговувало ТОВ «Ескулап».

Аптечний кіоск як рушій ринкової економіки

За радянських часів, як відомо, всі аптеки були комунальними. При лікувальних закладах діяв аптечний пункт, який торгував, закрема, ліками, що відпускаються за рецептами, аптечні ж кіоски, що розташовувались на вокзалах, в аеропортах, мали право реалізовувати тільки безрецептурні препарати. Цю схему використали й у 1998 році, коли готували Ліцензійні умови ведення господарської діяльності з виготовлення лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами для учасників фармацевтичного ринку, який тоді бурхливо розвивався. Але склалося так, що саме аптечний кіоск став особливим гравцем на ньому.

Чому? Все досить просто: 70—75 квадратних метрів повноцінної аптеки, які слід утримувати (оренда, комунальні послуги), не можна порівняти із 15—18 квадратними метрами аптечного кіоску, які можна розташувати в будь-якому магазині, торговому центрі, метро, вокзалі. За рахунок великих потоків людей обіг коштів у таких кіосках набагато швидший, ніж у аптеках, а отже, вища рентабельність. Відповідно, й ціни можна встановити нижчі — багато хто міг дозволити собі навіть оптові, маючи прибуток від швидкого обігу і дисконту від постачальника. Тож більшість фірм діяли за простою схемою — аптека і певна (залежно від розміру бізнесу) кількість кіосків.

«Ескулап», скромна провінційна фірма, звісно, не мала можливості розташовувати свої кіоски у великих торгових центрах чи метро, тож зробила ставку на сільську медицину. Річ у тім, що колишні комунальні аптеки не лише у селах, а й навіть на околицях райцентру давно економічно померли. Там, де вигідно, їх приватизували (на всю область залишилось лише кілька комунальних аптечних точок — у Кіровограді, Олександрії та Знам’янці). Тож кіоск на Табурищі (околиця Світловодська, колишня історична назва цього містечка), де люди живуть в приватному секторі, виявився вигідним і їм, і «Ескулапу».

Представники територіальної громади сусіднього Градизька, наприклад, самі звернулися до «Ескулапа», аби організував доставку ліків, бо їхня аптека давно наказала довго жити, три з половиною тисячі людей плюс сім-вісім довколишніх сіл залишилися поза фармацевтичним забезпеченням. За словами Лева Брагінського, два роки пішло на налагодження мережі розповсюдження, саме «Ескулап» одним із перших провів у Градизьк Інтернет (Лев Володимирович — колишній технар, управління бізнесом будує за всіма сучасними вимогами).

ДБН — засіб боротьби з АК

Та на жаль, у нашій державі є люди, які під виглядом удосконалення і поліпшення часто руйнують те добре, що вже створене. На аптечні кіоски розпочали наступ із допомогою державних будівельних норм (ДБН). Їхні умови, так званий В2.2.10-2001, передбачали вбивчі для аптечних кіосків вимоги: метраж не менше як 21 кв. м, обов’язковий окремий вхід із вулиці, наявність каналізації. У 2001 році, коли впроваджувалися нові ліцензійні умови, посилань на ці ДБН (тоді їх застосовували до новобудов чи реконструйованих об’єктів) не було, понад те, нові умови знижували обов’язкову площу аптек до 50 кв. м, що суперечило тим-таки ДБН.

У 2004 році Кабінет міністрів ухавлив постанову №1570, якою істотно обмежив дію ДБН. «Ескулап» отримував ліцензію у 2007 році, коли діяла згадана постанова Кабміну. Але останніми роками наступ на аптечні кіоски значно посилився. Ліцензійні умови практично щороку стають жорсткішими — за 2008—2010 роки ухвалено три нових варіанти. І якби ж ішлося про інтереси споживача — недопущення торгувати фальсифікатом чи ліками, термін придатності яких закінчився, або дотримання тих-таки санітарних норм (аптечні кіоски повинні мати і відповідні холодильники, і сейфи, і кваліфікований, з відповідною освітою, персонал — проти цього ніхто не заперечує). Але ж ідеться знову про ті ж ДБН! При цьому застосовуються вони лише щодо кіосків, а щодо аптечних пунктів і аптек — ні! При цьому в деяких моментах нові ліцензійні умови порушують ті ж ДБН, і це нікого не хвилює!

За даними спеціалізованого видання «Аптека» з 2007 року, коли розпочалося педалювання на ДБН, мережа аптечних кіосків уже скоротилася на 13%!

Лев Володимирович зі своїм «Ескулапом» не мовчить: ще позаторік звертався до тодішнього міністра охорони здоров’я Василя Князевича, з листом, у якому детально обгрунтував свою позицію. Вона полягає у тому, що застосування пропонованих державних будівельних норм буквально знищить аптечні кіоски. А це — чверть фармацевтичного ринку України. Такий перебіг подій не вигідний ні споживачам, ні державі (без роботи залишаться близько 20 тис. людей), хіба що конкурентам — більшим гравцям, яким низькі ціни в аптечних кіосках — наче кістка в горлі. Хто їм не дає займатися подібним? Ба, ні, мороки багато, а капіталізації — нуль.

Тож ціни на ліки зростуть, зате різко зменшиться доступність медикаментів у селах та приватному секторі малих міст. Звісно, істотно знизиться обіг ліків в Україні, не кажучи про збитки суб’єктам підприємницької діяльності, які, розбудовуючи свої мережі, орієнтувалися все-таки на ринкові умови ведення бізнесу.

У квітні цього року Брагінський звертається з листом до голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, висловлюючи ті ж побоювання: «Вимоги до аптечних кіосків значно суворіші, ніж до аптечних пунктів. Окремий вхід з вулиці, площа не менше як 21 кв.м (АП — 18), централізоване водопостачання, каналізація, туалет площею не менше як три кв. м, виведене із житлового фонду приміщення. З іншого боку — заборона торгувати рецептурними препаратами, на відміну від АП (факт такої торгівлі тягне за собою позбавлення ліцензії всієї фірми) — все це призведе до економічної нерентабельності, а отже, знищення аптечних кіосків!» Закидав також провінційний підприємець те, що Держкомпідприємництво не запрошує до обговорення нових ліцензійних умов представників з регіонів, зокрема нашої обласної асоціації роботодавців у галузі медицини і фармацевтики.

Хай зникають, не шкода…

Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів у Кіровоградській області таки позбавила «Ескулап» ліцензії. За те, що його аптечні кіоски не відповідають нинішнім вимогам.

Ні державна інспекція в області, ні експертно-апеляційна рада Держкомпідприємництва не взяли до уваги те, що строк дії ліцензії, отриманої «Ескулапом», закінчується тільки у 2012 році, тож до того часу, вважає Брагінський, він має право працювати на умовах, за яких отримував ліцензію у 2007-му! До того ж, за словами Льва Володимировича, державна інспекція в області має право проводити перевірки не раніше, ніж через рік після попередньої, в «Ескулап» же прийшли через кілька місяців. Другий акт (а саме він є підставою відбирання ліцензії) має враховувати санкції, прийняті за результатами першого акта про порушення, жодних санкцій до «Ескулапа» не застосовувалось. Тепер мусить доводити усе це в суді, маючи, звісно, невелику надію на справедливе рішення.

Керівник державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в області Лілія Панфілова вважає, що ситуація з «Ескулапом» не заслуговує на особливу увагу. За її ж словами, фірма нормальна, працююча, динамічна. Загрози зникнення аптечних кіосків і зменшення обороту ліків у першу чергу в провінції, вона не бачить, просто суворішими стали вимоги — от і все. Більше того, Лілія Валентинівна вважає, що може так воно було б і краще, адже кіоски, мовляв, можуть дозволяти собі торгувати рецептурними препаратами (за всім не встежити!).

До речі, Лев Брагінський у своїх листах теж ставить це запитання — чому аптечним кіоскам це забороняють робити, коли вимоги до них жорсткіші, ніж до аптечних пунктів, які завжди мали право на продаж ліків за рецептами? Адже такий підхід — просто калька із колишньої радянської схеми, яка давно канула в небуття. Мова тут явно не йде про дотримання якихось норм чи якості, отже про інтереси споживачів… І якщо у міністерстві цим не переймаються, то державні інспекції на місцях давно мусили б помітити цю тенденцію й ініціювати відповідні зміни до ліцензійних умов. Чи у нас не прийнято йти назустріч підприємцям (а не міняти щороку правила!) і споживачам, а тільки великим гравцям на ринку? І державні інституції лише для цього й існують?..

А що ж «Ескулап»? У разі, якщо фірму таки доведеться закрити, залишаться ліки, вартістю понад сто тисяч гривень. ТОВ не має ліцензії на оптову торгівлю. Куди їх? У Дніпро? У Світловодську на його берегах ще можна знайти чисті місцини…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво