У метастазах корупції

Поділитися
…Мить – і сеанс променевої терапії закінчено, можна вдягатися й іти в палату. Сучасному апаратові...
Головний онколог МОЗ України, професор Ігор Щепотін

…Мить – і сеанс променевої терапії закінчено, можна вдягатися й іти в палату. Сучасному апаратові дистанційної гамма-терапії, який недавно з’явився у Кримському онкологічному диспансері, достатньо лічених секунд, щоб ефективно й прицільно опромінити пухлину. На саму підготовку до маніпуляції потрібно набагато більше часу — слід правильно укласти пацієнта, чітко виміряти відстань від апарата до хворого місця, налаштувати апарат. При цьому керують складною технікою з комп’ютера, розміщеного в іншій кімнаті, а все, що відбувається з пацієнтом, передається на монітор, який стоїть на столі в лікаря-радіолога.

Така техніка, поряд із новітніми ультразвуковими апаратами експертного класу, мамографами з функцією пункційної біопсії, магнітно-резонансними томографами та іншими досягненнями медичної технічної думки, з’явилася у Криму лише два роки тому, і лікарі, хоча й освоїли роботу на ній, досі ставляться до заморської апаратури шанобливо. Що й не дивно, адже поруч із диво-технікою в диспансері (як і в багатьох інших клініках країни) продовжують працювати і старі радянські «трудяги» випуску
60-х років минулого століття. Цілком позбутися «пенсіонерів» поки що неможливо: хворих більшає з кожним роком (приблизно на 3%), і нової техніки на всіх не вистачає. У тому ж таки Кримському онкологічному диспансері на 60 ліжок радіологічного відділення припадає 86 хворих, черга на лікування не зникає, і якщо виходить із ладу хоча б один терапевтичний апарат, то пацієнтів доводиться лікувати з шостої ранку до пізнього вечора, а інколи й до глибокої ночі.

Не менше контрастів спостерігається і в забезпеченні хворих ліками. Інколи за рахунок держкоштів видають суперсучасні й дорогі препарати вартістю в шість-десять тисяч гривень, а буває, що люди змушені самостійно купувати навіть найнеобхідніше. І якщо лікарі одностайно запевняють, що хворі більш-менш забезпечені ліками, то самі пацієнти підраховують, скільки виклали за курси «хімії», численні обстеження та операції.

«Товар—гроші—відкіт»

Про Крим ми заговорили не випадково: саме там, у м.Судаку, днями відбувся 11-й з’їзд онкологів України. Основні теми, винесені на обговорення, повністю дають уявлення про ситуацію, що склалася з лікуванням онкологічних хворих у нашій країні. Це насамперед прийняття єдиних стандартів лікування та діагностики, положення про Національний інститут раку і обговорення програми «Онкологія» на найближчих десять років.

Довідка «ДТ»

Кожен четвертий житель Європи вмирає від злоякісних новоутворень. Щорічно у країнах Європи реєструється 4 млн. нових випадків онкозахворювань, рак забирає життя 837 тисяч європейців. В Україні від нього щорічно помирає майже 90 тисяч чоловік, причому 35% із них — люди працездатного віку.

— Щорічно в Україні захворюють на рак 155 тисяч чоловік, — каже головний онколог Мінздоров’я професор Ігор ЩЕПОТІН, — усього ж у країні 850 тисяч громадян мають у медичній картці цей страшний діагноз. Майже половина хворих, завдяки сучасним методам діагностики та лікування, видужує. Факт сам по собі оптимістичний. Проте якщо взяти такий показник, як п’ятирічне виживання (з моменту встановлення діагнозу) таких пацієнтів, то воно в нас удвічі нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Майже вдвічі вища в нас і летальність до року.

— У чому причини? Українські лікарі не вміють лікувати?

— Та ні. Передусім серед причин я виділив би медикаментозне лікування, яке в нас не можна назвати задовільним. Донедавна не існувало стрункої системи закупівель онкопрепаратів, і держава могла забезпечити лікуванням усього 10—15% хворих. Можете тільки уявити відчай людей, життя яких безпосередньо залежало від стану їхнього гаманця. Сьогодні принципи забезпечення онкохворих ліками переглянуто, змінено правила закупівлі ліків (завдяки цьому вдалося знизити ціни при закупівлі препаратів за бюджетні кошти у 27—40 разів), і ми сподіваємося, що вже найближчим часом держава зможе лікувати за свій кошт 45—50% хворих.

— Результати перевірок Головного контрольно-ревізійного управління виявили волаючі порушення під час закупівель ліків, зокрема онкологічних, — на тендерах купували зовсім не те, чого потребували в регіонах, і навпаки – необхідних препаратів не купували взагалі.

— Хотів би відзначити, що всі ці порушення стосуються переважно періоду до грудня 2005 року. Справді, тривалий час хіміопрепарати закуповували без урахування реальних потреб. Регіони замовляли певний список препаратів, однак отримували тільки близько 40% необхідного, ще 40% вони одержували того, що не входило в заявку. Крім того, хоча замовлялася цілком певна кількість ліків, у ряді випадків у регіони їх надходило значно більше від потреби, і медустанови були просто не в змозі все використати.

— Але чому не враховували реальних заявок?

— Не було чіткої системи в замовленнях медикаментів, тому закуповувалися в основному дорогі, і не першого ряду. В усьому світі лікування хворих розпочинається з застосування препаратів першої лінії, якщо пухлина виявляється стійкою — використовують препарати другої лінії, коли ж і вони не дають ефекту — то третьої.

Найдорожчі препарати – саме другої та третьої лінії, які й закуповувалися переважно за державні кошти. А ось препаратів першої лінії, що стандартно прописуються всім хворим, не закуповували в потрібних кількостях. Тому основна частина хворих ішла в аптеки й купувала ліки за власні гроші.

— Наскільки великі ці суми?

— Якщо курс лікування, скажімо, раку молочної залози, препаратами другого і третього ряду коштує приблизно 25 тисяч доларів, то першого ряду — 1—1,5 тисячі гривень. Здається, ну що там півтори тисячі! Але, на жаль, у масі своїй населення не в змозі заплатити такі гроші. Тому 2006 року ми, відповідно до рекомендацій ВООЗ, виділили пріоритетні препарати, що використовуються в радикальних схемах, застосування яких подовжує життя хворим. Це відносно недорогі й ефективні препарати, котрі переважно й закуповуватимуться на державних тендерах.

До упорядкування системи закупівель я зарахував би й скасування 169 наказу, який створював для ряду фармацевтичних фірм ексклюзивні умови на ринку, що давало їм можливість диктувати ціни. Після цього на фармринку виникла вільна конкуренція, що відразу ж позначилося на цінах: сьогодні ми закуповуємо ті самі препарати в тих самих фірмах, але вже за значно нижчими цінами.

Природно, люди, які в такий спосіб «тримали» ринок, не хочуть здаватися і намагаються дискредитувати всю теперішню роботу з наведення порядку в проведенні тендерів.

КРУ підтверджує, що всі ті порушення, про які я говорив, справді були. Я сам читав акти, складені ревізорами, і повністю з ними згоден, усе там написане — правда. Але якщо КРУ зробить перевірку сьогодні, то, швидше за все, порушень не виявить.

— Хочете сказати, що змінився принцип закупівель препаратів та їх розподілу по регіонах?

— На нинішній рік регіони отримали певну грошову квоту — вони чітко знають, скільки мають витратити на хіміотерапію, і на які саме препарати. Тому я виключаю можливість самого факту, що регіони одержать те, чого вони не замовляли.

— Ви казали, що в нашої онкології є й інші проблеми, не пов’язані з медикаментами.

— Одна з найсерйозніших — відсутність донедавна єдиних стандартів діагностики й лікування (їх затвердили тільки на 11-му з’їзді онкологів). Через це ефективність лікування хворого багато в чому залежала від рівня кваліфікації лікаря. Прийняття ж єдиних стандартів діагностики й лікування онкозахворювань підвищить середній рівень кваліфікації лікарів, подання меддопомоги таким пацієнтам, оскільки в них буде чітко прописано послідовність проведення медичного обстеження і подання допомоги. Понад те, люди, які, за рівнем своєї кваліфікації, не в змозі подавати медичну допомогу на належному рівні, через створення стандартів будуть відсторонені від цієї роботи.

— Як: медики складатимуть іспит на відповідність стандартам? Проте лікарів і так бракує. Ким замінять поганих фахівців?

— Якщо надходитимуть сигнали, що в тій чи іншій установі подають онкологічну допомогу на неналежному рівні, і комісія, прибувши, це підтвердить, то зазначеним лікарні чи диспансеру буде дано час на виправлення недоліків, а хворих переведуть на лікування в найближчу медустанову, де їм зможуть допомогти якісно. Дуже важливий момент: від подання онкологічної допомоги хворим буде відсторонено й людей, котрі займаються псевдолікуванням, я маю на увазі нетрадиційну медицину, і завдають величезної шкоди здоров’ю наших громадян, роблячи інколи неможливим саме видужання.

— Хіба «нетрадиційникам» не заборонено займатися лікуванням онкохворих, за винятком тих, кого офіційна медицина врятувати вже не може? Та й як боротися: бігати за кожною знахаркою? Встановити жорсткішу кримінальну відповідальність?

— Коли немає стандартів, кожен лікує так, як вважає за потрібне, і контролюючі органи не можуть висунути претензії ні лікарям із низькою кваліфікацією, ні тим, хто лікує незрозумілим зіллям (окремі такі «фахівці» мають диплом лікаря, ліцензію, і, отже, назвати їхню діяльність незаконною не можна). Адже на заяву «Ви лікуєте неправильно» відразу відреагують запитанням: «А як потрібно?» і «Хто сказав, що лікувати потрібно саме так?» Сьогодні ці стандарти вже розроблено, затверджено на з’їзді онкологів і подано в Міністерство охорони здоров’я та Кабінет міністрів для затвердження як єдиних національних. Проте стандарти — не Біблія. Вони переглядатимуться й перероблятимуться, щонайменше, один раз на два роки. Відповідно до досягнень вітчизняної та світової онкології, вони вдосконалюватимуться і, як ми сподіваємося, робитимуть у цілому надання допомоги онкологічним хворим якіснішим та ефективнішим.

Ще одна проблема — організація онкологічної допомоги. Сьогодні незрозуміло, хто ж керує в країні онкологією: одні установи підпорядковуються Мінздоров’я, інші — Академії медичних наук, треті — регіональним органам влади. У результаті досягти чіткої координації зусиль неможливо. Саме тому, з ініціативи президента України Віктора Ющенка, планується створення центру під робочою назвою «Національний інститут раку».

— Багатьох така ініціатива бентежить: навіщо створювати ще одну структуру, коли можна координувати зусилля онкологів, скажімо, з Інституту онкології чи Київської міської онкологічної лікарні — визнаних у країні лідерів цього медичного напряму.

— Ця установа не буде ще одним госпіталем. Вона стане мозковим центром, до роботи якого залучать найкращих фахівців у галузі онкології. Вони розроблятимуть програми, стандарти лікування, вдосконалюватимуть методи профілактики — як первинної, так і вторинної, координуватимуть наукові дослідження — щоб максимально наблизити їх до клініки і зробити ефективнішими, розподілятимуть фінансування, що виділятиметься з бюджету, а також займатимуться рядом інших насущних проблем онкології. Нам необхідно створити науково-методичну й управлінську вертикаль, без якої дуже складно налагодити ефективну боротьбу з онкозахворюваннями. Інститут раку в особі вчених, лікарів-онкологів, менеджерів має стати такою бюджетною установою, яка сконцентрує всі наявні у країні ресурси для розв’язання проблем онкології. Ми підготували концепцію інституту до дрібниць. Зараз, наскільки мені відомо, вона перебуває на узгодженні у відповідних міністерствах — фінансів, економіки, юстиції тощо, і. за нашими прогнозами, до кінця року інститут має почати функціонувати.

— Створюючи Національний інститут раку, Україна заявляє і про своє приєднання до загальноєвропейського руху боротьби з раком, закріпленого у Паризькій хартії?

— Оскільки багато країн Європи та світу вже підписали цю хартію, визначивши злоякісні новоутворення як основне лихо в країні, Україна тим самим продемонструє всьому світові, що ми готові співпрацювати на європейському рівні.

— До нас із Європи прийдуть нові технології, гроші?

— Ви все хочете звести до проблеми грошей. Давайте спочатку навчимося раціонально та ефективно витрачати гроші, які в нас уже є, бо їх ніколи не буде достатньо. Ми звикли сидіти й чекати, доки до нас із Європи чи США прийде щось. Однак у цьому співробітництві ми не хочемо бути лише реципієнтами, а сподіваємося брати в ньому участь нарівні з нашими партнерами, колегами, які працюють у всьому світі. Ми здатні це зробити. Понад те, можна сміливо стверджувати, що українські онкологи вже у Європі.

Справді, у багатьох країнах Європи та світу боротьба з онкозахворюваннями вийшла на передові позиції, а приєднання до Паризької хартії та створення національних інститутів раку вважається одним із головних кроків на цьому напрямі. Скажімо, у Франції, яка є ініціатором світового руху проти раку, саме створення такого інституту громадяни назвали як найпомітніший крок президента назустріч людям.

— Найбільша революція, що відбулася у боротьбі з раком, – це усвідомлення на найвищому політичному рівні країни важливості цього лиха, — вважає Моріс СУСТЬЄЛЬ, директор Національного інституту раку (Париж, Франція). — Жак Ширак, який очолив Паризьку хартію й за чийого сприяння було створено національний план боротьби з раком, надав цьому явищу широкого суспільного звучання. (Сьогодні до проблеми залучено студентів, викладачів університетів, пасторів, громадськість.) За його дорученням, у 2002—2004 роках було розроблено план боротьби з раком, реалізація якого дозволила зробити боротьбу із захворюванням ефективнішою. Та найважливіше, на мій погляд, положення, яке відбите в документах, – те, що боротьба з раком — це не питання технологій. Вагома частина заходів стосується інформування населення про здоровий спосіб життя, а також про медичні наслідки тютюнокуріння, штучного переривання вагітності в жінок, яке лідирує серед причин такого небезпечного захворювання, як рак шийки матки. Зрозуміло, Національний інститут раку багато займається організаційними та стратегічними питаннями, пов’язаними із запобіганням раку, його виявленням, стандартами лікування, інформуванням та навчанням лікарів у сфері онкології. Я дуже радий, що сьогодні до цього загальноєвропейського процесу приєднується й Україна: вона стане 26-ою у Європі і 33-ою у світі країною, в якій буде відкрито Національний інститут раку.

Створення такого інституту підтримує і ряд провідних українських онкологів. На думку керівника Донецького протипухлинного центру академіка АМНУ професора Григорія БОНДАРЯ, нашій онкології давно потрібен центр, здатний координувати лікувальну та науково-дослідну роботу онкологічних установ усієї країни різного рівня підпорядкування — Мінздоров’я, Академії медичних наук, регіональній владі. У нас, на відміну від багатьох країн світу, вважає Григорій Васильович, немає єдиної онкологічної служби, що не дозволяє, а інколи й заважає проводити кооперовані дослідження, впроваджувати в широку практику передовий досвід окремих центрів.

Цілком можливо, що впровадження європейських принципів організації онкологічної служби і поліпшить подання медичної допомоги хворим на рак. Принаймні лікарі-учасники 11-го з’їзду вітають будь-які починання уряду, здатні привернути увагу й кошти до проблеми.

Довідка «ДТ»

Українські чоловіки частіше потерпають від злоякісних новоутворень легень, шкіри, шлунка і передміхурової залози. У жінок лікарі найчастіше діагностують рак молочної залози, шкіри, шлунка, рак тіла й шийки матки. Всього торік було зареєстровано близько 16 тисяч онкогінекологічних хворих.

— Завдяки тому, що працює програма «Онкологія» й проводяться централізовані закупівлі препаратів, ми можемо подовжувати життя хворим, — стверджує головний лікар онкодиспансеру м. Севастополь Олена МЕЛЬНИЧЕНКО.

— Тепер лікуються не тільки перша, друга й третя стадії – в окремих випадках можна допомогти і при четвертій із метастазами. Не при всіх локалізаціях, але в низці випадків удається подовжити життя — і це дуже важливо. Вже розроблено препарати, під дією яких одиничні метастази зникають. Є взагалі надзвичайні речі. Однак свої надії ми пов’язуємо не стільки з відкриттями вчених — як вітчизняних, так і закордонних, – скільки з програмою «Онкологія». Якби не централізовані поставки, то половина наших пацієнтів узагалі не одержала б лікування, і навіть із першою та другою стадією вони могли б загинути: таке дороге лікування (інколи до кількох десятків тисяч гривень) сучасними ефективними препаратами більшість наших пацієнтів просто не змогла б оплатити. Не кажучи вже про деякі хірургічні втручання, наприклад пересадку кісткового мозку, сучасне діагностичне та лікувальне обладнання.

Підтримують учасники з’їзду і необхідність прийняття єдиних національних стандартів лікування та діагностики, причому зовсім не із солідарності з медичними чиновниками. За словами уролога-хірурга вищої категорії з Дніпропетровської міської лікарні Івана КУЦАРЕВА, у багатьох місцях онкохворі, по суті, залишені напризволяще. «Недавно я обстежив жінку 44 років, вісім років тому їй поставили діагноз «кіста лівої нирки». Потрапивши по «Швидкій допомозі» до лікарні, вона попросила консультацію уролога, який досить швидко встановив у неї рак нирки. Вісім років людина замість раку лікувала інше захворювання! Причина помилки проста — неуважний огляд пацієнтки. Сьогодні наші лікарі надто покладаються на технічні методи обстеження, УЗД. Однак, перш ніж дивитися на монітор, потрібно оглянути хворого: вислухати скарги, обмацати, провести комплекс стандартних досліджень».

Ще однією проблемою називають онкологи надто несерйозне ставлення українців до власного здоров’я.

— Люди мусять добре розуміти, що хворобі сьогодні легше й дешевше запобігти, – стверджує головний лікар Кримського республіканського центру «Здоров’я» Віктор БРИДКО. — А сьогодні про власне здоров’я думають мало. За даними моніторингової групи Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова, людей сьогодні передусім цікавить політика, потім економіка, злочинність, робота, сім’я, і тільки на шостому місці — здоров’я. Тим часом якщо, скажімо, таке найпоширеніше серед жінок захворювання, як рак молочної залози (щорічно від нього помирають близько восьми тисяч чоловік), на ранніх стадіях виліковується за 200—300 доларів, то третій-четвертий курси лікування обчислюється вже тисячами, не кажучи про те, що жінка залишається інвалідом — інколи у 20 років! Що означає грамотна профілактика і своєчасна діагностика, ми добре знаємо, — завдяки їм раніше вдавалося домогтися стабілізації процесу. Але, на жаль, без допомоги уряду організувати масштабну інформаційну кампанію неможливо — у медиків на це просто немає грошей.

Довідка «ДТ»

Торік було зафіксовано 1053 випадки захворювання на рак дітей віком до 18 років. Збільшилася кількість хворих дітей, котрі стоять на обліку п’ять та більше років із моменту встановлення діагнозу (таких 40,5%). На 2% зменшилася кількість дітей, виявлених у 4-й стадії захворювання. Показник же охоплення дітей спеціальним лікуванням становить 81%.

Привід для оптимізму є

Розмовляючи з Ігорем Щепотіним, ми торкнулися ще одного аспекту вітчизняної онкології, а саме рівня кваліфікації українських лікарів і можливостей подання онкологічної допомоги.

— Україна, — відзначив Ігор Борисович, — на жаль, не є передовою країною в боротьбі з раком. Щоб успішно займатися цією проблемою, потрібна чітка організація служби — як я вже зазначав, зараз цього немає. Крім того, для справжніх проривів у галузі науки необхідне дуже велике фінансування, чого в нашій країні поки що теж немає. Але це стосується теоретичної онкології. Якщо ж говорити про практику, то я з упевненістю можу стверджувати, що принаймні хірургічна онкологія перебуває на європейському рівні, і багато фахівців, які працюють в українських лікарнях, диспансерах, мають досить високу кваліфікацію, навіть за європейськими стандартами.

Про високий рівень вітчизняних онкологів каже і головний лікар Київської міської онкологічної лікарні Геннадій ОЛЕЙНИЧЕНКО. За його словами, принципових відмінностей у методах лікування немає, хоча, звичайно, не в усіх лікарнях та диспансерах є можливість використовувати деякі види дорогої апаратури. Що ж до цифр виживання пацієнтів в Україні та розвинених країнах Заходу, які дуже різняться, – то, на його погляд, винна в цьому не низька кваліфікація лікарів, а пізнє виявлення захворювання. За кордоном люди відповідальніше ставляться до свого здоров’я, регулярно відвідують лікарів, а тому рак удається «захопити» вже на дуже ранніх стадіях, коли він значно легше піддається лікуванню.

Взагалі, якщо поговорити з провідними фахівцями-онкологами, то приводів для оптимізму навіть у такій глибоко песимістичній галузі медицини, як онкологія, достатньо. Так, за останніх п’ять-шість років у світі стався серйозний прорив у хіміотерапії. Вже нинішнього року фармацевтичні компанії почали поставляти на український ринок препарати, ефективні навіть проти поширених форм раку. Тобто якщо раніше ми знали, що, наприклад, рак молочної залози, за наявності метастазів у легенях, печінці чи кістках скелета, — четверта клінічна група і людина приречена, то сьогодні таке захворювання цілком реально вилікувати аж до повної регресії процесу.

Технологічний прорив відбувся і в іншому традиційному методі лікування — променевій терапії. Її ефективність великою мірою залежить від джерела випромінювання. Поява ж лінійних прискорювачів чи мікротронів, які лікують електронами і відбитими фотонами, дозволяє локально опромінювати пухлину, практично не ушкоджуючи навколишніх тканин. І це дуже важливо, бо старі апарати променевої терапії давали величезну кількість ускладнень, оскільки не щадили ні злоякісних клітин, ні здорових. Власне, весь комплекс лікування онкологічних хворих — як лікарські засоби, так і променева терапія — став ефективнішим та «прицільнішим», отже – і милосерднішим до хворого.

З’являються і принципово нові методики. Наприклад, імунотерапія, коли впливають не на саму пухлину, а на посилення протипухлинного захисту організму. Досить широко використовується і метод кріотерапії — лікування злоякісних новоутворень із допомогою низьких температур, коли пухлина виморожується рідким азотом. Російські онкологи запропонували поєднати хірургічний метод із променевою терапією: лікар розкриває грудну або черевну порожнину і, перш ніж видалити пухлину, опромінює її, знищуючи в такий спосіб метастази, що утворилися.

З раком намагаються боротися з допомогою спеціальних вірусів, які містять дефектний ген, а також генетично модифікованих бактерій, що потрапляють в організм зі звичайного шприца, а потім дуже швидко знаходять свій «об’єкт», знищуючи ракові клітини зсередини.

Але, мабуть, найважливіше – це точне встановлення діагнозу. В Україні сьогодні роблять (правда, лише в одній лабораторії) імуногістохімічне дослідження, яке дозволяє визначити гормональне тло, на якому виник пухлинний процес, здатність клітин до швидкого поділу, чутливість до хіміопрепаратів і променевої терапії. На підставі патоморфологічного висновку формується вся подальша тактика лікування, з’являється можливість його оптимізувати — зробити максимально ефективним при мінімальних утратах. Неймовірно багато важить, як відзначають онкологи, і визначення онкомаркерів: із їхньою допомогою можна не тільки виявити наявність захворювання, а й визначити якість лікування, сказати, наскільки воно було ефективним і чи потрібно проводити повторний курс.

* * *

У резолюції 11-го з’їзду онкологів України записано кілька програмних пунктів. По-перше, відбито думку більшості учасників щодо необхідності створення Національного інституту раку — впродовж найближчого місяця (тепер справа лише за чиновниками). Затверджено єдині стандарти діагностики й лікування, обов’язкові до застосування на всій території країни, а також програму боротьби з онкозахворювання на найближчих дев’ять років. Констатується в резолюції і той факт, що в країні є лікарі, здатні подавати хворим спеціалізовану допомогу за найвищими стандартами. Однак проблема доступності цієї допомоги залишається. Принаймні доти, доки ми не впровадимо у звичайну практику своєчасну закупівлю необхідних для хворих ліків за реальними цінами. Адже яка, зрештою, різниця – за стандартами лікувати чи без них, якщо лікувати буде нічим?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі