Трійня у великодньому кошику

Коли Оксана дізналася, що в неї буде трійня, то й не знала — радіти чи печалитись. Вони з чоловіком так довго чекали на цю радісну звістку, але в серці наростала тривога — чи вистачить у неї здоров’я виносити трьох діток?!

Тривожилася не лише майбутня мама, але й лікарі. Тому Оксану з центральної районної лікарні направили на консультацію до Полтавської обласної клінічної лікарні, де є висококваліфіковані фахівці, новітнє обладнання і налагоджені сучасні методики. Оксана слухала заспокійливі слова медиків, чітко виконувала всі рекомендації і з завмиранням серця чекала найважливішого у її житті дня. Пологи, як і передбачалося, були передчасними, тож у січні на світ з’явилися Назарчик, Софійка і наймолодший Тарасик. Старшенькі, зважаючи на обставини, мали нормальну вагу — 1300 і 1100 грамів, а Тарасик важив усього ...670 грамів. Мама всі очі виплакала — чи виживуть її крихітки?..

— Назарчика та Софійку вже давно виписали додому, де ними тішиться вся родина, а Тарасик підростає у відділенні інтенсивної терапії обласної дитячої лікарні. Він став улюбленцем усього медичного колективу, кожен, хто приходить на чергування, відразу ж поспішає до малюка — як він там?

— У нас жартують, що Тарасик уже повзає по кювезу. Він за цей час добре підріс — став утричі важчим, активним, гарненьким малюком, — розповідає Олександр Варяниця, завідувач відділення інтенсивної терапії Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні. — Усього півтори доби він був на апаратному диханні, але зараз усе гаразд — дихає самостійно. Думаю, що такого результату досягли завдяки тому, що відразу ж після появи на світ, малюкові ввели препарат, який розкриває легені.

— Наскільки складно виходжувати таких крихіток?

— Звісно, непросто. За даними експертів, перша доба життя такої дитини обходиться у 7500 гривень, згодом витрати дещо зменшуються — це пов’язано з тим, що саме в перші години життя застосовують дуже дорогі фармпрепарати. Досвід свідчить, що ці ліки необхідно вводити до першого вдиху новонародженого — тоді ефект буде максимальним. Зараз цей препарат коштує 3500 гривень (в Києві — 4500 грн. — Авт.), і, на жаль, ціна його постійно зростає. Треба заздалегідь подбати про те, щоб ліки у потрібну мить були під рукою — бо їх треба підігріти, підготувати і ввести ще у пологовій залі, тільки-но маля з’явилося на світ. Рахунок іде на секунди!

Раніше нам здавалося, що маля вагою 1200 грамів — зов­сім крихітне. Проте зараз така вага сприймається зовсім інакше — це вже начебто й непоганий результат. Правду кажуть, досвід — найкращий вчитель. Передчасно народжених дітей у відділенні інтенсивної терапії, хоч як прикро, пройшло набагато більше, ніж доношених; лише малюків, вагою менше кілограма, було четверо. Багато виходили і таких, хто набрав від 1500 до 2000 грамів, вони освоїлися, а ми вже знаємо, у який кювез яке малятко класти, де йому буде краще.

Медики жартують, що Полтавщина останнім часом серйозно взялася за вирішення демографічної проблеми — торік народилося більше ста пар двійнят і дві трійні, й в нинішньому році вже дві мами порадували свої родини трійнями, а ще одна готується до такої ж події. Друга трійня з’явилася на світ кілька днів тому. Новонароджені разом із мамою ще перебувають у пологовому відділенні обласної клінічної лікарні, на щастя, всі вони добре почуваються. Малюків незабаром переведуть до дитячої лікарні, де вони будуть під наглядом лікарів, аж доки не наберуть потрібної ваги.

Обом трійням під час пологів допомогла Ганна Шкоденко, голов­ний акушер-гінеколог управління охорони здоров’я Полтавської ОДА. Коли з’являється вільна хвилина, вона також забігає подивитися, як росте Тарасик, адже випадок із ним, попри її багаторічний досвід, вважає досить неординарним.

— Народжуваність в області дійсно зростає, — констатує Ганна Іванівна. — За перший квартал цього року у нас народилося на 12% більше дітей, ніж за такий самий період торік. Але нас дуже непокоїть репродуктивне здоров’я жінок, бо за останні 10—15 років воно значно погіршилося. Чому? В першу чергу тому, що багато дівчат і жінок не дбають про своє здоров’я — ранній секс, безладне статеве життя призводять до інфікування такими небезпечними хворобами, як ВІЛ/СНІД, сифіліс, до яких додаються ТОРЧ-інфекції та запальні процеси. Це вкрай негативно впливає на перебіг вагітності, призводить до передчасних пологів або безпліддя. Безумовно, це також погіршує стан здоров’я плоду — формуються вроджені вади розвитку, кількість яких за останні роки зросла в десятки разів. Ми аналізували дані 25-річної давнини — тоді рівень вроджених вад розвитку складав 0,4—0,8 %, а нині цей показник сягає 4—5%. Вивчаючи фактори впливу, дійшли беззаперечного висновку — в першу чергу до цього призводять інфекційні хвороби статевих органів.

— Що робиться для того, аби змінити ситуацію, вплинути на свідомість майбутніх мам?

— На Полтавщині, як і по всій Україні, створені служби планування сім’ї та медичної генетики — у нас діє і обласний центр планування сім’ї, і мережа кабінетів в усіх райлікарнях. Велику увагу приділяємо мережі кабінетів підліткової гінекології. На жаль, норми моралі сьогодні не в пошані, молодь вважає їх пережитком, не замислюючись над тим, до чого у недалекому майбутньому може призвести вседозволеність. Ми звернулися з пропозиціями до управління освіти, хочемо, щоб на уроки валеології запрошували лікарів. Адже йдеться про питання, які педагогам важко розкрити. Лікар же набагато краще пояснить, наведе приклади з власної практики; певний вплив матиме і його авторитет. Крім того, жодна дитина не буде відверто запитувати свого педагога про те, що її найбільше турбує — це вже етичні норми. Якщо такі бесіди проводити окремо для хлопців і дівчат, сподіваємося, це буде ефективно.

Одними з перших в Україні ми почали створювати районні центри материнства, в яких проводиться просвітницька робота з підлітками, з вагітними жінками — до них приїжджають гінекологи, психологи, показують їм відео­фільми, відповідають на запитання. Таке навчання для підлітків, ми вважаємо, слід починати з 12—14 років — треба встигнути все пояснити ще до «сексуального дебюту». Можливо, таким чином вдасться відтермінувати цю подію на певний час, і добре було б, якби хоч до закінчення школи. Чому це так важливо? Бо під час «сексуального дебюту», як правило, половина дівчат зустрічається з ТОРЧ-інфекцією, яка потім нагадуватиме про себе чи не все життя.

— Раніше жінок, які вперше ставали матерями після 26 років, називали досить образливо — «старородящими». Чи полегшують нові технології пологи таким жінкам?

— Я вважаю, що народжувати після 28—30 років навіть краще, бо це вік фізичної і моральної зрілості, усвідомлення відповідальності за нове життя. І якщо пологи приймають правильно, то такі жінки народжують нормально.

Раніше було багато агресивних технологій, через які іноді навіть були випадки материнської смертності. За роки роботи ми пережили не одну інновацію: приходить новий професор у клініку і запроваджує нові методи — то нам кажуть, що необхідно проколювати навколоплідний міхур, то слід проводити стимуляцію; був час, коли кесарський розтин рекомендували мало не кожній породіллі. Однак рекомендації — це одне, а практика — зовсім інше. Проаналізувавши статистику, ми побачили, що рівень смертності новонароджених не зменшився через те, що зросла кількість кесарських розтинів. У чому причина? Всі знають, що вагітній жінці прописують далеко не всі ліки, бо передусім оберігають від їхнього впливу плід. А коли вона народжує, коли робиться кесарський розтин — про це забувають. А що буде після введення фармпрепаратів з немовлям? Відомо, що найбільш чутлива клітина — молода, а в дитячому організмі «наймолодший» — голов­ний мозок, він першим зазнає шкоди. Агресивні методики лишилися в минулому, зараз багато чого змінилося. В той же час не можна відкидати все, що було раніше — до кожної жінки необхідно підходити індивідуально, лікар зобов’язаний спрогнозувати стан здоров’я матері та дитини, пологи, передбачити можливі ускладнення, і лише тоді обрати тактику — час розродження, метод і т.д. Таким чином нам вдається багато чого попередити завчасно — якщо народжується проблемний малюк, то його відразу ж можна перевести до обласної дитячої реанімації, де працюють лікарі, які володіють складними технологіями щодо виходжування новонароджених.

— Чи не найбільше переживань, мабуть, у тих жінок, які виношують двійню, а тим більше трійню — адже пологи у таких випадках передчасні.

— Вам Тарасик наш сподобався?! Ми використовуємо всі методи попередження передчасних пологів, а також методики дозрівання легень в утробі матері — ми вже переконалися в їхній ефективності. Свого часу професор Грищенко поділилася з нами цим досвідом, і ми побачили, що навіть ті діти, які народилися недоношеними, з малою вагою, менше потребують апаратного дихання, бо легені у них зрілі. Тепер у нас є протокольні, а частково власні (яких ще і в протоколах немає) технології дозрівання легеневої тканини в утробі матері, що дозволяють зменшити число дітей, що потребують вентиляції легень у два-три рази. Дітки у таких випадках набагато краще почуваються — у малюка вага трохи більше кілограма, а він дихає самостійно і намагається повзати по кювезу. Це неодноразово підтверджено практикою, і цілком справедливо можна вважати доказовою медициною, — наголосила Г.Шкоденко.

Полтавщина однією з перших взялася за реалізацію проектів «Клініка, дружня до молоді» та «Клініка, доброзичлива до дитини» — необхідні сертифікати вже одержали медичні заклади Полтави, Кременчука і Миргорода, незабаром до них приєднається і Котелевська ЦРЛ. За словами Ігоря Пирогова, голов­ного фахівця з питань материн­ства і дитинства управління охорони здоров’я ОДА, на Полтавщині вже немає жодного пологового відділення, де б новонароджені були окремо від мам, нормою стали так звані партнерські пологи — кожне друге немовля з’являється на світ у присутності батька.

«Це змінює на краще ставлення чоловіка до своєї дружини і до дитини. Коли під час пологів присутній чоловік або мама, це велика підтримка для породіллі. До того ж за таких умов ніколи не виникає конфліктів або розмов стосовно того, що дитину підмінили чи вкрали.

За останні півтора року ми пройшли досить напружений шлях, який багато чого навчив. Зараз система вже сформувалася, зрозуміли як, коли і що робити: щоп’ятниці в дитячій клінічній лікарні збирають неонатологів на навчання, аналізують ситуації, обмінюються думками. Однак нас дуже непокоїть те, що за такої напруженої роботи неонатологи не мають жодної мотивації. Їхні колеги реаніматологи все-таки мають певні преференції — їм зараховується стаж рік за два, враховується інтенсивність праці, шкідливі умови. А неонатологів, які працюють поруч, на превеликий жаль, оминули увагою. Сьогодні ж їхня робота як ніколи складна, відповідальна й напружена. Коли почали реєструвати дітей з малою вагою, загальної стратегії не було — кожна область робила це по-своєму. Ми почали її вибудовувати ще у 2005 році, але потім зрозуміли, що без реорганізації акушерської служби нічого не зміниться. Сьогодні вже можна сказати, що ми успішно подолали перший етап і розуміємо, куди нам рухатися далі», — переконаний Ігор Пирогов.

Демографічна криза, звісно, робить свою чорну справу — щороку з карти України зникають десятки, а, може, й сотні сіл, в тому числі й на Полтавщині. Тому заслуговує уваги й той факт, що разом із ростом народжуваності, збільшується кількість багатодітних родин у селах. Медики докладають усіх зусиль, щоб і мами, і діти були здоровими. Напередодні Великодня обласна держадміністрація планує відвідати кожну таку родину, щоб привітати і вручити пасхальні кошики.

— Нас дуже тішить той факт, що все більше жінок народжують не лише третю-четверту, але й п’яту або шосту дитину, — розповідає Надія Мякушко, заступник голови Полтавської ОДА. — Ми торік відновили 14 дитсадків у сільській місцевості і чотири в містах області. А цього року до них вже додалися вісім садочків у різних районах. Звичайно, відіграло свою роль підвищення виплат при народженні дитини, але це свідчить і про бажання мати дружну велику сім’ю. У кожному районі діють школи відповідального батьківства і центри матері та дитини, багато з яких у дуже хорошому стані, приміром, у Кобиляцькому, Котелевському, Пирятинському та Диканському районах, у Полтаві та Кременчузі. Хоча, скажу відверто, ми ще не забезпечили такий технічний рівень, який би хотілося.

— А сплеску відмов від новонароджених немає? Багато скептиків прогнозували, що високі виплати саме до цього й призведуть.

— Ні, на щастя, такого сплеску немає. У Кременчуці є «Будинок малятка» на 146 місць — сьогодні там виховується менше 100 хлопчиків і дівчаток. Кількість дітей у цьому закладі помітно зменшенується. Зараз ми готуємо зміни до його статуту, бо тут малюки перебувають від народження до чотирьох років, а потім їх переводять до іншого дитбудинку, і нарешті — до школи-інтернату. Ми внесемо зміни до статуту, щоб дітки там перебували до шести років, отримали дошкільну підготовку, а вже потім ішли до школи. В області склалася сприятлива ситуація з усиновленням — створюємо будинки сімейного типу, багато діток добрі люди беруть під опіку.

На Полтавщині так склалося, що охорона здоров’я, а особливо материнство і дитинство, не на словах, а насправді є пріоритетними: торік обласний бюджет було перевиконано на 45 млн. гривень, 34 млн. з яких пішли на охорону здоров’я; за 2006 рік — на 16 млн. гривень, і 15 з них пішло на медицину — саме тоді добудовували корпус обласної лікарні. Отож першим прийняло пацієнтів саме відділення акушерства і гінекології, яке оснастили сучасним високоефективним обладнанням.

— Здоров’я матері і дитини багато в чому залежить від рівня первинної медичної допомоги. В Україні, як і в усьому світі, зростає дефіцит медичних кадрів, а, як відомо, від цього найбільше потерпають сільські райони. Як ви заохочуєте випускників, щоб вони їхали працювати в райлікарні та сільські амбулаторії?

— У Полтаві та Кременчуці немає кадрового голоду, а у віддалених районах, на жаль, це питання не вирішено — не хоче молодь їхати в село. Ми прагнемо передусім забезпечити фахівців житлом — у Гадячі, Зінькові, Чорнухах є по дві-три квартири, які готові прийняти мешканців. У Кременчуці та Комсомольську практично немає черги на житло — свого часу заводські гуртожитки там передали у комунальну власність, відремонтували і надали це житло бюджетникам — медикам та освітянам. Маємо намір застосувати цей досвід і в Полтаві.

Але ми також розуміємо, що з кожним роком зменшується кількість юнаків і дівчат, які мріють про професію лікаря, тому й пропонуємо районам і навіть сільським радам — шукайте здібних учнів у школах, направляйте їх на навчання у медичні коледжі та Полтавську стоматологічну академію, підтримуйте їх, і вони згодом повернуться додому на роботу. Машівський район минулого року направив сім випускників до медичної академії, Гадяцький — дев’ять. Я розумію, що не всі вони повернуться, але принаймні половина таки буде працювати в рідному районі. У Машівському районі підписали тристоронні угоди — між сільською радою, медакадемією і студентом, за навчання якого платить місцева громада. Зрозуміло, що після закінчення навчання молодий спеціаліст зобов’язаний відпрацювати у своєму рідному селі, а якщо він вирішить працевлаштуватися в іншому місці, то мусить повернути ті кошти. Шукаємо різні варіанти. Народжуваність потроху зростає, в селах відновлюються дитячі садки — без медиків ніяк не обійтися.

— До речі, серед тих мам, які народжують другу чи третю дитину, є медичні працівниці?

— Безумовно є! Можу похвалитися своєю радістю — моя невістка-лікарка нещодавно подарувала мені другого онука. Я сама з багатодітної сім’ї — народилася одинадцятою дитиною в сім’ї, зростала, обігріта їхньою любов’ю і увагою, тому й ставлюся до таких родин по-особливому.

У нашій області вже 313 багатодітних сімей, де є п’ятеро і більше дітей. Їм добре допомагають на місцевому рівні, забезпечують путівками для оздоровлення. Ми, в свою чергу, прагнемо показати, що багатодітна родина — це сучасно і престижно, хочемо зламати стереотип про те, що там, де багато дітей —сім’я обов’язково бідна, страждає від безгрошів’я. Батьки, які виховують трьох неповнолітніх дітей, нині отримують від держави близько 2,5 тисячі гривень щомісяця, а до цього ще додайте субсидії, доплати з місцевого бюджету, безоплатне утримання в дитячих садках та безкоштовне харчування в школі. Коли ж мама й тато працьовиті, мають власне підсобне господарство, обробляють город, то, погодьтеся, діти виростають в хороших умовах, дружними та працьовитими.

— Чи відзначені багатодітні мами Полтавщини державними нагородами?

— У нас близько трьох тисяч жінок мають почесне звання «Мати-героїня». Дуже часто колегії обласної держадміністрації починаються з виголошень пошани багатодітним мамам — в урочистій обстановці разом із квітами їм вручають посвідчення матері-героїні, гарні подарунки, зал вітає їх стоячи. Це дуже зворушлива церемонія, і запам’ятовується вона на все життя.