Коронавірус Україна - чи Зможе уряд не допустити епідемії COVID-19 - Здоров’я - dt.ua

Тест системі: коронавірус вже в Україні

3 березня, 21:30 Роздрукувати Випуск №1284, 28 лютого-6 березня

Більшість українців не впевнені в здатності влади ефективно протистояти COVID-19. Але чи справедливі їхні сумніви?

© МВС України

3 березня в Чернівецькій області офіційно зареєстровано перший випадок інфікування коронавірусои COVID-19, про що на брифінгу повідомив головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Як і передбачалося, коронавірус було завезено до України з Італії. Першим зараженим став 38-річний чоловік, який минулого тижня повернувся з цієї країни на автомобілі разом із дружиною. На цей момент він перебуває в окремому боксі обласної інфекційної лікарні, його захворювання, за даними джерела DT.UA у МОЗ, проходить у легкій формі. Дружина захворілого перебуває в самоізоляції, як і прописано протоколом ВООЗ у таких ситуаціях. 35 людей, включаючи медперсонал і прикордонників, з якими контактував інфікований хворий, попереджені та перебувають у самоізоляції. Біопроби захворілого буде відправлено на перепідтвердження до референтної лабораторії Лондона.

Напередодні DT.UA отримало у своє розпорядження результати дослідження, що проводилося з 13 по 23 лютого компанією "Нью Імідж Маркетинг Груп" на замовлення Українського інституту майбутнього. Кілька запитань стосувалися оцінки населенням ситуації з коронавірусом. Так, на запитання "Чи впорається українська влада з епідемією коронавірусу?" 51% респондентів відповіли, що швидше за все або точно не впорається; 25% — швидше впорається. І лише 12% вважають, що українська влада з епідемією коронавірусу точно впорається.

З думкою більшості важко не погодитися, враховуючи, що систему протидії поширенню будь-яких особливо небезпечних інфекцій у нас було розвалено. Санепідслужба припинила своє існування. Лікарів-епідеміологів перестали готувати. Структур, які могли б ефективно протидіяти ввезенню та поширенню захворювання, у нас немає. Тільки в середині минулого тижня в Україні знову з'явився головний державний санітарний лікар, спроможний ефективно та швидко приймати рішення щодо здійснення карантинних, ситуаційних заходів, обмеження пересування громадян на певній території.

Що дивно, за такої оцінки спроможності влади протистояти поширенню коронавірусу деякі побоювання, пов'язані з цією інфекцією, згідно з дослідженням мають 41% опитаних. У 36% немає жодних побоювань, 19% відчувають страх (з них 26% — віком 60+ років).

Крім того, 45% опитаних переконані, що коронавірус створений штучно та розповсюджений спеціально. 22% вважають, що це — випадковий витік, 19% — природне явище. Оскільки на даний момент джерело вірусу, яке могло б підтвердити його природне походження, не встановлено (ніхто точно не може сказати, від якої тварини коронавірус передався людині, транзитний переносник — панголін), останнім часом у ЗМІ циркулювало чимало конспірологічних версій. Природно, що це позначилося й на відповідях респондентів.

Однак після санжарських подій певні висновки, на думку поінформованих джерел, усе-таки було зроблено. Те, що в Україні з'явився головний державний санітарний лікар, вселяє оптимізм. До цього запроваджувати карантин на якійсь певній території місцевим органам влади можна було тільки рекомендувати. Конституційні права громадян на свободу пересування могли бути обмежені лише через механізм оголошення надзвичайної ситуації на окремій території Комісією з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Механізм досить тривалий і менш ефективний, ніж моментальна реакція головного санітарного лікаря щодо, наприклад, примусової госпіталізації людей з підозрою на коронавірусну інфекцію або ж здійснення карантинних і обсерваційних заходів із контактними особами.

Читайте також: Санітарний контроль

Сьогодні існує впевненість, що при ефективному використанні коштів резервного фонду реагувати на окремі спалахи в окремих регіонах можна дуже швидко, оскільки в законі про санепідблагополуччя чітко визначено перелік повноважень головного санітарного лікаря.

Андрій Скіпальський
Український кризовий медіа-центре

"Заходи, які нині вживаються, своєчасні. Суть і якість прийнятих рішень адекватні, — коментує готовність України до можливої епідемії коронавірусу директор директорату громадського здоров'я МОЗ Андрій Скіпальський. — Але от виконання в нас, як завжди, страждає. Тому що це залежить від багатьох рівнів влади, адміністративного підпорядкування та відповідальності осіб. Є Національний план заходів, що складається з 22 пунктів. Він досить комплексний і є хорошим прикладом того, як потрібно структурувати рішення. Якби ми їх виконували, наприклад, рішення про запровадження обмеження експорту/реекспорту… Чому ці заходи не було прийнято відразу?

Що ж до готовності системи, то практика ЄС показує, що навіть найбільш умовно готові та розвинені, зі стабільними економіками країни, такі як Італія або Велика Британія, до спалахів епідемій виявляються не готовими.

Зараз ми маємо бути готовими до реагування на перші випадки. Крім захисту та охорони санітарних кордонів, тобто скринінгу і спроб відстежити окремі випадки, ми мусимо бути готовими до ефективного прийому пацієнта, епідрозслідування контактних осіб, їх ізоляції/самоізоляції. Усі заходи, на які переформатувалося міністерство, — це саме готовність лікарів прийняти перші випадки і якісно відпрацювати оточення. Щодо великих спалахів поки що не прогнозуватимемо.

Алгоритм дій було затверджено 2 березня. Є коментарі, які необхідно відпрацювати, і тоді в нас буде алгоритм дій для кількох фаз різних рішень із впровадження різних положень на рівні держави. Головне — скільки таких випадків і що ми робимо, коли він один, коли їх десять і коли сто.

Рівень довіри до уряду низький завжди. Скептичне ставлення відображене і в опитуванні. Людині важко оцінити готовність системи, вона робить це дуже емпірично й емоційно. 51відсоток тих, хто впевнений, що влада з епідемією не впорається, — можливо, це ще кредит довіри. Ми маємо довести протилежне.

Ситуація постійно змінюється. Плюс у тому, що, як я бачу, всі органи влади сприймають ризик як реальний. Суб'єктивно, на основі селекторних нарад із приводу коронавірусу, де були жорстко поставлені умови, готовність із тих або інших питань у регіонах за останній тиждень, я оцінюю краще. В усіх регіонах проходять місцеві заходи, виділяються кошти. Зараз ми починаємо моніторинг закладів охорони здоров'я. У нас є проблеми, їх багато. Але краще їх знати й намагатися закрити. Те, що можна закрити управлінськими рішеннями, ми закриваємо. Фінансові рішення шукаємо. Питання не в тому, що немає грошей, а в тому, як швидко ми зможемо реалізувати ту чи іншу закупівлю обладнання й засобів індивідуального захисту. Державний механізм зараз не пристосований до надшвидких оперативних вирішень таких ситуацій. Певною мірою він реакційний. Рішення приймаються швидко, але, мабуть, хочеться, щоб вони приймалися ще швидше. Питання коштів дуже важливе. До нього прикута велика увага суспільства. Тому все буде зроблено максимально чітко, відкрито і обґрунтовано.

Чи достатньо тест-систем? Перші тест-системи, розраховані на кількість до 30 випадків, були закуплені Центром громадського здоров'я 10 лютого. Потім ВООЗ передала 300 тест-систем, які дозволяють оцінити до 1000 випадків. Нині надходять швидкі тести, які дадуть можливість оцінити до 3000 випадків загалом. Тому тест-системами ми забезпечені. Вони зберігаються централізовано. Рішення про необхідність передачі тест-систем на місця прийматиметься пізніше".

"Все залежить від сценарію, — вважає головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. — Ми готові до виявлення випадків, ізоляції та надання медичної допомоги. Тим часом усе залежатиме від того, як буде розвиватися епідемія — за оптимістичними чи песимістичними прогнозами. Сьогодні передбачити це дуже важко. Ми не знаємо, яка кількість населення може в один момент постраждати. Тому під час епідемії мають вноситися корективи. Ми це навіть розглядали на оперативному штабі Мінздоров'я ввечері 2 березня. Оскільки інфекція нова, провести звичайне епідемічне математичне моделювання складно. Наприклад, прогнози по КНР не справдилися, — випадків значно менше. Але система охорони здоров'я готова, — я відвідував різні установи. Всі згадують 2009/2010 рік, коли в нас був пандемічний грип, блискавичні форми розвитку так званого свинячого грипу, що потребували реанімаційних заходів набагато частіше, ніж тепер.

Учора, до речі, пройшла скайп-розмова ВООЗ із усіма міністрами країн ЄС. Україна теж була залучена. ВООЗ презентувала піраміду щодо складних і критичних випадків. Наприклад, 80-ти відсоткам тих, хто захворіє на коронавірусну інфекцію, не знадобиться госпіталізація. Близько 17 відсоткам потрібні будуть госпіталізація та медичний нагляд, можливо з переходом на якусь певну терапію з внутрішньовенними ін'єкціями. Тим часом 3,5–5 відсоткам людей знадобиться медична допомога у відділеннях інтенсивної терапії. Ось це ми зараз і розраховуємо — дивимося, щоб наші відділення інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях були готовими, а також щоб ми чітко знали, які відділення за межами інфекційних стаціонарів (у разі їх заповнення) можуть бути готовими прийняти пацієнтів, і як ці маршрути мають бути відпрацьовані з урахуванням того, аби якомога якісніше локалізувати поширення інфекції в межах установи, в якій надається медична допомога хворим на коронавірус.

На цей момент ми опрацювали тільки статистичну інформацію, зробили точкові виїзди. 28 лютого в.о. міністра охорони здоров'я А.Семиволос підписав наказ, яким було запущено перевірки комісій по певних шпитальних базах. 3 лютого Кабмін дав розпорядження органам місцевого самоврядування підготуватися до перевірок. Зараз, уже безпосередньо на місцях, за опитувальниками ВООЗ ми хочемо звірити готовність наших установ до коронавірусу, — чи правдива документально надана інформація, чи справді укомплектованість така, як нам представили. Після цього прийматимуться рішення.

Вчора ми узагальнили додаткову потребу в засобах індивідуального захисту та обладнанні для доукомплектації, наприклад інфекційних стаціонарів, і звертаємося до Кабміну з проханням додатково виділити кошти з резервного фонду бюджету, щоб досягти повної готовності.

На жаль, МОЗ не може забезпечити наявність захисних масок в аптечній мережі. Нам удалося досягнути домовленості з комунальними фармацевтичними підприємствами, щоб вони купували їх у дистриб'юторів і поставляли до комунальних аптек. Ми писали запити від МОЗ на митницю, відслідковували динаміку й помітили, що експорт/реекспорт збільшується, тому звернулися в Мінекономрозвитку з проханням про заборону експорту/реекспорту. Мінекономрозвитку нині розглядає це питання. Крім того, воно перебуває на постійному зв'язку з легкою промисловістю, щоб відпрацювати механізм — як спонукати місцевих виробників і дистриб'юторів продавати засоби індивідуального захисту саме в нашій аптечній мережі.

Є чіткі рекомендації ВООЗ, хто, коли та як повинен одягати маску. Ці рекомендації є в нас на сайті. Маску має одягати тільки людина, яка занедужала і змушена десь пересуватися. Це — маркер. Людина занедужала — вона надягає маску, щоб не наражати на небезпеку інших людей. Тому здорова людина про всяк випадок має триматися від неї на відстані мінімум півтора-два метри. У нас же всі чомусь думають, що маска — це спосіб захисту, і одягають її на здорових людей.

Панікувати не потрібно. Хвороба має характеристики грипоподібного захворювання. Є певна настороженість, оскільки це новий вид вірусу, який циркулює вперше та може поводитися по-різному. Тому ВООЗ і оголосила ситуацію з поширенням коронавірусу надзвичайною подією в сфері громадського здоров'я, щоб системи охорони здоров'я країн підготувалися.

Що ж до алгоритму дій на випадок епідемії, то учора його розглянули. Ми відпрацьовуємо всі механізми — як і які заходи вживатимуться та при якій кількості випадків реєстрації коронавірусної інфекції в Україні. Тобто ми відпрацювали чітко, коли та як за поданням головного державного санітарного лікаря запроваджуємо обмежувальні протиепідемічні заходи, і коли, наприклад, на цій самій території будемо оголошувати карантин, який вводиться вже Кабміном. Нині алгоритм проходить юридичні узгодження.

Наскільки відомо, вірус мутує дуже швидко. Мутація — один із елементів, який відслідковують вірусологи для того, щоб розробляти тест-системи та імунобіологічні препарати. Допоки не розроблено вакцину, спроможність вірусу до мутації не є критичною. Вона може ускладнювати ситуацію, оскільки кожна мутація може зробити вірус агресивнішим. Але може й, навпаки (як це було у випадку з побратимом коронавірусу SARS), привести до того, що вірус узагалі втратить свій епідемічний потенціал.

Щодо забезпечення тест-системами. Моє завдання — зробити так, щоб тестування було доступним, якісним і ефективним. На сьогодні в нас є тест-системи, передані ВООЗ. Вони знаходяться у вірусологічній лабораторії Центру громадського здоров'я. У нас є підписані документи та розуміння того, скільки і як ми можемо передавати зразків до лабораторій Лондона та Німеччини. Тобто ми готові. Будемо працювати й тестувати.

Усім тестуватися на коронавірус не потрібно. Учора на скайп-розмові ми звернулися до ВООЗ, щоб вона представила єдиний чіткий алгоритм для всіх країн ЄС відносно тестування. Бо нині щодо доступності тестування в політичній площині часто відбуваються маніпуляції. У країні тест-системи є. Ми над ними працюємо. Якщо вітчизняні тест-системи зареєстровано та їхню ефективність підтверджено, то можна використовувати і їх. Повторною перевіркою якості даних, наданих виробником для реєстрації того або іншого виробу медпризначення, займається Державна служба України з лікарських засобів".

Як повідомило джерело DT.UA у РНБО, "Київгума" — єдиний виробник в Україні, який зараз проводить випробування спеціального одноразового костюма біозахисту. Якщо випробування будуть успішними, то цим видом засобу індивідуального захисту Україна теж буде забезпечена.

Враховуючи, що вчора алгоритм було винесено на обговорення штабу МОЗ, до кінця тижня він, мабуть, буде доведений до всіх органів влади, задіяних у цьому процесі. Наприклад, коли зафіксовано один випадок, виявляються особи, які контактували із захворілим, рекомендується самоізоляція, у телефонному режимі проводиться моніторинг, з появою симптомів — діагностика та, за необхідності, розміщення в інфекційній лікарні. Якщо в одному регіоні зареєстровано 10 випадків захворювання, усі громадські заходи припиняються. Школи та дитсадки закриваються на карантин. Щоб знизити кількість контактів між людьми, офісам рекомендується за змогою або перевести співробітників на віддалену роботу, або скористатися іншими механізмами. Якщо занедужали понад 100 чоловік, то розгортаються сили та засоби ДСНС, МВС. За необхідності підключаються військові. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво