Таке вже свинство, цей грип?

Ще один синтез мікробіології і зоології, як сказали б наші газети років двадцять тому, крокує планетою. Ученим дивним чином вдається назвати чергову заразу черговим дивним ім’ям. Багатьом упам’ятку — грип гонконзький, пташиний і бозна ще який. Тепер-от, будь ласка, свинячий.

Те, що будь-яка хвороба в принципі свинська штука, ніхто не сперечається. А тут, виходить, свинство подвійне. Втім, сховавши новий вид вірусу за позначенням А/H1N1, усі вже забули, чому спочатку грип обізвали «свинячим». Але — не про назву мова.

Як свідчить історія, саме Канада дала новому грипу путівку в міжнародне життя ще у квітні — після того, як черговий турист-мандрівник привіз вірус із Мексики. Щоправда, залишається незрозумілим, де він був до цього і чому з’явився наче нізвідки. Ні, ніхто не заперечує, що якесь нове захворювання є і воно небезпечне (а яке захворювання безпечне?). Але наскільки воно критичне?

У тій-таки Канаді, згідно зі статистикою, з квітня від нової модифікації вірусу грипу померло 115 осіб (при чисельності населення — понад 32 мільйони). Але чи від вірусу? Канадські лікарі, проаналізувавши анамнези захворювань, свідчать: вірус сам по собі не є причиною смерті. Просто він настільки сильний, що ослаблює імунну систему людини, а на цьому тлі або загострюються її хронічні захворювання, або виникають ускладнення. Але хто підраховував, скільки людей по всьому світі померло від ускладнень після простої ангіни? До речі, ця сама проста ангіна може дати ускладнення і на серце, і на нирки, і ще бог знає на що. І здатна якщо не вбити, то зробити людину калікою на все життя. Проте ж ніхто не піднімає пандемічну тривогу через ангіну. Відтак є підозра, що галас навколо А/H1N1 певною мірою рекламний трюк.

Адже справді, після появи
А/H1N1 уряди відразу кількох країн виділили енну кількість мільйонів доларів на дослідження та розробку вакцини. Після цього, скажімо, тільки канадський уряд уже оплатив понад 50 мільйонів доз (чисельність населення — 32 мільйони). Дивлячись тільки на ці факти, скажіть, кому на руку весь цей галас і паніка?

А тим часом повернімося в Канаду інфіковану. Такі хвилювання показують ступінь готовності держави до непередбачених обставин. Тут одразу після виявлення перших бацилоносіїв у всіх громадських місцях з’явилися коробочки на підставках із дезинфікуючими розчинами, а в магазинах — інші коробочки, з яких ви абсолютно безплатно можете витягти захисну маску. Якщо бажаєте, звісно. Треба сказати, марлю тут ніхто не розглядає як стратегічну сировину нарівні із золотом або ураном, а людину в масці можна побачити тільки в приймальні госпіталю. Тому що саме тут може з’явитися носій вірусу.

Неприродно швидко (як для нового медичного препарату) з’явилася й вакцина, на розробку і розгортання масового виробництва якої пішло трохи більше ніж півроку. Все це змушує замислитися як над дієвістю вакцини, так і над її безпечністю: клінічних випробувань практично не проводилося і про віддалені наслідки її застосування ніхто не має поняття. Проте вакцинацію почали в терміновому порядку. Спочатку вона передбачалася як поголовна. Але виробництво дало збій (до речі, про його причини ніхто нічого не знає), і тоді були визначені групи першочергової вакцинації. До цих груп увійшли діти від півроку до п’яти, жінки зі строком вагітності понад 20 тижнів, люди старші 65 років і з хронічними захворюваннями, медичні працівники, члени сімей тих, кому вакцинація з медичних міркувань протипоказана, а також жителі віддалених від медичних установ місцевостей. За традицією такі масові медичні заходи (до їх переліку входить, наприклад, і добровільний відбір донорської крові) проводяться в молах — величезних торгових центрах, які вже з’явились і в Україні. А оскільки вакцинація — безплатна акція, то в місцях її проведення збираються досить довгі черги — перші, які мені довелося побачити в Канаді.

Проте, як уже було сказано, «епідемія», особливо остання, — не стільки медичне, скільки соціальне явище. Як відомо, в Україні А/H1N1 став передвиборним козирем більшості партій (нехай це залишиться на їхній совісті). Але й у демократичній Канаді не обійшлося без проблем. Щойно було оголошено «групізацію» за ступенем ризику, одразу виник скандал, який, до речі, міг виникнути, мабуть, тільки в демократичній країні. Суть його полягала в тому, що серед першочергових виявилася... адміністрація семи госпіталів Торонто і дві посадові особи від медицини в Альберті. Їм приписується зловживання службовим становищем. Передбачаю, що уважний читач може мені заперечити: адже серед груп першочергового отримання щеплень значаться медичні працівники. Так, але за канадськими поняттями медпрацівник — це лікар, медсестра або нянечка. А от адміністрація госпіталю — не медичний персонал. Щоправда, всі раптом забули, що вакцинацію адміністративної верхівки госпіталів було проведено ще до оголошення груп ризику — тоді, коли вважалося, що доз вакцини вистачить на всіх і відразу. Але завдяки канадській пресі (преса скрізь однакова, їй аби скандалів побільше) розслідуватиметься справа про зловживання госпітальних адміністрацій, а двох адміністраторів з Альберти вже звільнено. Отакий парадокс.

До речі, в подібній ситуації, коли за справу береться уряд, проскочити «на шару» не вдасться. Навіть мільярдер не зміг би купити кілька доз вакцини, оскільки кожна ампула на урядовому обліку. Навіть безпосередньо на фірмі-виробнику. Адже компанія вже має проплачене урядове замовлення, втрачати яке або порушувати умови договору в капіталістичному світі нікому й на думку не спаде. Занадто дорогими в плані фінансів можуть виявитися наслідки.

І тут мимоволі порівнюєш і замислюєшся: хто в такій ситуації першим отримав би щеплення в Україні?..