«Справа про зникнення немовлят» — перезавантаження - Здоров’я - dt.ua

«Справа про зникнення немовлят» — перезавантаження

22 грудня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №49, 22 грудня-29 грудня

Світлану П. привезли до пологового будинку №6 м.Харкова, де вона народила мертву дитину. Їй про це відразу ж і повідомили, щоправда, дитину не показали з етичних міркувань, оскільки плід був мертвий ще до народження...

Світлану П. привезли до пологового будинку №6 м.Харкова, де вона народила мертву дитину. Їй про це відразу ж і повідомили, щоправда, дитину не показали з етичних міркувань, оскільки плід був мертвий ще до народження. Це було в листопаді 2002 року. Через кілька тижнів Світлана звернулася до прокуратури, впевнена, що її обдурили, що, як вона заявила, «...дитина десь є. Може, продали, я не знаю».

Прокуратура Орджонікідзевського району Харкова порушила кримінальну справу. У ході розслідування представником заявниці стала Тетяна Ісаєва (Захарова), голова Всеукраїнської федерації багатодітних сімей, яка відтоді почала робити у ЗМІ низку гучних заяв про факти викрадення дітей і торгівлі ними, їхніми органами та стовбуровими клітинами. 2003 року у зв’язку з тим, що Т.Ісаєва висловила недовіру прокуратурі Орджонікідзевського району, кримінальну справу передали спочатку в прокуратуру Київського району, а потім — у Харківську обласну прокуратуру та Генпрокуратуру.

Працівники пологового будинку №6 усі обвинувачення на свою адресу відкидали. У ході розслідування було проведено ексгумацію біовідходів, похованих на 17-му кладовищі Харкова, яку супроводжували відеозаписом, проте фактів, котрі б свідчили про викрадення й торгівлю дітьми або їхніми органами для подальшої трансплантації, встановлено не було. ДНК-експертизу біовідходів не проводили. Генпрокуратура України не підтвердила наведених Ісаєвою фактів, і у зв’язку з відсутністю складу злочину кримінальну справу було закрито. МОЗ видало наказ про вдосконалення діяльності акушерської служби, відповідно до якого жінка має тепер право на вибір пологового будинку й лікаря, а також на вільний доступ родичів як під час пологів, так і після них.

Однак у 2005 році Харків — з того ж самого приводу й з ініціативи тієї ж таки Тетяни Ісаєвої — знову опинився у центрі уваги. Тепер місто відвідала, на офіційне запрошення президента Ющенка, доповідачка Парламентської асамблеї Ради Європи Рут-Габі Вермо Мангольд. Представниця Ради Європи зустрілася із причетними до цієї справи особами, перед від’їздом із Харкова вона сказала автору цієї статті, що не може поки що зробити остаточних висновків. Пізніше в інтерв’ю газеті «КоммерсантЪ-Украина» пані Мангольд заявила: «Я переконана, що дітей справді крадуть». На запитання журналіста: «З якою метою можуть скоюватися ці злочини?» доповідачка ПАРЄ сказала: «...органи новонароджених можна пересаджувати іншим дітям, але не це головне. Такий матеріал придатний для трансплантації шкіри і забору стовбурових клітин».

Потім усе вщухнуло. І ось, що називається, перезавантаження. Кілька днів тому вже журналісти Бі-бі-сі звинуватили харківських лікарів у тому, що вони втягнуті в міжнародну торгівлю стовбуровими клітинами — «є підозри, що з цією метою використовують немовлят». При цьому Бі-бі-сі посилається на той-таки відеозапис ексгумації біовідходів у 2003 році й думку «відомого британського патологоанатома», чиї ні ім’я, ні посада не вказані. Фрагменти цього відеозапису могли бачити й українські телеглядачі.

Маховик скандалу, що вже було вщух, знову почав розкручуватися, створюючи і Харкову, і Україні вкрай негативну репутацію міжнародного дилера з продажу новонароджених «на запчастини». Я не буду вершити правосуддя, це справа компетентних органів.

Проте для цієї ситуації характерна одна прикметна особливість нашого часу, до якої журналіст повинен привернути увагу читачів. Маю на увазі той факт, що в основі скандалу лежить підозра у кримінальному використанні новітніх медичних технологій. Кріобіологія і кріомедицина — досить складна галузь дослідження, про яку звичайні люди, не фахівці, мають, у кращому разі, туманне уявлення. І, як свідчить «справа харківських лікарів», на цій непоінформованості, а найчастіше — й невігластві обивателя можна успішно спекулювати.

— Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України — єдина у світі наукова установа, що займається проблемою клітинної та тканинної терапії комплексно — від фундаментальних досліджень і експериментів до застосування у клініці. За наукові розробки з цієї проблеми наукові співробітники інституту отримали в різні роки Державні премії України. Валентине Івановичу, як ви можете прокоментувати галас навколо подій у 6-му пологовому будинку? — запитую директора інституту, лауреата Державних премій СРСР, УРСР і України, експерта Всесвітньої організації охорони здоров’я академіка НАНУ В.Грищенка.

— Навіть припущення, що для отримання стовбурових клітин і виготовлення з них препаратів потрібно красти і вбивати новонароджених дітей, звучить нерозумно, дико і бридко. Діти не є джерелом стовбурових клітин, оскільки, окрім усього іншого, це просто безглуздо.

Щоб ситуація стала для читачів зрозумілішою, нагадаю: стовбурові клітини, про які тепер говорить увесь світ, відкрив російський учений Максимов ще в минулому столітті. Саме ці клітини, котрі є прабатьками всіх клітин організму людини, лежать в основі клітинної терапії. Вони й називаються стовбуровими тому, що решта видів клітин походять із них, як гілки зі стовбура дерева. Це свого роду будівельні базові одиниці, які в різних кількостях містяться у будь-якому людському організмі, від ембріона в череві матері до людей похилого віку.

Інтерес учених до цих клітин викликаний тим, що вони заряджені «вибуховою» енергією росту й відновлення. А також тим, що вони мають дивовижну здатність за потреби трансформуватися в різні види клітин і таким чином допомагати відновлюватися тим чи іншим ураженим органам. Препарати з них, уведені пацієнтам із різними захворюваннями, можуть віддавати організмові свої біологічно активні речовини, тим самим сприяючи поліпшенню стану здоров’я людини і поліпшенню якості її життя.

— Коли були перші спроби лікувати людей із їхньою допомогою?

— Ще у 20-х роках минулого століття. До речі, ця тема прозвучала тоді у романі Булгакова «Собаче серце». Однак широкі можливості для застосування стовбурових клітин з’явилися тільки завдяки досягненням кріобіології — науки про вплив холоду на живі організми. Спеціалісти розробили такі способи низькотемпературної кріоконсервації живих клітин, які дозволяють створити їх запас і дають час для ретельної та всебічної перевірки кожного зразка.

Використовуючи світовий досвід, у наших лабораторіях клітини навчилися виділяти, тестувати, заморожувати для тривалого зберігання при температурі -196 °С і розморожувати так, щоб у результаті всіх цих перетворень вони залишилися живими й могли проявити сповна свої цілющі властивості. Таким чином, донорський матеріал перетворюється на стандартний препарат, готовий до вживання в будь-який потрібний час. Розроблені нашими вченими методи кріоконсервації запатентовані й використовуються в багатьох країнах.

1972 року в Харкові при Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ створено Низькотемпературний банк біологічних об’єктів, де в умовах глибокого холоду зберігаються зразки різних тканин та клітин. Його роботу побудовано в повній відповідності до стандартів Європейської асоціації тканинних банків. Тут створено єдину у світі міжнародну кафедру кріобіології під егідою ЮНЕСКО.

— Звідки ж беруться ці тканини та клітини?

— Джерел кілька. За кордоном особливу увагу приділяють ембріональним клітинам, які утворюються в найперші дні розвитку організму. Їх можна отримати тільки при штучному заплідненні яйцеклітини поза організмом, що називається — «у пробірці». Це перші клітини дроблення. Ми цим не займаємося — по-перше, в Україні це заборонено, а по-друге, застосування цих клітин, за деякими повідомленнями, може таїти в собі небезпеку через імовірний розвиток онкологічних захворювань. Проте Європарламент дав дозвіл і на їх використання, у тому числі у Великобританії.

Джерелом стовбурових клітин і тканин може бути також матеріал після штучного переривання вагітності, так званий утильний матеріал, на використання якого береться письмова згода жінки. Причому тільки після того, як вона прийняла рішення перервати вагітність за власним бажанням і прибула в медичний заклад. Відповідно до цієї специфіки, харківські кріобіологи працюють у контакті з кафедрою акушерства та гінекології Харківського медичного університету. До речі, з пологового будинку №6 жодних матеріалів ми ніколи не одержували й не одержуємо. На одному з витків цієї справи я був запрошений у харківську прокуратуру, де в письмовому вигляді це й засвідчив.

— А що стосується новонароджених...

— А що стосується новонароджених, то існує простий, ефективний і, природно, не кримінальний спосіб отримання їхніх стовбурових клітин — із плацентарної крові, яка залишається в пуповині після пологів. Вона нікому не потрібна і після народження дитини разом із плацентою завжди йшла у відходи. Тепер у нашому інституті це, фактично, основне джерело стовбурових клітин. А перед людьми відкриваються додаткові перспективи — клітини, отримані після народження дитини з її плацентарної крові, можна зберігати як недоторканний запас у так званому «Банку здоров’я». Якщо ця людина згодом, у будь-якому віці, занедужає чи постраждає в результаті нещасного випадку, їй можна буде пересадити її ж власні клітини без небезпеки відторгнення.

Стовбурові клітини з плацентарної крові — найбільш невинний, етично нейтральний і простий спосіб їх отримання. Питається, навіщо вбивати дітей, якщо можна отримати аналогічні клітини з плацентарної крові?

Природно, що Генпрокуратура України та Міністерство охорони здоров’я спростували інформацію про використання органів новонароджених з метою отримання стовбурових клітин. А Координаційний центр трансплантації органів заявив про відсутність сенсу у використанні органів новонароджених з метою трансплантації, оскільки незрілі органи не можна використовувати для пересадки дорослій людині через їхню функціональну неповноцінність.

— Серед іншого звучали також обвинувачення, що стовбурові клітини отримують із кісткового мозку новонароджених...

— Так, стовбурові клітини можна отримати з кісткового мозку. Проте виключно з кісткового мозку пацієнта, дорослої людини, котрій ці клітини потрібні. Наприклад, пацієнт страждає на нервові захворювання, хворобу Паркінсона — у такому разі з його власного кісткового мозку або його ж підшкірної клітковини отримують тканину, в якій є стовбурові клітини, їх обробляють особливими ростовими факторами, перетворюють на нервові клітини і йому ж таки вводять.

— Була історія з поїздом Харків—Москва, де нібито затримали людину, котра везла до Росії створені у вашому інституті людські ембріони...

— У нас була спільна робота за договором з однією з дослідницьких організацій Росії, присвячена вивченню впливу глибокого холоду на різні тканини. Ми передали аспірантові, який приїхав із Москви, заморожені в рідкому азоті клітини й тканини лабораторних пацюків. Оскільки їх перевозили через кордон, я як директор інституту написав необхідний офіційний супровідний лист. Проте чоловік не пред’явив папір на митниці. Коли факт перевезення виявився, було виконано експертизу вмісту термоса. Вона однозначно підтвердила, що то були пацючі тканини. Питання закрили.

— І все ж таки, чи можливі у принципі зловживання в галузі медицини, пов’язаній зі стовбуровими клітинами?

— Можливі, але вони не пов’язані з викраденням новонароджених! Вони лежать зовсім в іншій площині. Річ у тому, що за наявності коштів можна обладнати, образно кажучи, «підпільну» лабораторію і виготовляти там препарати стовбурових клітин. З тієї ж таки плацентарної крові, наприклад. Питання в тому, якої якості виходять ці препарати? Як вони впливають на пацієнтів? Чи перевіряються вони на наявність інфекції, як це ми робимо в інституті? Наприклад, на гепатит і ВІЛ-інфекцію? Чи не завдають підпільно виготовлені препарати шкоди пацієнтові?

Скориставшись нагодою, я закликаю потенційних пацієнтів відмовлятися від неперевірених джерел стовбурових клітин. Кабінет міністрів України своєю постановою дозволив займатися цією діяльністю суворо визначеній кількості державних і приватних медичних закладів, до числа яких входить і наш інститут. Ми досліджуємо клітини, виготовляємо з них препарати, проводимо клінічні випробування спільно зі спеціалістами ряду українських інститутів, наприклад Інституту неврології та психіатрії, Інституту проблем хребта і суглобів, Інституту трансплантології, Інституту нейрохірургії, з різними кафедрами Харківського медичного університету.

— Досягнення сучасної науки, особливо в галузі біології, генетики, медицини, викликають у людей не лише захоплення, а й побоювання. Може, страхом перед новим і незвіданим почасти й викликані гучні події, що їх ми обговорюємо?

— Можливо. Але науковий прогрес не можна зупинити, навіть якщо перші кроки якогось нового напряму викликають його неприйняття. На своєму віку я пережив чимало різних катаклізмів. Наприклад, штучне запліднення при безплідді — звичайна справа тепер. А коли все тільки починалося, скільки було розмов і протестів! Що це втручання в таїнство природи, що це неетично, що цього не можна допускати в жодному разі. Проте Всесвітня організація охорони здоров’я ухвалила: все те, що корисне людині, має робитися для людини. Це вирішило долю цілого напряму в медицині, дало можливість народитися тисячам і тисячам дітей і стати щасливими безлічі сімей. І чим далі, тим більш затребуваною стає ця галузь медицини, оскільки з різних причин відсоток безплідних сімей тепер зростає. До речі, нагадаю, що саме у Харкові завдяки спеціалістам нашого інституту народилася перша в Україні дитина «з пробірки», дівчинка.

Звісно, повинен бути якнайсуворіший контроль спеціалістів. Звісно, вчені мусять інформувати суспільство про результати своєї праці. Але науку, яка приносить користь людині, не можна намагатися помістити у прокрустове ложе.

***

…Тим часом міністри країн Європейського Союзу вирішили продовжити фінансування досліджень стовбурових клітин, узятих із людських ембріонів. Стовбурові клітини можуть перетворюватися на будь-які інші клітини людського організму, що, на думку ряду спеціалістів, дозволить використовувати їх для створення «запчастин» для людини та виробництва ліків. При цьому ЄС висуває жорсткі умови для фінансування таких досліджень: наукова робота не повинна мати на меті клонувати людину чи змінити її генофонд.

Деякі країни висловилися «проти» продовження досліджень. Серед них — Німеччина, Австрія, Литва, Люксембург, Мальта, Польща та Словаччина. Найактивніше підтримують дослідження стовбурових клітин Бельгія, Іспанія, Швеція і Великобританія. Проте вчені наполягають на тому, що дослідження є ключем у пошуку ліків проти хвороб, у тому числі Альцгеймера та Паркінсона. Узгоджений у Брюсселі бюджет передбачає фінансування досліджень стовбурових клітин у 2007—2013 роках.

P.S. Останнім часом у пресі з’являється інформація про те, що в Україні могли вбивати новонароджених для отримання з їхніх тіл стовбурових клітин. Прес-служба Генпрокуратури спростовує ці заяви. «Усе це абсолютно не відповідає дійсності», — заявили в понеділок у прес-службі Генпрокуратури.

У Міністерстві охорони здоров’я також спростували інформацію про використання органів новонароджених із метою отримання стовбурових клітин. Координаційний центр трансплантації органів заявив, що використовувати органи новонароджених із метою трансплантації немає сенсу, оскільки незрілі органи не можна використовувати для пересадки дорослій людині через їх функціональну неповноцінність.

Раніше екс-слідча Богомолова в інтерв’ю британській газеті Sunday Telegraph заявила, що торгівля стовбуровими клітинами є реальністю в Україні. Слідча вважає, що її усунули від розслідування справи за підозрою в убивстві грудних дітей в українських пологових будинках, бо вона наблизилася до розкриття. Богомолова заявила, що розслідувала обвинувачення жінок, чиїх дітей, як вони запевняли, забрали в пологовому будинку відразу після народження. Її усунули від справи, коли вона зажадала розширення слідства на всі пологові будинки України. Слідча підозрює існування корупції на цій ділянці, яка веде у вищі ешелони влади.

У лютому Україну відвідають представники Ради Європи для розслідування цієї справи.

(Німецька хвиля,
«Інтерфакс-Україна»)

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво