Спортивно-хрящовий роман

Дуля хірургові

Чи гадала жінка, що спроба допомогти сусідові коштуватиме їй перелому ліктьового відростка зі зміщенням? А рука ж права, і вік уже далеко за пенсійний.

Обізнані люди відразу порадили: шукайте спортивного травматолога. Ті своїх пацієнтів швидко повертають у стрій — спортсменам не можна довго залежуватися, їм швидше б до тренувань та рекорди нові ставити...

Операція виявилася непростою (перелом супроводжувався цілим букетом супутніх травм — розривом зв’язок, значним ушкодженням суглоба), не обійшлася без застосування металоконструкцій, і закінчилася надвечір. А вже під час ранкового обходу завідувач клініки попросив: «Ану ж бо хутенько скрутіть мені дулю!» Доки ошелешена пацієнтка намагалася скласти комбінацію з пальців, ніяково бурмочучи: «Лікарю, тільки не вам», — професор задоволено відзначив: «Пальці рухаються, нерви не зачеплено».

— Ми побачили, що від 60 до 75% таких хворих можна лікувати консервативно, операція ж потрібна лише 25—30%, — відзначає Олександр Коструб.

— Спробували в лікуванні нові методики, — продовжує Роман Блонський. — Серед них — фактори росту — власні стимулятори репаративного процесу пацієнта. Перед операцією береться 40 мл крові з вени, певним способом (ми придбали необхідне обладнання) виділяється фракція, відповідальна за прискорення процесів регенерації — один-півтора кубика. І під час операції після всіх необхідних маніпуляцій спеціальним шприцом фактори росту вводяться в ушкоджене місце. Процес регенерації починається за п’ять хвилин після введення. У середньому фактори росту прискорюють процеси відновлення вдесятеро. Спортсмена на п’ятий день виписують, а за шість тижнів він розпочинає повноцінні тренування. Використовуються фактори росту для відновлення сухожиль, сполучної тканини. За два з половиною місяці з введенням факторів росту прооперовано вже близько десяти спортсменів, які грають у професійних футбольних клубах.

— Кому показана операція з доповненням факторів росту?

— У принципі, всім. Адже навіть якщо тканина сухожильних волокон, окістя змінені мінімально, десятиразове прискорення репаративних, регенеративних процесів дуже важливе. Бо ж для футболіста час — це гроші.

Олександр Коструб:

— Сучасні операції стають дедалі менш травматичними. Як, наприклад, закритий шов при свіжих ушкодженнях ахіллового сухожилля, яким займається кандидат медичних наук Володимир Заєць, артроскопічне (з невеликого проколу) видалення ушкодженої частини меніска колінного суглоба або його зшивання, на чому спеціалізується Вадим Манжалій.

«М’яко, але наполегливо вели нас до перемоги над болем...»

Так дякували персоналові клініки колишні гастарбайтери, яким на її базі було зроблено близько двохсот операцій із заміни суглобів.

Віра Михайлівна Зеленська із Запоріжжя прожила нелегке життя. Спочатку репресували батька, робітника заводу «Комунар», мати залишилася вагітною із чотирма дітьми. Розпочалася війна, і п’ятнадцятирічну дівчинку влаштували вивантажувати вапно з вапняних печей. Робота ця була каторжною навіть для дорослого. Коли почали гнати молодь у Німеччину, ховалася в плавнях, але проколола очеретом ногу, не могла ходити й навідалася додому. Тут її і взяли.

…Попервах працювати Віра не могла — нога почала загнивати. Потім ноги пухли вже від голоду й від 12-годинного стояння на ногах за верстатом. Зиму дівчина проходила в дерев’яних колодках-черевиках без панчіх. Уже потім, далеко по війні, отримуючи документи на компенсацію, довідалася Віра Михайлівна, що працювала вона на заводі концерну «Фольксваген» у місті Вальсбурзі.

З віком пережите і давні травми далися взнаки. Вірі Михайлівні потрібна була операція із заміни двох колінних суглобів. За програмою протезування, організованою Українським національним фондом «Взаєморозуміння і примирення» при Кабміні, вона потрапила до ТОВ «Остеон О» при клініці спортивної і балетної травми, яке виграло тендер на проведення цих операцій. «Низько кланяюся, цілую золоті руки тим, хто врятував мені життя. Виходили нас, як дітей», — виписуючись, написала В. М. Зеленська, нині член Запорізького обласного комітету Українського союзу в’язнів, у книзі відгуків. І подарувала Олександрові Кострубу видану в Запоріжжі книжку спогадів гастарбайтерів та колишніх в’язнів «По той бік війни», де є розповідь і про її долю. Недавно Віра Михайлівна навідалася в клініку й нового пацієнта привела.

«Дорогу золотом устелила б професорові, лікарям, масажистам, медперсоналові, нянечкам, тим, хто їжу роздавав...» — щиро вдячна Олена Охрімівна Громова. «Блонський Роман Іванович, наш лікар, кожного дня тижня (навіть у вихідні) був із нами, м’яко, але наполегливо вів нас до перемоги над хворобою», — наголошують Марія Марківна Бойко, Марія Мойсеївна Петренко, Ганна Михайлівна Стрижкова. Власне, з таких відгуків можна було б теж укласти книгу.

Ми хочемо... всім рекордів

Рекорди можна ставити не лише у спорті. До рекордів у відновленні здоров’я йдуть довго, копітко, скрупульозно й не завжди опиняються на п’єдесталі, — адже хтось може прийти до відкриття нового методу раніше чи особливості організму не підкріплять зроблене лікарями...

— Спортивна травматологія і хірургія — напрям досить недешевий. Висока точність досягається не лише віртуозністю хірургів, а й завдяки дорогій техніці — ви ж узяли курс на малоінвазивні, малотравматичні технології. Чи розраховуєте на якусь допомогу держави?

— Ну навіщо марнувати час і оббивати пороги… Директор Інституту травматології та ортопедії АМН України Георгій Васильович Гайко й адміністрація нас усіляко підтримують. У науковому плані в нас позитивна динаміка. А клініку свою, якій виповнюється п’ять років, ми обладнали самі, — відзначає Олександр Коструб. — Найсучасніша апаратура, операційні столи, система «Потік» для знезаражування повітря в операційній, спеціальні ліжка куплені з допомогою спонсорів і друзів. Погляньте (Олександр Олексійович відсуває шухляду столу), ось спеціальні викусувачі, ось затискачі (по півтори тисячі доларів кожен. — Авт.) — таких у нас не роблять, а під час операції їх потрібно до 20 штук… Це я був на конференції за кордоном, купив і привіз. Так швидше й простіше.

У Відні, наприклад, із населенням 800 тисяч, спортивних клінік понад чотирнадцять. У Києві, крім нас, ще дві: клініка спортивної травми при Інституті фізкультури та приватна клініка доктора Лінька в 7-й лікарні у Святошині. Клініки такого напряму є ще у великих обласних центрах: Рівному, Запоріжжі, Львові, Донецьку, Харкові — близько 14 містах. Пацієнтів зі складними випадками направляють до нас в Інститут травматології та ортопедії. Раз на рік лікарі нашого напряму (мене цього року обрали президентом Асоціації спортивної травматології, хірургії колінного суглоба та артроскопії) збираються на конференції, запрошуємо на них і провідних фахівців світу.

На місяць у середньому в клініці робиться 50—60 операцій (не враховуючи консервативного лікування). За п’ять років існування солідна цифра вийшла...

***

Використання ж спеціальних методик відкриває можливості для якнайшвидшої реабілітації та повернення до нормальної життєдіяльності і для людей, далеких від спорту. І в спортивно-хрящовий роман можна вписувати нові глави під девізом, що скидається на олімпійський: «швидше, точніше, якісніше»...