Спокуса... антибіотиками

Потужний арсенал антибіотиків, здатних знищити практично будь-яку бактерію, розширюється не щодня, а щогодини. Не менш стрімкими темпами зростає і схильність лікарів удаватися до їхньої допомоги без крайньої необхідності.

Група медиків Амстердамського академічного медичного центру під керівництвом Яна Прінса провела невелике, але дуже провокаційне дослідження особливостей застосування антибіотиків у хворих на пневмонію. Для цього було відібрано 186 пацієнтів у середньому і середньотяжкому стані, які перебували на стаціонарному лікуванні. Перші три дні всі вони одержували антибіотики, потім 119 із них, які продемонстрували очевидний прогрес у лікуванні, розділили на дві групи. Першій продовжували ще п’ять днів давати амоксицилін, а другій стільки ж часу підміняли його плацебо. Ні лікарі, ні медсестри, ні самі хворі не знали, хто одержує антибіотик, а хто — пустушку. Про це стало відомо лише наприкінці експерименту, коли з’ясувалося, що в обох групах частка видужалих становила 89 відсотків.

Дуже скромний масштаб дослідження, на думку д-ра Прінса, не дозволяє зробити сьогохвилинні категоричні висновки. Поки що йдеться тільки про необхідність проведення аналогічних експериментів. Однак навіть ці попередні результати викликали великий інтерес із боку спеціалістів, і насамперед у США, де популярність антибіотиків виходить за межі здорового глузду. Там їх призначають буквально з перших днів банальних застуд, ангін, бронхітів, отитів тощо й у результаті залишаються повністю беззбройними перед лицем більш серйозних інфекцій, таких, наприклад, як пневмонія.

Д-р Ральф Гонсалес, член експертної ради Американського центру контролю та профілактики захворювань, недавно брав участь у розробці практичних рекомендацій із застосування антибіотиків. За його словами, кожне захворювання потребує цілком індивідуального підходу. Так, наприклад, при гострому бронхіті призначення антибіотиків узагалі не прискорює і не полегшує процес видужання. При інфекції сечостатевих шляхів найефективнішим виявляється дуже короткостроковий прийом антибіотика, але тільки у разі його правильного вибору. Однак на практиці лікарі найчастіше нехтують такими «тонкощами», без особливого розбору призначаючи п’яти-семиденні курси найпотужніших препаратів.