Шкірні «плантації»

Учені з Інституту біології розвитку РАН вивчили, як відбувається відновлення шкірного епітелію з окремих клітин — кератиноцитів. Цей процес вони спостерігали в культурі. Кожен кератиноцит несе в собі інформацію про те, як побудована тканина епідермісу, і тому з окремих клітин шляхом самоскладання відтворюються складні конструкції, з яких складається шкіра. Якщо такі шкірні «саджанці» потім трансплантувати на уражену ділянку, то вони створюють необхідне середовище для стовбурових клітин пацієнта і травмована поверхня швидко одержує новий епітелій.

Зразки шкіри для експериментів дослідники отримали з операційного столу. Після опрацювання антибіотиками, видалення жирової клітковини та інших тканин, які не належать до епідермісу, цей матеріал роздрібнили й помістили в живильне середовище. За подіями в клітинному житті спостерігали, регулярно зафарбовуючи препарати і розглядаючи їх під мікроскопом.

Так, учені спостерігали, як у живильному середовищі клітини склеюються. Утворені дрібні агрегати осідають на дно й прикріплюються до нього. Кератиноцити, що залишилися плавати на самоті, швидко відмирають. Усередині агрегату клітини поділяються, і через два тижні в чашці Петрі утворюється певна подоба справжньої тканини — багатошаровий шар клітин. У вчених склалося враження, що при формуванні цього шару кожна клітина використовує інформацію про своє оточення і діє відповідно до цієї інформації. У такий спосіб відбувається самоскладання клітинних структур із дорослих кератиноцитів, які створюють навколишнє середовище для стовбурових клітин. А деякі клітини виділяють спеціальні речовини, які керують розвитком стовбурових клітин і підтримують розмноження дорослих кератиноцитів. Прискорити дозрівання епітелію можна ферментами — чинниками росту.