Пташиний грип: Європа готується до найгіршого

Епідемія «іспанки», котра охопила світ у 1918 році, вбила, за неофіційними даними, близько 50 мільйонів людей. Одна з цих жертв виявилася похованою у вічній мерзлоті Аляски, а з її легень десять років тому було взято зразки тканини. На підставі цього матеріалу, а також отриманого під час автопсії інших загиблих від грипу, фахівцям вдалося розшифрувати генетичний код цього штаму, і навіть його реконструювати. Інформація про це, котра з’явилася минулого тижня в часописах Nature і Science, стала справжньою сенсацією. Як виявилося, вірусу людського грипу цілком достатньо запозичити кілька фрагментів ДНК вірусу пташиного грипу, щоб викликати нову пандемію, кількість жертв якої може обчислюватися сотнями мільйонів. І трапитися це, з огляду на нинішній спалах захворюваності перелітних птахів і курей, може в будь-який момент. Найбільш імовірно — в організмі свині, звідки після мутації вірус легко перекинеться на людей.
Уперше пташиний грип був виявлений понад сто років тому в Італії. Його переносниками найчастіше є перелітні птахи, насамперед дикі качки, які, проте, самі хворіють досить рідко, завдяки наявності стійкого імунітету. А от домашні кури, які стійкості до цього захворювання не мають, масово хворіють і гинуть. У 1997 році у Гонконзі був зареєстрований перший випадок інфікування цим вірусом людини, і джерелом інфекції стала саме заражена курятина. На цей час відомо про 112 випадків захворювання людей на пташиний грип, 57 із яких призвели до летального кінця. Жодного достовірного випадку передачі інфекції від людини до людини поки не встановлено.
Проте вчені пророкують, що така небезпека от-от може з’явитися, і з біологічного погляду людина може бути перед нею беззахисною. ООН, ВООЗ, АСЕАН у нагальному порядку розробляють спільні програми щодо боротьби з небезпекою, яка маячить на обрії. Розглядали це питання і на останній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі. В ухваленій з цього питання резолюції йдеться про необхідність створення спе­ціального фонду солідарності, завдяки якому можливість нагромадити достатні запаси вакцин, антибіотиків і антивірусних препаратів не залежатиме від товщини гаманця окремих європейських країн. Необхідно також передбачити виділення додаткових коштів на компенсації фермерам, чию птицю буде немилосердно знищено при перших ознаках захворювання. Чималих витрат вимагатиме введення суворого карантину і забезпечення всіх сільськогосподарських працівників у зонах ризику респіраторними масками, рукавичками та іншими засобами індивідуального захисту.
Не менш важлива робота має бути проведена з розв’язання законодавчих проблем у країнах—членах Ради Європи. Не можна припустити того, щоб зусилля вчених, які працюють сьогодні над створенням найбільш ефективних вакцин, були зведені нанівець законодавчими перепонами, котрі не допускають імпортні препарати на національний ринок. Необхідно також організувати широку просвітню кампанію, що попереджтиме про згубні наслідки вживання в їжу інфікованого м’яса, а також своєчасно інформуватиме населення про всі зареєстровані випадки хвороби.
Особливо ПАРЄ наголошує на необхідності блискавичної передачі будь-якого нового вірусного матеріалу до всіх найбільш авторитетних лабораторій та інститутів для дослідження. Адже той факт, що геном багатьох штамів вірусу грипу вже розшифровано, і навіть заздалегідь відомо, які саме мутації повинні відбутися для того, щоб виникла загроза пандемії, істотно полегшує завдання якнайшвидшого створення ефективної вакцини.