ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ДАВОС. ПРОПИСКА ЛЬВІВСЬКА - Здоров’я - dt.ua

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ДАВОС. ПРОПИСКА ЛЬВІВСЬКА

25 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №28, 25 липня-1 серпня

Львів — справжнє європейське місто, переконані учасники ХІ конгресу Європейської асоціації психотерапевтів, який відбувся нещодавно у столиці Галичини і зібрав понад 500 вчених не лише з Європи, але й з Індії, США, ПАР...

Львів — справжнє європейське місто, переконані учасники ХІ конгресу Європейської асоціації психотерапевтів, який відбувся нещодавно у столиці Галичини і зібрав понад 500 вчених не лише з Європи, але й з Індії, США, ПАР. За словами президента Української спілки психотерапевтів, почесного президента Європейської асоціації психотерапевтів, завідувача кафедри психіатрії Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького, професора Олександра Фільца, більшість зарубіжних учасників конгресу попервах вагалися, їхати до міста Лева чи ні. Справа у тім, що попередній психотерапевтичний форум відбувався в Москві і залишив не найкращі спогади. Але вже під час урочистого відкриття львівського конгресу перед переповненою залою один із його учасників сказав: «Наш конгрес щойно розпочався, але він уже вдався — дух успіху витає над нами».

Запорукою ж цього успіху стали плідна тривала співпраця Європейської асоціації психотерапевтів та Української спілки психотерапевтів, участь у форумі відомих світил сучасної світової психотерапії, організаційна допомога Львівського медичного університету. Та насамперед, як наголошує професор Фільц, — послідовне і постійне сприяння міської влади Львова.

Під час урочистої церемонії відкриття конгресу міський голова Львова Любомир Буняк нагадав присутнім про те, що «Львів завжди перебував у центрі європейської гуманістичної дискусії. Тут існувало сприятливе середовище для виникнення і успішної діяльності різноманітних наукових шкіл, появи яскравих особистостей. Тому, маючи потужний науковий потенціал, Львів може стати важливим психотерапевтичним центром для Європи». Така позиція львівської влади, за словами професора Фільца, неабияк піднімала дух організаторів конгресу, що вперше мав відбутися у місті, яке не є столицею держави.

Цікаво, що саме у Львові під час згадуваних подій відбулась важлива для європейської психотерапії подія: офіційно задокументовано створення Європейської асоціації психотерапевтів, якій належить об’єднати усі психоаналітичні напрямки. Крім того, професора Фільца обрано віце-президентом Європейської асоціації психотерапевтів. Це закономірно і логічно, адже історичні факти свідчать: психоаналіз бере свій початок саме із Західної України. Наприклад, батько відомого австрійського психолога Зигмунда Фройда походить із Борислава, а мати — із Тисмениці. Дехто з корінних львів’ян може точно вказати на помешкання, в якому народився і жив Л.Захер-Мазох.

Хто я у цьому світі, що безперервно змінюється? Як віднайти свої корені у довколишній круговерті, аби не зникнути? Ці питання продовжують турбувати європейців і саме на них намагалися знайти відповідь учасники форуму. Впродовж чотирьох днів під час численних пленарних засідань і лекцій, семінарів і дискусій, спеціальних шкіл і секцій провідні психотерапевти Європи та світу — генеральний секретар ЄАП, президент Всесвітньої ради психотерапевтів Альфред Пріц, президент Європейської асоціації психотерапевтів Корнелія Краузе-Гірт, голова Комітету сертифікації ЄАП Серж Джинджер та багато інших — обговорювали найбільш важливі для сучасного соціуму медичні і соціальні проблеми.

На думку Альфреда Пріца, мешканець Старого Світу щораз відчутніше страждає від втрати ідентичності. У процесі політичного і соціального творення нової Європи відбувається постійне зближення її народів, тому проблема європейської ідентичності є актуальною саме для народів Східної Європи. Власне, вони переживають найбільше складних життєвих змін, і як наслідок у них частіше спостерігаються важкі психічні стани, такі як стрес, депресія, відчуження. Ці люди, серед яких немало українських заробітчан, потребують вчасної допомоги фахового психотерапевта.

У цьому контексті постає питання: чи маємо в Україні достатньо фахових спеціалістів, яким можуть довіритись хворі, або ж ті, хто не може вирішити певні життєві проблеми без втручання психотерапевта? Під час ХІ конгресу психотерапевтів у Львові йшлося про напрацьований досвід якісної підготовки психотерапевтів як в Україні, так і за її межами. За словами Сержа Джинджера, уже видано 3,5 тисячі європейських сертифікатів психотерапії для спеціалістів із 28 країн. У цьому списку Україна займає четверте місце, випереджаючи Австрію, Німеччину, Францію та Росію. Слід зауважити, що такий сертифікат спеціаліст отримує після семи років навчання і дуже серйозного підсумкового іспиту. У свою чергу, як зауважив професор Фільц, українським психотерапевтам доводилось власними силами заповнювати прогалини у розвитку вітчизняної психотерапевтичної науки. Десять років тому розпочалась реалізація Трускавецького варіанту, який започаткував у Львові власну систему психоаналітичної і психотерапевтичної освіти. Все це відбувалось у тісній співпраці з Європейською асоціацією психотерапевтів. Західні учені та тренери-психотерапевти проводили вишкіл, в результаті якого було сертифіковано 90 учасників проекту. Загалом у першому проекті взяли участь 160 учасників — росіяни, поляки, білоруси, які саме завдяки львівському проекту отримали сертифікати європейського зразка. Одразу ж розпочався ще один п’ятирічний трускавецький проект, який наступного року завершується. Як бачимо, пальма першості у розвитку вітчизняної психотерапевтичної науки знову ж таки належить представникам львівської психотерапевтичної школи.

Уже з перелічених основних тем засідань конгресу — «Психотерапія і медицина», «Психоаналіз», «Психодрама», «Напрямки психотерапії: діалог та суперечності», «Психотерапія, філософія та духовність», «Психотерапія дітей та підлітків» — розуміємо: учасники форуму отримали змогу піднятись на нову сходинку фахової майстерності. Крім того, активний обмін думками відбувався у численних воркшопах: музико-психотерапія, йога-психотерапія, танцювальна психотерапія, терапія гіпнозом.

Ще напередодні конгресу його учасники називали одним з найбільш бажаних результатів завоювання прихильнішого ставлення людей до психотерапії і психотерапевтів.

В Україні ще не досягнуто того ступеня відвертості в діалозі лікар—пацієнт, який став звичним на Заході, коли спілкування з психотерапевтом є чимось на зразок сповіді. І хоч Львівський психотерапевтичний конгрес щойно завершив роботу, і матеріали його ще слід належним чином опрацювати і узагальнити, можемо стверджувати: у Львові зроблено помітний крок для досягнення розуміння соціумом роботи психотерапевта і загалом зростання інтересу й довіри до психотерапії. Важливу роль в цьому відіграли не лише мас-медіа, які докладно висвітлювали перебіг львівського форуму, але й міська влада, що із перших днів «пішла на контакт», виявивши несподіване розуміння і підтримку.

Згідно з усталеним європейським церемоніалом, міський голова Львова прийняв делегацію конгресу у мерії. За словами професора Фільца, протокольна частина зустрічі тривала близько 20 хвилин, після чого вже ніхто не стежив за часом. «Було очевидно, що голова вашого міста глибоко розуміє значення психотерапії не лише як науки, що перебуває на межі мистецтва, медицини, філософії і покликана лікувати психічні хвороби, але й як засобу соціальної профілактики (робота із наркозалежними підлітками, дітьми із соціально-незахищених сімей та ін.), — зауважив провідний європейський психотерапевт Серж Джинджер. — Це свідчення справді європейського підходу до вирішення проблем сучасного суспільства, а відтак і сучасного європейського міста. Місто, чий голова розуміє пріоритетність гуманістичного підходу до вирішення суспільних проблем, гідне проводити у себе такі престижні конгреси. Воно має велику перспективу».

Зазначений факт у значній мірі пояснює побажання багатьох учасників конгресу створити у Львові європейський психотерапевтичний центр, щось на зразок «психотерапевтичного Давосу», де, зокрема, відбувалися б європейські конгреси за різноманітними напрямками.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво