НОВИНИ МЕДИЦИНИ

Вітамінний удар по хворобі Альцгеймера

Вживання в їжу продуктів харчування, багатих на вітаміни Е и С, може суттєво знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Принаймні про це свідчать результати відразу двох наукових досліджень, проведених нещодавно в США і Нідерландах. Зокрема, американські вчені протягом чотирьох років спостерігали за способом життя і станом здоров’я 815 жителів Чикаго у віці від 64 років. Усього за час експерименту на хворобу Альцгеймера захворіла 131 особа. При цьому в тих людей, дієта яких була багата на горіхи, насіння, зернові, злакові, рослинні олії та листяні овочеві культури, іншими словами, джерела вітаміну Е, ризик виникнення як хвороби Альцгеймера, так і інших дегенеративних мозкових процесів, був мінімальний.

Голландці ж протягом шести років спостерігали 5 395 жителів Роттердама у віці від 54 років, старанно вивчаючи їх спосіб життя і регулярно проводячи спеціальне психологічне тестування. До кінця експерименту хвороба Альцгеймера була діагностована в 146 чоловік. У групі з підвищеним споживанням вітамінів Е и С у складі продуктів харчування ризик виникнення цієї хвороби виявився на 70 відсотків нижчий. Цей висновок був зроблений незалежно від американських колег. За цього підкреслювалося, що особливо помітне зниження виникнення хвороби Альцгеймера серед курців. Як відомо, куріння є чинником значного ризику для хвороби Альцгеймера, а вітаміни Е и С цей ризик здатні суттєво знизити.

Політична генотерапія

Випадки успішного застосування генотерапії на практиці поки що досить рідкісні. Проте нинішній викликав до себе підвищену увагу завдяки національній приналежності пацієнта та його лікарів. Невиліковно хвору дитину із родини арабських мусульман від неминучої смерті методом генотерапії врятували ізраїльські лікарі госпіталю в Єрусалимі. Щоправда, лікування це розпочалося 15 місяців тому, і його результат виявився набагато обнадійливішим, ніж загальний розвиток ситуації на Близькому Сході.

Семимісячний арабський хлопчик страждав на важку форму рідкісного імунного захворювання — синдром комбінованого імунодефіциту. У таких випадках звичайно призначають пересадку кісткового мозку від близького здорового родича, якого у даної дитини не виявилося (як, утім, і в дворічного колумбійця, який також взяв участь у цьому експерименті). Обом хлопчикам в імунну систему ввели генетично модифіковані клітини, які містять здорову версію ушкодженого гена. І нині вже можна говорити, що лікування пройшло успішно.

Криза американської охорони здоров’я?

Стверджувати, що проблеми в американській охороні здоров’я розпочалися з приходом нового міністра охорони здоров’я Томмі Топсона, було б не зовсім коректно. Проте саме від цього моменту вони стали помітні навіть найменш посвяченим. Різка критика американських медиків за повну неготовність до протидії атакам «поштових біотерористів» змусила домагатися рішучого перегляду всієї структури роботи міністерства.

Особливо гострою була ситуація в агентстві з контролю над захворюваннями. Справа дійшла навіть до того, що посада директора агентства вже кілька місяців залишається вакантною, що негативно позначається на охороні здоров’я в цілому. Донедавна 8 тисяч співробітників цього агентства працювали досить автономно від Вашингтона, і саме в цьому їх нині звинувачують. В агентстві проводиться аудит більшості проектів, який повинний викоренити не стільки корупцію та марнотратність, скільки вільнодумство. За словами одного з колишніх співробітників агентства, зараз потрібно говорити в унісон не тільки між собою, а насамперед з Вашингтоном, голос якого, звісно ж, має яскраво виражену політичну тональність. Отже підставою для практичних рекомендацій медичним установам стане не науково достовірна, старанно проаналізована інформація, а розуміння політкоректності. До яких сумних наслідків це може призвести, нашим співвітчизникам розповідати не потрібно.

Протези... пам’яті

Випадки амнезії, що почастішали протягом останніх кількох десятиріч, змушують замислюватися над тим, як можна виправити недосконалості, закладені в нас від народження. Адже є ще люди, які потерпають від хвороби Альцгеймера, епілепсії, а також від наслідків усіляких травм та інсультів. Усім їм, на глибоке переконання професора біомедицинської інженерії Теодора Бергера, може допомогти додаткова пам’ять, аналогічна тій, що зараз використовується в комп’ютеробудуванні.

З огляду на важливу роль, яку відіграє в здійсненні функції пам’яті гіпокамп, професор Бергер сподівається в недалекому майбутньому створити кремнієвий мікропроцесор, здатний замінити цю частину головного мозку в тих, хто потерпає від розладів пам’яті. Створивши математичну модель активності нейронів гіпокампу пацюків, група вчених Каліфорнійського центру нейроінженерії під керівництвом Бергера розробила пристрій, здатний дублювати цю активність. Справа за малим — вживити ці мікросхеми пацюкам, а в разі успіху — розпочати аналогічні досліди і з людьми.

Поки що мікросхема, створена каліфорнійськими вченими, імітує діяльність 50 —100 нейронів, причому в суворій відповідності до заданої математичної моделі. Кожен із силіконових нейронів збирає імпульси, які надходять на вхід, опрацьовує їх і відсилає власні сигнали за іншими адресами мозку. Щоправда, учені поки що не можуть уявити, що саме відбувається в процесі такого опрацювання інформації. І пацюки їм не дуже в цьому допомагають. Зате дуже великі надії покладаються на нову мікросхему, яка імітує діяльність 10 тисяч нейронів і нині перебуває у стадії розроблення. З нею професор Бергер планує перенести свої експерименти на мавп.