Фахівці з Полярно-Альпійського ботанічного саду КНЦ РАН, Полярного геофізичного інституту КНЦ РАН і НДІ ядерної фізики МДУ ім.Ломоносова встановили, що нейтронне випромінювання провокує злиття живих клітин. Такого висновку вчені дійшли, опрацювавши результати, отримані в серії дослідів на штучно вирощених клітинах, взятих із різних організмів.
Нейтрони утворюються при вторгненні з космосу в атмосферу високоенергічних часток сонячного походження, хоча їхнім джерелом можуть бути й радіоактивні гази з земної кори. Експерименти спеціально проводили на півночі, де вторинне космічне проміння, представлене в основному нейтронами, інтенсивніше, ніж у середніх широтах.
Дослідники виростили в культурі клітини, взяті зі статевих залоз форелі, хвостових м’язів гольяна і яєчників хом’яка. Їх утримували в однакових умовах. Біологи регулярно перевіряли кількість багатоядерних клітин, які утворюються при злитті звичайних. Коли в руках учених нагромадився великий матеріал, вони порівняли його з даними із супутників GOES-6 і GOES-7 про потоки ядерноактивних часток, здатних породжувати вторинне космічне випромінювання, а також зі спостереженнями за потоками нейтронів, що його ведуть працівники Полярного геофізичного інституту на Кольському півострові, та з атмосферним тиском упродовж часу експериментів.
Виявилося, що в періоди, коли «сонячний вітер» особливо активно обвіває Землю, клітини частіше зливаються. Чим інтенсивнішим був потік нейтронів («вища швидкість нейтронного рахунку»), тим більше багатоядерних клітин виявляли мікробіологи на живильному середовищі. Водночас, при збільшенні потоку високоенергічних альфа-частинок і протонів процес злиття клітин, навпаки, помітно гальмувався. Перешкоджало злиттю клітин також підвищення атмосферного тиску.
Таким чином, нейтронне бомбардування специфічно впливає на клітини, принаймні в культурі. Можливо, і в організмі якісь клітини реагують аналогічно на посилення сонячної активності.