Неякісний контроль донорської крові в Україні призводить до розповсюдження гепатиту

При переливанні крові в українських лікарнях існує достатньо великий ризик зараження гепатитом, стверджують в Національному інституті хірургії і трансплантології. Причиною називають невисоку якість вітчизняних систем для тестування крові і заборону державним медустановам на покупку імпортних тест-систем.

За словами завідувачки відділенням трансфузіології Національного інституту хірургії і трансплантології Лариси Вахненко, наявні нормативні документи й інструкції Міністерства охорони здоров’я прямо забороняють державним медустановам закупівлі зарубіжних препаратів для тестування крові у випадку, якщо існують вітчизняні аналоги. При тому, що, на думку лікарів, якість українських засобів діагностики залишає бажати кращого.

«Таким чином, ми, українці, не маємо змоги й права діагностуватися більш якісними діагностикумами, — констатує вона. — І це в країні, де епідемія СНІДу, гепатитів і туберкульозу!»

В той же час, за її словами, в приватних бесідах лікарі визнають, що приблизно кожен десятий зразок донорської крові, призначеної для переливання, заражений тим або іншим видом гепатиту.

Фахівець попереджає про крайню небезпеку занесених при переливанні крові гепатитів: «Посттрансфузійний гепатит В чи ще гірше С, хоч би в якій би формі він протікав, може спричинити важкі наслідки — цироз чи рак печінки».

За інформацією Вахненко, в Україні вірусом гепатиту С інфіковано від трьох до п’яти відсотків громадян. «Через особливості прихованого перебігу хвороби до 90 відсотків хворих навіть не здогадуються про міну вповільненої дії у власному організмі», — констатує вона.

«Підраховано, що курс лікування від гепатиту С становить 10–15 тис. дол. — сума, в умовах нерозвиненої страхової медицини недоступна багатьом українським пацієнтам», — заявила Лариса Вахненко.

Детальніше читайте у статті Лариси Вахненко «Кривавий бізнес» в свіжому номері «ДТ».