Народ — собе! Під таким девізом чехи здавна збирають гроші на загальне благо

Десятий місяць триває всенародний збір коштів на купівлю гамма-ножа. Після тривалих травневих свят народна скарбничка помітно поважчала — надходили внески не лише по 50 гривень, а й по 10—15 тисяч гривень. Це підняло «бойовий дух» ініціаторів акції, котрі було зажурилися, оскільки рішення Верховної Ради про виділення коштів із бюджету хоч і ухвалили, але воно так і залишилося тільки на папері. І, мабуть, найближчим часом народні депутати до нього не повернуться — в них інших справ сила-силенна. Схоже, мав рацію літературний герой, стверджуючи: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Принаймні досвід Чехії, яка змогла за 14 місяців зібрати необхідну суму й купити гамма-ніж, свідчить саме про це.

Серед численних відгуків на наші публікації з приводу гамма-ножа був і електронний лист із Праги від професора Франтішека Яноуха, який не лише зацікавлено стежить за перебігом акції зі збору грошей в Україні, а й бере особисту участь у благодійній програмі, відповідно до якої 42 українських дітей було безплатно прооперовано з допомогою гамма-ножа. Саме Фонд «Хартія 77», президентом якого є Ф.Яноух, взяв на себе не лише всі витрати, пов’язані з лікуванням дітей у празькій клініці, а й допомагає батькам оплатити авіаквитки.

Тому, коли я опинилася в Празі, вирішила зателефонувати професору, правда, без особливої надії, бо його важко застати вдома. Але мені пощастило — Ф.Яноух відразу запросив на розмову за чашкою кави, хоча часу в нього було обмаль — наступного ранку він полетів до Стокгольма.

З’ясувалося, Франтішек Яноух неодноразово бував у Києві, відвідував Інститут нейрохірургії, добре поінформований про проблеми нашої медицини. Цікаво, що сам він не лікар, а фізик-ядерник. Свого часу приєднався до правозахисного руху й був одним із організаторів підготовки та підписання 1977 року Хартії, заснованої на ідеях Гельсінкської декларації. (Нам відомі принципи цього руху за діяльністю Гельсінкської спілки.) Коли комуністичний режим позбавив його спочатку улюбленої роботи, а потім і громадянства, Ф.Яноух отримав пропозицію працювати у Шведській королівській академії. Невдовзі він став президентом Фонду «Хартія 77». Він досі з вдячністю згадує, що підтримку фонду надавав сам Андрій Сахаров.

Так сталося, що саме до дисидентів звернулися батьки хлопчика Михайлика Будницького, якому потрібна була складна операція на головному мозку. У Чехії за неї не бралися, вихід був один — зібрати кошти на лікування у Швеції, де гамма-ніж успішно використовується з 1968 року. Грошей зібрали навіть більше, ніж було потрібно. На щастя, Михайлика врятували — він живий-здоровий і сьогодні. А решта грошей лягла в основу акції зі всенародного збору коштів на придбання гамма-ножа для Чехії. Річ у тому, що, дізнавшись про щасливе зцілення Михайлика, у фонд почали звертатися й інші батьки, але було зрозуміло: всіх хворих неможливо врятувати збором грошей на закордонне лікування. Набагато розумніше — обладнати вітчизняні клініки сучасною апаратурою, і передусім купити гамма-ніж. Майже за рік потрібну суму зібрали. До речі, поширювалася інформація, що частину грошей додала держава, але професор Яноух категорично це заперечує — все до останньої крони зібрали громадяни, акція справді була всенародною. На жаль, наші темпи помітно відстають від чеських — із серпня минулого року вдалося зібрати всього 1 млн. 600 тис. гривень, хоча чисельність населення України майже втричі перевищує чисельність населення тодішньої Чехії. Тому так хотілося розпитати про стратегію і тактику цієї акції, сподіваючись, що чеський досвід придасться й нам.

— Насамперед ідею активно підтримали учасники «Хартії 77», — згадує Франтішек Яноух. — Тон задавав Вацлав Гавел — він передав багато своїх премій від різних університетів саме фонду, бувало, папери підписував прямо в літаку, не маючи часу на візити в банк. Суми вносилися різні — і 50, і 100 тисяч доларів, проте було зрозуміло: 3 мільйони доларів (саме стільки на той час коштував гамма-ніж) збиратимемо дуже довго. Тому ми постаралися пояснити всім і кожному, навіщо потрібен цей дорогий апарат, — по телебаченні показували сюжети зі звичайного нейрохірургічного відділення, де пацієнтам робили операції з наркозом і трепанацією черепа, і з клініки, де працює гамма-ніж. Звісно, різницю люди відчули і з великим розумінням почали ставитися до цієї ініціативи. Невдовзі придумали емблему акції, ми також підрахували, скільки грошей має внести кожен громадянин країни, аби покупка стала реальністю. Потім так і зверталися: твій внесок — це лише одна порція морозива або третина пачки сигарет — хіба це так багато, щоб допомогти хворим?! Люди відгукнулися масово. Допомогло й те, що ми звернулися до представників церкви, і по неділях, коли парафіяни молилися в храмах, священики закликали їх підтримати богоугодну справу. Старости багатьох сіл виявляли активність, самі обходили будинки, збирали гроші й надсилали потім усю суму. Дуже допомогли великі підприємства, причому не лише чеські, а й шведські. Напевно, акція вдалася передусім тому, що людям пояснили необхідність покупки й запевнили їх у тому, що від рішення кожного залежить доля спільної справи.

— Мабуть, відіграли свою роль і традиції. Адже відомо, що ще 1880 року, коли згорів знаменитий Національний театр у Празі, було оголошено всенародний збір коштів під девізом: «Народ — собе». Я бачила в музеї гарну грамоту-подяку за виявлену щедрість, видану Пльзенському пивзаводу — підприємству досить далекому від театрального мистецтва, але, мабуть, дуже патріотично налаштованому.

— Так, заклик «Народ — собе» — виявився дійовим. У ті часи це допомогло театр відбудувати, а в наш час — гамма-ніж купити. Ось тоді на акцію врешті-решт «звернув» увагу уряд — ми отримали пропозицію... передати апаратуру міністерству охорони здоров’я.

Я попросив час на консультації. По-перше, в нас тоді розпочиналася активна приватизація, і ми боялися, що гамма-ніж може опинитися в якійсь приватній клініці. Чим це могло закінчитися? У сусідніх країнах стереотактичні нейрохірургічні операції коштують у кілька разів дорожче, ніж у нас, отож на гамма-ножі можна заробляти великі гроші навіть із демпінговими цінами. Але тоді наші співвітчизники знову будуть позбавлені можливості лікуватися у своїй країні.

Оскільки для установки цього устаткування потрібне спеціальне приміщення, ми зупинили свій вибір на госпіталі «На Гомолце» — там працювали висококваліфіковані нейрохірурги, і він був чудово оснащений. Але передавати гамма-ніж у власність міністерства чи якоїсь клініки не стали. Тим паче що юристи підтримали наше рішення — гроші збирав весь народ і довірив їх саме Фонду «Хартія 77», а не міністерству чи уряду. Правда, ситуація досі непроста. Уже було дві серйозні спроби приватизувати госпіталь — спочатку зацікавилися бізнесмени з ПАР, а два-три роки тому цього домагалися американці. Ситуацію врятувало те, що гамма-ніж — дороге устаткування, яке, власне, також впливає на можливості й престиж клініки. А фонд має відповідний договір із госпіталем і, коли його щось не влаштовуватиме, має право забрати устаткування, встановивши його в іншій медичній установі. Ми маємо намір суворо дотримуватися моральних зобов’язань перед співвітчизниками, яким обіцяли, що їхні крони працюватимуть на охорону здоров’я й операція з допомогою гамма-ножа буде безплатною і, відповідно, доступною кожному.

Госпіталь «На Гомолце» старше покоління лікарів інколи називає кремлівською лікарнею. Аналогія доречна передусім тому, що будувався він для політичної еліти країни, і відповідно, оснащувався найкращим устаткуванням. (Ми це називаємо Феофанією.) Коли Чехія, першою у Східній Європі, придбала гамма-ніж, його встановили саме в госпіталі «На Гомолце» ще й тому, що корпус лабораторії, який стояв окремо, можна сказати, ідеально підходив для облаштування відділення стереотактичної й радіаційної нейрохірургії. Нині тут працюють три нейрохірурги, два невропатологи, онколог, лаборант і медсестри. Штат невеликий, але обсяг роботи виконується солідний — протягом року проводять близько 800 операцій із допомогою гамма-ножа та 200 операцій іншими методами.

Того дня, коли я, за рекомендацією Ф.Яноуха, приїхала в клініку, було заплановано три операції. Першим на рухоме ліжко гамма-ножа вклали літнього чоловіка, ще два пацієнти зі стереотактичними рамками на голові чекали своєї черги у спеціальному кабінеті. Чорноока дівчина, як з’ясувалося, прибула на лікування з Грузії — там, як і в нас, мабуть, вважають, що гамма-ніж — недозволенна розкіш для країни. Зрозуміло, далеко не кожна родина може зібрати гроші на обстеження й операцію, на консультації, зрештою – на дорогу. Коштує це недешево — приблизно 12—15 тисяч доларів, але в інших європейських країнах – на порядок дорожче. Хоч і заведено говорити, що здоров’я за гроші не купиш, але це саме той випадок, коли за гроші можна купити медичну допомогу і врятувати життя рідної людини. Або своє власне. Якщо лікарі поставили діагноз — злоякісні чи доброякісні пухлини головного мозку або мальформації (патології судин мозку). У нас найчастіше це сприймається не як діагноз, а як вирок, бо часто класична нейрохірургічна операція не може врятувати здоров’я пацієнта — після таких втручань дуже високий відсоток інвалідності. А чехи мають можливість не лише лікуватися в цьому відділенні, а й наглядатися після операції, обстежуватися й консультуватися.

— За 13 років застосування гамма-ножа в нас не було летальних випадків, — пояснює керівник відділення Роман Лишчак. — Онкологія, звісно, легко не відступає, трапляється, через кілька років пацієнтові доводиться робити ще одну операцію. Але це не порівняти з тим, як лікуються такі стани без гамма-ножа. Уже те, що немає наркозу, немає трепанації черепа й кровотечі, великою мірою допомагає хворому подолати недугу. А візьміть проблему внутрілікарняних інфекцій — скільки ускладнень вони приносять! Ви дивуєтеся, чому в нас так мало медичних сестер. Та тому, що пацієнтам не потрібна реанімація, після операції вони відразу можуть повертатися додому — жителі Праги, як правило, того ж таки дня, а приїжджі інколи ночують у палаті — спочатку їм спокійніше бути під наглядом лікаря...

Нашим нейрохірургам, напевно, важко повірити в те, що відділення має два законних вихідних на тиждень і відпочиває у святкові дні — корпус просто замикають, бо пацієнти благополучно відбули додому — ані тобі цілодобових чергувань, ані викликів у реанімацію серед святкового дня чи ночі. Приміщення, в якому стоїть гамма-ніж, навіть не назвеш операційною — просто великий кабінет, куди на каталці ввозять хворого. Уже лежачи на рухомому ліжку гамма-ножа, літній пацієнт у сірій піжамі й домашніх капцях спокійно розмовляв із лікарем — ані тремтіння в голосі, ані жаху в очах, як це зазвичай буває перед складною операцією, тим паче на головному мозку, коли один неточний рух скальпеля може стати фатальним. Потім рухоме ліжко в’їжджає у спеціальне відділення гамма-ножа, призначене для опромінення, а в сусідньому кабінеті лікарі відстежують на моніторах перебіг операції. Знову-таки — ні багатогодинного стояння біля хірургічного стола, ні мокрих від напруги халатів на спині, ні тривоги за те, як вийде літня людина з наркозу.

За свідченням пацієнтів, ніякого болю чи дискомфорту вони не відчувають. Фахівці запевняють: окремий радіаційний промінь настільки слабкий, що зовсім не зашкоджує тканинам мозку, і тільки коли пучки 201 гамма-променя перетинаються у фокусі, виникає саме та сила, яка впливає на патологічний осередок.

За словами Романа Лишчака, 4—5% пацієнтів — це діти, найчастіше з діагнозом — мальформація. Чимало їх уже стали дорослими, здобули вищу освіту, стали успішними людьми — клініка підтримує зв’язок зі своїми пацієнтами. Це ще раз свідчить про те, що вчасно проведена операція з допомогою новітнього устаткування дозволяє не лише врятувати пацієнта, а й забезпечити йому, як кажуть медики, хорошу якість життя. Без такої допомоги українські діти, котрі мають патологію судин головного мозку, дуже часто внаслідок крововиливу в мозок стають тяжкими інвалідами. Або помирають.

Інколи доводиться чути, ніби гамма-ніж — неприпустима розкіш для бідної країни, тим паче що його обслуговування також коштує недешево. Мені здається, навіть коли йдеться про життя та здоров’я однієї дитини, такі заяви просто недоречні. Тим паче що багато країн, чиї економічні успіхи не більші наших, це питання вирішили позитивно. Недавно промайнула інформація, що Білорусь уже виділила гроші на купівлю гамма-ножа. (До речі, українські діти нерідко лікуються в Мінському радіологічному центрі, оснащення якого викликає заздрість наших фахівців).

Усі сумніви допоміг розвіяти працівник госпіталю «На Гомолце», медичний фізик Йосеф Новотний: «Якщо вартість лікування хворого з допомогою гамма-ножа взяти за 100%, то застосування лінійного прискорювача становитиме 250%, а класичний метод майже вдвічі більше — 450%. Чому така різниця? Слід враховувати витрати на реанімацію й післяопераційну реабілітацію, а якщо це онкологія, то знадобиться ще й хіміотерапія.

Рахуємо далі: джерело випромінювання гамма-ножа треба замінювати один раз на сім років. Лінійний прискорювач, про який найчастіше запитують українські фахівці, надійно служить лише 7—8 років, а потім його ефективність помітно знижується, потрібно купувати новий. До того ж щорічно доводиться витрачати 10% від його вартості на запасні частини. Врахуйте, фірма-виробник дає двадцятирічну гарантію на гамма-ніж, отож витрати на обслуговування й ремонт у цей період — мінімальні. Таким чином, за цей час клініка муситиме придбати три(!) лінійні прискорювачі, плюс запчастини й техобслуговування, які також коштують недешево. Ми ретельно проаналізували статистику, провели багато різних розрахунків і дійшли висновку: використання гамма-ножа економічно вигідне для будь-якої клініки, а тим паче для пацієнтів».

Коли Фонд «Хартія 77» купив гамма-ніж, чехи раділи, як на свято. Франтішек Яноух досі згадує зацікавленість, яку виявляли не лише жителі Праги, а й глибинки, — у клініці влаштовували дні відчинених дверей, черга стояла, як до музею, лікарі тимчасово перекваліфіковувалися на екскурсоводів. Особливу допитливість виявляли школярі, вони буквально засипали запитаннями, намагаючись зрозуміти, як діє це диво техніки. Дуже хочеться, щоб і в Києві в недалекому майбутньому організовувалися такі масові походи й екскурсії у клініку, в якій буде встановлено гамма-ніж. Поза сумнівом, краще така — оптимістична жива черга, ніж жалобна зграйка рідних і друзів із вінками біля лікарняних воріт. Якщо цього не можуть зрозуміти державні мужі – їх потрібно переконати. Найпростішим і найдоступнішим способом — підтримавши всенародну акцію.

Розрахунковий рахунок 35226009000051, банк УДК у м. Києві, МФО 820019, КП 6561020/2, ЄДРПОУ: 02011930 Інститут нейрохірургії ім. А.Ромоданова АМН України.

Для придбання апарата гамма-ніж.

P. S. Висловлюємо подяку київській турфірмі «Лоял» за допомогу в організації поїздки до Праги.