На терезах правосуддя: двадцять кілограмів цукерок і туберкульозний санаторій для дітей... - Здоров’я - dt.ua

На терезах правосуддя: двадцять кілограмів цукерок і туберкульозний санаторій для дітей...

9 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 9 червня-16 червня

Нещодавно Україна відзначала День захисту дітей. Одеса теж старалась як могла. Загальна увага була прикута до дитячого центру «Молода гвардія»...

Нещодавно Україна відзначала День захисту дітей. Одеса теж старалась як могла. Загальна увага була прикута до дитячого центру «Молода гвардія». Там міністр України у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко презентував концепцію розвитку центру. Плани грандіозні, а головне — упевненість, що вселяє надію. Міністр повідомив: «Молода гвардія» перетвориться на сучасний центр відпочинку. І при цьому не буде відрізано жодного гектара території.

Того ж дня автору цих рядків довелося побувати в протилежному кінці Одеси, у селищі Чорноморка, де розташований республіканський дитячий туберкульозний санаторій «Люстдорф». Він, як і центр «Молода гвардія», знаходиться на березі Чорного моря, також потопає у зелені. Цими днями там цвіте акація — краса невимовна. Дихала б — не надихалася. Сьогодні у санаторії оздоровлюється близько 180 дітей. І очікується заїзд ще сорока. Але тут зовсім інші, діаметрально протилежні настрої: ні оптимізму, ні впевненості у завтрашньому дні.

До Дня захисту дітей санаторій «Люстдорф» одержав два убивчі судові вердикти. Один позаминулого тижня підніс Вищий адміністративний суд України, а другий — ще в середині травня Одеський апеляційний господарський суд. Суть рішень зводиться до задоволення бажань якихось осіб, котрі намірилися прибрати до рук сім гектарів санаторної землі — розкішної зеленої зони на березі моря. Це дві третини території «Люстдорфу», у якого залишиться тільки земля, на якій стоять корпуси.

Єдина радість, якою могли поділитися працівники санаторію, — це двадцять кілограмів цукерок, присланих спонсорами до Дня захисту дітей. Усе. Завтрашній день лякає своєю невизначеністю, бездушшям чиновників і бездіяльністю влади. Якщо на землі центру «Молода гвардія» особи, які володіють грошима і владою, лише накинули оком, то землі санаторію «Люстдорф» вони вже застовпили за собою і тепер прагнуть їх здобути.

«Подарунок» від Вищого адміністративного суду України одержав і дитячий туберкульозний санаторій «Зелена гірка». Суд своїм рішенням узаконив претензії якихось осіб на 6,4 гектара землі цієї здравниці, розташованої на березі моря в районі Дача Ковалевського.

Грабіжницькі інвестиції,

або «Коли ж вони наїдяться»?

Остання фраза — це слова санітарки із «Зеленої гірки», котра пропрацювала тут мало не все своє життя. Під ними могли б підписатися всі працівники дитячих здравниць, які вже втомилися обурюватися.

Річ у тім, що на землі двох дитячих санаторіїв претендують, зважаючи на все, одні й ті самі особи, котрі створили з цією метою два ТОВ — «Вертикаль» і «Єднання часу». Новоспечені фірми ще наприкінці 2004 року підписали зі здравницями інвестиційні договори, які і стали предметом розгляду в суді. «ДТ» про це не раз писало. Нагадаємо, що позов подала обласна прокуратура з вимогою визнати їх недійсними. До відповідальності було притягнуто санаторії, Міністерство охорони здоров’я, яке дало згоду на підписання документів, і так званих інвесторів. Саме — «так званих». Оскільки їхні інвестиції, хоч як це парадоксально звучить, виявилися грабіжницькими.

За умовами договору ТОВ «Вертикаль» обіцяє відремонтувати «Люстдорф», витративши на це 3 млн. грн., силами будівельної компанії «Обрій», яку сама «Вертикаль» і запропонувала, а натомість одержати сім гектарів санаторної землі. А ТОВ «Єднання часу», зареєстроване напередодні підписання договору, береться витратити 4 млн. грн. на ремонт «Зеленої гірки», а замість одержати 6,4 гектара землі.

Однак вся Одеса знає, скільки коштує земля біля моря. Це показали аукціони, які щомісяця проводить місто. Наприкінці березня нинішнього року ділянка в 0,5 гектара в районі Дача Ковалевського, де і розташований санаторій «Зелена гірка», пішла із торгів за 9,6 млн. грн. при стартовій ціні в 7 млн. Тобто ринкова вартість ділянок, на які претендують інвестори, у середньому становить близько 100 млн. грн. кожна.

З цього випливає, що санаторії, відмовившись на користь інвесторів лише від одного гектара землі, можуть перетворитися на сучасні здравниці. Це проста арифметика. Цікаво, яким калькулятором користувалися в МОЗ, коли погоджували інвестиційні договори і коли відстоювали їх у суді?

Слід зазначити, що півтора року, поки тривав розгляд у судах, чиновники від охорони здоров’я там жодного разу не з’явилися. А юрист відомства, незважаючи на зміну керівництва міністерства, увесь час доводив, що міністерство закон не порушило, а діяло в інтересах держави, прагнучи залучити інвестиції до реконструкції дитячих здравниць.

Однак так інвестиції не залучають. І при цьому не «викручують» руки головлікарям, примушуючи їх ставити підписи під інвестиційними договорами. Нагадаємо, що головлікар санаторію «Люстдорф» Юлія Шешминцева відмовилася підписувати кабальний документ. Але замість неї Міністерство охорони здоров’я призначило в.о. головлікаря, котрий і підписав злощасний договір.

Нічого святого

Санаторій «Люстдорф», який був змушений виступати в суді як відповідач, намагався довести, що інвестиційний договір був нав’язаний МОЗ, що він обмежує права здравниці й інтереси дітей. Але безуспішно. Тому ще влітку минулого року санаторій самостійно подав позовну заяву до Господарського суду Одеської області з проханням визнати договір, підписаний із ТОВ «Вертикаль», недійсним. І суд, треба зазначити, виніс рішення на користь дитячої здравниці. Але Одеський апеляційний господарський суд, куди звернулося зі скаргою ТОВ «Вертикаль», скасував його.

Колегія суддів у складі голови Пироговського, суддів Картере і Жекова визнала, що санаторій, який намагається відстояти територію здравниці, не правий. Інвестиційний договір жодним чином не суперечить законодавству України і... моральним засадам суспільства.

Судді відмовилися прийняти докази санаторію про те, що за санітарно-гігієнічними нормами площа земельної ділянки для розміщення дитячих здравниць повинна становити не менш як 200 кв. м із розрахунку на одне місце, без урахування площі господарської зони. Тобто, виходячи з того, що санаторій «Люстдорф» має 210 місць, його територія без урахування госпзони має становити не менш ніж 4,2 гектара. Нині санаторій займає 10,2 га. Після виконання інвестиційного договору в нього залишиться трохи більше трьох гектарів. Наводячи свої аргументи, санаторій посилався на документ за назвою «Устрій, утримання й організація режиму дитячих санаторіїв», затверджений заступником міністра охорони здоров’я СРСР і головним санітарним лікарем СРСР 23.11.1987 року. Однак з погляду суддів, українське законодавство, на відміну від колишнього союзного, не передбачає норм, які б визначали площу земельної ділянки дитячих санаторіїв у розрахунку на одну дитину, яка оздоровлюється.

Санаторій зазначав, що на ділянці, на яку претендує інвестор, розташовані будівлі здравниці: гараж, підсобні приміщення, вугільний склад, будівлі харчоблоку, артезіанська свердловина. Але для суддів перелічені докази — теж не аргументи. Вони вважають, що санаторій для забезпечення функціонування своїх будівель може взяти землю в суборенду. Мовляв, закон це дозволяє. Однак санаторій «Люстдорф» має намір відстоювати свої права й інтереси дітей і далі у Вищому господарському суді України.

На жаль, неясно, що очікує санаторій «Зелена гірка». З’ясувати долю здравниці в Одесі нема в кого. Прокуратура області не в курсі. Вона навіть не знала, що позаминулого тижня програла справу у Вищому адміністративному суді України. Річ у тім, що замість співробітників одеської прокуратури в засіданнях брали участь кияни, для яких справа одеських здравниць — зайве навантаження. А в головлікаря санаторію Ігоря Середи, який підписав інвестиційний договір із ТОВ «Єднання часу», домогтися відповіді неможливо.

Зате відразу почулися голоси захисників інвесторів, які кинулися забезпечувати їхнім прожектам позитивну громадську думку. Вони вважають, що крапку в цьому конфлікті поставлено. Суд, мовляв, визнав договори законними і такими, які відповідають інтересам держави і суспільства. Справа стала за малим — здравницям виконати умови договорів і обов’язкові рішення судів, а інвесторам — реалізувати свої інвестиційні наміри на благо дітей і трудових колективів санаторіїв. У результаті вітчизняна галузь охорони здоров’я зможе набути успішного досвіду співробітництва з інвестиційним капіталом і відчутно поліпшити свій імідж... Це слова з листа, надісланого в редакцію невідомим автором, котрий дуже просив його надрукувати.

Загалом так звані інвестори зі своїми грабіжницькими інвестиціями відступати від своїх планів не збираються. Однак хто ж покладе край цьому здирству серед білого дня? Запитання риторичне. Чиновники тільки на словах щодень і щоніч непокояться про хворих дітей. А на ділі, на жаль, захищають інтереси бізнесу. І Міністерство охорони здоров’я увесь цей час танцювало під його дудку. Саме через таку беззубу, угодовську позицію санаторії опинилися в складній ситуації.

На місцеву владу теж розраховувати не доводиться. Хоча вона й твердить, що не припустить зміни цільового призначення санаторно-оздоровчих земель. Проте за увесь час, поки справа слухалася в суді, де прокуратура захищала інтереси держави в особі Одеської міськради, керівництво міста жодного разу не виявило свого інтересу до проблеми і не заявило публічно про позицію з цього питання.

На жаль, і на правоохоронців надії мало. Прокуратура не раз рапортувала, що для відстоювання інтересів держави робить усе можливе. Та справу в суді програла, оскільки завзяття у захисті інтересів здравниць не виявляла.

Була надія у здравниць на президента країни і нову владу, яка із ним прийшла. Наприкінці минулого року під час свого візиту на Одещину Віктор Ющенко нагадав державним мужам про кричущі земельні проблеми дитячих санаторіїв «Люстдорф» і «Зелена гірка». Але це нічого не дало. Тож півтора року боротьби за землі дитячих здравниць засвідчили цілковиту безпорадність влади, цілковиту байдужість чиновників, обурливу поведінку МОЗ, видимість роботи правоохоронців і дивовижну здатність українських суддів узаконювати ім’ям України панування свавілля.

Однак оскільки судові розгляди ще не закінчені, є надія, що санаторій «Люстдорф», який самостійно шукає правду в суді, виграє справу. Цікаво було б дізнатися, що з цього приводу думає Міністерство охорони здоров’я.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво