Мікроби-хамелеони - Здоров’я - dt.ua

Мікроби-хамелеони

30 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 30 червня-7 липня

Світова громадськість побоюється біотероризму і спровокованих епідемій чуми, холери та сибірки. ...

Світова громадськість побоюється біотероризму і спровокованих епідемій чуми, холери та сибірки. На жаль, збудники цих хвороб і самі по собі, без злочинницького втручання, здатні змінюватися і породжувати нові, надзвичайно патогенні штами. Роботи з вивчення збудників особливо небезпечних інфекцій підтримують РФФІ і програма президента РФ.

Працівники Російського науково-дослідного протичумного інституту «Мікроб» узагальнили власні й літературні дані про життєві цикли та генетичні особливості збудників особливо небезпечних інфекцій: чуми, холери та сибірки. Попри істотні відмінності й різну швидкість генетичної мінливості, всі три збудники здатні формувати нові варіанти з раніше невідомими властивостями.

Збудники холери набагато більше часу проводять у воді, ніж у людському організмі. Але саме в тонкому кишечнику вони бурхливо розмножуються і напрацьовують білки, які дозволяють їм вижити в бідному водному середовищі. Більша частина генів, необхідна для життя всередині хазяїна, потрапила в геном збудника ззовні, принесена бактеріофагами. Захоплення корисних для мікроба чужорідних генів забезпечують спеціальні власні гени холерного вібріона, який таким шляхом утворив три епідемічно небезпечні варіанти. Класичний варіант викликав принаймні два з шести спалахів азіатської холери 1817—1923 р. Збуднику ельтор ми зобов’язані нинішньою пандемією (вона почалася 1961 року і триває дотепер). 1992 року в Індії та Бангладеш виділили високовірулентний бенгальський штам. «Засвоєння» генів, принесених бактеріофагами, забезпечує холерному геному високий рівень мінливості, тому епідеміологи в будь-який момент можуть очікувати появи патогенних клонів із новим поєднанням властивостей.

Серед збудників чуми вчені також виділяють три варіанти (біовари), які різняться за біохімічними і молекулярно-генетичними властивостями. Вони стали причиною «чуми Юстиніана», котра розігралася у 531—580 рр. нашої ери, пандемії XIII—XV століть, яка увійшла в історію під назвою «чорна смерть», і нинішньою, яка почалася 1894 року в Гонконгу, а нині нагадує про себе спорадичними випадками. Винуватці двох останніх пандемій виникли завдяки геномним перебудовам античного варіанта. Щоб набути своєї надзвичайної вірулентності і патогенності, чумний мікроб «відключив» 13% генів свого еволюційного попередника і набув силу-силенну чужорідних генів, які, зокрема, дозволили чумній паличці пристосуватися до життя в організмі блохи. Збудник чуми і сьогодні демонструє чудеса мінливості, освоюючи нові види тварин-хазяїв.

Рівень генетичної мінливості збудника сибірки помітно нижчий, ніж у інших патогенів, у тому числі збудників холери та чуми. Мале розмаїття бацили сибірки дослідники пояснюють її еволюційною молодістю і низькою швидкістю еволюції (адже більшу частину життєвого циклу патоген перебуває в землі у вигляді спор). Однак у геномі збудника є кілька мінливих ділянок, за якими рівень генетичного розмаїття досить високий.

Учені зазначають: хоча геноми всіх трьох збудників особливо небезпечних інфекцій еволюціонують різними шляхами і з різною швидкістю, кожен із них може піднести людству «сюрприз» у вигляді нових вірулентних клонів із невідомими властивостями. Тому за збудниками треба постійно спостерігати, щоб не пропустити новинку.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво